Читайте также:
|
Кафедра менеджменту
Затверджую
Проректор з науково-педагогічної
роботи ___________ Олексюк О. І.
НАВЧАЛЬНО-Методичні матеріали
З науки
“ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА ”
(для магістрів спеціальності 8601 «Менеджмент організацій», магістерських програм “Менеджмент малого бізнесу”, „Менеджмент корпорацій (АТ) та «Менеджмент інноваційної діяльності”)
Укладач: к.е.н., доцент Бутенко Н.Ю,
| Завідувач кафедри менеджменту | С.М.Соболь |
| “___” _________ 2013 р. |
Київ КНЕУ 2013
ВСТУП
На думку більшості керівників компаній в сучасному бізнес-середовищі єдиною стабільною конкурентною перевагою будь-якої організації є її працівники. Створенню ефективних компаній, які б характеризувалися високим рівнем виконання, сприяє володіння основами управління поведінкою людей в організації, зокрема, основами мотивування працівників, управління індивідуальною поведінкою, групами, організаційними процесами, формування організаційної культури. Для того щоб сформувати у студентів навички комплексного вирішення проблем управління поведінкою людей в організації на індивідуальному, груповому та організаційному рівнях її дослідження і викладається наука “Організаційна поведінка”. Вона відноситься до наук спеціалізованої підготовки і є обов’язковою для вивчення студентами магістерських програм “Менеджмент корпорацій (АТ)”, “Менеджмент малого бізнесу” та «Менеджмент інноваційної діяльності”.
Метою викладання науки“Організаційна поведінка” є:
1) опанування специфічних прийомів та інструментів управління поведінкою індивіда в організації;
2) формування навичок раціональної організації роботи індивіда в організації;
3) розвиток навичок з оцінки виконання роботи і формування системи винагородження працівників організації;
4) набуття умінь аналізу групової та міжгрупової динаміки в організації, формування ефективної командної роботи в організації;
5) набуття умінь розробки напрямків розвитку організаційної культури та опанування інструментів управління організаційним розвитком.
Завданнями вивчення науки є:
- розкриття сутності основних понять і категорій організаційної поведінки;
- характеристика впливу різних факторів на поведінку людей в організації;
- висвітлення базових інструментів управління поведінкою людей на індивідуальному, груповому та організаційному рівнях.
Предметом науки є дослідження закономірностей та особливостей формування поведінки на індивідуальному, груповому та організаційному рівнях, умов, факторів та механізмів формування функціональної поведінки працівників організації.
Основний акцент під час науки дисципліни робиться на самостійну роботу студентів, які мають головним чином самостійно вивчити програмний матеріал і під керівництвом викладача-консультанта сприйняти теоретичні положення через практику конкретної організації, зробивши відповідні висновки.
Наука “Організаційна поведінка” вивчається після засвоєння студентами нормативних наук “Стратегічне управління”, “Управління корпораціями”, “Методологія наукових досліджень” і паралельно на магістерській програмі “Менеджмент малого бізнесу” з науками “Управління фірмою малого бізнесу”, “Персональний менеджмент”.
У результаті вивчення даної науки магістр має знати:
¾ місце та роль ОП в системі управління;
¾ причини виникнення і переваги ОП;
¾ сфери використання ОП;
¾ відмінності концепцій ОП;
¾ основні методологічні основи ОП, включаючи: методи формування ОП, інструментарій аналізу та прогнозування ОП, формування підходів до управління поведінкою на різних рівнях в організаціях;
¾ інструментарій ОП, який застосовується у передових організаціях світу;
¾ особливості використання ОП на підприємствах різних форм власності.
У результаті вивчення даної науки магістр має вміти:
¾ здійснювати аналіз організаційної поведінки в організаціях різних форм власності;
¾ розробляти прогнози змін в ОП;
¾ використовувати моделі та методи впливу на ОП;
¾ формувати обґрунтовані підходи для досягнення функціональної ОП;
Викладання науки «Організаційна поведінка» спрямоване на формування у студентів спеціальності «Менеджмент організацій» як загальних, так і спеціальних (фахових компетенцій):
І. Загальні компетенції:
1.1. Інструментальні:
¾ Здатність до аналізу процесів, що відбуваються у середовищі організацій різних форм власності, оцінки їх впливу на суб’єкти господарювання;
¾ Здатність до організації системи управління поведінкою в організації, з обгрунтуванням змісту проходження кожного з етапів, залежних від вибору відповідного інструментарію;
¾ Набуття базових загальних знань про особливості формування системи управління поведінкою в організації, залежної від специфіки форми власності, галузевої належності, наявних та створюваних організаційних механізмів функціонування, ступеня інтегрованості тощо;
¾ Удосконалення навичок роботи з інформацією з відкритих джерел для прийняття обґрунтованих рішень.
