Читайте также:
|
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСТУ ВІД ВИТОКУ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ВІБРОАКУСТИЧНИХ КАНАЛАХ
Мета: дослідження ефективності захисту від втрати мовної інформації в віброакустичних каналах за допомогою комплексу “КА КЗМІ”.
1. Теоретичні відомості
В основу захисту мовної інформації від витоку із виділених приміщень, покладено концепцію, згідно якої ступінь захисту інформації визначається значенням артикуляції мовного сигналу (ймовірність відновлення мови), яка залежить від співвідношення "сигнал/завада", визначеного в місці можливого розміщення апаратури розвідки. Зазначена концепція захисту мовної інформації є загальною для всіх каналів витоку.
У віброакустичних каналах приймання звукових коливань в будівельних конструкціях та жорстких комунікаціях Здійснюється за допомогою вібродатчиків, які розміщуються на цих конструкціях або дистанційно, за допомогою спеціальної лазерної апаратури.
Захист мовної інформації є взаємозв’язаним комплексом організаційних та технічних заходів з забезпечення заданого рівня захисту. Система повинна тісно взаємодіяти з охоронними та режимними заходів.
Для забезпечення захисту проводяться організаційні та технічні (пасивні та активні) заходи. Усунення технічного каналу витоку мовної інформації може бути досягнуто впливом на джерело сигналу, середовище його розповсюдження або на засіб розвідки (таблиця 1).
Захист мовної інформації від витоку крізь комунікації та будівельні конструкції необхідний в тому випадку, якщо не виключено можливість застосування технічних засобів розвідки.
Таблиця 1
| Канал витоку інформації | Акустичний | Віброакустичний | Лазерний | Акустоелектричний |
| Джерело сигналу | Обмеження вихідної потужності підсилювача звуку | Обмеження вихідної потужності підсилювача звуку | Обмеження вихідної потужності підсилювача звуку | Ліквідація ефекту перетворення |
| Середовище розповсюдження | Звукопоглинаючі покриття, конструкції, повітряні акустичні фільтри | Вібропоглинаючі вставки в комунікації, віброізолюючі конструкції | Зовнішні непрозорі жалюзі | Подавляючі фільтри, фільтри -обмежувачі, комутаційні пристрої |
| Засіб захисту | Просторове або локальне зашумлення | Віброзашумлення конструкцій | Вібро, або звуко-зашумлення | Зашумлення проводів та кабелів |
Необхідно віддати перевагу застосуванню пасивних заходів, тому що вони не погіршують умов в приміщенні та не демаскують робіт з захисту інформації. Активні засоби використовуються в тих випадках, коли пасивні є недостатньо ефективними або потребують невиправдано великих затрат. Просторове зашумлення виділеного приміщення є універсальним засобом і впливає на всі канали витоку мовної інформації, але його застосування не бажано, оскільки створює дискомфортні умови.
Порядок проведення робіт з захисту мовної інформації:
а) визначити виділені приміщення та необхідний рівень їх захисту;
б) визначити межу контрольованої зони відносно виділених приміщень та мінімальні відстані до місць можливого розміщення апаратури розвідки;
в) визначити перелік апаратури, приладів та пристроїв, лінії яких мають вихід за межі контрольованої зони.
2. Загальні відомості про КА КЗМІ
2.1. Структурна схема КА КЗМІ
Структурна схема КА КЗМІ (портативного комплексу апаратури захисту мовної інформації від витоку по акустичному, лазерному, віброакустичному та акустоелектричному каналах) зображена на рис. 1.
Рис.1. Структурна схема КА КЗМІ
Засоби вимірювань
1. Джерело акустичного сигналу (гучномовець):
- нерівномірність АЧХ в смузі частот 177÷5680 Гц не більше 15 дБ;
- максимальний рівень звукового тиску на відстані їм від джерела акустичного сигналу не менше 110 дБ;
2. Низькочастотний генератор шумових сигналів (ГШС) повинен забезпечувати сигнал, спектральна густина потужності якого відповідає білому шуму з допустимим відхиленням ± 1 дБ, Розподілення миттєвих значень напруги на виході генератора нормальне (Гауссове), в діапазоні не менше як ± 3 значень середньоквадратичного відхилення.
3. Низькочастотний генератор сигналів. Основна похибка встановлення частоти повинна бути не більшою ± (1+200/f)%- Коефіцієнт гармонік - не більше 1,5%.
