Організація Ігор

До брати участь у сучасних Олімпійських іграх допускалися всі вільнонароджені грецькі громадяни (відповідно до деяким джерелам, чоловіки, які вміли говорити грецькою). У Іграх, спочатку мали місцевий характер, з 15-й Олімпіади беруть участь жителі Пелопоннеса, з 30-й Греції, починаючи з 40-х Ігор до брати участь у змаганнях допускаються малоазійські греки і греки Великої Греції (Південна Італія) і Сицилії. Раби й варвари, тобто. особи негреческого походження, брати участь у сучасних Олімпійських іграх було неможливо. Варвари змогли приїхати на Ігри лише як глядачів. «Коли Олександр <Македонський> побажав брати участь у змаганнях і тому прибув у Олімпію, то елліни, учасники змагань, вимагали його винятку. Ці змагання, говорили вони, для еллінів, а чи не для варварів. Олександр ж довів, що він аргосец, і судді визнали його еллінське походження. Він узяв в біговому змаганні й дійшов мети разом з переможцем» (Геродот. Історія).

Після завоювань Філіппа II Македонського (4 в. до зв. е.), за доби еллінізму і під час панування Риму (зі 2 століття до зв. е.) учасниками Ігор були навіть це з найвіддаленіших околиць. Ігри продовжувалися і тоді, коли Еллада потрапила до підпорядкування до Риму (у середині 2 в е.), унаслідок чого порушений одне із основних олімпійських принципів, допускавший що у сучасних Олімпійських іграх виключно грецьких громадян, а числі переможців виявилося навіть деякі римські імператори (зокрема іНерон, «виграв» стрибки на колісницях, запряжених десятьма кіньми).

Агонотесией — організацією свята — з 572 до зв. е. відали громадяни Элиды, із котрих кожну Олімпіаду вибирали від 1 (в раннє час) до 12 (в пізнішу епоху) суддів — элланодиков, діяльність яких контролював Олімпійський Рада — буле. Порядок на святі підтримували рабдохи-палочники.

Організація античних Олімпійських ігор передбачала контроль як над перебігом самих Ігор, але й підготовкою атлетів до них. Контроль здійснювали элланодики, чи гелланодики, найавторитетніші громадяни. Спортсмени та його наставники з'їжджалися в Олімпію протягом місяця на початок Ігор для відбірних тренувань. Протягом 10–12 місяців на початок Ігор атлети проходили інтенсивну підготовку, після чого здавали своєрідне випробування комісії элланодиков. По виконанні «олімпійського нормативу» майбутні учасники Олімпійських ігор ще місяць готувалися по спеціальної програмі – вже близько керівництвом элланодиков. Для тренувань призначалися палестри, для змагань — стадіон, гипподром і гимнасион з приміщеннями для атлетів, навколо якого розташовувалися майданчики для боротьби.

Самі гри акторів-професіоналів у 5 столітті до зв. е. тривали п'ять днів. Обов'язковою частиною античних Олімпійських ігор були релігійні церемонії. По усталеному звичаєм, першого дня Ігор відводилася для жертвопринесень: атлети проводили вона у жертовників і вівтарів своїх богів-заступників, приносили клятву дотримання всіх правил змагань; у 2-ї день проводилися змагання на групі хлопчиків, в 3-й — змагання чоловіків, в 4-й — кінні ристания, 5-ї день закінчувався жертвопринесеннями і був присвячений урочистій церемонії вручення нагород.

Основоположним принципом змагань була чесність учасників. Перед початком змагань вони давали клятву дотримуватися правил. Элланодики мали права позбавити чемпіона титулу, коли він переміг шахрайським шляхом, винний атлет піддавався також штрафу і тілесному покаранню. У вівтаря Зевса атлети приносили клятву дотримання правил олімпійських змагань; статуя тримав у обох руках блискавки Зевса в булевтерионе мала навіювати страх порушникам законів Ігор. Біля входу на стадіон на кам'яною терасі виставили Заны — мідні статуї Зевса, відлиті за власний кошт, отримані як штрафів з атлетів — порушників правил змагань (давньогрецький письменник Павсаній вказує, перші шість таких статуй були заставлені в 98-ую Олімпіаду, коли фессалиец Эвпол підкупив трьох виступаючих з нею борців). З іншого боку, до брати участь у Іграх не допускалися особи, викриті у скоєнні злочину чи святотатстві.

Вхід змагання був безплатний. Одначе і їх могли відвідувати лише чоловіки, жінкам під страхом страти заборонялося з'являтися в Олімпії протягом усього святкування (відповідно до деяким джерелам, цю заборону поширювався лише з заміжніх жінок). Виняток робилося тільки до жриці богині Деметри: нею стадіону, на місці було споруджено спеціальний мармуровий трон.

Дата добавления: 2015-11-14