Засновник Третьяковської галереї.

Склад Всеросійського музейного об'єднання «Державна Третьяковськагалерея»

§ Третьяковская галерея в Лаврушинском переулке, д. 10,

§ Музей-храм Святителя Николая в Толмачах,

§ Третьяковская галерея на Крымском Валу, д. 10,

§ Музей-мастерская скульптора А.С. Голубкиной,

§ Дом-музей В. М. Васнецова,

§ Музей-квартира А.М. Васнецова,

§ Дом-музей П.Д. Корина.

Керівники Державної Третьяковської Галереї

Лебедєва, Ірина Володимирівна (2009 - теп. Час)
Родіонов, Валентин Олексійович (1993-2009)
Корольов, Юрій Костянтинович (1980-1992)
Щусєв, Олексій Вікторович (1926-1929)
Грабар, Ігор Еммануїлович (1913-1925)

Колекція музею

До 1917 року колекція Третьяковської галереї нараховувала близько 4000 творів, до 1975 - 55 000 творів. Збори Галереї постійно зростало за рахунокпланомірних державних покупок.
В даний час колекція включає російський живопис, графіку, скульптуру, окремітвори декоративно-прикладного мистецтва XI - початку XXI століть.

Друга половина XIX століття

Особливо повно представлений ​​російський живопис другої половини XIXстоліття. Третьяковська галерея володіє найкращим зібранням робітпередвижників (В. Г. Перов, І. Н. Крамськой, Г. Г. Мясоєдов, К. А. Савицький, В. Е. Маковський, В. М. Васнецов, А. К. Саврасов, І. І. Шишкін, В. Д. Полєновта ін.) багатогранно представлено творчість І. Ю. Рєпіна (у тому числі «Нечекали», «Іван Грозний і син його Іван») і В. І. Сурикова (в тому числі «Ранок стрілецької страти», «Меншиков у Березові», «Бояриня Морозова»), В. В.Верещагіна, скульптора М. М. Антокольського.

Кінець XIX - початку XX століть

Основні художники, представлені в колекції: І. І. Левітан, М. А. Врубель, В. А.Сєров, К. А. Коровін, М. В. Нестеров, Б. М. Кустодиев, Н. К. Реріх, майстрів«Світу мистецтва» (А. Н. Бенуа, К. А. Сомов та ін), Союзу російськиххудожників, «Блакитної троянди», «Бубнового валета» і ін

Радянське мистецтво

Серед представлених авторів - З. І. Азгура, Н. А. Андрєєв, І. І. Бродський, Е. В.Вучетич, А. М. та С. В. Герасимова, І. Е. Грабар, А. А. Дейнеки, Б. В.Йогансон, С. Т. Коненков, П. П. Кончаловський, П. Д. Корін, Кукринікси (М. В.Купріянов, П. Н. Крилов, Н. А. Соколов), А. І. Лактіонов, С. Д. Лебедєва, М. Г.Манізер, С. Д. Меркуров, Е. Е. Моісеєнко, В. І. Мухіна, Ю. М. Непрінцев, М. В.Нестеров, Я. І. Ніколадзе, Ю. І. Піменов, А. А. Пластов, Б. І. пророків, С. А.Чуйков, Т. Слухав, А. Н. Самохвалов, М. С. Сарьян, М. А. Савицький, Вл. А.Сєров, Н. В. Томський, Б. С. Угаров, Т. Н. Яблонська та інші.

Збірки скульптур

Карло Бартоломео Растреллі. Погруддя невідомого, до 1740 року. Значно розширено зібрання скульптур доби капіталістичної Російської імперії та СРСР, скульптур митців зниклих нині радянських республік. Так, в музейну збірку увійшли твори скульпторів, серед яких -

• Карло Бартоломео Растреллі
• Шубін Федот Іванович (1740—1805)
• Козловський Михайло Іванович
• Мартос Іван Петрович (1754—1835)
• Антокольський Марк Матвійович (1843—1902)
• Коньонков Сергій Тимофійович(1874—1971)
• Ерьзя Степан Дмитрович (1876—1959)
• Мухіна Віра Гнатовна (1889—1953),
• Вучетич Є. В.(1908—1974)
• Волнухін Сергій Михайлович(1859—1921) та інші.

В даний час колекція Третьяковської галереї налічує більше 100 тисяч витворів мистецтва. Все це різноманіття вже не міг вміщати особняк, куплений Третьяковим і кілька разів перебудовуваний під потреби зростаючої колекції. Зараз експонати музею розміщуються не тільки в комплексі в Лаврушинському провулку, але і в будівлі на Кримському валу, яка було передано галереї в1986 році.