4. Підсилювач потужності для акустоелектричних вимірювань.
- нерівномірність амплітудно-частотної характеристики - не більше 1,0 дБ.
- коефіцієнт гармонік - не більше 2,0 %.
- рівень власного шуму та фону на виході відносно номінального значення вихідної напруги - не більше мінус 70 дБ.
Підсилювач повинен бути захищеним від появи на його виході постійного струму та низькочастотних перехідних процесів.
5. Шумомір першого класу в комплекті з вимірювальним мікрофоном.
6. Вібродатчик прискорень (акселерометр) - чутливість не гірше 2 мВ/м/с2.
7. Аналізатор спектра повинен забезпечувати:
- смугу аналізу, згідно таблиці до методики;
- динамічний діапазон - не менше 60 дБ;
- діапазон вимірювання - від 177 до 5680 Гц;
- допустима межа похибки відліку частоти повинна бути не більш ± (0,001 f+1) Гц.
8. Мікровольтметр селективний повинен забезпечити:
- діапазон вимірювань - від 177 до 5680Гц;
- динамічний діапазон - не менше 60 дБ;
- смугу аналізу, згідно таб.3 до методики.
Примітка. Для проведення вимірювань може використовуватись апаратно -програмний комплекс, що відповідає вимогам до апаратури, наприклад, розроблений КБ "Шторм" для проведення аналогічних вимірювань в автоматичному режимі. Вся апаратура, призначена для вимірювання має бути повіреною.
2.2. Режими роботи та засоби управління
Після подачі живлення прилад проводить само тестування і виводить на органи індикації результати контролю. Далі КА КЗМІ стає під керування оператора, який може вибрати режими роботи та задати параметри обчислень. Згідно з вимогами ергономіки та тенденціями сучасного приладобудування визнано за доцільне використати для управління метод "меню", тобто прилад, використовуючи цей метод, буде пропонувати оператору вибрати той чи іншій режим, а останній повинен лише підтвердити чи відмінити вибір. Це дозволяє зменшити кількість органів управління практично до трьох кнопок: "перейти до наступного режиму (6)", "перейти до попереднього режиму (5)" та "підтвердження вибору (8)".
Таким чином спочатку КА КЗМІ пропонує оператору вибрати канал, у якому будуть проводитися виміри, та виводить на екран пояснення щодо використання кнопок управління. Після підтвердження вибору прилад автоматично фіксує у пам'яті константи, пов'язані з вибраним каналом, та пропонує вибрати режим роботи. КА КЗМІ має два основні режими роботи: режим виміру рівнів сигналів та режим виміру співвідношення "сигнал/завада". Після вибору потрібного режиму пропонується вибрати смугу частот, у який потрібно провести виміри. Для режиму "сигнал" виміри та обчислення можуть проводитися одночасно для всіх п'яти октав, тому вибирати смугу має сенс тільки для режиму "сигнал/завада". Далі прилад переходить до вимірів та обчислень.
2.3. Загальні алгоритми вимірів та обчислень
Для режиму "сигнал/завада" виміри проводяться у наступній послідовності.
Встановлюється рівень акустичного поля. Спочатку вмикається генератор тестового сигналу, рівень встановлюється малим, а частота найнижчою. Далі до вимірювального каналу підключається мікрофон і вимірюється потужність акустичного сигналу. Отримане значення порівнюється з потрібним, і якщо воно менше останнього, рівень сигналу з генератора збільшується та вимір повторюється. Цей процес відбувається доти, поки не встановиться заданий рівень акустичного поля.
До вимірювального каналу підключається давач згідно з вибраним каналом і проводиться запис реалізації сигналу. Далі проводиться розрахунок спектру потужності. У зв'язку з тим, що оброблюваний сигнал у загальному випадку є "шумовим", потрібне усереднення. Для цього процес запису та обчислення спектру виконується декілька разів і вираховується середньоквадратичне значення спектру потужності. Емпірично встановлено, що кількість усереднень достатньо вибрати рівною восьми.
Визначаються межі (у "бінах" ШПФ алгоритм швидкого перетворення Фур’є), які відповідають вибраній октаві та обчислюється сумарний сигнал у вибраних межах. Оскільки номер "біна", у якому зосереджена енергія тестового сигналу, відомий, обчислюється різниця між ним та сумарним сигналом - це рівень завади. Рівень сигналу - це просто значення у вищевказаному "біні". Далі вираховується співвідношення "сигнал/завада", виражене у децибелах і виводиться на індикатор.
