Читайте также:
|
План:
1. Походження української мови.
2. Діалекти української мови.
3. Становлення української літературної мови.
4. Сучасні етнолінгвістичні процеси в Україні.
Тема7. Вірування та повір’я українців.Український народний календар (2 год.)
План:
1. Дуалізм і синкретизм народних вірувань.
2. Українська міфологія і демонологія.
3. Вплив християнства на народний світогляд.
4. Історія вивчення українського народного календаря.
5. Свята і обряди осінньо-зимового календарного циклу.
6. Свята і обряди весняно-літнього календарного циклу.
Тема 8. Сім’я та сімейні взаємини.
Обряди життєвого циклу людини. (2 год.)
План:
1. Сім’я та шлюб як етнокультурні інституції.
2. Типи і структура української родини. Дерево роду.
3. Еволюція сімейно-шлюбних стосунків в Україні.
4. Родини і хрестини. Пострижини.
5. Весільна обрядовість.
6. Поховальна обрядовість. Культ пращурів.
Тема 9. Традиційний громадський побут (2 год.)
План:
1. Громада. Традиційні громадські спільноти (артілі, козацькі та чумацькі громади, цехи, братства).
2. Звичаєве право в Україні.
3. Етикетна культура українців.
Тема 10. Етнопсихологія українців (2 год.)
План:
1. Становлення і розвиток етнопсихології.
2. Поняттєво-категорійний апарат етнопсихології.
3. Етнопсихологічний аналіз титульної нації за схемою:
· ментальність (ментальні константи і метаморфози);
· етнічна картина світу;
· етнічна і національна само ідентифікація;
· етнічна маргіналізація;
· етнічні симпатії й антипатії;
· інтровертність-екстравертність;
· домінування-підлеглість;
· етнічні стереотипи.
5. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
Методичні рекомендації
до проведення семінарів з етнографії України
За навчальним планом на проведення семінарських занять з етнографії України виділено 34 години.
Семінар – поширена форма викладання гуманітарних дисциплін, яка допомагає розширити, закріпити і збагатити знання студентів з окремих тем курсу, активізувати роботу студентів і привити їм смак до публічних виступів.
Ознаки семінару:
- певний ступінь знань з теми;
- мала група (не менше 5 і не більше 20 осіб);
- групова робота, дискусії, диспути;
- певний ступінь демократії.
Функції семінару:
- пізнавальна;
- виховна;
- контрольна;
- комунікативна.
Семінари покликані:
- активізувати творчі можливості студентів;
- допомогти розкрити здібності студентів до самостійної роботи;
- надати студентам підтримку (у формі знань і навичок) в складному, динамічному суспільстві;
- сприяти розвитку демократичних норм у спілкуванні.
Семінари сприяють:
- розумінню (допомагають студентам консолідувати й посилити їх розуміння предмета);
- критичному мисленню (допомагають студентам розвинути їх здібності мислити критично й аналітично);
- індивідуальному росту (допомагають студентам розвиватися як індивідам);
- розвитку комунікативних навичок (допомагають студентам засвоїти, як слід ефективно спілкуватися один з одним);
- розвитку навичок групової роботи (допомагають студентам засвоїти, як слід працювати в команді);
- самокерівництву у вивченні предмета (допомагають студентам поступово прогресувати у відповідальності за результати навчання).
Види семінарів:
- семінари, пов’язані з лекційним курсом, які є його органічним продовженням або доповненням;
- семінари, незалежні від лекційного курсу, які є однією з форм проведення спецкурсів;
- практичні семінари, метою яких є відпрацювання конкретних навичок збору соціальної інформації, її обробки та аналізу (наприклад, студенти під контролем викладача намагаються розробити анкети, провести соціологічне опитування, узагальнити результати і повідомити їх аудиторії у формі доповіді).
Методики проведення семінару:
- традиційні (орієнтовані на викладача) – одні студенти готують реферати й доповіді, інші їх вислуховують та обговорюють; викладач активізує аудиторію, організовує дискусію;
- нетрадиційні (орієнтовані на студента) – застосовуються різноманітні форми проведення занять (диспути, дискусії, практикуми, колоквіуми, презентації, творчі роботи, тести, запрошення цікавих людей); викладач виступає в ролі експерта, активного учасника, консультанта.
Умови для проведення семінару:
- наявність розроблених викладачем контрольних запитань і тем, списку рекомендованої літератури та джерел, можливість доступу до цієї літератури;
- наявність роздаткового матеріалу до кожного семінару (схеми, цитати, ілюстрації, фотографії, книги тощо);
- бажання студента підготуватися до семінару;
- можливість для студента звернутися за методичною допомогою до методичної лабораторії історії факультету (ауд. № 27);
Успіх семінару залежить від ступеню підготовленості студентів, від їх бажання і можливості виконати рекомендації викладача до семінару.
Для підготовки до семінару кожний студент отримує конкретне завдання із вказанням джерел і літератури.
Підготовка до семінару передбачає застосування студентами таких видів пошуково-дослідної діяльності:
- опрацювання джерел та літератури з питань, винесених на семінар;
- складання тез опрацьованого матеріалу;
- заповнення таблиць;
- роботу з картами;
- реферування текстів;
- написання повідомлень (рефератів).
Рекомендації по роботі з літературою й джерелами.
Робота з літературою й джерелами – це насамперед робота з текстами.
Тексти бувають професійні (наукові статті, огляди, монографії, довідкові видання тощо) та навчальні (підручники, посібники, програми, плани семінарських занять, методичні рекомендації до вивчення окремих курсів або тем тощо).
При роботі з текстом слід враховувати його багатоплановість (текст як джерело інформації, як об’єкт інтерпретації, як об’єкт методології).
При роботі з професійними текстами необхідно оволодіти понятійним апаратом, для чого доцільно укласти словник ключових термінів.
