Методичні рекомендації по вивченню теми

У ході семінарських занять студенти, спираючись на документальні джерела та історичну літературу, повинні розглянути і проаналізувати історію створення та діяльності Організації Об’єднаних Націй, виявити тенденції та особливості її функціонування в різні періоди 60 – річної історії, оцінити роль та внесок ООН у побудову сучасного світу.

На початку розгляду теми необхідно докладно зупинитися на історії створення ООН, приділивши особливу увагу американському фактору. При аналізі процесу розробки Статуту ООН, в першу чергу зосередитися на проблемах, що виникли в ході дискусії: про порядок голосування у Раді Безпеки, про членство в ООН союзних республік СРСР. Розглядаючи роботу конференції у Сан – Франциско необхідно дати відповідь на питання – як вдалося поєднати інтереси і позиції великих держав з іншими державами світу і відобразити це у Статуті.

Аналізуючи діяльність ООН у 50 – 60 – ті роки, в першу чергу необхідно виявити негативний механізм впливу на ООН “холодної війни”, наскільки у цей період був задіяний потенціал світової системи безпеки щодо врегулювання регіональних конфліктів. Студенти повинні спробувати відповісти на питання – яку роль відіграла ООН у процесі деколонізації і яким чином ліквідація колоніальних імперій позначилася на її подальшій діяльності.

При розгляді факторів, що вплинули на зміцнення потенціалу ООН на рубежі 90 – х років, особливу увагу приділити завершенню “холодної війни”.

Завершуючи вивчення теми необхідно докладно зупинитися на характеристиці ролі ООН у сучасних міжнародних відносинах і на проблемах її реформування.

Тема ІІ: Проблеми безпеки та співробітництва в Європі у ІІ половині ХХ століття (8 год.)

Заняття І

1. Актуальність реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” у ІІ половині ХХ століття.

2. Вплив “холодної війни” на загальноєвропейські проблеми.

3. Створення та початок діяльності в Європі регіональних систем безпеки та економічного співробітництва.

Заняття ІІ

1. Вплив розрядки на вирішення загальноєвропейських проблем.

2. Проведення Наради із безпеки та співробітництва в Європі.

3. Заключний акт Наради із безпеки та співробітництва в Європі та його основні положення.

Заняття ІІІ

1. Успіхи та складності реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” у ІІ пол. 70-х рр.

2. Повернення до силових методів зовнішньої політики наприкінці 70 х – на початку 80 –х років.

3. “Нове політичне мислення” і загальноєвропейський процес.

Заняття ІV

1. ОБСЄ: нові завдання та напрямки діяльності у 90 – ті роки ХХ – на початку ХХІ.

2. Нова роль НАТО в системі європейської безпеки.

3. Прискорення інтеграційних процесів в Європі на рубежі ХХІ століття.

Джерела та література:

1. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, Хельсинки, 30 июля – 1 августа 1975. М., 1987.

2. Общеевропейская встреча в верхах (1990; Париж). Документы и материалы. М., 1991.

3. Организация Варшавского договора: Документы и материалы. М., 1986.

4. Партнерство заради миру. Рамковий документ.// НАТО. Довідник. Київ,1997.

5. Північноатлантичний договір. - НАТО. Довідник. Київ,1997.

6. Стратегічна концепція Альянсу. // НАТО ревю – Документація, літо 1999.

7. Борко Ю.А.Общий европейский дом: что мы о нем думаем. М., 1991.

8. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії з 1919 року до наших днів.- Київ, 1996.

9. Европа на пути к новой модели безопасности. // Международная жизнь, 1995, № 4,5.

10. Кашлев Ю.Б.Общеевропейский процесс: вчера, сегодня, завтра. М, 1990.

11. Коппель А.Г., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ сторіччя. Київ, 1999.

12. Коломойцев В.Ф. Вопросы европейской безопасности в 1980-е годы.// Преподавание истории в школе, 1993, № 3.

13. Кортунов С. Становление нового мирового порядка.// Международная жизнь, 2002, № 6.

14. Лоссовський І., Оснач М. Як форум політичного діалогу. 10 років участі України в діяльності ОБСЄ: деякі підсумки та основні пріоритети.// Політика і час, 2002, № 3.

15. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70 –ті роки). Київ, 2003.

16. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980 – 2000 роки. Київ, 2001.

17. НАТО. Довідник. Київ,1997.

18. Пархалина Т. О новой архитектуре безопасности в Европе.// МЭМО, 1997, № 12.

19. Петраков М. «Учителя» и «ученики» в ОБСЕ? // Международная жизнь, 1994, № 5.

20. Проблемы европейской безопасности в свете концепции «общеевропейского дома».М., 1991.

21. Рахманинов Ю.Н. ОБСЕ в ХХІ веке: на пути к новой модели безопасности.// США, 1997, №1.

22. Рахманинов Ю.Н. ОБСЕ и вызовы времени.// Международная жизнь, 1994, № 5.

23. Ротфельд А. Поиски системы коллективной безопасности.// Международная жизнь, 1994, № 10.

24. Современные международные отношения. М., 200.

25. Фурман О.О. Єдина Європа: Проблеми становлення.Київ, 1990.

26. Шпангер Х.Й. НАТО на пути к плюралистическому сообществу безопасности.// Мировая экономика и междкнародные отношения, 1997, № 12.

27. Шустов В. Место ОБСЕ в европейской архстектуре.// Международная жизнь, 2001, № 11.

28. Шустов В. От Совещания к Организации по безопасности и сотрудничеству.// Международная жизнь, 2000, № 8-9.

Методичні рекомендації по вивченню теми ІІ.

У ході вивчення теми студенти, використовуючи документальні джерела та історичну літературу, повинні розглянути та проаналізувати передумови, зміст і роль загальноєвропейського процесу другої половини ХХ століття.

Вивчення теми необхідно розпочати із розгляду актуальності реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” після Другої світової війни і чого реально можна було досягти на цьому шляху в умовах існування в Європі двох суспільно – політичних систем.

Аналізуючи розвиток міжнародної ситуації в Європі в 50 – 60 – ті роки необхідно виявити негативний вплив “холодної війни” на вирішення загальноєвропейських проблем.

При розгляді питання про створення і діяльність європейських регіональних систем безпеки слід скласти порівняльну таблицю щодо принципів організації і змісту діяльності НАТО і ОВД.

Вивчаючи особливості загальноєвропейського процесу у 70 – ті роки доцільно докладно зупинитися на характеристиці принципів взаємних відносин європейських країн, що ввійшли до Заключного Акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі.

Розглядаючи параметри європейської безпеки у пост конфронтаційний період необхідно особливу увагу приділити аналізу змін внутрішньої сутності та інституалізації Гельсінського процесу, а також трансформації НАТО.

Дата добавления: 2015-07-11