|
Читайте также: |
Семінар-диспут на тему: «Чи може бути виправданий свідомий обман?»
Рекомендовані джерела для підготовки:
1. Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Кант И. Трактаты и письма. - М.: Наука, 1980, С. 292-297.
2. О лжи // Кант И. Метафизика нравов.- М.: Мир книги, Литература, 2007, С. 302-305.
Питання для обговорення: Вимога говорити завжди лише правду – це наше право чи обов’язок? Чи стикалися Ви із ситуацією, коли брехня є більш доречнішою ніж правда? Чим Ви керуєтесь у подібних ситуаціях? Чи маєте Ви право почути від іншого правду? Тоді, чи маємо ми право брехати? Тому, чи не порушує брехня право інших на правду? Якщо поставити на шальки терезів право іншого на правду та Вашу вигоду від лицемірства, то що виявиться визначальним для Вас? Чи існує «моральне» право «брехати задля спасіння друга від смертельної небезпеки або із почуття «людинолюбства»? Зобов’язання говорити правду є умовним чи безумовним? Чи можна погодитись із тим, що брехун заносить «інфекцію брехні» у суспільство? Чи може брехня слугувати засобом ввічливості (лестощі тощо)? Чи здатна брехня принизити людину перед самою собою і невідворотно згубити в ній почуття власної моральної гідності?
Дисципліна: Вступ до культурології.
Викладач: Корабльова Валерія Миколаївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури і філософії науки.
Тема заняття: Культура як предмет культурології.
Форма заняття: лекція.
Анотація: Система наук про культуру. Специфіка культурологічного дослідження культури. Ґенеза культурологічного дискурсу: основні чинники, етапи та імена. Еволюція поняття «культура» та сучасні підходи до його визначення. Структура, морфологія та типологія культури.
Мета заняття – ознайомити слухачів зі специфікою культурології як науки про культуру, сформувати уявлення про культурологічний концепт «культура».
Рекомендована література:
1. Гуревич П. С. Культурология. - М., 1999.
2. Кармин А. С. Основы культурологии. Морфология культуры. - СПб., 1997.
3. Культурология XX век. Словарь / Под ред. С. Я. Левит – СПб.: Университетская книга, 1997.
4. Культурология. История мировой культуры: Учеб. для вузов / Под ред. проф. А. Н. Марковой. - М., 2002.
Дисципліна: Культура Середньовіччя
Викладач: Білик Ярослав Михайлович, професор кафедри теорії культури і філософії науки, доктор філософських наук.
Тема заняття: Лицарство як спосіб життя.
Форма заняття: Лекція.
Анотація: Феномен лицарства як вершина розвитку середньовічної культури, її етичний і естетичний ідеал. Соціокультурні парадокси існування лицарства. Ідеї куртуазності та культ “прекрасної дами”. Особливості лицарства у різних регіонах Європи. Феномен лицарської літератури. Історичні зміни у лицарському середовищі, їх причини та наслідки. Лицарство як реально існуюча спільнота та суспільні ідеали. Мета заняття – познайомити слухачів з феноменом лицарства.
Рекомендована література:
1. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.,: Прогресс- Академия, 1992.
2. Хейзинга Й. Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в ХIУ и ХУ веках во Франции и Нидерландах. - Москва: Наука, 1988.
Дисципліна: Історія української культури.
Викладач: Чорний Дмитро Миколайович, доцент кафедри українознавства, кандидат історичних наук.
Тема заняття: Українська церковна архітектура.
Форма заняття: лекція.
Анотація: Храм як культова споруда та центр ціннісно-смислового Універсуму народу. Візантійська церковна архітектура і становлення самостійної архітектурної традиції. Основні типи храмів. Об’єми та характерні риси зовнішнього вигляду. Архітектурно-мистецьке вирішення внутрішнього простору храму. Дерев’яне церковне будівництво XVI-XVIII ст. Відмінності української храмової архітектури від Візантії, Західної Європи. Спільні риси храмової архітектури різних регіонів України. Храм як носій сакрального смислу, обрядових, канонічних вимог та водночас технічних можливостей доби. Мета заняття – познайомити слухачів із головними тенденціями розвитку та найяскравішими явищами православного храмового будівництва України.
Рекомендована література:
1. Асеєв Ю.С. Архітектура Київської Русі. – К., 1969.
2. Історія української архітектури. – К., 2003.
3. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII століття. – К., 1981.
Дисципліна: Культури Сходу
Викладач: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки, кандидат філософських наук.