З урахуванням того, що студент готується до семінару в середньому 3-4 години, на читання однієї сторінки тексту він у середньому затрачує 4 хвилини. Ця обставина викликає необхідність опанування методиками швидкого ознайомлення з текстом.
Форми модульного контролю семінарських занять.
1.Тестування наприкінці вивчення кожного модуля.
2.Перевірка виконання завдань до кожної теми.
3.Колоквіум*.
* Колоквіум – [< лат. colloguium] – бесіда викладача зі студентами з метою визначення рівня знань, наукове зібрання з метою обговорення доповідей на задану тему.
6. Теми семінарських занять з етнографії україни
Змістовний модуль І. Теоретичні засади етнографії України.
Традиційна матеріальна культура українців.
Тема 1. Вступ до етнографії України. Школи і наукові напрями (2 години)
Методичні рекомендації:
Ключові поняття та терміни: етнос, етнічність, етнічна культура, етнокультурна компетентність, етнічна історія, етнографія, етнологія, антропологія, етнічна ідентичність, етнікос, етнофор, нація, етнонім, етнографічна програма, етнографічний метод, етнографічна польова робота, польові дослідження, активне спостереження, інтерв’ю, метод емпатії, етнографічне джерело, етнографічна школа, науковий напрям, семіотика, функціоналізм, структуралізм, міфологізм, еволюціонізм, дифузіонізм, марксистський підхід до етнографії, етнічний процес, асиміляція, деетнізація, акультурація, дивергенція, міксація, консолідація, інтеграція, премордіалізм, націоналізм, модернізм.
Контрольні запитання і завдання:
1. Розкрийте сутність поняття “етнос”. Поясніть відмінності у концепціях етносу, притаманних різним етнографічним школам і напрямам.
2. Чим зумовлена актуальність етнографічних досліджень на сучасному етапі?
3. Розкрийте різницю між поняттями «етнос», «нація», «народ».
4. Розкрийте основні ідеї наукової етнографічної школи (за вибором) і назвіть її представників в українській етнографічній науці.
5. В чому полягає комплексний підхід до вивчення етнічних явищ?
6. Розкрийте зміст сучасних етнографічних методик. В чому їх інноваційність?
7. Як історія пов’язана з етнологією?
8. Розкрийте сутність етнологічного підходу до вивчення історичних подій та явищ.
9. Назвіть кількох українських етнологів першої половини ХІХ ст. представників міфологічної школи. Які етнографічні факти, явища були об`єктом дослідження українських етнологів-представників міфологічної школи, а які – поза увагою?
10. Назвіть українських етнологів початку ХХ ст., які стояли на позиціях еволюціонізму. Поміркуйте, для пояснення яких історичних епізодів, чи соціокультурних явищ доцільно використовувати ідеї школи еволюціонізму?
11. Назвіть прихильників методів функціоналізму та структуралізму в Україні. Аналіз яких явищ етнічної культури вимагає застосування функціоналізму та структуралізму? Поясніть чому і наведіть приклади.
12. Назвіть засновника американської школи історичної етнології. Чи є послідовники цієї школи в Україні? Які здобутки цієї школи, на Вашу думку, не втратили своєї наукової новизни?
13. Продовжіть ряд бінарних опозицій К. Леві-Стросса, які він розглядав, як універсальні елементи культурного лексикону: ліве – праве, сире – варене, природа – культура, периферія – центр, чоловік – жінка, за часовою стрілкою – …, індивідуалізм - …, чисте - … монотеїзм – …, традиція – …, чисте-…, біле-…
14. Чи є в українській історичній науці послідовники школи дифузіонізму? Чи можливо застосувати для етнологічного аналізу явищ української етнічної культури ідеї цієї школи, як саме?
15. Хто з вітчизняних етнологів використав досягнення етнопсихологічної школи для пояснення витоків та характерних рис української ментальності, етнічних архетипів?
16. Дайте оцінку періоду «українізації» в історії української етнології.
17. Які проблеми сучасності мають бути об`єктом досліджень етнології?
Література:
2. Савчук Б. Українська етнологія. – К., 2004.
Додаткова література:
1. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1993.
2. Итс Р.Ф. Введение в этнографию. – Ленинград, 1974.
3. Лурье С.В. Историческая этнология. Учебное пособие для вузов. – М., 1998. – С. 35-48, 427-441 (код бібліотеки КДПУ – 63.5(2) Л 86).
4. Кафарський В., Савчук Б. Етнологія. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 432 с.
5. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 2000. – С. 69-79, 81-96.
6. Леви-Стросс К. Первобытное мышление. – М., 1994. – С. 8-11, 16-36.
7. Історична наука: Термінологічний і понятійний довідник. – К.: Вища школа, 2002. – С. 9-10.
8. Українська етнологія: Навчальний посібник / За ред.. В. Борисенко. – К., 2007. – С.70 – 94.
9. Дельєж Р.Нариси з історії антропології. Школи, автори, теорії. – К.: Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 287 с.
Тема 2. Історія етнографічної науки в Україні. (2 год.)
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит ключові поняття та терміни до теми, дати їм визначення.
Ключові поняття та терміни: літописне джерело, усна народна творчість, полемічна література, Руїна, національне відродження, українознавство, періодизація етнографії України, систематизація етнографічних матеріалів, “репресоване” народознавство, етнографізм, центри української етнографії, етнографічні музеї, скансени.
Практичне завдання, контрольні питання і завдання.
1.Заповніть таблицю:
| Історичний період | Науковці та наукова проблематика | Особливості. розвитку науки |
2. Наведіть приклади праці літераторів в галузі української етнографії (П.і.б. письменника, назва твору, об’єкт етнографії).
Н-д: І.С. Нечуй-Левицький, повість “Кайдашева сім’я”, сімейно-шлюбні взаємини традиційного суспільства, родинна звичаєвість, побутова культура.