1.2.Міжособистісні:
¾ Удосконалення навичок критики; покращення навичок роботи у команді при формування підсистеми соціально – психологічного забезпечення процесу управління поведінкою в організаціях;
¾ Удосконалення комунікаційних навичок та умінь для формування системи ефективних зв’язків суб’єктів господарювання;
¾ Формування етичної позиції менеджера, що базується на глибокому знанні стандартів корпоративної соціальної відповідальності та визнанні (прийнятті позиції) необхідності сталого розвитку організацій різних форм власності.
1.3. Системні:
¾ Відпрацювання вмінь застосовувати знання науки організаційної поведінки на практиці; поглиблення дослідницьких навичок та вмінь у царині управління, творчої роботи (пошук креативних рішень), лідерських якостей, навичок планування та управління проектами, навичок турботи про якість прийнятих рішень.
ІІ Спеціальні (фахові) компетенції:
2.1. Адміністративно-координаційні компетенції:
- адмініструвати:
- командну роботу в організації;
- розробляти:
- мотиваційний механізм управлінської діяльності в організації;
- механізм формування функціональної поведінки працівників організації;
- обирати:
- ефективний стиль лідерства;
- використовувати:
- сучасний інструментарій в управлінні поведінкою людей в організації;
- координувати:
- взаємодію між органами управління, підрозділами організації (виконавцями);
- міжгрупову динаміку, управляти конфліктами;
- діяльність персоналу;
- обмін інформацією, знаннями між підрозділами, групами, індивідами в організації;
2.2. Аналітично-діагностичні компетенції:
- аналізувати:
- досягнення поставлених перед організацією, групами, індивідами економічних та позаекономічних цілей;
- кадровий потенціал організації;
- діагностувати:
- специфічні особливості елементів організаційної культури;
- конфлікти в організації;
- причини низької ефективності командної роботи;
2.3. Планово-прогностичні компетенції:
- прогнозувати:
- поведінкову реакцію персоналу на зміни;
- розробляти та обґрунтовувати:
- напрямки розвитку організаційної культури;
- планувати:
- особистий розвиток та кар’єру працівників в організації;
2.4. Організаційно-правові компетенції:
- організовувати:
- роботу індивіда в організації;
- колективну працю для досягнення цілей організації;
- формувати:
- систему адаптації та розвитку персоналу в організації;
- команди та командну взаємодію;
2.5. Мотиваційні компетенції:
- формувати:
- систему винагородження в організації;
- систему оцінки персоналу організації;
- систему цінностей, які підтримують здійснення місії організації та мотивують працівників до її досягнення;
- мотиваційне середовище в організації;
- організаційно-економічні важелі організаційної культури;
- модель компетенцій працівника організації;
- забезпечувати:
- дотримання в організації основних мотиваційних принципів;
- використання на всіх рівнях організації системи справедливої оцінки персоналу;
- ефективну групову й командну роботу;
- функціонування адекватної вимогам середовища системи навчання, адаптації та просування персоналу в організації;
- створення й підтримання сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі;
2.6. Контрольні компетенції:
- здійснювати моніторинг:
- ефективності та результативності діяльності організації, груп, індивідів;
- поведінки працівників в організації;
- оцінювати:
- поведінку працівників в організації;
- забезпечувати:
- звітування про діяльність організації, підрозділів, індивідів;
- коригування діяльності підрозділів та індивідів в організації;
2.7. Комунікаційні компетенції:
- здійснювати:
- ефективну комунікацію в організації;
2.8. Інноваційні компетенції:
- розробляти та впроваджувати:
- соціальні нововведення;
- заходи щодо впровадження змін в організації;
2.9. Навчальні та науково-дослідницькі компетенції:
- розробляти систему:
- навчання персоналу організації;
- адаптації нових членів колективу до організаційної культури підприємства;
- обирати:
- оптимальні види і форми навчання персоналу;
- форми та методи дослідження поведінки людей в організації;
- аналізувати:
- наукові публікації, практичний досвід підприємств у використанні різних методів та інструментів управління персоналом.
- узагальнювати:
- отримані результати дослідження.
