Лабораторне заняття № 3.7.

Тема: Австралійський Союз і країни Океанії.

Мета: Вивчити суспільно-географічні особливості Австралії та країн Океанії

Обладнання: контурні карти, атласи.

Питання для обговорення:

1. Склад Австралійської федерації. Специфіка економіко-географічного положення, демографічної ситуації та структури населення.

2. Подвійний характер економіки Австралії, причини швидкого економічного зростання і місце у світовій економіці.

3. Особливості формування політичної карти, природи і населення країн Океанії.

4. Рівень економічного розвитку та експортні галузі господарства країн Океанії.

Завдання 1. За картами атласу опишіть закономірності розселення населення Австралії. На контурну карту нанесіть адміністративно-територіальний поділ Австралії та міста-мільйонери: Сідней (4 млн. чол.), Мельбурн (3,1 млн. чол.), Брісбен (1,3 млн. чол.), Перт (1,2 млн. чол.),Аделаїда (1 млн. чол.).

Завдання 2. На контурну карту нанести регіональний поділ Океанії, виділивши Полінезію, Меланезію та Мікронезію.

Завдання 3. На контурній карті позначте галузі спеціалізації країн Океанії:

а) гірничо-добувна промисловість: фосфорити (Науру, Соломонові Острови), марганець (Тонга, Вауату, Фіджі), мідь (Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови), золото (Фіджі, Папуа-Нова Гвінея), нікель (Нова Каледонія). нафта і газ (Папуа-Нова Гвінея, Вануату);

б) продукція сільського господарства: цукрова тростина (Фіджі, Західний Самоа, Маршалові Острови), кава (Нова Каледонія, Папуа-Нова Гвінея, Вануату), какао-боби (Вануату, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови);

в) сфера послуг: туризм (Острів Таїті (Французька Полінезія), о. Пасхи (Чилі)), обслуговування ВМ і ВП баз — Франція (атол Муруроа), США (Гуам, ФШМ, Уейк), країни-“зручні прапори” (Маршалові Острови, Вануату), експорт поштових марок (о. Піткерн), продаж ліцензій на вилов риби (Тувалу), офшорні зони (Науру).

Індивідуальна робота: За типовим планом складіть суспільно-географічну характеристику однієї з країн Океанії.

Варіанти завдань: 1. Вануату. 2. Кірибаті.3. Маршаллові острови. 4. Науру. 5. Нова Зеландія. 6. Палау. 7. Папуа-Нова Гвінея. 8. Самоа. 9. Соломонові острови. 10. Тонга. 11. Тувалу. 12. Федеративні штати Мікронезії. 13. Фіджі.

Література: а) основна: 1, 2, 3, 4, 9

б) додаткова:

1. Географія: світи, регіони, концепти: Пер. з англ.; Передмова та розділ „Україна” О.Шаблія/ Г.Блій, П.Муллер, О.Шаблій. – К.: Либідь, 2004. – 740 с.: іл. – Бібліогр.: с.690- 694.-Глосарій:с.695

2. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник/ Львів. нац. ун- т ім. І.Франка. – 2- е вид. – Л.: Панорама, 2003. – 580 с.

3. Економіка зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського, К.І.Ржепішевського. – Київ: ЦУЛ, 2003.—352 с.

Архипов, В. Австралия в мировой экономике [Текст] / В. Архипов // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №10. – С.99–103.

Архипов, В. Австралийский путь [Текст] / В. Архипов // Азия и Африка сегодня. – 2006. – №7. – С.20–24.

Стефанчук, Л. Новая Зеландия в условиях мирового кризиса (Малая страна в глобализирующемся мире) [Текст] / Л. Стефанчук // Мировая экономика и международные отношения. – 2010. – № 8. – С. 102–108.

Бромот, Т. М. Австралійський Союз. 10 клас [Текст] / Т. М. Бромот // Географія. – 2009. – №8. – С.21–25.

ДОДАТКИ

План суспільно-географічної характеристики країни

1. Географічне положення:

ФГП: а) щодо материка, частини світу (центральне, окраїнне...);

ЕГП: б) розміри території, столиця;

в) сухопутні та морські кордони, держави-сусіди;

г) щодо важливих джерел сировини, енергії, трудових ресурсів, транспортних комунікацій;

ПГП: д) щодо країн-“друзів”, партнерів, “ворогів”, “гарячих точок”, конфліктуючих

сторін, зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації.

Історичні зміни в ГП країни.

