Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Початок і хід національної війни.

Аналіз теорій виникнення Русі | Хрещення Русі та його історичне значення | Суспільно-політичний устрій Київської Русі та її історичне значення | Причини розпаду Київської Русі та її значення | Галицько-Волинського князівство – подовжувач традицій державності Київської Русі | Відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького | Українські землі у складі Великого князівства Литовського | Люблінська унія та експансія Польщі на українські землі у другій пол. ХУІ ст.. | Берестейська унія 1596, її причини та наслідки. | Запорізька Січ – Християнська козацька республіки |


Читайте также:
  1. Внесок М. Д. Руденка у розвиток національної економічної школи
  2. Зустріч відбудеться 4 червня, о 18:30 год. в готелі «Рів’єра» (7 поверх, вул. Сагайдачного, 15). Початок реєстрації о 18:00.
  3. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
  4. Особливості вивозу капіталу після ІІ Світової війни.
  5. Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України.
  6. Підготовка та початок визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. та їх суспільно-політичні наслідки.
  7. Повстання у Львові 1 листопада 1918 р. Перехід до Української Національної Ради. Проголошення ЗУНР.

Визвольну війну українського народу проти панування Речі Посполитої очолив Богдан Хмельницький. Суперечки з чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським за маєток у Суботові, якого той хотів відібрати.

Богдан Хмельницький розіслав універсали до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська; налагодив виробництво пороху, організував купівлю зброї та боєприпасів, досяг домовленості про перехід реєстрових козаків із початком воєнних дій на бік повстанців.

Водночас новообраний гетьман вів переговори з Туреччиною та особливо — з Кримським ханством. Заручившись підтримкою Туреччини, у лютому-березні 1648 р. в Бахчисараї уклав угоду з кримським ханом Ісламом-Гіреєм III про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої початок збройної боротьби проти Речі Посполитої..

Вирішальний бій стався 16(6) травня 1648р під Жовтими Водами. Він завершився нищівною поразкою поляків. Продовжуючи настуНа світанку 26 травня громіздкий, але боєздатний польський табір вирушив богуславським шляхом із Корсуня..

Перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем стали сигналом для повстань по всій Україні, для визвольного походу української армії на захід.

Богдан Хмельницький збирав війська у Білій Церкві, формував нові, українські органи влади, а керувати визволенням Правобережної України від сил Речі Посполитої послав полковника Максима Кривоноса, який фактично став наказним гетьманом.

До кінця липня було визволено з-під польського ярма всю територію Лівобережжя, а до кінця серпня — Брацлавське, Київське, Подільське (крім м. Кам'янця) воєводства на Правобережжі, а також східні й південні райони Волинського воєводства.

Вирішальна битва під Пилявцями розпочалася 23 вересня 1648р.

Переможним походом повстанська армія просувалася на захід. 26 вересня 1648 р. розпочалася облога Львова. 5 жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок — фортецю на високому пагорбі.

Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада 1648 р. майже всі етнічні українські землі було визволено від польського панування.

23 грудня 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в'їхав до Києва. Як і скрізь на шляху повернення гетьмана з-під Замостя, у Києві радо вітали У ніч проти 16 серпня Хмельницький перегрупував війська і щільно оточив польський табір та містечко Зборів. Хмельницький міг остаточно добити польську армію.

Після напружених переговорів, 18 серпня 1649 р. було укладено Зборівський мирний договір. Він передбачав перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств. На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише православні. Домовилися також про встановлення реєстру в 40 тис. козаків. Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта поверталася до своїх володінь, а селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.

Зборівський мирний договір, укладений під тиском обставин, не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни. Проте він мав виняткове значення для піднесення ідеї української державності, бо вперше в історії українсько-польських відносин Україна одержувала з боку Польщі визнання певної самостійності як козацька держава. Це давало змогу гетьманському урядові продовжувати боротьбу за незалежність.

Берестецька битва. Вирішальна битва між основними силами польської та української армій сталася 28 червня — 10 липня 1651 р.поблизу містечка Берестечка на Волині. Це була найбільша битва Національно-визвольної війни за чисельністю вояків, які брали в ній участь. Загальна кількість польського війська становила 150 тис

Батозька битва (1—2 червня 1652 р.). Коли українські війська стали підходити до молдавських кордонів, їм назустріч виступив на чолі 60-тисячної армії великий коронний гетьман Калиновський. Довідавшись про поразку під Батогом, польське військо, яке йшло на допомогу Калиновському, повернуло назад.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Заснування Запорізької Січі. Роль козацтва в українській історії| Переяславська Рада та її місце в історичній долі українського народу.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)