Матеріали для виготовлення бетону

Важкий бетон, що застосовується для виготовлення підвалин, колон, балок, конструкцій мостів та інших елементів і конструкцій, що несуть навантаження промислових і житлових будинків і інженерних споруд, повинен бути міцним, зручним в укладці й економічним.

Залежно від призначення й умов експлуатації бетону висуваються відповідні вимоги до його компонентів.

Цемент вибирають з урахуванням вимог, що висуваються до бетону (міцність, морозостійкість, хімічна стійкість водонепроникності та ін.), а також технології виготовлення виробів, їхнього призначення й умов експлуатації.

Для приготування важких бетонів застосовують портландцемент, пластифікований портландцемент, портландцемент з гідравлічними добавками, шлакопортландцемент, швидкотверднучий портландцемент та ін.

Заповнювач повинен бути чистим, фракціонованим і відповідати всім вимогам, що висуваються до заповнювачів, і враховувати призначення бетону.

Вода для бетонів повинна бути водопровідною. Не можна застосовувати води багнові стічні, а також води, забруднені шкідливими домішками. Морську та іншу воду, що містить мінеральні солі, можна застосовувати, якщо загальна кількість солі в ній не перевищує 2 %.

Придатність води для бетону встановлюють хімічним аналізом і порівняльними випробуваннями на міцність бетонних зразків, виготовлених на даній воді та чистій питній воді і випробованнх у віці 28 діб зберігання в нормальних умовах. Воду вважають придатною, якщо приготовлені на ній зразки мають міцність не менше, ніж у зразків на чистій питній воді.

Добавки для бетонів – неорганічні й оргпнічні речовини або їхні суміші, за рахунок яких регулюються властивості бетонних сумішейі бетонів або бетонам надаються спеціальні властивості. В основу класифікації добавок для бетонів покладений ефект їхньої дії. За цим признакам добавки для бетонів поділяють на такі групи:

1. Добавки, що регулюють реологічні властивості бетонних сумішей. До них відносяться пластифікуючі, що збільшують рухливість бетонних сумішей; стабілізуючі, що попереджають розшарування, і водоутримуючі, що зменшують вадовідділення,

2.Добавки, що регулюють тверднення бетонних сумішей і тверднення бетонів. До них відносяться добавки, що уповільнюють тужавлення, що прискорюють тужавлення і тверднення, і протиморозні.

3.Добавки, що регулюють пористість бетону. До них відносяться газоутворюючі і піноутворюючі добавки, а також ущільнюючі.

4.Добавки, що надають бетону спеціальних властивостей: гідрофобізуючі, що зменшують змочування, щопідвищують протирадіаційний захист, жаростійкість, і добавки, що підвищують бактерицидні властивості.

5.Добавки поліфункціональної дії, що регулюють різноманітні властивості бетонних сумішей і бетонів. Пластифікуючі, що підвищують міцність бетону.

6. Мінеральні порошки — замінники цементу. До цієї групи відносяться тонкомолоті матеріали, їх вводять у бетон в кількості 5..20 %. Це попіл, молоті шлаки, відходи каменедробіння і ін., що надають бетону спеціальних властивостей (жаростійкості, електропровідності, кольору та ін.).

Як пластифікуючі добавки найбільше розповсюдження отримали поверхнево-активні речовини (ПАР).

ПАР — це особливо група органічних речовин, введення яких у бетонні (розчинні) суміші дозволяє істотно покращити їх укладальність. Разом з тим ПАР дають можливості зменшити водоцементне відношення і відповідно скоротити витрату цементу без зниження міцності матеріалів і виробів.

Дата добавления: 2015-11-16