Тема заняття: Китайська культура
Форма заняття: лекція
Анотація: Китайська культура є однією з найдавніших у історії людства. Саме в Китаї винайшли порох, шовк, папір, бойові мистецтва. Китай є одним з трьох місць, де виникає власна, несхожа на інші філософська традиція. Саме з неї до нас, уже в ХХ столітті, приходить поняття Дао. Що таке Дао, що таке Інь і Ян, що таке енергія ци, а також що являє собою китайський культ духів – саме цим питанням і буде присвячена лекція. Її мета ознайомити слухачів з основними уявленнями традиційного китайського світогляду і як ці уявлення відбилися в китайській поезії, живописі, декоративних чи бойових мистецтвах.
Рекомендована література:
1. Кравцова М.Е. История культуры Китая. – С-Пт., 1999.
2. Маслов А.А. Китай: колокольца в пыли. Странствия мага и интеллектуала. – М., 2003.
Дисципліна: Культури Сходу
Викладач: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки, кандидат філософських наук.
Тема заняття: Японська культура
Форма заняття: лекція
Анотація: Упродовж кількох століть (починаючи з початку XVII століття) Японія була закритою країною. Європейці і японці починають відкривати для себе одні одних лише з другої половини ХІХ століття. Подиву одних та інших немає меж. Коли в Японії вперше поставили шекспірівських «Ромео і Джульєтту» японська критика врешті решт приходить до висновку, що це комедія. В часи другої світової війни японські солдати билися буквально до останньої краплі крові, воліючи загинути, але в жодному разі не здатися ворогові. Але потрапивши до полону охоче йшли на співробітництво, виказуючи геть усе, навіть те, про що їх не запитували. Саме тоді, в часи другої світової війни, починають з’являтися перші серйозні дослідження з японської ментальності. Саме ним і присвячується лекція. Метою лекції є розгляд таких основоположних для японської культури категорій, як категорії обов’язку і категорії чистоти.
Рекомендована література:
1. Бенедикт Рут. Хризантема и меч. – С-Пт., 2004.
2. Япония. Как её понять. Под ред. Р.Дж. Дэвиса и Осаму Икэно. – М., 2006.
Дисципліна: Філософія історії
Викладач: Стародубцева Лідія Володимирівна, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії
Тема заняття: «Сенс та призначення історії»
Форма заняття: лекція
Анотація: Хто надає історії смисл і навіщо їй надавати смисл? Чому постійно відбувається «переписування» історії? Чи слід погодитися з думкою Гегеля, що історія вчить лише тому, що вона нікого нічому не навчила? У чому полягає так званий «смисл історії»? Чи він поза історією, чи у ній самій? Чи може історія, як вважав К. Поппер, і зовсім не має ніякого смислу, крім того, який ми їй приписуємо? Що демонструє сценарій всесвітньої історії: вектор прогресу чи коло «вічного повернення»? Пошук відповідей на ці питання окреслює сферу філософсько-історичних рефлексій. Серед її кардинальних проблем – історія як процес і історія як осмислення процесу; сенс і нонсенс історії; лінійні та циклічні моделі історичного розвитку; історичний факт і свобода його тлумачення; історична пам'ять і забуття, «кінець історії», історична свідомість в есхатологічній перспективі, поетичні метафори історичного розвитку: історія як маятник, історія як калейдоскоп, історія як древо, історія як лабіринт тощо.
Рекомендована література:
1. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Соч.: В 2 т. / Пер. с нем. – М.: Мысль, 1990. – Т. 1. – 829 с.
2. Тойнби А. Дж. Постижение истории / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.
3. Ясперс К. Смысл и назначение истории / Пер. с нем. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с.
Дисципліна: Естетика
Викладач: Азарова Юлія Олегівна, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук
Тема заняття: « Класика та авангард як два типи художнього мислення».
Форма заняття: лекція
Анотація: Що таке мистецтво? Чому мистецтво здійснює вплив на людину? Чи здатне мистецтво описати або пізнати внутрішній світ людини? Чи може мистецтво, навпаки, створити щось зовсім інше, аніж людська реальність, наприклад „світ абсолютної уяви”? Чому мистецтво різних історичних епох має свій характер? Чим класичне мистецтво відрізняється від сучасного мистецтва? Що таке „авангард”? Чому в ХХ ст. замість усталених понять „картина”, „скульптура”, „твір мистецтва” виникають поняття „художній об’єкт”, „артефакт”, „арт-феномен”? Чи є сучасні „артефакти” „творами мистецтва”? Які є напрямки та течії у сучасному мистецтві? Що таке „оптичне мистецтво”, „метафізичне мистецтво”, „магічне мистецтво”? Як воно описує світ? Саме про ці питання розмірковує естетика або „філософія мистецтва”. Мета заняття – ознайомлення слухачів з основними художніми принципами, концепціями та напрямками класичного і сучасного мистецтва.