2. Тематичний план науки “Організаційна поведінка”
| Теми курсу | |||||||||
| Денна форма навчання | Заочна форма навчання | ||||||||
| лекції | С,П,Л | ІКР | СРС | лекції | С,П,Л | ІКР | СРС | ||
| Тема 1. Концепція організаційної поведінки | - | ||||||||
| Тема 2. Людина в системі організаційної поведінки | - | ||||||||
| Тема 3. Управління поведінкою індивіда | - | ||||||||
| Тема 4. Мотивація як фактор формування функціональної поведінки індивіда | - | ||||||||
| Тема 5. Організація роботи індивіда | - | ||||||||
| Тема 6. Управління виконанням та оцінювання роботи індивіда | - | ||||||||
| Тема 7. Група як об’єкт аналізу організаційної поведінки | - | ||||||||
| Тема 8. Групова та міжгрупова динаміка | - | ||||||||
| Тема 9. Командна модель діяльності | - | ||||||||
| Тема 10. Управління конфліктами в організації | - | ||||||||
| Тема 11. Управління комунікаціями в організації | - | ||||||||
| Тема 12. Організаційна культура | - | ||||||||
| Тема 13. Управління організаційним розвитком | - | ||||||||
| Разом | - |
3. Зміст науки “Організаційна поведінка” (за темами)
Тема 1. Концепція організаційної поведінки
Концептуальні основи організаційної поведінки. Основні елементи концепції. Організація як система. Соціальна і психологічна підсистеми. Аналіз організаційної поведінки з точки зору індивідуума, групи та організації в цілому.
Об’єкти вивчення організаційної поведінки і різноманітні підходи. Історичний аспект. Науковий менеджмент. Біхевіористські науки. Підхід до організаційної поведінки з точки зору “наукового методу”. Оціночні підходи. Теоретичні основи психології управління. Психологічні аспекти діяльності керівника.
Природа роботи менеджера в організації: ролі, функції, необхідні навички і компетенція. Роль менеджера в регулюванні організаційної поведінки: побудова взаємовідносин, передача інформації, прийняття рішень.
Тема 2. Людина в системі організаційної поведінки
Особисті (індивідуальні) системи в організації. Цілі, уявлення, компетентність. Взаємовідносини індивід – організація.
Сутність “я” - концепції. Захисна поведінка та її механізм. Модель Майєрс-Бріггс. Поняття індивідуальності. Теорії індивідуальності і розвитку індивідуальності. Психологічні теорії, теорії рис, гуманістичні, соціально-навчальні теорії. Теорія К.Арджиріса. Ознаки індивідуальності: орієнтація контролю; стиль вирішення проблеми; макіавеллізм тощо. Управління індивідуальними відмінностями.
Цінності і ставлення. Типи цінностей: теоретичні, економічні, естетичні, соціальні, політичні, релігійні. Компоненти ставлень. Основні характеристики особистості. Комбінування типів і особливості поведінкових реакцій. Особистість підлеглого як об’єкт управління.
Тема 3. Управління поведінкою індивіда
Соціальні ролі в організації і особистісний потенціал працівника. Статус в організації.
Теорії поведінки особистості в організації. Сприйняття та фактори, що впливають на процес сприйняття. Критеріальні основи поведінки людини в організації. Типи поведінки в організації.
Задоволеність роботою. Типи ставлення до роботи. Теорії задоволеності роботою: модель граней, теорія мотивуючих і фізіологічних факторів Герцберга і модель відхилень.
Залучення в процес праці та зобов'язання перед організацією. Формування та значення організаційної причетності.
Установки, їх вплив на поведінку в організації і результати діяльності.
Потенційні наслідки задоволеності роботою. Модель плинності Моблі.
Організаційні типи соціально значимої поведінки.
Тема 4.Мотивація як фактор формування функціональної поведінки індивіда
Мотивація функціональної поведінки робітників. Базовий мотиваційний процес. Первинні і вторинні потреби людей. Дослідження трудової мотивації з позицій теорій змісту мотивації та теорій процесу мотивації.
Підхід до мотивації з погляду наслідків поведінки індивіда (теорія підкріплення). Теорія оперантного обумовлювання Б.Ф. Скіннера. Поняття та основні види підкріплення: позитивне підкріплення, негативне підкріплення, покарання, вгасання. Модифікація організаційної поведінки як дієвий засіб зміни поведінки робітників. Основні етапи модифікації організаційної поведінки.
Винагорода як ефективний інструмент формування функціональної поведінки робітників. Внутрішня і зовнішня винагорода. Основні різновиди зовнішньої винагороди: грошова винагорода та нематеріальна винагорода.
Управління за цілями як спосіб підвищення мотивації індивіда та формування функціональної поведінки індивіда. Основні етапи процесу управління за цілями. Переваги і проблеми управління за цілями.
Тема 5. Організація роботи індивіда
Поняття та цілі організації роботи індивіда. Принципираціональної організації роботи індивіда.