Дії повторюються для 5-ти точок в октаві, за цими точками обчислюється середнє значення і також виводиться на індикатор.
Для режиму "сигнал" вимірювання проводяться у наступній послідовності.
До вимірювального каналу підключається давач згідно з вибраним каналом і проводиться запис реалізації сигналу. Далі проводиться розрахунок спектру потужності. Оскільки час оновлення інформації на індикаторі не повинен бути малим, щоб не втомлювати оператора, кількість усереднень у даному режимі вибрана рівною тридцяти двом.
2.4. Функціональна схема КА КЗМІ
Повна функціональна схема показана на рис. 2. До складу КА КЗМІ входять два канали обробки. До першого з них постійно підключено мікрофон, який використовується для вимірювання рівню тестового сигналу, або при роботі з акустичним каналом. До другого каналу підключається акселерометр чи електричний щуп в залежності від обраного каналу. Підключення здійснює оператор. Сигнали далі подаються на плату підсилювачів і, потім, до кодеку. Кодек має засоби для програмного регулювання підсилення, яке виконує мікропроцесор. Після перетворення інформація подається до процесору для подальшої обробки. Процесор виконує потрібні обчислення, та відображає результати на індикаторі. Програмне забезпечення зберігається у мікросхемі пам'яті, встановленій у панелі на платі обробки.
Тестовий сигнал та сигнал для запису через ЦАП подається на з'єднувачі для акустичної системи та пристрою запису. Живлення здійснюється за допомогою акумулятора або зовнішнього блока живлення.
Наведена функціональна схема КА КЗМІ повністю відповідає поставленим вимогам. Крім того схема має такі переваги перед апаратурою такого ж призначення:
- використовується найсучасніша елементна база, за рахунок чого значно зменшені габарити, маса, споживана потужність та кількість комплектуючих;
- використання спеціалізованого сигнального процесору дозволяє значно підвищити швидкість, покращити якість та точність вимірювань;
- спосіб побудови комплексу дозволяє постійно вдосконалювати засоби програмного забезпечення та методи обробки.
Рис. 2. Функціональна схема КА КЗМІ
2.5. Конструкція КА КЗМІ
Конструктивно КА КЗМІ виконаний у вигляді настільної конструкції. Корпус складається з двох частин -верхньої кришки та піддону, і має вигляд прямокутника з нахиленою передньою панеллю, яка становить одне ціле з верхньою кришкою. На верхній кришці встановлений дисплей та плата керування, на якій, в свою чергу, розмішені кнопки управління. Зовнішній вигляд кришки показаний на рис. 3. Пунктиром зазначені плати дисплею та управління.
Вигляд піддону зі знятою кришкою показаний на рис. 4. На задній поверхні піддону встановлені з'єднувачі для зовнішніх з'єднань та вимикач живлення.
Рис. 3. Зовнішній вигляд кришки Рис.4. Вигляд піддону зі знятою кришкою
2.6. Алгоритми роботи КА КЗМІ
КА КЗМІ працює під керуванням програми - монітору, яка зберігається у ЕРRОМ, розташованій на платі обробки. Програма автоматично завантажується у пам'ять мікропроцесора після подання живлення. Програма виконує наступні функції:
- контроль за справністю КА КЗМІ;
- керування аналого-цифровим та цифро-аналоговим перетворювачами;
- керування РК дисплеєм;
- емуляція послідовного порту RS-232 (9600 bps) для зв'язку із зовнішньою ПЕОМ;
- потрібні обчислення.
Режими роботи КА КЗМІ
- контроль. У цьому режимі проводяться тести регістрів та пам'яті мікропроцесора, ініціалізація та калібрування підсилювачів, аналого-цифрового та цифро-аналогового перетворювачів;
- робочий режим. У цьому режимі проводяться вимірювання рівня сигналів або співвідношень сигнал/завада у віброакустичному, акустичному та акустоелектричному каналах;
- режим зв'язку із зовнішньою ПЕОМ. Цей режим використовується для тестування та наладки КА КЗМІ в процесі виробництва та атестації.
2.7. Загальний порядок роботи та взаємодія з оператором
Після подання живлення КА КЗМІ автоматично переходить до режиму "Самоконтроль". По завершенні контролю екран РК дисплею має наступний вигляд:
Перші два рядки - рекламні, наступний відображає наслідки самоконтролю. Третій пропонує оператору натиснути клавішу "8 " для продовження. Якщо буде натиснуто клавішу "С" КА КЗМІ знову перейде до режиму "Самоконтроль".
Далі КА КЗМІ переходить до режиму "Вибір каналу", екран РК дисплею має наступний вигляд:
Перший рядок відображає режим роботи ВИБІР КАНАЛА та вибраний канал (у даному випадку - ВІБРОканал). Другий рядок пропонує натиснути клавішу "#" для вибору іншого каналу. При послідовному натисканні на клавішу "#" у правій частині першого рядка відображається назва вибраного каналу: АКУСТ. або ЕЛ.АК. Третій рядок пропонує натиснути клавішу "$" для переходу до попереднього режиму. Четвертий рядок пропонує натиснути клавішу "8 ", якщо вибрано потрібний канал. Призначення клавіш однакове для всіх режимів
Наступний режим - вибір виду вимірювань, екран РК дисплею має наступний вигляд:
Перший рядок відображає вибраний канал - ВІБРО, другий рядок - вид вимірювань (у даному випадку - С/Ш, вимірювання співвідношення сигнал/завада). Четвертий рядок пропонує наступні дії оператору. При послідовному натисканні на клавішу #,$ у правій частині другого рядка відображається СИГНАЛ або С/Ш (сигнал/завада).
Наступний режим - вибір виду вимірювань (продовження), екран РК дисплею має наступний вигляд:
Перший рядок відображає вибраний канал - ВІБРО, другий рядок - вид вимірювань - С/Ш, третій рядок режим вибору смуги аналізу. При послідовному натисканні на клавішу # у правій частині третього рядка відображається смуга аналізу - 1...5 октава.
Наступний режим - вимірювання та обчислення. У цьому режимі КА КЗМІ генерує тестовий акустичний сигнал потрібного рівня та частоти, вимірює ревні сигналу, завади у встановлених каналах та проводить необхідні обчислення. По завершенні екран РК дисплею має наступний вигляд:
Перший рядок відображає режим, у якому були проведені вимірювання (у даному випадку - віброканал, сигнал, перша октава, одиниці вимірювання - децибели). У другому та третьому рядках відображені результати вимірювань у п'яти точках та середній рівень для вибраної октави. Після натискання на будь-яку клавішу КА КЗМІ повернеться до попереднього режиму
3. Методика контролю витоку інформації по акустичним каналам за допомогою КА КЗМІ
3.1. Загальні вимоги
Методики контролю визначають склад апаратури та послідовність вимірювань для оцінки рівня захисту мовної інформації у кожному з зазначених каналів її витоку для чого:
а) проводиться обстеження згідно ДСТУ 3396.1-96; визначаються можливі технічні канали витоку інформації, а також місця можливого ведення розвідки; за результатами обстеження має бути складено акт;
б) проводиться первинний інструментальний контроль за цією методикою для підтвердження наявності визначених каналів витоку та визначення адекватних заходів захисту; в загальному вигляді схему робочого місця для проведення контролю зображено на рис. 5.
Рис.5. Структурна схема проведення контролю
Примітка: схема створення опорного сигналу, яка наведена на рис.5, єдина при вимірюваннях для всіх каналів витоку.
Рівень опорного сигналу для кожної октавної смуги наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
| Центральна частота октавної смуги, Гц | |||||
| Рівень опорного акустичного сигналу, дБ |
При застосуванні засобів звукопідсилення рівень опорного сигналу повинен бути збільшений на 10 дБ.
Норми вважаються виконаними, якщо співвідношення "сигнал/завада" для "1" рівня захисту не перевищує мінус 10 дБ, а для "2", "З" та "4" рівнів захисту не перевищує 20 дБ, 30 дБ і 40 дБ.
Смуга частот
В нормах та методиках контролю використовуються октавні смуги частот з такими значеннями:
Таблиця 3
| Значення частот, Гц | |||||
| Номер октавної смуги | |||||
| Нижня частота | |||||
| Верхня частота | |||||
| Центральна частота |
3.3 Критерії захищеності
Приміщення вважається захищеним, а мовна інформація убезпеченою, якщо у кожному можливому каналі витоку співвідношення "сигнал/завада", виміряне на межі контрольованої зони виділеного приміщення чи у місці можливого встановлення апаратури розвідки, не перевищує норм для заданого рівня захисту. Рівні сигналів та завад вимірюються в "дБ" відносно нульових значень: 2*10-5 Па для звукового тиску; 3*10-4 м/с2 для віброприскорень; 1 мкВ для електричних сигналів.
