Кременисті породи

Породи, складені переважно кремнеземом, можуть мати як органічне, так і хімічне походження. Із кременистих порід органічного походження найбільш розповсюдженими є діатоміти, які являють собою скупчення мікроскопічних скелетів діатомових водоростей. Діатоміти – білі або світло-жовті, м’які і легкі рихлі породи, часто подібні на писальну крейду, але на відміну від неї не реагують із соляною кислотою.

Трепели ззовні не відрізняються від діатомітів, але мають колоїдно-хімічне походження. Вони складаються не із скелетів, а із найдрібніших зерен опалу, які можна розпізнати тільки під мікроскопом.

До кременистих порід також відносяться опоки, яшми, кременисті конкреції. Вони мають значно менше розповсюдження, ніж діатоміти і трепели.

Сірчанокислі і галоїдні породи

Сірчанокислі і галоїдні породи відрізняються за хімічним складом, але близькі за умовами формування. Серед цих порід найбільш розповсюджені кам’яна сіль, гіпс і ангідрит.

Кам’яна сіль є зернисто-кристалічною або зливною масою. Забарвлення її змінюється від білого до чорного, в залежності від домішок. Діагностичні ознаки солі: солена на смак, легко розчиняється у воді, має невелику густину. Зустрічається як у суцільних масах, так і у вигляді домішок в уламкових породах і глинах. При вивітрюванні на поверхні таких порід виникають білі плями солі.

Гіпс, як і кам’яна сіль, зустрічається у вигляді зернисто-кристалічних мас. Чистий гіпс сніжно-білий, жовтий або рожевий, але його забарвлення, в залежності від складу домішок, може бути різноманітним. Гіпс легко розпізнається за невеликою твердістю і малою густиною, яка не перевищує 2,4.

Ангідрит – це сіра або голубувато-сіра щільна порода з густиною до 3 і твердістю 3,5 за шкалою Мооса, чим різко відрізняється від гіпсу. Ангідрит зустрічається на глибинах більше 70 м. На поверхні він внаслідок гідратації переходить у гіпс.

Залізисті породи

Найбільше розповсюдження із залізистих порід мають:

1) оксиди і гідрооксиди заліза;

2) карбонати заліза;

3) сульфіди заліза.

Серед порід першої групи є оолітові залізні руди. Утворюються вони при випаданні гідрооксидів заліза із морської або прісної води.

До складу другої групи входить сидерит, який зустрічається у вигляді мінеральних включень в осадових породах або, рідше, утворює невеликі лінзи.

До третьої групи відноситься пірит і марказит. Вони іноді складають пласти і лінзи, але практичного значення в промисловості не мають.

Дата добавления: 2015-11-14