Поняття проектування роботи індивіда в організації. Спрощення роботи як основний метод проектування роботи в організації. Основні методи перепроектування роботи: ротація робіт, розширення роботи та збагачення роботи. Вплив методів проектування та перепроектування роботи на поведінку робітників. Збагачення роботи з позицій моделі характеристик роботи Дж. Р. Гекмена та Г.Р. Олдгема.
Альтернативні розклади роботи: гнучкий графік робочого дня, стислий робочий тиждень, гнучке робоче місце (домашній офіс), робота вдома через телекомунікацію, гнучкий режим роботи, розподілення роботи.
Поняття кар’єри. Основні типи кар’єри: стабільна, лінійна, спіральна, проміжна. Основні етапи кар’єри за Д. Гібсоном. Основні стадії розвитку кар’єри за Дугласом Т. Холлом. Стадії ділового життя людини за М. Вудкок та Д. Френсісом. Планування кар’єри індивіда в організації.
Процес навчання. Основні види навчання індивіда. Консультування та тренування як найбільш поширені та ефективні способи навчання робітників на робочому місці. Навички консультування, якими повинен володіти менеджер. Основні етапи оволодіння людиною новою роботою.
Тема 6. Управління виконанням та оцінювання роботи індивіда
Поняття управління виконанням (перфоманс менеджменту). Порівняння концепції перфоманс менеджменту з традиційним підходом до менеджменту та управлінням персоналом. Моделі перфоманс менеджменту: модель Стюарта, модель Дж. Чалікоффа, комплексна модель. Рівні перфоманс менеджменту та їх взаємозв’язок. Чинники, що впливають на кожному з рівнів перфомансу. Система перфоманс менеджменту (управління виконанням) та її елементи. Аналіз проблем виконання за допомогою моделі перфоманс менеджменту.
Оцінювання виконання роботи індивідом як елемент системи перфоманс менеджменту.Цілі оцінювання виконання роботи індивідом. Основні елементи системи оцінювання виконання роботи індивідом: об’єкти оцінювання, показники оцінювання, суб’єкти оцінювання, методи оцінювання. “Оцінка на 360 градусів” як один із сучасних підходів до оцінювання роботи робітника. Основні методи оцінки потенційних можливостей індивіда виконувати певну роботу та основні методи оцінки фактичного виконання роботи індивідом. Атестація робітників.
Значення точної оцінки виконання роботи для формування функціональної поведінки. Основні фактори, які порушують точність оцінки виконання роботи індивідом. Основні способи підвищення точності оцінки виконання роботи індивідом.
Тема 7. Група як об’єкт аналізу організаційної поведінки
Групоутворення в організації: умови, причини, цілі. Класифікація груп, їхні характеристики та завдання. Природа формальних та неформальних груп в організації. Види формальних груп в організації: командна група, робоча (цільова, проектна) група, комітет. Види неформальних груп в організації: групи за інтересами, дружні групи.
Фактори, що впливають на ефективність роботи групи (групової поведінки). Вплив розміру групи на ефективність їхньої діяльності. Феномен “соціальної лінощі” (“соціального утриманства”). Характеристика однорідних та неоднорідних за складом груп. Статус членів групи та основні фактори, які його визначають. Вплив розходження у статусі членів групи на ефективність її діяльності. Функціональні ролі членів групи: цільові та підтримуючі. Рольові конфлікти, їх вплив на групову взаємодію та продуктивність спільної діяльності.
Поняття “групові норми” та основні ознаки групових норм. Норми переважного значення. Шляхи встановлення групових норм. Девіантна поведінка. Виключення девіанта з групи.
Тема 8. Групова та міжгрупова динаміка
Динамічні процеси в групах. Модель групової динаміки Дж. Хоманса. Етапи розвитку групи. Критерії оцінки зрілості групи. Допомога групі в її русі до більшої ефективності.
Поняття групової згуртованості. Чинники, що визначають ступінь згуртованості групи. Вплив згуртованості групи на продуктивність її роботи. Шляхи підвищення та шляхи зниження групової згуртованості. Поняття групового мислення. Характерні ознаки феномена групового мислення за І. Дженісом. Феномену “ризикованого зсуву” у групах. Змінні, які сприяють виникненню групового мислення. Дії керівника групи щодо зменшення ймовірності виникнення групового мислення.
Групове прийняття рішень, його переваги та недоліки. Досягнення групового консенсусу під час прийняття рішень. Вдосконалення групового прийняття рішень за допомогою спеціальних методів прийняття рішень групою: мозковий штурм, метод номінальної групи, метод Дельфі, метод електронного мозкового штурму, електронні наради.