Рекомендована література:
1. Мировое искусство: направления и течения от импрессионизма до наших дней. / Иллюстрированная энциклопедия. / Сост. И. Г. Мосин. – СПб.: Бестиарий, 2008. – 192 с., иллюстр.
2. Олива А. Б. Искусство на исходе второго тысячелетия. – М.: Художественный журнал, 2003. – 214 с., иллюстр.
Дисципліна: Етика
Викладач: Воропай Тетяна Степанівна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
Тема заняття: Етика автентичності
Форма заняття: лекція з елементами бесіди
Анотація: Що значить віднайти себе, бути собою, зберегти себе? Чи розкриває людина те, що в ній закладено природою, чи створює себе, власний авто-проект своєї особистості на власний розсуд? У якій мірі ми вільні в цій діяльності? Як існуюча масова культура допомагає нам і як вона нами маніпулює? Які ідеали пов’язані з специфікою модерної і постмодерної людини? Відштовхуючись від концепції автентичності Ч.Тейлора, лекція має на меті висвітлити і проінтерпретувати витоки автентичності європейської людини та її метаморфози в сучасному світі.
Рекомендована література:
1. Тейлор Ч. Етика автентичності. К.: Дух и Літера, 2002.
2. Тейлор Ч. Джерела себе. Творення новочасної ідентичності. К.: Дух і Літера, 2005.
Дисципліна: Логіка
Лектор: Сокуренко Евгенія Валеріївна, викладач освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».
Тема заняття: Предмет та значення логіки. Основні закони логіки та їх порушення.
Форма заняття: Лекція
Анотація: Логіка – наука про закони та форми правильного мислення. Місце логіки в колі філософських дисциплін та її зв’язок з сучасними науками. Як логіка досліджує мислення; логіка та мова, мова логіки. Форми мислення: поняття, судження, умовивід. Основні закони логіки: закон тотожності, закон (не)протиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави; зміст та вимоги законів. В чому полягають порушення основних законів логіки. Софізми та паралогізми. Що таке парадокси та чи можна їх подолати.
Рекомендована література:
1. Гусев Д. А. Логика –М., Айрис пресс, 2005.
2. Горский Д. П. Краткий словарь по логике. –М., Просвещение, 1991.
3. Маковельский А. О. История логики–М., 2004.
Дисципліна: Основи риторики та теорії аргументації
Викладач: Попова Наталія Валеріївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії.
Тема заняття: «Психологія доведення правоти. Види мовленнєвих «хитрощів» в ораторському мистецтві. Урахування ситуації й аудиторії під час проведення мовленнєвої діяльності. Особливості й можливі перешкоди для вдалої комунікації».
Форма заняття: лекція
Анотація: Як побудувати переконливу аргументацію? Як ефективно розкритикувати точку зору опонента? Як грамотно застосовувати різноманітні прийоми впливу і розпізнавати типові маніпулятивні тактики, спрямовані проти Вас? Саме ці питання вивчає риторика.
Метою вивчення риторики і є придбання знань та засобів обґрунтування, спростування переконань, залежності цих засобів від аудиторії та проблеми, що обговорюються; своєрідність обґрунтування в різних галузях мислення та діяльності як у природних та гуманітарних науках, так і в ідеології, пропаганді, мистецтві і т. ін. Внаслідок вивчення програмного матеріалу з дисципліни «Основи риторики та теорії аргументації» студент повинен: бути ознайомленим з основами переконання, різними типами аргументації і їх методологічним значенням. Знати найтиповіші проблемні ситуації та методи їх розв’язання. Мати уявлення про некоректну аргументацію та засоби її подолання. Володіння мистецтвом спору, вміти обґрунтовувати свою думку та переконувати у своїй правоті інших.
Рекомендована література:
1. Ивин А.А. Основы теории аргументации: Учебник. – М,1997.
2. Поварнин С. Спор: О теории и практике спора. http://www.koob.ru/povarnin_sergei/
3. Савкова 3. В. Искусство оратора http://www.koob.ru/savkova
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав