Структура міжнар.ек. с-ми.

Модуль 1

Суть і зміст міжнар. ек. Форми міжнар. ек. відносин.

Міжнародна економіка як навчальна дисципліна вивчає формування світового ринку, встановлення міждержавних зв'язків з їх характерними рисами, особливостями та закономірностями.

Міжнародна економіка - це сукупність економік країн світу.

Міжнародні економічні відносини – система економічних зв’язків з приводу економічного розподілу, виробництва, обміну і споживання продуктів що вийшли за меже національних кордонів.

Форми МЕВ:

• Міжнародна торгівля (торгівля між резидентами різних країн).

• ММРС(переміщення працездатного населення з країни до країни).

• Міжн.рух капіталу(переміщення капіталів між країнами в пошуках вигідної сфери іх застосування).

• Міжн.перед.технологій(економ. Відносини між країнами з приводу передачі, використання науково-техн. досягнень).

• Міжн.економ.інтеграція(процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами).

Структура міжнар.ек. с-ми.

Структуру міжнародних економічних відносин, можна розглядати з різних точок зору. Насамперед серед них виокремлюють міжнародні техніко-економічні, організаційно-економічні відносини й міжнародні відносини економічної власності.

Міжнародні техніко-економічні відносини формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних сил і разом із ними утворюють міжнародний технологічний спосіб виробництва. Міжнародні відносини економічної власності — це процес привласнення суб'єктами міжнародних економічних відносин різноманітних об'єктів: товарів, послуг, робочої сили, інтелектуальної власності тощо в усіх сферах суспільного відтворення (тобто в безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні). Організаційно-економічні відносини встановлюються у процесі проведення названими суб'єктами спільних маркетингових досліджень, управління спільними підприємствами, запозичення досвіду й іншого.

Отже, структуру МЕВ також можна розглядати з точки зору різних сфер суспільного відтворення. Так, у сфері безпосереднього виробництва здійснюється міжнародний суспільний поділ праці в різних формах, насамперед в одиничній, тобто спеціалізація між окремими національними компаніями (подетальна, повузлова, предметна, потехнологічна), спеціалізація у сфері науково-технічних, проектно-конструкторських та інших розробок. У сфері обміну відбувається міжнародна торгівля різноманітними об'єктами, насамперед товарами та послугами; у сфері розподілу — розподіл і перерозподіл створеного необхідного й додаткового продукту через механізм ціноутворення, привласнення міжнародними організаціями, і насамперед фінансово-кредитними інститутами, частини національного доходу різних країн; у сфері споживання — поступова інтернаціоналізація виробничого й особистого споживання інтегрованих країн.

Дата добавления: 2015-11-14