Відносини влади як одна із основних складових групової динаміки. Джерела влади за Дж. Френчем та Б. Рейвеном. Поняття лідерства. Зв’язок поміж поняттями “влада” та “лідерство”. Вплив лідерства на показники роботи групи. Поняття довіри та основні її типи. Зв’язок поміж довірою та лідерством. Формування довірчих відносин в групі. Організаційна політика та її зв’язок із владою. Політичні стратегії здобуття влади в організаціях. Засоби психологічного впливу на поведінку підлеглих.
Поняття міжгрупової динаміки. Групові характеристики, які впливають на міжгрупові відносини. Наслідки міжгрупової конкуренції (змагання). Дії керівництва організації щодо запобігання деструктивному змаганню (конкуренції) поміж групами.
Тема 9. Командна модель діяльності
Концепція командної роботи. Переваги командної моделі діяльності. Умови перетворення колективу в команду. Ознаки ефективної команди.
Формування команди як вища стадія групового розвитку. Принципи командної діяльності. Види команд в організації. Самокеровані команди.
Стадії розвитку команди. Прийоми побудови команд. G.R.P.I. – метод самодіагностики команди.
Умови ефективної командної роботи. Ролі членів команди за М.Белбіним.
Командні “гравці” і командне лідерство. Особливості взаємодії з різними типами “командних гравців”.
Прийняття рішень у команді. Командна модель самоуправління. Методи прийняття рішень командою.
Тема 10. Управління конфліктами в організації
Організаційний конфлікт як інструмент розвитку. Джерела виникнення і види конфліктів в організації. Модель організаційного конфлікту Понді.
Структура конфлікту. Конструктивна та деструктивна поведінка опонентів в конфлікті та фактори, що впливають на неї. Методи контролю та керування емоціями під час конфлікту.
Причини виникнення міжособистісних конфліктів. Міжгрупові конфлікти і їхні наслідки.
Закономірність динаміки конфлікту. Фактори конструктивного вирішування конфліктів. Картографічний метод аналізу конфлікту. Техніка управління конфліктами різних рівнів. Переговори.
Менеджер у ролі посередника.
Тема 11. Управління комунікаціями в організації
Модель процесу комунікації. Трансакційний аналіз міжособової комунікації. Функції міжособової комунікації в групах (когнітивна – пізнання, перцептивна – сприйняття, інтерактивна – взаємодія). Вербальна та невербальна комунікаційна поведінка. Підвищення особистої об’єктивності в контактах. Ефективні засоби комунікації та їх вплив на групову поведінку.
Бар’єри, які заважають ефективному спілкуванню.
Управлінське спілкування в діяльності керівника. Методи підвищення ефективності спілкування в організаціях.
Тема 12. Організаційна культура
Сутність організаційної культури та основні підходи до її вивчення. Метафори організаційної культури. Різниця між організаційною та корпоративною культурами. Організаційний клімат.
Функції організаційної культури та її структура. Основні джерела культурних відмінностей, що визначають поведінку індивідів в організації. Національні культурні особливості за Г.Хофштеде. Основні елементи організаційної культури, механізми їх формування та взаємозв`язок. Рівні організаційної культури.
Типологія організаційних культур. Критерії формування різних типів організаційної культури. Характеристика сильної, слабкої, негативної, адаптивної культури. Типологія організаційних культур за Ч.Хенді, К.Камероном та Р.Куінном, М.Бурке. Сутність, роль та класифікація субкультур в організації. Типологія галузевих культур: спекулятивна, адміністративна, інвестиційна культура, торгівельна, телекомунікаційна (інформаційна) культура та культура віртуальних компаній.
Управління організаційною культурою. Характеристика основних етапів управління організаційною культурою. Методи підтримки сформованої організаційної культури. Культурна трансформація. Особливості процесу управління субкультурами.
Тема 13. Управління організаційним розвитком
Сутність організаційного розвитку. Організаційна трансформація. Стратегічний організаційний розвиток. Мета, принципи організаційного розвитку. Моделі організаційного розвитку І.Адізеза, Л.Грейнера, Мак-Кінсі «7S». Особливості застосування положень концепції організаційного розвитку на індивідуальному, груповому і організаційному рівні.
Управління змінами в організації. Об’єкти та основні етапи управління змінами. Оцінка здатності організації до змін: культурна, структурна, процесна, кадрова, технологічна, управлінська, комунікаційна діагностика. Модель калейдоскопу організаційних змін В.Хоуп-Хейлі та Дж.Балоган. Вибір стилю проведення організаційних змін. Послідовність здійснення організаційних змін за К.Левіним та Дж.П.Коттером. Класифікація індивідів залежно від їх реакції на зміни. Основні причини та форми прояву опору змінам. Методи зменшення та усунення опору змінам. Стратегії проведення організаційних змін та їх вибір.