3. Наведіть приклади застосування етнографічного методу в українській історичній науці.(П.і.б. історика, назва монографії, епізод, що ілюструє синтез історичного й етнографічного підходів)
Н-д: Яковенко Н. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХVI-XVIIст. - К.: Критика, 2002. -С.51-52, 114-121, 131-136, 136-143 (інвективи), 191-209.
4. Аргументуйте необхідність періодизації української етнографії, дайте характеристику основним її періодам.
5. Поясніть, виходячи з логіки імперіалізму і тоталітаризму причину переслідувань і репресій українського народознавства.
6. Окресліть сучасну наукову проблематику етнографії і етнології в Україні.
Література:
1. Пономарьов А. П. Українська етнографія: Курс лекцій. – К., 1994. – С.15-20.
2. Етнографія України. /За ред. С. А. Макарчука. – Львів, 1994.– С. 13-25
3. Культура і побут населення України. – К., 1993, - С.45-58.
4. Українське народознавство. /За ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів, 1994. – Передмова, с. 11-24.
5. Горленко В. Ф. Нариси з історії української етнографії. – К., 1984.
6. Проскурова С.Проблеми викладання українознавства (З досвіду роботи КДПУ ім. В Винниченка)// Збірник наукових праць НДІУ НАН України, К., 2004.
7. Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді? – Нью-Йорк, 1973 (код бібліотеки КДПУ – 63.5 /4Укр/ П77).
8. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1999. – С. 7-23.
9. Дельєж Р.Нариси з історії антропології. Школи, автори, теорії. – К.: Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 287 с.
Тема 3. Етногенеза українського народу. (2 год.)
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит ключові поняття та терміни до теми, дати їм визначення.
Ключові поняття та терміни: етногенеза, етнонім, етнічна ніша, етнічна територія, ”скіфський квадрат”, етнічна свідомість, етнічна історія, етнічні спільноти, автохтонність, субстрат (тубільне населення), суперстрат (прийшлі спільноти), номади, пасіонарність.
Практичне завдання, контрольні запитання і завдання.
1. Заповніть таблицю:
| Історичний період | Етнічні спільноти | Характер участі у етногенезі, етнографічна характеристика | |
| автохтонні | прийшлі | ||
2. Розкрийте сутність поняття “етногенеза”.
3. Розкрийте зміст концепцій етногенези в українській етнографії.
4. Поясніть універсальну схему етногенези за “ природно-біологізаторською” теорією Л. Гумільова. В чому, на Вашу думку, її сильні і слабкі сторони?
5. Розкрийте сутність понять “етнічна ніша”, “етнічна територія”, “етнонім”, “етнічна спільнота”, “етнічна свідомість”.
6. Розкрийте зміст і ідеологічну спрямованість радянських (російських концепцій) української етногенези.
7. Розкрийте зміст індоєвропейської проблеми. Дослідження на стику палеолінгвістики, археології, етнології.
Література:
1. Брайчевський М. Походження українського народу.// Матеріали до української етнології. –1995.Вип..4.
2. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1993.
3. Итс Р.Ф. Введение в этнографию. – Ленинград, 1974.
4. Нельга О.В. Теорія етносу. – К., 1997.
5. Пономарьов А. П. Українська етнографія. Курс лекцій. – К., 1994.
6. Пономарьов А.П. Етнічність та етнічна історія України. – К., 1996.
7. Етнографія України. /За ред. С. А. Макарчука. – Львів, 1994.
8. Культура і побут населення України. – К., 1993 - Передмова.
9. Українське народознавство. /За ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів, 1994.
10. Грушевський М. Історія України – Руси. – В 11 томах, 12 книгах. – До початку ХІ віка. – К.,1991.
11. Українознавство. – К., 1994. – С. 55-67.
12. Попович М. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1999. – С.7-16, 23-32 (конспект)
13. Залізняк Л. Давня історія України. – К., 1994.
14. Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. – М., 1991.
Традиційна матеріальна культура українців.
Тема 4. Основні та допоміжні галузі традиційного господарства. (2 год.)
1. Землеробство:
- рільництво (землеробські культури, основні роботи та землеробська техніка і транспортні засоби);
- городництво;
- садівництво.
2. Скотарство.
3. Господарські звичаї та обрядовість.
4. Бджільництво.
5. Рибальство.
6. Мисливство.
7. Збиральництво та лісові промисли.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються господарського життя, дати їм визначення.
Господарська термінологія: рільництво; вирубно – вогнева (підсічна), перелогова системи землеробства, трипілля; толока, царина, озимина, ярина, оранка, сівба, зажинки, жнива, косовиця, молотьба, вигінне і відгінне скотарство, вівчарство, чабан, отара, стійбище, кошара, загон, колиба, ватра, доместікати, видовий склад рослин (тварин), асортимент городніх культур, млин, вітряк, плуг, рало, соха, каток, драпак, тайстра, коса, серп, мотика, сапа, заступ, борона, жорна, млинок, ступа, олійня.
Контрольні запитання і завдання:
1. Підберіть не менше 10 прислів’їв, приказок і крилатих висловів, пов’язаних з господарськими заняттями, знаряддями праці тощо, та поясніть їх.
2. В чому полягає новаторство методик вивчення агрокультури українців, запропонованих В. Довженюком?
3. Опишіть обряди зажинок, обжинок, “перегоні на цукрових буряках”, першої борозни і початку сівби; опишіть традиції вшанування плуга в календарній обрядовості.
4. Опишіть обряд запалювання ватри.
5. Поясніть систему сівозміни в рільництві.
6. Опишіть особливості утримання домашньої худоби в садибі українського селянина.
7. Підберіть 5 легенд про походження господарських занять, знарядь, свійських тварин, користуючись наступним джерелом: Булашев Г.Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. - К. 1993.
7. Зберіть етнографічний матеріал про особливості сільськогосподарських занять у місцевості, звідки Ви родом.
8. Розкажіть про досягнення у селекції українських фруктових сортів, зокрема про вченого помолога Л. Симиренка.