3.4. Норми захисту мовної інформації від витоку віброакустичним каналом
3.4.1 Норми захисту мовної інформації від витоку віброакустичним каналом встановлюють граничне допустимі співвідношення "сигнал/завада", виміряні на межі контрольованої зони виділеного приміщення чи у місці можливого встановлення апаратури розвідки.
3.4.2. За ступенями захисту норми поділяються на чотири рівні від найнижчого "1" до найвищого "4".
3.4.3. Граничне співвідношення "сигнал/завада" для першого рівня захисту складає - мінус 10 дБ.
3.4.4. Нормовані значення для рівнів захисту "2", "З" та "4" наведено в додатку 1.
3.5. Методика контролю чи хисту мовної інформації від витоку віброакустичими каналами
3.5.1. Зібрати вимірювальну схему згідно рис. 6
Рис. 6. Структурна схема дослідження витоку мовної інформації віброакустичними каналами
Джерело акустичного сигналу розміщується на відстані 1 м від контрольованої точки приміщення під прямим кутом до поверхні.
Мікрофон шумовимірювача встановити в контрольованій точці та зорієнтувати на джерело акустичного сигналу.
Між мікрофоном та джерелом акустичного сигналу не повинні знаходитись предмети та люди, щоб не спотворювати акустичне поле.
Відстань між мікрофоном та оператором повинна бути не менше 0,5м.
До поверхні стіни ззовні приміщення прикріпити вібродатчик.
Контрольована точка вибирається на жорстких елементах поверхонь, по можливості в геометричному центрі стіни, стелі чи підлоги.
Якщо з будь-яких причин вібродатчик неможливо прикріпити до стіни ззовні приміщення, він закріплюється на внутрішній поверхні контрольованої точки приміщення.
При контролі систем комунікацій (труби та батареї опалення, системи вентиляції тощо) вібродатчик закріпити на елементах комунікацій на межі контрольованої зони, або в місці можливого встановлення апаратури розвідки. При неможливості доступу вібродатчик закріплюється на елементі комунікації усередині приміщення.
3.5.2 Шумовимірювачем визначити найменший рівень акустичного шуму в виділеному приміщенні, цей рівень враховувати при розрахунках захищеності виділених приміщень.
Шум вимірюється в найбільш сприятливих умовах (за відсутності шумів транспорту, устаткування, оргтехніки тощо).
Звуковим генератором (або підсилювачем потужності) встановити рекомендований рівень акустичного сигналу, контрольований шумовимірювачем, в кожній октавній смузі згідно, при цьому рівень сигналу на кожній з частот не повинен відрізнятися більше ніж на ± 1 дБ та не менше ніж на 10 дБ перевищувати рівень фону в приміщенні на цій частоті в смузі аналізу.
Якщо рівень акустичного сигналу перевищуватиме рівень фону менше ніж на 10 дБ, рівень акустичного сигналу треба пропорційно збільшити, а потім врахувати це у розрахунках.
В подальшому рівень акустичного сигналу на всіх частотах октавної смуги повинен залишатися незмінним і контролюватися шумовимірювачем. На шумовимірювачі повинна бути встановлена характеристика S (повільно, лінійно).
Якщо показання шумовимірювача коливаються в межах 5 дБ, то слід враховувати середнє значення рівня. Показання шумовимірювача необхідно обчислити в інтервалі не менше 10 с, реєструючи сталий показник або середнє значення показання приладу.
3.5.3 Виміряти співвідношення "сигнал/завада":
а) для " 1 " рівня захисту вимірювання проводяться на частоті 1000 Гц, при цьому смуга аналізу повинна бути не більше 57 Гц.
б) для "4", "3", "2" рівнів, вимірювання приводяться в октавних смугах на частотах та смугах аналізу, згідно значень 40, 30 і 20 дБ.
в) кількість вимірювань при усередненні повинно бути не менше 10.
3.5.4 Розрахунок співвідношення "сигнал/завада"
Обчислення співвідношення "сигнал/завада" проводити шляхом ділення максимального значення тонального сигналу Lci зі смугою аналізу на значення завади за відсутністю сигналу Lзi. Якщо виміряний рівень завади перевищує значення п.2.2.3, то для розрахунків приймається рівень завади визначений цим пунктом, отже у і-й октавній смузі частот ΔLci/зі обчислюється за формулою:
(1)
де: Q=Δfa/Δfi - виграш за рахунок звуження смуги аналізу, де Δfa - смуга аналізу;
n - кількість контрольованих точок в межах октавної смуги (рекомендовано n = 5);
Δfi - смуга і-ї октави;
Ucij, Uзij - усереднені середньоквадратичні значення напруги сигналів та завади на контрольованих частотах аналізу в межах і-ої октавної смуги;
ΔLci - різниця між встановленим рівнем мовного сигналу(дБ) та рекомендованим значенням, приведеним в таблиці 2 для і-ої октавної смуги.
Розраховані значення ΔLci/зі, порівняти з нормою Ні, повинно виконуватись співвідношення:
(2)
3.5.5. За результатами вимірювань визначити відповідність результатів розрахунків нормі захисту та скласти протокол.
3.5.1.1. Методика контролю лазерного каналу знімання інформації.
3.5.1.1.1. Виконати пп.3.5.1... 3.5.4 для зовнішньої поверхні віконного скла.
3.5.1.1.2. Якщо результати вимірювань відповідають нормі захисту, вважати, що контрольована поверхня захищена від знімання мовної інформації лазерним каналом.
3.5.1.1.3. Якщо результати вимірювань не відповідають нормі захисту, виконати пп.3.5.1...3.5.2. Виміряти рівень віброприскорення (що викликано відповідним, опорним акустичним сигналом) на зовнішній поверхні віконного скла. Розрахувати рівень вібропереміщення Sс за формулою:
(3)
де:
Sс - вібропереміщення, м;
a0=3*10-4 м/с2 - нульовий рівень віброприскорення;
Lc - виміряне значення віброприскорення, дБ;
f - частота, для якої проводилися вимірювання.
Повинно виконуватись співвідношення:
(4)
де s0=0,5*10-9 м - порогова чутливість лазерної апаратури знімання мовної інформації.
3.5.1.1.4. При неможливості доступу до зовнішньої поверхні віконного скла допускається провести виміри по п.п. 3.5.1.1.1, 3.5.1.1.2 для внутрішньої поверхні, і розрахувати рівень віброакустичного сигналу на зовнішній стороні скла вікна за формулою:
(5)
де TL - значення віброізоляційної спроможності вікна, дБ;
La - виміряне значення віброприскорення на внутрішній поверхні, дБ. Отримане значення Lc слід використовувати для розрахунків за формулами (3) або (4).
4. Контрольні питання
Зміст
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 1
ДОСЛІДЖЕННЯ ВИТОКУ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ЛІНІЯХ ЗВ’ЯЗКУ. 1
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 12
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХИСТУ АНАЛОГОВИХ СКРЕМБЛЕРІВ. 12
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 16
ПОШУК АУДІОЗАПИСУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ. 16
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 24
РАДІОМОНІТОРИНГ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СИГНАЛІВ В “ARCON EXPERT” 24
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5 29
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСТУ ВІД ЛАЗЕРНИХ МІКРОФОНІВ. 29
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6 32
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСТУ ВІД ВИТОКУ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В АКУСТИЧНИХ КАНАЛ. 32
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7 42
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСТУ ВІД ВИТОКУ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ВІБРОАКУСТИЧНИХ КАНАЛАХ. 42
6. Зміст звіту
Звіт по лабораторній роботі повинен містити:
1. Спрощену функціональну схему імпульсного приладу.
2. Імпульсну характеристику справного кола.
3. Результати вимірів і розрахунків (таблиця: швидкість і час затримки електромагнітної хвилі, асиметрія часової затримки, хвильовий опір, відстані до місця переходу енергії).
4. Виводи за результатами вимірів.
Література
(spyshop.narod.ru/trtd-061.htm)
(spyshop.narod.ru/tsu-3000.htm),
(spyshop.narod.ru/SI-2002.htm)
(spyshop.narod.ru/oscor-5000.htm),
(spyshop.narod.ru/cpm-700.htm)
1. Гершман Б.И., Стукалин Ю.А. Электроизмерения междугородных кабелей связи. — М.: Радио и связь, 1984.
2. Воронцов А.С., Фролов П.А. Импульсные измерения коаксиальных кабелей связи. — М.: Радио и связь, 1984.
3. Кушнир В.В., Савенко К.Г., Верник С.М. Измерения в технике связи.— М.: Связь, 1976.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6 | | | Канапе с килькой и яйцом №31 |