Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Опис на лист .Іпатія Потія Клірика Острозького. Острог. 1598р.

Просвітительська та релігійна д-сть Кирила Лукаріса. | Острозька Біблія 1581 — перша в світовому друкарстві кирилична Біблія. | Острозький Буквар та Читанка 1578 | Книги Новий Завіт “Собрание вещей нужнейших”1580 | Полемічні видання острозьких просвітників. | Ключ царства небесного”1587 | Книжиця” в 10 розділах . Острог 1598р. | Книга о единой истинной православной вЂрЂ” Василя Суразького |


Читайте также:
  1. Апокрисис” Христофора Філарета. Острог. 1598-1599.
  2. Відповіді Клірика Острозького на листи Іпатія Потея 1598 та 1599 рр.
  3. Дванадцятипала кишка: частини, іх топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія); описати і продемонструвати на препараті.
  4. Книжиця” в 10 розділах . Острог 1598р.
  5. Культурно-освітня діяльність князя К.-В. Острозького.

У передмові “До чительника” Клірик Острозький пише, що він є не настільки мудрим та освіченим, щоб давати відповідь Іпатію Потію. І він почуває себе як хромий, якого вважають за здорового, як німий, якого вважають за красномовця, як жебрак, якого вважають за королівську персону, а також, як пастушок “над гусятками поставлений, який бачить, що до них підкрадається лис”. Хоча і не може вбити ворога, повинен захищати їх, “кодоле хто сильнейший на порятунок не припадет”. Тому він і наважився написати цей лист, що грецька церква в такому ж становищі небезпеки, як до неї підкрадається хитрий лис. Це і заставтло його написати лист. Якщо читач побачить у ньому недоліки, нехай їх виправить, -“сам заступивши мене отповедай... бо один выполняемо закон Христов”.

У другій “Передмові листу до отца єпископа” клірик острозький пише, що справедливий Господь роздає таланти людям згідно їх віри і гідності. Наскільки кожний вірує в Бога, настільки великий талант приймає від нього. Талант людини проявляється у його справі. Отож наскільки справа згоди між грецькою і латинською церквою угодна Богові, покаже час. А поки що клірик острозький просить Іпатія Потія звернути увагу на його лист.

У листі Клірик острозький пише, що выд природи людины призначено, що зло завжди прив’язується до доброти, “де насіння побожності сіється. Там посеред пшениці кукіль свій розсіває не приятель”. Так само і у згоді між грецькою та латинською церквами треба було пильно дивитися, щоб “не було трутизны, щоб одне з волею Божою тая згода зложила”. Але так не сталося. Сама по собі добра ідея згоди церков була перекручена єпископами Іпатієм Потієм і Кирилом Терлецьким. Клірик острозький пише, що православна церква була принижена, тому що унія церков не була рівноправною. Іпатій Потій і Кирило Терлецький поїхали до Риму, ніби посланці від усієї православної церкви, але це не було правдою. Вони присягнули на вірність Римському папі від всіх священиків православних, але православні навіть не знали про цю присягу. “Присягали єсте за нас всіх, справ овали от нас посольство, о котором мы не мыслили, вказували єсте от нас листы, о которых ся нам не снили”. Вони принизили і зрадили віру батьків, “затемнили єсте их пресветлую славу”. Отже унія між католиками та православними, яку підписали Іпатій Потій та Кирило Терлецький, це “оцукрована зверху отрута”. Так само, як кожне дерево пізнається по його плодам, так само кожна справа пізнається по її наслідкам. Результатам. Наслідки унії невтішні та плачевні. Унія, яку вихвалює Іпатій Потій не об’єднала, а роз’єднала дві церкви, принесла людям горе і розпач, переслідування, кровопролиття, пограбування домів та церков. Клірик острозький закликає Іпатія Потія відчути серцем, жахнутися та усвідомити. Яке страшне лихо принесла унія, - “ чого єсте своєю плаччю і риданню годною згодою наробили” Отже Клірик Острозький робить висновок, що унія між православними та католиками не згодою, а “темним хаосом і пекельним прокляттям треба назвати”. Уніати називають її богоугодною справою, що прикрити свій стид і духовну наготу. Ця згода несе світу горе. Отже єпископа та всіх, хто за ним піде, чекає божа кара.

В уста князя Василя-Костянтина Острозького клірик вкладає пристрасну молитву за істинну унію між церквами, засновану на любові. Він пише, що подібно до того, як Господь серед всіх рослин вибрав одну рослину – виноград, серед всіх квіток – одну квітку – троянду, серед всіх міст – одне місто Єрусалим (Сіон), серед всіх тварин – одну тварину – ягня, серед всіх птахів – одну пташку – голуба, так і серед всіх заповідей є найголовніша заповідь “любити друг друга”. Отже князь просить бога подати любов, милість, згоду, “аби одними устами, одним серцем, однією мислію восхваляли пресвяте Ім’я Твоє”.

27.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Князі Острозькі| Апокрисис” Христофора Філарета. Острог. 1598-1599.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)