Література:
11. Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. – М., 1991 (конспектувати).
Тема 4.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються господарського життя, дати їм визначення.
Господарська термінологія: верша, кошуля, гарди, невід, ость, сак, хватка, чумацтво, пасіка, борть, колода, дупляк, солом’яник, мазанка, рамковий вулик, вощина, медова баня, медокачка, віск, мед, прополіс, омшаник, бобровники, лисичники, сервітут, лови.
Практичне завдання:
1. Запишіть не менше 10 прислів’їв, приказок і крилатих висловів, пов’язаних з допоміжними господарськими заняттями, та поясніть їх.
2. Опишіть рамковий вулик П.Прокоповича.
3. Підберіть легенди про бджіл, бджільництво, мисливство, рибальство.
4. Опишіть традиційні господарські заняття, розповсюджені на Єлисаветградщині.
5. Опишіть традиційне господарство у Запорозькій січі.
Література:
Тема 4. Традиційні ремесла та промисли. (2 год.)
1. Гончарство та гутництво.
2. Деревообробні промисли.
3. Ткацтво та оздоблення тканини. Кравецтво.
4. Чинбарство, кушнірство, шевство.
5. Ковальство.
6. Чумацтво та лоцманський промисел.
7. Сакральне та соціокультурне значення ремесел та промислів.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються господарського життя, дати їм визначення.
Господарська термінологія: гончарний круг, горн, глинник, торгівля “насипом”, гута, буда, поташ, бондарство, стельмаство, теслярство, столярство, гребінник, бердник, тартак (лісопилка з використанням енергії падаючої води), коловоротка, парня, лимарство, кросна, золотарство, горно, кувадло, обценьки, бляхарство, валка, мажа, отаман, плоскінь, матірка, “росяна мочка”, бительня, прялка, вертикальний ткацький верстат (кросна), горизонтальний ткацький верстат (соха, става), вал, основа.
Практичне завдання:
1. Запишіть не менше 10 прислів’їв, приказок і крилатих висловів, пов’язаних з ремеслами та промислами, знаряддями праці, виробами тощо, та поясніть їх.
2. Підберіть не менше 10 прислів’їв, приказок і крилатих висловів, пов’язаних з традиційними мірами ваги, розміру, кількості тощо, та поясніть їх.
3. Підберіть легенди про ремесла та ремісників.
4. Опишіть забобони і табу, пов’язані з ремеслами та поясніть їх походження.
5. Опишіть історію створення і діяльності Ремісничо–грамотної школи М. Федоровського в Єлисаветграді.
Література:
Тема 5. Традиційне поселення та житло. (1год.)
2. Типи поселень в Україні.
3. Традиційні будівельні матеріали, технології та конструкції.
4. Екстер’єр, інтер’єр житла. Вмеблювання та хатнє начиння.
5. Господарський двір.
6. Громадські споруди села.
7. Обряди та звичаї, пов’язані з будівництвом житла.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються народного будівництва, дати їм визначення.
Поняття та терміни: село, хутір, місто; безсистемна, рядова, кругова, вулична, ланцюгова, комбінована форма планування поселень; двір, торець, фасад, гражда, каркас, зруб, саман, комора, сіни, сволок, крокви, тип житла (однодільне, дводільне, тридільне), типи забудови двору, призьба, колодязь, криниця, піч, покуття.
Практичне завдання:
1. Запишіть не менше 10 прислів’їв, приказок і крилатих висловів, пов’язаних з житлом, господарськими будівлями, їх деталями тощо, та поясніть їх.
2. Опишіть повір’я, пов’язані з плануванням та будівництвом житла.
3. Опишіть сакральне значення окремих елементів інтер’єру традиційного житла. Які з них зберегли його до нашого часу?
Література:
2. Вовк. Ф.К. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.
3. Данилюк А. Волинь: пам’ятки народної архітектури. – Луцьк: Надстир’я, 2000.
Тема 6. Українське народне вбрання. (1 год.)
1. Регіональні комплекси народного одягу: класифікація, функціональне призначення.
Розглядати за схемою:
- регіон поширення;
- історичний період;
- натільний одяг;
- стегновий одяг;
- плечовий одяг;
- верхній одяг;
- взуття;
- головні убори;
- прикраси та аксесуари.
2. Традиційні правила та засоби гігієни, догляду за одягом. Народна косметика.
3. Звичаї та традиції, пов’язані з одягом.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються народного вбрання, дати їм визначення.
Поняття та терміни: кравецтво, шевство, ткацтво, мода, регіональні комплекси традиційного вбрання, декоративність, функціональність, орнамент, барвники, колорит, крій, пропорції, способи поєднання та носіння одягу; розпашний, зшитий одяг, сакральність окремих елементів одягу.
Практичне завдання:
1. Запишіть не менше 10 прислів’їв, приказок та крилатих висловів, пов’язаних з одягом, і поясніть їх.
2. Підготуйте повідомлення про історію формування українського народного одягу.
3. Підготуйте повідомлення про козацький одяг.
4. Опишіть одяг української шляхти.
5. Підготуйте повідомлення про моду та неофольклорний (неоетнографічний) стиль.
6. Запишіть і поясніть кілька заборон, що стосувалися носіння одягу.
7. Складіть тлумачний словник назв традиційного вбрання (користуючись ілюстрованим етнографічним довідником “Українська минувшина”).
8. Розкрийте зміст поняття сакральності окремих елементів одягу. Наведіть приклади.
Література:
1. Вовк. Ф.К. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1993.
Тема7. Українська народна кулінарія. (1 год.)
Традиції народної кулінарії.
Страви та напої буденного та святкового столу.
Обрядові страви та обрядово-ритуальні застілля.
Режим харчування та харчові заборони. Застільні звичаї та етикет.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються кулінарії, дати їм визначення.
