Вступне слово

Лекція № 1

До заняття допускаю

голова предметної (циклової) комісії

викладачів соціально-економічних дисциплін

__________________________О.А.Самойленко

Тема 1. Філософія, її гуманістичний смисл і призначення. Філософія стародавнього світу.

Мета. З'ясувати місце філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності; окреслити роль філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкрити зміст, структуру та функцій філософії.

План викладу матеріалу

1. Світоглядний зріз філософського знання.

2. Предмет філософії

2. Функції філософії

Обладнання та література.

1. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник/ Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 576 с. – С. 16-29.

2. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – К.: Либідь, 2001. – 408 с. – С. 14-30.

3. Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – К.: Вища шк., 1995. – 455 с. – С. 6-19.

ЧанышевА.И. Курс лекций по древней и средневековой философии. М., 1991.

Форма організації навчання. Інтерактивна лекція.

ВСТУПНЕ СЛОВО

Сучасне суспільство живе в швидкозмінному світі, в межах якого перебудовується і буде перебудовуватися надалі весь уклад нашого життя. Під впливом сучасних інформаційних засобів (персональні комп'ютери, мережі типу Іnternet тощо) змінився вигляд суспільства в цілому. За допомогою цих засобів індивідуум стає безпосередньо включеним у весь світ, що спонукає до якісно нового осмислення людиною свого ставлення до дійсності, усвідомлення нею свого місця і ролі в суспільстві. Сьогодні коли життя одного покоління почало вміщувати не одну політичну епоху, а зміну ще і декількох поколінь технологій, коли циклічність процесів почала теж прискорюватися, суспільство виявилося не в змозі пристосуватися до таких масштабних змін, ос­мислити їх.

Сучасний світ має многовекторний характер, де напрямок розвитку, саме ставлення до нього неоднозначне, але схильне до зміни, характер якого - відкрита проблема для будь-якого і суб’єкта. Звідси роль філософського знання, за допомогою якого розуміння дійсності, стратегічних трас сенсу людського буття стає доступним не окремим вибраним особам, а кожному з нас.

У буденній свідомості філософія постає як якесь абстрактне знання, що зосереджується на зарозумілих, далеких від реального життя речах. Проте всупереч цьому упередженню, філософія всі свої проблеми бере з життя, що й уможливлює її існування як невід’ємної частини духовної аури людства. Вкорінюючись у світі, людина прагне пізнати саму себе, своє місце у світі, осягнути, освоїти, привласнити універсум, розширити "простір свободи" в усьому людському бутті. Це й визначає постійну духовну розвідку засобами філософії, яка надає осмисленості всьому життю людини, виводить її за межі простору її особистого існування, не дає людині опинитися серед тих, хто сприймає світ як даність. І сенс філософії полягає в повсякчасному нагадуванні: горизонти людського погляду не повинні обмежуватися конкретністю, яку завжди треба оцінювати з погляду вічності, ідеалу. Філософія якраз і формує оцей вищий погляд, який не дає людині заспокоїтися виховує критичне ставлення до сьогоднішнього дня.

Нині у цивілізованих суспільствах посилилася орієнтація на інтеграцію знань, їх поєднання з гуманістичними цінностями, на необхідність чого завжди звертала увагу філософія, яку ніколи не полишає гуманістичний зміст. Ідея гуманізму, активізації міжлюдських стосунків у глобальному масштабі поступово стає стрижневою. Розумінню цього сприяє культура мислен­ня, яку несе з собою філософія і яка не може бути нав'язана лю­дині поза її волею і бажанням, її власним інтересом. Тільки щире прагнення вирватися з полону буденного здорового глузду, допо­може виробити певну життєву позицію, оптимально вирішувані особисті, професіональні та суспільні проблеми. В індивідуальному аспекті цінність філософії — у пробудженні творчого осмислення людиною самої себе, світу, витоків суспільного поступу в майбутньому. Спільним для різноманітних теоретичних конструкцій залишається, мабуть, визнання людини пріоритетним та винятковим предметом філософії, першочерговим завданням якої є допомога людині у самовизначенні у світі. Якщо у людини немає пориву до нових горизонтів своєї свідомості, самоусвідомлення бутя, картини світу, то без цього фактично немає філософії, і навчити її не можна.

Дата добавления: 2015-11-13