Оцінка ГП, висновки про зручність та можливий вплив положення країни на розвиток її господарства.

2. Природно-ресурсний потенціал:

а) господарська оцінка мінеральних, земельних, водних, лісових ресурсів;

б) вплив рельєфу і клімату на господарську діяльність людей;

в) екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

3. Населення:

а) кількість населення, його природний та механічний рух;

б) розміщення населення, міське і сільське населення, урбанізація;

в) статево-віковий, етнічний, релігійний склад (структура) населення;

г) трудові ресурси та зайнятість населення країни.

4. Господарство:

а) загальна характеристика господарства:

— розміри ВНП;

— рівень економічного розвитку країни;

— галузева структура господарства;

б) промисловість:

— природно-ресурсні передумови для розвитку;

— галузева структура, провідні галузі;

— територіальна структура, найбільші промислові центри;

в) сільське господарство:

— природно-ресурсні передумови для розвитку;

— структура галузі: співвідношення рослинництва і тваринництва;

—основні риси географії галузей сільського господарства.

5. Транспорт:

а) розвинені види транспорту, їх географія;

б) роль і значення транспорту в житті країни.

6. Зовнішньоекономічна діяльність країни, її членство у міжнародних організаціях, об’єднаннях та групах країн.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-е вид. — К.: Либідь, 2001. — 416с.

2. Економічна і соціальна географія світу: Атлас. — К.: ДНВП “Картографія”. — 2003. — 48с.

3. Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. загально освіт. навч. закл. / Б.П.Яценко, В.М.Юрківський, О.О.Любіцева та ін.; За ред.Б.П.Яценка. – К.: Форум, 2004. – 351с.

4. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн /За ред.Є.П.Качана; Тернопільська АНГ. — Тернопіль, 1997. — 200с.

5. Економічна і соціальна географія світу: Навч.посіб. для учнів 10 кл. та абітурієнтів вузів екон. профілю /За ред.Є.П.Качана. — Тернопіль: СМП “Астон”, 1999. — 368с.

6. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны: Учебник /Под ред.С.Б Лаврова, Н.В.Каледина. — М.: Гардарики, 2002. — 928с.

7. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003. — 688с.

8. Економічна і соціальна географія світу: Навчальний посібник /За ред. Кузика С.П. — Львів: Світ, 2003. — 672 с.

9. Социально-экономическая география зарубежного мира: Учебник для вузов / Под общей ред. В.В. Вольского. – М.: Дрофа, 2001.

б) додаткова:

1. Словник-довідник з економічної і соціальної географії світу /П.О.Масляк, Я.Б.Олійник, А.В.Степаненко. — К.: Лібра, 1996. — 328с.

2. Максаковский В.П. Географическая картина мира: 230 “каналов углубления” к курсу “Экономическая и социальная география мира” (10 кл.). — Ярославль: Верхняя Волга. Ч.2. Региональная характеристика мира. — 1998. — 560с.

3. Економіка зарубіжних країн: Підручник /За ред.А.С.Філіпенка. — К.: Либідь, 1988. — 416с.

4. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран /Под ред.В.П.Колесова. — М., 2000.

5. Родионова И.А. Экономическая география отдельных зарубежных стран: Учебное пособие. — М., 1997.

6. Булава Л.М. Соціальна і економічна географія світу: Навч. посібник для учнів 10 кл. Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 72с.

7. Страны мира: Энциклопедический справочник: Минск: Миринда, Родиола-плюс, 2000.

8. Географія: світи, регіони, концепти: Пер. з англ.; Передмова та розділ „Україна” О.Шаблія/ Г.Блій, П.Муллер, О.Шаблій. – К.: Либідь, 2004. – 740 с.: іл. – Бібліогр.: с.690- 694.-Глосарій:с.695

9. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник/ Львів. нац. ун- т ім. І.Франка. – 2- е вид. – Л.: Панорама, 2003. – 580 с.

10. Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посібник. – Чернівці: Книги- ХХІ, 2004. – 384 с. – Бібліогр.: в кінці тем.

11. Економіка зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського, К.І.Ржепішевського. – Київ: ЦУЛ, 2003.—352 с.

12. Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В.А. Тишков; Редкол.: О.Ю. Артёмова, С.А. Артюнов, А.Н. Кожановский и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – 928 с.: ил.

13. Иллюстрированная энциклопедия «Руссика». Расы и народы. – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2007. – 640 с., ил.

Дата добавления: 2015-11-14