Поняття та терміни: прянощі; старовинні назви мір (гарц, золотник, кварта, лот, слоїк, фляжка гарцева, фунт, чвертка, четвертик, штоф); українська “вариста” піч; страви з круп та борошна; овочеві страви; м’ясні страви; молочні страви (“набіл”); напої; мінеральні елементи; пісні та скоромні страви; способи приготування їжі, різновиди посуду.
Практичне завдання:
1. Запишіть не менше 10 прислів’їв, приказок і крилатих висловів, пов’язаних з їжею, застіллям тощо, та поясніть їх.
2. Складіть тлумачний словник назв українських традиційних страв (зверніть увагу на реліктові, забуті страви).
3. Запишіть кілька рецептів традиційної української кухні.
4. Поясніть причини смакових змін і трансформації народної кулінарії українців.
5. Опишіть сучасні тенденції в харчуванні населення України.
Література:
1. Артюх Л. Українська народна кулінарія. – К.,1977.
Змістовний модуль ІІ.
Соціонормативна та духовна культура українців.
Тема 8. Мова як визначальний чинник етнотворення. (2 год.)
1. Походження української мови.
2. Діалекти української мови.
3. Становлення української літературної мови.
4. Сучасні етнолінгвістичні процеси в Україні.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються теми, дати їм визначення.
Поняття та терміни: етнічна мова, державна мова, офіційна мова, диглосія, білінгвізм, діалект, говір, наріччя, соціальний діалект, локально-колективний та професійний жаргон, сленг, арго, етномовний процес.
Практичне завдання:
1.Заповнити таблицю
| Регіон | Вважали рідною мовою українську (% від числа опитаних українців) | Частка українців у складі населення регіону |
3. Укласти словничок студентського сленгу (до10 слів з поясненнями)
Література:
1. Грушевський М. Про українську мову й українську справу. /Великий українець. Матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського. – К., 1992.
2. Нельга О. Теорія етносу. Курс лекцій. – К., 1997. – С. 16, 52, 136-137.
3. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1999. – С. 9, 12-14, 29, 65-67, 92, 104-110, 113, 190-201, 323-370, 453-457, 471-410, 587-615, 647, 695.
4. Етнографія України. /За ред. С.Макарчука. – Львів, 1994. – С. 159-169.
5. Заставний Ф. Географія України. – Львів, 1994. – С. 447-449.
Тема 7. Український народний календар. (2 год)
1. Народний календар, свята та обряди календарного циклу:
- осінньо-зимові свята,
- весняно-літні свята.
2. Українська символіка.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються календарної обрядовості, дати їм визначення.
Ключові поняття та терміни: Дідух, “кутя”, ”вар”, Коляда, Святвечір, посівання, щедрування, колядування, “підкувати Василя і Меланку”, Водохреще (“Йордан”), ”виганяти кутю”, Масниця, карнавал, заговини, піст, “Сорок святих”, Благовіщення, вербний тиждень, чистий четвер, Страсна п’ятниця, Святе Христове Воскресіння (Великдень), розговини, паска, писанки, “Юра землю відмикає”, Трійця (Зелені свята), “мавський Великдень”, Купайло, Марена, зілля, Петра та Павла, “Маковея”, “Спас”, “Пречиста”, “Здвиження”, “Покрова”, Дмитра “Дмитро землю замикає”, “Введіння”, ”перший полазник”, Катерини, Андрія, Калита, вечорниці, Миколи.
Практичне завдання:
1. Підберіть не менше 10 прислів’їв, приказок і крилатих висловів, пов’язаних з традиційним народним календарем (про дні тижня, місяці, час…)
2. Підготуйте повідомлення про історію вивчення народного календаря українців.
3. Опишіть календарні свята місяця (за вибором).
4. Порівняйте календарні обряди в Україні на Івана Купала з аналогічними у сусідніх етносів (користуючись працею Дж. Фрезера “Золота гілка”).
Література:
1. Борисенко В. Традиції і життєдіяльність етносу. – К., 2000.
2. Нельга О.В. Теорія етносу. – К., 1997.
3. Вовк. Ф.К. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995
4. Пономарьов А. П. Українська етнографія: Курс лекцій. – К., 1994.
5. Етнографія України. /За ред. С. А. Макарчука. – Львів, 1994.
6. Культура і побут населення України. – К., 1993
7. Українське народознавство. /За ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів, 1994.
8. Українознавство. – К., 1994.
9. Українська минувшина. – К., 1994.
10. Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. – М., 1991.
11. Чубинський П. Мудрість віків. - У 2-х кн. – К., 1995.
12. Скуратівський В. Місяцелік. – К., 1993.
13. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – У 2-х кн. – К., 1991.
14. Воропай О. Звичаї нашого народу. – У 2-х кн. – К., 1992.
15. Болтарович З. Народна медицина українців. – К., 1990.
16. Огієнко І. (митрополит Іларіон). Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1999.
17. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.
18. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. – К., 1994.
19. Фрезер Дж. Золотая ветвь.- М, 2003.
Тема 6. Вірування українців. (1 год.)
1. Дуалізм та синкретизм народних вірувань.
2. Сакральні персонажі (архетипи):
- народна демонологія;
- народно-християнський пантеон.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються вірувань, дати їм визначення.
Ключові поняття та терміни: язичництво, християнство, дуалізм вірувань, міфологія, демонологія, пантеон богів, душа, культ пращурів, календар, космологія, космогонія, есхатологічний міф, солярний міф, інновація, традиція, ритуал, обряд, звичай, пережиток, система календарних свят та обрядів, магія, тотемізм, фетишизм, анімізм.
Практичне завдання:
1. Укладіть міфологічно-демонологічний словник (не менш ніж 10 персонажів).
2. Наведіть приклади наявності дуалізму вірувань в сучасній українській народній святковій обрядовості.
3. Наведіть приклади живучості дохристиянських пережитків у світоглядних уявленнях пересічного українця.
