Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод



Читайте также:
  1. II. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
  2. II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ШКОЛИ
  3. IV. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
  4. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
  5. VIIІ. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  6. VIІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
  7. VІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Зростаючі темпи розвитку промисловості зумовлю­ють не лише збільшення об'ємів використання води, а й її забруднення. Якість і кількість загальних запасів води на планеті, особливо прісної, уже зараз є важливою про­блемою, а в деяких регіонах ситуація переростає у еколо­гічну катастрофу. Тому контролювання стану водних об'єктів є необхідною складовою моніторингу довкілля.

Моніторинг поверхневих вод – система послідовних спостере­жень, збирання, оброблення даних про стан водних об'єктів, про­гнозування їх змін та розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позна­читися на стані вод.

До основних завдань моніторингу поверхневих вод належать контролювання, спостереження, оцінювання та прогнозування стану якості води. Система моніто­рингу виконує інформаційну роль і не охоплює елемен­тів управління, оскільки є складовою загальної системи управління навколишнім середовищем і регулювання його якості.

Спостереження за водними об'єктами тісно пов'яза­ні з прогнозуванням їх стану. У процесі моніторингу не­обхідно отримати дані про джерела забруднення, склад і характер забруднень, реакції гідробіонтів (організмів, які живуть у водному середовищі) і зміни стану водних об'єктів. Інформацію, отриману внаслідок спостере­жень, порівнюють з даними про природний стан вод­них об'єктів до початку помітного антропогенного впливу, тобто з фоновими характеристиками якості і кількості водних об'єктів.

Основною метою налагодження системи спостере­жень і контролю за забрудненням водних об'єктів є отримання інформації про природну якість води та оцінка змін якості води внаслідок дії антропогенних факторів.

Служба спостереження та контролювання (моніто­рингу) розв'язує такі завдання:

- спостереження і контролювання рівня забруднен­ня водного середовища за хімічними, фізичними та гід­робіологічними показниками;

- вивчення динаміки вмісту забруднюючих речо­вин і виявлення умов, за яких відбуваються коливання рівня забруднення;

- дослідження закономірностей процесів самоочи­щення та накопичення забруднюючих речовин у дон­них відкладеннях;

- вивчення закономірностей виносу речовин через гирлові створи річок у водойми.

За головними структурними ознаками національні системи моніторингу вод в різних країнах належать до трьох типів: першого – якщо у країні діє єдина загаль­нонаціональна мережа гідрологічних і гідрохімічних станцій та постів; другого – коли паралельно діють кілька рівноцінних мереж збору інформації; третього – у разі, коли пріоритетними є одна-дві мережі контролю якості води, а їх доповнюють регіональні структури.

Моніторинг поверхневих вод є невід’ємною складовою державної системи моніторингу навколишнього середовища.

Наказом від 24.12.2001р. Міністерства екології та природних ресурсів була розроблена і затверджена «Єдина міжвідомча інструкція по організації та здійсненню державного моніторингу вод». Цей документ встановлює єдині вимоги до організації та проведення спостережень за станом поверхневих та підземних вод, джерел забруднення вод; за гідрологічними, фізико-хімічними, біологічними, радіологічними показниками якості води.

До провідних суб’єктів державного моніторингу належать: Міністерство екології та природних ресурсів, у т.ч. Головдержекоінспекція та Держуправління охорони навколишнього природного середовища в областях; організації гідрометеорологічної служби; Міністерство з питань надзвичайних ситуацій; Державний комітет України з водного господарства та ін.

 

  1. Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод

Моніторинг якості поверхневих вод передбачає орга­нізацію стаціонарної мережі пунктів спостережень за природним складом і забрудненням поверхневих вод; спеціалізованої мережі пунктів спостережень за забрудненнями водними об'єктами; тимчасової експедиційної мережі пунктів спостережень. Мережі спостережень створюють з дотриманням певних вимог:

- надання переваги вивченню і контролюванню антропогенної дії на поверхневі води;

- систематичність і комплексність спостережень за фізичними, хімічними та біологічними показниками та проведення відповідних гідрологічних вимірів;

- узгодження строків спостережень з характерни­ми гідрологічними ситуаціями;

- визначення показників якості води єдиними ме­тодами;

- оперативність одержання інформації про якість води.

Основним принципом організації спостережень є їх комплексність, яка передбачає узгоджену програму ро­біт з гідрохімії, гідрології, гідробіології та забезпечує моніторинг якості води за фізичними, хімічними, гідро­біологічними показниками.

Найважливішим етапом організації робіт є вибір місця розташування пункту спостереження. Кількість і щільність розташування пунктів спостережень визначаються природно-кліматичними факторами, а також запитами народного господарства і служби прогнозів.

 

Контрольні питання

1. Що таке поверхневі води? Охарактеризуйте основні джерела забруднення поверхневих вод.

2. З’ясуйте сутність і основні завдання моніторингу поверхневих вод.

3. Перерахуйте основні вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 652 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)