Розвиток особистості в організації. Модель розвитку особистості в організації К.Арджиріса. Сутність процесу самоорганізації індивіда. Життєвий цикл робітника. Стадії професійного становлення особистості. Модель управління кар’єрним циклом працівника. Компетенція персоналу, елементи компетенції, життєвий цикл компетенції, управління компетенціями. Навчання поведінці в організації.
Сутність процесу самооновлення організації. Модель переносу знань у корпоративному культурному просторі. Вплив ступеню «зрілості» членів організації та їх роль у системі управління знаннями. Принципи самооновлення організації П.Сенге. Основні характеристики організації, що самооновлюється.
5. Список рекомендованої літератури
Основна:
Додаткова:
6. Плани семінарських (практичних) занять з науки “Організаційна поведінка”
Заняття 1 – семінар- розгорнута бесіда
Тема 1. Концепція організаційної поведінки
Тема 2. Людина в системі організаційної поведінки 1 год.
Тема 3. Управління поведінкою індивіда
Завдання - формування фахових компетентностей:
- знання сутності базових понять концепції організаційної поведінки;
- вміння визначення ключових факторів управління ОП.
Орієнтовний перелік питань:
- об’єкти, цілі і рівні аналізу організаційної поведінки;
- роль менеджера в регулюванні організаційної поведінки;
- основні типи особистості та особливості взаємодії з ними.
- особистісний потенціал працівника;
Порядок проведення заняття:
- З”ясування ступеня засвоєння студентами матеріалу теми шляхом співбесіди та
міжгрупової дискусії з проблемних питань
-Обговорення виступів студентів з проблемних питань щодо практичного
застосування концепції управління ОП.
- Розгляд кейсів щодо:
характеристик поведінки різних типів особистості;
доцільності вибору менеджером різних підходів до взаємодії з підлеглими.
- Розгляд ситуаційних вправ щодо формування системи впливу на поведінку робітників.
-Тестове опитування за матеріалами 1 – 3 тем.
Інформаційне забезпечення
2. Організаційна поведінка: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / Л.М. Савчук, Н.Ю. Бутенко, А.М. Власова та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.
Заняття 2 – дискусія з елементами аналізу
Тема 4. Мотивація як фактор формування функціональної поведінки індивіда
Тема 5. Організація роботи індивіда1 год.
Завдання - формування фахових компетентностей:
- - знання сутності.базових понять мотивації діяльності та різних концепцій їх використання; основ теорії підкріплення;
- вміння визначення ключових факторів проектування та перепроектування роботи в організації;
- вміння застосовувати сучасні методи управління розвитком кар’єри індивіда в організації
Орієнтовний перелік питань:
- сутність теорій змісту мотивації і теорій процесу мотивації;
- поняття та основні види підкріплення, модифікація організаційної поведінки;
- типи та види винагороди працівників в організації;
- підвищення мотивації індивіда за допомогою управління за цілями;
- проектування та перепроектування роботи в організації;
- переваги та недоліки основних альтернативних розкладів роботи;
- узгодження цілей робітників та організації з точки зору формування та розвитку кар’єри;
- сутність консультування та тренування як найбільш ефективних способів навчання працівників.
Порядок проведення заняття:
- Розгляд кейсів щодо пояснення проблем мотивації працівників в організації з позицій теорій змісту та теорій процесу мотивації.
- Розгляд ситуаційних вправ щодо:
практичного використання методу збагачення праці Ф. Герцберга;
шляхів задоволення потреб вищих рівнів працівників організації.
- Обговорення виступів студентів з проблемних питань.
- Розгляд кейсів щодо:
шляхів вдосконалення організації робіт;
розвитку кар’єри.
- Тестове опитування за матеріалами 4 - 5 теми.
Інформаційне забезпечення
27. Бутенко Н.Ю., Хоменко Л.М., Черпак А.Є. Організаційна поведінка: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008.
Заняття 3 –семінар-вирішення ситуаційних вправ
Тема 6. Управління виконанням та оцінювання роботи індивіда
Тема 7. Група як об’єкт аналізу організаційної поведінки 1 год.
Завдання - формування фахових компетентностей:
- знання основних категорій управління виконанням та оцінювання роботи індивіда;:
- знання основних факторів, що впливають на ефективність роботи групи;
- вміння застосовувати методи управлінського впливу на управління поведінкою груп в організації.
Орієнтовний перелік питань:
- факторна модель індивідуального виконання роботи Стюарта;
- основні елементи системи оцінювання виконання роботи індивідом;
- основні фактори, які порушують точність оцінки виконання роботи індивідом;
- типи груп в організації;
- фактори, що впливають на ефективність роботи групи;
- поняття девіантної поведінки.
Порядок проведення заняття:
- Розгляд ситуаційних вправ щодо:
самоменеджменту;
аналізу оцінювання робіт.
- Обговорення виступів студентів з проблемних питань.
- Розгляд кейсів щодо:
рольової поведінки членів групи;
ефективності діяльності комітетів в організації.
- Обговорення виступів студентів з проблемних питань.
- Тестове опитування за матеріалами 6 – 7 теми.
Інформаційне забезпечення
2. Організаційна поведінка: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / Л.М. Савчук, Н.Ю. Бутенко, А.М. Власова та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.
Заняття 4 -з використанням активних методів навчання
Тема 8. Групова та міжгрупова динаміка 1 год.
Тема 9. Командна модель діяльності
Завдання - формування фахових компетентностей:
- знання поняття «міжгрупова динаміка», механізму її формування, причин та наслідків;
- знання основних симптомів групового мислення та можливостей протистояти його виникненню;
- вміння;проявляти та діагностувати лідерство;
- вміння формувати та працювати в команді;
- вміння приймати групове рішення
Орієнтовний перелік питань:
- основні етапи розвитку групи;
- поняття групової згуртованості та її вплив на продуктивність роботи групи;
- характерні ознаки групового мислення за І. Дженісом;
- групове прийняття рішень;
- поняття влади та лідерства, джерела влади за Дж. Френчем та Б. Рейвеном, вплив лідерства на показники роботи групи;
- види команд в організації; основні стадії розвитку команди;
- ключові компоненти, які забезпечують ефективність команди;
- командні “гравці” і командне лідерство;
Порядок проведення заняття:
- Розгляд кейсів щодо:
етапів розвитку груп в організації;
відносин влади в групі;.
неформального лідерства
роботи самокерованих команд в організації.
- Міжгрупова взаємодія по розгляду ситуаційних вправ щодо визначення стилю управління та взаємодії в організації.
- Рольова гра “Формування команди”.
Інформаційне забезпечення
2. Організаційна поведінка: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / Л.М. Савчук, Н.Ю. Бутенко, А.М. Власова та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.
Заняття 5 – тренінг
Тема 10. Управління конфліктами в організації
Тема 11. Управління комунікаціями в організації 1 год.
Завдання - формування фахових компетентностей:
- знання аналітичних методів;запобігання, виявлення та розв’язння конфліктів в організації;
- вміння практичновикористовувати конкретні методи діагностування
конфліктів в організації та обґрунтування системи превентивних заходів;
- вміння проводити ефективну взаємодію та вдосконалювати комунікативні мережі в організації.
Орієнтовний перелік питань:
- джерела виникнення та наслідки конфліктів в організації;
- фактори конструктивного вирішення конфліктів в організації;
- роль менеджера у вирішенні конфліктів;
- моделі і стилі поведінки у конфлікті;
- практичні прийоми управління конфліктами різних рівнів;
- сутність та взаємозв’язок етапів процесу комунікації, фактори, що впливають на ефективність реалізації кожного етапу процесу комунікації;
- характеристика факторів, що перешкоджають ефективній комунікації та методи їх подолання;
- методи підвищення ефективності спілкування в організації.
Порядок проведення заняття:
- Складання та презентація переліку дій, який спрямований на зниження рівня конфліктності в організаціях, міжгрупова дискусія;
- Розгляд кейсів щодо причин виникнення конфліктів та вибору ефективних стратегій їх вирішення в організації. – робота в групах
- Рольова гра “Вирішення конфлікту”.
- Моделювання в групах ситуацій щодо вибору способів підвищення ефективності комунікацій в організації – між групова дискусія
Інформаційне забезпечення
2. Організаційна поведінка: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / Л.М. Савчук, Н.Ю. Бутенко, А.М. Власова та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.
Заняття 6 – дискусія з елементами аналізу
Тема 12. Організаційна культура 1 год.
Тема 13. Управління організаційним розвитком
Завдання - формування фахових компетентностей:
- розуміння сутності поняття «організаційна культура» та «організаційний розвиток», механізму її формування, причин та факторів розвитку;
- знання основних заходів та складових управління організаційною культурою;
- вміння діагностувати опір змінам в організації та знаходити шляхи його усунення;
- вміння формувати можливості для розвитку особистості в організації.