Література:
Тема 9. Сім’я та сімейно-шлюбні взаємини. (2 год.)
1. Сім’я як етнокультурна інституція. Структура сім’ї та родинні взаємовідносини
2. Традиції дошлюбного спілкування молоді.
3. Весільні звичаї та обряди.
4. Обряди та звичаї родинного життя.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються сімейно-шлюбних взаємин, дати їм визначення.
Ключові поняття та терміни: історичні форми сім’ї, сімейно - шлюбні взаємини, шлюб, форми шлюбу (“умиканням”, “уводом”, “уходом”, “сватанням”), полігамність, моногамність, проміскуїтет, матрілокальність, матрілінійність патрілокальність, патрілінійність, “прийми”, система спорідненості, система свояцтва, рід, велика патріархальна родина, задруга, нуклеарна родина, егалітарна родина, материзна, моногамія, гетерогамія, прізвище, народини, очищення, ім’янаречення, хрещені батьки, христини, пострижини, “баба-повитуха”, крижмо, весілля, сватання, оглядини, бояри, світилки, вінчання, дівич-вечір, гільце (вільце), віно, посаг, коровай.
Практичне завдання:
Література:
1. Борисенко В. Весільні обряди і звичаї на Україні. – К., 1988.
3. Вовк. Ф.К. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.
5. Пономарьов А. Розвиток сім’ї і шлюбно-сімейних взаємин в Україні. – К.: Наукова думка, 1989.
6. Пономарьов А. Українська етнографія. – С. 227-250.
7. Гримич М. Основні напрями вивчення гендерних проблем традиційного українського суспільства. //Історія. Вісник КНУ. Випуск 45. – К., 1999. – С. 4-10.
8. Гримич М. До питання про статус жінки в традиційному українському суспільстві. //Етнічна історія народів Європи. Випуск 7. – К., 2000. – С. 16-22.
9. Кирчів Р. Шлюбно-сімейні відносини в радянський час. //Етнографія України. /За ред. С. Макарчука. – Львів, 1994. – С. 337.
Тема 8. Традиційний громадський побут. (2 год.)
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються соціонормативного життя, дати їм визначення.
Ключові поняття та терміни: громада, “верв”, “мир”, “село”, “копа” (“купа”), ”лад”, звичаєве право, “копні збори”, “схід”, “зборові суди”, “віче”, сільська старшина, “отаман”, “війт”, “десятники, “присяжними”, писар, “береза”, “вайда”, “калфа”, фіскальні обов’язки, ініціація, “храм”, “займанщина”, общинне землеволодіння, земельний переділ, “царина”, “сябринство”, сервітут, цех, цеховий статут, Магдебурзьке право, корпоративність, стани, рада старійшин, колегія столових, цехова управа, цехмістер, лавник, ключник, скриня, “уєднання”, “визволка”, шедевр, посвята, учта; братства, “свіча”, “канун”, реєстрове (городове) і низове козацтво, рада, гетьман, кіш, кошовий отаман, старшина, осавул, суддя, обозний, писар, корпоративне право, чумацька валка, толока, супряга, відробітки, супрядки, побратимство, кумівство, “ведення сліду”, ритуал, прецедентний характер звичаєвого права, присяга (трансцендентний доказ),”могорич”, “шкода”, “завод”.
Практичне завдання:
1. Запишіть до 5 етикетних формул і інвективних виразів (користуючись працею Н.Яковенко “Паралельний світ” (К.: Критика, 2002)).
2. Опишіть обряд ініціації у запорозьких козаків, чумаків, в цеху.
3. Опишіть свято Покрови в Січі. Як трансформувалось це свято в наш час?
4. Назвіть і поясніть основні відмінності звичаєвого права від писаного.
5. Проілюструйте правові звичаї українців уривками з творів української класичної літератури та художніх фільмів. Запишіть бібліографію тематичних творів.
Література:
3. Вовк. Ф.К. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995
Тема 10. Етнопсихологічна характеристика українців.
(2 год.)
1. Предмет і методи етнопсихологічних досліджень.
2. Етнопсихологічна характеристика українців:
а) історичні типи української ментальності;
б) етнічні архетипи українців;
в) стан етнічної і національної свідомості.
Методичні рекомендації:
Виписати в зошит терміни, що стосуються теми етнічної психології, дати їм визначення.
Ключові поняття та терміни: етнічна психологія, етнічний архетип, етнічний стереотип, етнічна ментальність, національний характер,модальна особистість, етнічна картина світу, етнічний маргінал, етнічна свідомість, національна свідомість, крайова свідомість, емпатія, етноцентризм, ксенофобія, етнічна симпатія, етнічна антипатія, етнічний плюралізм.
Запитання і завдання
1. Розкрийте зміст методики школи “анналів”, як способу здобування нових наукових фактів з етнопсихології.
2. Розкрийте зміст методу емпатії.
3. Підготуйте анкету для вивчення стану етнічної та національної свідомості категорії населення за вибором.
4. Розкрийте зміст поняття “етнічний маргінал”. Як називає змаргіналізованих українців Є.Маланюк?
5. Зробіть порівняльну характеристику психології етносів, які проживають в Україні за вибором по схемі:
· етнічна і національна самоідентифікація;
· національні цінності та орієнтації, потреби і мотиви;
· специфіка етнічних установок (домінування- підлеглість);
· етнічна картина світу;
· ментальні особливості;
· традиції, звичаї, звички;
· авто стереотипи і гетеро стереотипи; упередження і забобони;
· взаємні етнічна симпатія - етнічна антипатія;
· етнічна маргіналізація.
Література:
1. Нельга О. Теорія етносу: Курс лекцій. - К., 1998. – С. 56-150.
2. Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій. - К., 1994. - С. 117-129, 255-256.
3. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика.- К., 2001.-С. 207-263, 21-103.
4. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – Мюнхен: УВУ, 1993 (Код біб. Ім. Д. Чижевського.- Р. 88.58(4=Укр.) Я62.