Россіка

Імператриця Єлизавета верхи,Мейсенська мануфактура, порцеляна бл. 1748 р. Третьяковська галерея. Своє місце в музейних колекціях посіла і так звана россіка — твори іноземних майстрів, що працювали або по замовам російського царського двору, або іноземці, що працювали в столичних містах. Це не тільки портрети олійним фарбами, а й скульптурні погруддя і рельєфи, а також порцеляна.Колекції россіки почали формуватися ще в 18 столітті. Цьому сприяли як моди, так і більш широкі зв'язки вельмож Російської імперії з країнами Західної Європи — освітні, родинні, туристичні тощо. Досить широкою була і практика запрошень іноземних майстрів на працю в імперію, здебільшого в Санкт-Петербург. Россіка — мистецтво аристократичне, бо культура тої доби обслуговувала привілейований стан дворянство. В Петербурзі роками працювали іноземні сценографи (Джузеппе Валеріані), скульптори (Карло Бартоломео Растреллі, Йоган Дункер, Етьєн Моріс Фальконе, Жан-Домінік Рашетт), художники (Георг Гроот, П'єтро Ротарі, Річард Бромптон, Йоган Лампі старший, Стефано Тореллі). Декілька творів Стефано Тореллі має і Третьяковська галерея. Велике за розмірами полотно Тореллі «Апофеоз Катерини ІІ», створене після перемоги в російсько-турецькій війні, повернуто в експозицію.

Музейні колекції

Тут знаходяться унікальне зібрання російських ікон, представлені роботами Андрія Рубльова, Феофана Грека і Діонісія. Кращими творами Ореста Кипренського, Василя Тропініна, Віктора Васнецова, Олександра Іванова, Карла Брюлловапредставлений російський живопис початку XIX століття. У колекції галереї — кращі твори передвижників Крамського, Перова, Маковського, Ге, Саврасова. Прикрасою зборів є зали Рєпіна, Сурікова, Левітана, Серова, Шишкіна, Верещагіна.

Крім того, Третьяковська галерея має в своїй структурі меморіально-художні музеї: музей-квартира Ап. М.Васнецова, будинок музей В. М. Васнецова, музей майстерню А. С. Голубкіної, музей квартиру Коріна Павла Дмитровича, будинок музей Н. С. Гончаровоі і М. Ф. Ларіонова.

За часів СРСР межі музейної колекції розширені за рахунок придбання та передач малюнків, театральних ескізів, графічних творів, монументальних панно Віктора Васнецова, Врубеля тощо. Для демонстрації монументальних творів створені відповідні зали великого розміру.

Монографічна зала Рокотова

Серед світських жанрів провідні позиції в російському мистецтві 18 століття посів портрет. Серед кращих портретистів доби — Левицький Дмитро Григорович, Боровиковський Володимир Лукич (Обидва українці за походженням) і росіянин Рокотов Федір Степанович. Останній, на відміну від двох попередніх, був єдиним з трійці портретистів, що не мав власної монографічної зали. Таку залу нарешті створили, де можна побачити твори митця, що перебрався на житло з Петербурга в Москву.

Галерея в часи СРСР

До 1918 року галерея мала назву — Московська міська художня галерея П. і С. Третьякових. 3 червня 1918 року вийшов декрет про націоналізацію галереї і вона отримала найменування Державної Третьяковської галереї.

На початку ХХ століття Третьяковська галерея стала одним з найбільших художніх музеїв Росії і Європи. У її склад влилися низка малих приватних московських музеїв, привласнених новою більшовицькою владою:

ü Цветковська галерея,

ü Музей іконопису і живопису імені І. С. Остроухова,

ü Картинна галерея Рум'янцевського публічного музею (російська її частина).

Мистецтво імперії 19 ст.

Прийшли зміни і в концепцію показу мистецтва Російської імперії 19 століття. Очільники галереї після реконструкції 1995 р. створили три нових зали, де показують тільки академічне і салонне мистецтво. Одна зала відведена під академічний пейзаж, друга — під академічний історичний живопис, третя — під салонні картини побутового жанру. Мистецтвознавці йдуть від концепції пандану мистецьких стилів минулого. Так, в мистецтві 17 ст. антиподами були бароко і класицизм, в 18-му —бароко і рококо. Для 19 ст. в Росії запропановані антиподи — критичний реалізм передвижників і салонне мистецтво, хоча мистецька ситуація була значно складнішою і не вичевпувалась тільки панданом двох стилів). Плутанину вносить і творча діяльність Маковського К. Є., твори якого найменше відповідають настановам критичного реалізму, але виставляв він картини разом з передвижниками, залишаючись знаковою фігурою національного салонного мистертва Росії.

«Товариство друзів Третьяковській галереї»

Програма «Товариство друзів Третьяковській галереї» об'єднує організації та приватних осіб, які надають підтримку Третьяковської галереї:фінансують виставки, наукові дослідження, реставрацію картин, купують твори мистецтва. Серед учасників програми: банк ВТБ, Лукойл, Новатек, Северсталь та інші.

Приклади збірок

Дата добавления: 2015-07-11