Орієнтовний перелік питань:
- поняття організаційної культури та її роль у досягненні цілей організації;
- функції організаційної культури та її структура;
- основні етапи управління організаційною культурою;
- управління змінами в організації;
- причини та форми прояву опору організаційним змінам;
- методи зменшення та усунення опору змінам в організації;
- розвиток особистості в організації;
Порядок проведення заняття:
- Обговорення виступів студентів з проблемних питань.
- Розгляд кейсів щодо:
характеристик організаційної культури;
ролі керівництва та робітників у формуванні організаційної культури
розвитку організацій;
причин опору змінам в організації та вибору методів його усунення.
- Рольова гра по формування організаційної культури.
- Тестове опитування за матеріалами 12-13 теми.
Інформаційне забезпечення
2. Організаційна поведінка: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / Л.М. Савчук, Н.Ю. Бутенко, А.М. Власова та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.
3.
7. Організація самостійної роботи студентів з науки «Організаційна поведінка
7.1. Карта самостійної роботи студентів
Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності.
Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.
Основними формами СРС є такі:
- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;
- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
- підготовка до семінарських, практичних (лабораторних) занять та виконання домашніх завдань;
- систематизація вивченого матеріалу курсу перед написанням модулів та іспитом;
- виконання індивідуальних завдань.
- У відповідності до „Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у КНЕУ”, нова редакція якогозатверджена наказом ректора № 1032 від 27.12.2012 р. та ухвалена Вченою радою КНЕУ 20.12.2012 р., робоча навчальна програма з науки «Організаційна поведінка» включає в розділі „Самостійна робота студентів” „Карти самостійної роботи студентів” (Карта СРС). Вона є основою організації СРС і відображає перелік форм самостійної роботи, які має виконати студент відповідно до робочої навчальної програми. Карта СРС також обов”язково входить до „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”.
- Всі завдання СРС поділяються на обов”язкові та вибіркові. До обов”язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконувати обов”язково під час вивчення даної дисципліни. Вибіркові включають альтернативні завдання, серед яких студент на власний розсуд обирає конкретні завдання для набору необхідної кількості балів.
- Карта СРС розробляється окремо по кожній формі навчання (денна, заочна) та за умови різних форм підсумкового контролю знань – у формі іспиту (нормативна дисципліна) або у формі поточного модульного контролю (ПМК, вибіркова дисципліна). Карти СРС з науки «Організаційна поведінка» наведено нижче.
- Студентам надається інформація про всі обов”язкові та вибіркові завдання з «ОРганізаційної поведінки» та максимальну кількість балів, які можливо набрати за їх виконання.
- Кожен студент самостійно роздруковуєдля себе Карту СРС із „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, розміщених на сайті КНЕУ, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов”язкові та вибіркові завдання та відповідно до вказаних термінів звітує викладачу щодо їх виконання.
- Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів СРС, фіксуються викладачем в Журналі обліку поточної успішності студентів.
- Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС та підведення результатів з деяких видів виконаних робіт здійснюється під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи (ІКР).
- Графік проведення індивідуально-консультативної роботи за кожною формою навчання наведений нижче.
За відсутністю практичних занять з науки «Організаційна поведінка» у відповідності до навчального плану картою самостійної роботи студента з науки «Організаційна поведінка» передбачено виконання завдань для самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з науки «Організаційна поведінка»
для студентів напряму підготовки – «Менеджмент»
галузі знань (спеціальності) 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)»
Денна форма навчання
Для підсумкового контролю у формі заліку (ПМК)
| №семінарського (практичного, лабораторного) заняття | Форма самостійної роботи студента | Види семінарських (практичних, лабораторних) занять | Максимальна кількість балів |
| За виконання модульних (контрольних) завдань | ||
| Модуль №1 | Написання модульного контрольного завдання | |
| Модуль №2 | Написання модульного контрольного завдання | |
| Усього балів за модульний контроль | ||
| За виконання індивідуальних завдань | ||
| Види індивідуальних завдань (обов’язкові та вибіркові) | ||
| 1. Дослідження діючої в організації системи винагородження працівників | ||
| 2. Дослідження внутрішньої нормативної документації в організації | ||
| 3. Дослідження існуючої в організації системи оцінювання виконання роботи працівниками | ||
| 4. Оцінка рівня конфліктності в організації | ||
| 5. Дослідження формальної та неформальної комунікації в організації | ||
| 6. Дослідження організаційної культури | ||
| 7. Дослідження методів подолання опору змінам в організації | ||
| Усього балів за виконання індивідуальних завдань | ||
| Разом балів за СРС |
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з науки «Організаційна поведінка»
для студентів напряму підготовки – «Менеджмент»
галузі знань (спеціальності) 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)»
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Бланк ответов | | | Заочна форма навчання |