5. Кульчицький О. Український персоналізм. – Париж: УВУ, 1985 (Код. Біб. Ім. Д. Чижевського – РІФ7.231К90).
6. Кульчицький О. Світовідчування українця. // Українська душа. - К., 1992. – С. 57 (Код біб. КДПУ – 63.5 (2ук) К45).
7. Вишня О. Українізуємось.Чукрен. Чухраїнці. // Українська література: Хрестоматія. - Харків, 1999.
8. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури.- К.: Обереги, 1992.
9. Маланюк Є. Малоросійство. //Невичерпальність. – К.:Веселка,1997. – С.232-247.
10. Налчяджян А. Этнопсихология. – СПб.: Питер, 2004.
11. Крысько В. Этническая психология. – М.,2004.
Коллоквіум: Український етнос в сучасних умовах (гурток)
Література:
3. Сміт Ентоні. Національна ідентичність. – К., 1991.
7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Методичні рекомендації
до організації самостійної роботи з етнографії України
На самостійне опрацювання з етнографії України виділено 92 години.
Самостійна робота передбачає такі види пошуково-дослідної діяльності студентів, як:
Контроль за самостійною роботою здійснюється у формі колоквіуму та захисту рефератів.
Вимоги до написання рефератів
Студентський реферат являє собою доповідь, підготовлену на основі кількох джерел, вказаних у списку літератури і передбачає:
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ПІДГОТОВЦІ РЕФЕРАТІВ
Рефератом є скорочений виклад наукової праці, статті, або огляд основної літератури, що стосується теми вивчення (але не переписаний текст розділу підручника). Реферат є обов’язковою формою самостійної роботи студента, він виконується на стандартних аркушах (формат А4). Рекомендований обсяг – 20 сторінок рукописного тексту або 10-15 сторінок друкованого (інтервал 1,5 – 2).
Титульна сторінка (зразок оформлення):
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Реферат з етнографії України на тему: Звичай кумівства в дослідженнях українських етнографів ХІХ ст. Кафедра історії України Викладач: Проскурова С.В. Виконав: студент І курсу історичного факультету денної форми навчання Квас І.І. Кіровоград |
Друга сторінка реферату – обов’язковий докладний план, який включає вступ, основну частину з поділом на складові і висновок. Пункти плану мають бути відображені в тексті. У вступі дається стисла характеристика праці (праць), внеску автора (авторів) у висвітлення теми.
Текст основної частини має бути творчо опрацьований, а не механічно переписаний. Тому обов’язковими є положення типу: “на думку А.Пономарьова…”, “автор прийшов до висновку…”, “особливо важливими є положення автора про…” і т.п. Цитати виділяються лапками, при скороченнях тексту ставляться три крапки. Посилання на джерело оформляються в кінці сторінки реферату з обов’язковим вказанням сторінок.
Висновок має бути обов’язково власним (а не переписаним з післямови), розкривати особисте відношення до творчості автора чи до теми в цілому.
У кінці роботи подається бібліографічний список, що включає до 10 використаних джерел (не менше 5). У списку джерела вказуються в алфавітному порядку і нумеруються. Зразки оформлення:
А) Книга (монографія, дослідження тощо): Прізвище, ініціали автора. Назва (без лапок). – Місто і рік видання. – С. ___.
Б) Стаття в журналі (збірнику): Прізвище, ініціали автора. Назва (без лапок) // Назва журналу, збірника. – Рік. – №.___. – С.___.
При оцінці реферату враховується не лише зміст, але і культура оформлення.
Тема для написання реферату обирається самостійно студентом із загального переліку питань до заліку, або формулюється власна тема (але в розрізі проблематики курсу, що вивчається). Реферати з Інтернету не оцінюються як авторська робота студента. Останні новинки наукової преси та літератури мають пріоритетне значення для реферативного опрацювання. У цьому випадку допускається максимальне використання тексту (включаючи і ксерокопію), але обов’язковим є власний висновок студента.
8. Теми для самостійного опрацювання,
підготовки рефератів і повідомлень
Теми для самостійного опрацювання,
підготовки рефератів та повідомлень до І змістовного модуля
1. Схема розвитку етнографії (за А. Пономарьовим). К. Леві-Стросс про етнологію, етнографію та антропологію.
2. Співвідношення предметного поля етнографії, етнології і антропології..
3. Етнографія України в системі суспільних наук.
4. Етнічність як базова категорія етнографії.
5. Сучасні концепції етносу і нації.
6. Характеристика періоду української етнографії (за вибором).
7. Основні наукові установи та організації, періодичні видання етнографічної науки. Становлення та розвиток кафедри народознавства в КДПУ ім. В. Винниченка.
8. Етнографічні школи і напрями. Міфологічна школа української етнографії та її рецидиви в сучасній науці.
9. Класифікація етнографічних джерел. Наративні матеріали як етнографічне джерело.
10. Типологія польової роботи етнографа.
11. Еволюція традиційних господарських знарядь праці.
12. Матеріальна культура чумацтва.
13. Етнорегіональні особливості гончарства.
14. Традиційна обробка металу. Ковальство.
15. Каменярство.
16. Деревообробні промисли і ремесла. Лозоплетіння.
17. Лісозаготівельний промисел.
18. Збиральництво.
19. Традиційне ткацтво. Гутництво.
20. Народна кулінарія Карпат.
21. Писанкарство.
Література:
1. Пономарьов А. Українська етнографія. Курс лекцій. - К.: Либідь, 1994. - С. 9-21, 69-85, 96-112.
2. Пономарьов А. Етнічність і етнічна історія України. Курс лекцій. - К.: Либідь, 1996.
3. Нельга О. Теорія етносу. Курс лекцій. - К.: Тандем, 1997. - С. 7-56.
4. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. - К.: Либідь, 2000.-С. 168-177.
5. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь, 1999.-С. 62-65, 68-70.
6. Лурье С.В. Историческая этнология. Учебное пособие для вузов. – М., 1998. – С. 7-22 (код бібліотеки КДПУ – 63.5(2) Л 86).
7. Тиводар М. Етнологія. – К., 2004.
8. Савчук Б. Українська етнологія. - Івано-Франківськ: Лілея, 2004.-С. 9-49.
9. Бромлей Ю. Очерки теории этноса. – М., 1988.
10. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 2000. – С. 69-79, 81-96.
11. Першіц А, Монгайт О, Алєксеєв В. Історія первісного суспільства. – К., 1980. – С. 22-33.
12. Леви-Стросс К. Первобытное мышление. – М., 1994. – С. 8-11, 16-36.
13. Історична наука: Термінологічний і понятійний довідник. – К.: Вища школа, 2002. – С. 9-10.
14. Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді? – Нью-Йорк, 1973 (код бібліотеки КДПУ – 63.5 /4Укр/ П77).
15. Залізняк Л. Від склавинів до української нації. – К., 1997.
16. Горленко В. Нариси з історії української етнографії.- К., 1984.
17. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1999. – С. 7-23.
18. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їх мов. – К.: Академія, 2001.
19. Гумилёв Л. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1993.
20. Гумилёв Л. Конец и вновь начало. – М., 1997.
21. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації.-К., 2000.
1. Вовк. Ф.К. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1993.
13. Кара – Васильєва Т. Українська сорочка. – К, 1997.
14. Данилевський Г. Чумаки. - К.,1992.
15. Маркевич М. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. - К.: Час, 1992.
16. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. - К.: Либідь, 1996.
17. Матейко К. Український народний одяг.-К., 1977.
18. Артюх Л. Українська народна кулінарія.-К., 1977..
19. Гошко Ю. Населення українських Карпат ХV-XVIII ст..: Заселення, міграції, побут. -К.,1976.
20. Самойлович В. Українське народне житло. - К., 1972.
21. Народна творчість та етнографія (журнал).
22. Народознавчі зошити.(журнал).
23. Родовід (альманах).
Теми для самостійного опрацювання,
підготовки рефератів та повідомлень до ІІ змістовного модуля
1. Вплив сучасної етнолінгвістичної ситуації в Україні на перебіг етнічних процесів.
2. Мова як ознака етносу та її етносоціальні функції.
3. Проблема походження і становлення української мови.
4. Діалекти української мови.
5. Мова і суспільство.
6. “Дні і місяці українського селянина” М. Максимовича як джерело української календарної обрядовості.
7. Дослідження українського народного календаря вченими з діаспори (О. Воропай, С. Килимник).
8. Анімізм та фетишизм в українських обрядах.
9. Культ пращурів у звичаєвій культурі українців.
10. Культ рослинності в звичаях та обрядах українців.
11. Елементи магічних уявлень в українській обрядовості.
12. Народна медицина українців.
13. Історіографія української міфології та демонології.
14. Господарські звичаї українців.
15. Синкретизм вірувань українців.
16. Семантика української народної символіки.
17. Семантика символів родинної (календарної) обрядовості українців (за вибором).
18. Поховальні звичаї українців.
19. Народні знання українців.
20. Українська народна музика і танок.
21. Історичні типи української традиційної громади.
22. Соціонормативні взаємини та звичаї в цеховій громаді.
23. Братства як українське соціокультурне явище.
24. Звичаї чумацьких громад (валок).
25. Козацька громада як соціокультурне явище.
26. Традиційна трудова взаємодопомога.
27. Козацьке звичаєве право.
28. Побратимство (посестринство) в українців як етнокультурне явище.
29. Статус жінки в українському традиційному соціумі.
30. Характерні риси української традиційної родини.
31. Художня література та фольклор як джерела вивчення приватного життя традиційного суспільства.
32. Традиції дошлюбного спілкування молоді.
33. Давні форми шлюбу в Україні (за етнографічними розвідками ХVІІ-ХІХ ст.)
34. Розподіл соціальних ролей та стосунки між суб’єктами традиційної української родини.
35. Генеалогічні дослідження в Україні. Поняття родоводу.
36. Антинаукова і антигуманна суть ідей євгеніки.
37. Інститут кумівства в родинній звичаєвості.
38. Система спорідненості, терміни спорідненості української родини.
39. Правові аспекти шлюбно-сімейних взаємин в Україні.
40. Трансформація традиційної української родини та нові моделі сім’ї.
41. Поняття гендеру та основні напрями тендерних досліджень.
42. Роль і функції сім’ї в сучасному українському суспільстві.
43. Егалітеризація української родини в ХХ ст.
44. Дослідження українських етнографів в галузі сімейно-шлюбних та гендерних взаємин.
45. Причини депопуляції населення і прогноз її наслідків у сфері приватного життя.
46. Статус жінки в українському суспільстві (від традицій до сучасності).
47. Етнокультурна ідентичність за умов сучасних етноконсолідаційних процесів.
48. Міфологічне моделювання світу і формування етнічних архетипів.
48. Етнічна маргіналізація українців у колоніальний період (за працею Є. Маланюка “Малоросійство”).
49. Українські історичні та етнорелігійні архетипи.
50. Ментальні особливості представниць багатонаціонального населення Галичини за нарисом Л. фон Захер-Мазоха “Жіночі образки з Галичини”.
51. Поняття “етнічної симпатії”,“етнічної антипатії”, етноцентризм.
52. Етнічні авто стереотипи українців (щодо себе).
53. Гетеростереотипи українців (щодо росіян, євреїв, кримських татар, поляків, ромів, молдован, німців). Етнічна картина світу українців і росіян України.
54. Етнопсихологічні дослідження українських вчених з діаспори (О. Кульчицький, В. Янів).
55. Методика школи “Анналів” як засіб здобуття нових наукових фактів з етнопсихології.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав