ПРОГРАМА. 3 страница

Повсякденна загроза з боку татар і турків, а також литовських, польських і українських феодалів примусила козаків будувати на Запоріжжі дерев’яні укріплення – “городці” або “січі”. У 40-х рр. ХVІ ст. виникла Запорізька Січ, тобто козацька організація, в яку об’єдналися окремі, самостійні доти, дрібні січі. Тільки об’єднання в одну козацьку громаду –“товариство” з одним центральним органом управління – кошем могло забезпечити козацтву існування за порогами. Одним з перших місць перебування центру Запорізької Січі був острів Томаківка. Поступово склався своєрідний адміністративний та військовий устрій Запорізької Січі. Необхідно знати його структуру, функції та особливості.

При ознайомленні з матеріалами про реєстрове козацтво, слід визначити, які цілі ставили правлячі кола Литви і Польщі при його організації; перші набори реєстрових козаків; їх обов’язки і привілеї; внутрішній устрій реєстрового війська; територія його розселення; соціальний склад реєстрових козаків; причини, що обумовили перехід частини реєстровців на бік борців проти кріпацтва та іноземних поневолювачів.

Важливою складовою теми козацтва є його участь у боротьбі з іноземними загарбниками та у розгортанні боротьби народних мас проти феодально – кріпосницького гніту. Особливу увагу слід приділити участі козаків у турецько – татарських походах, які значно активізувалися на початку ХVІІ ст. і пов’язані з ім’ям П.Конашевича – Сагайдачного. Окремою сторінкою антифеодальної боротьби народних мас кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. є селянсько – козацькі повстання К.Косинського, С.Наливайка, М.Жмайла, Т.Федоровича, І.Сулими, П.Бута, К.Скидана, Д.Гуні. Треба добре знати причини повстань, їх хід, керівників та наслідки, одним з яких була проголошена польським урядом у 1638 році Ординація війська Запорізького реєстрового, яка позбавила реєстровців багатьох привілей. Визначаючи значення селянсько – козацьких повстань, варто відмітити, що вони послаблювали шляхетську Польщу та її панування в Україні, допомогли набути народним масам досвіду збройної боротьби, послабили феодальний гніт, прискорювали визрівання самосвідомості українського народу.

Література

1. Андрущенко В.Л. Федосов В.М.Запорізька Січ як український

феномен. - Київ, 1995.

2. Апанович О. Ролзповіді про запорозьких козаків. – К.,1991.

3. Боплан Г. Опис України. – К.,1989.

4. Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. - К., 1993.

5. Величко С. Летопись. – К.,1993.

6. Володарі гетьманської булави. - К., 1994.

7. Гетьмани України. - Історичні портрети. Збірник. - К., 1991.

8. Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.,1994.

9. Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) // УІЖ. – 1999. - №6.

10. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К., 1999.

11. Денисенко А. Козацький гетьман Байда – Вишнивецький//Київська старовина. – 1992. - № 1.

3. Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. – Запоріжжя, 1997.

4. Козацькі Січі. - К, 1998.

12. Наливайко Д. Козацька духовна республіка. – К.,1992.

13. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К.,1960.

14. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т.- К., 1990-1991.

Тема 3. Заняття 1. Українська гетьманська держава середини – др. пол. ХVІІ століття.

План

1. Політико-адміністративний устрій держави Війська Запорізького. Територія та кордони. Органи влади. Державна символіка.

2. Створення української армії. Полководці – сподвижники Богдана Хмельницького.

3. Економічна й соціальна політика уряду Б.Хмельницького.

4. Зовнішня політика уряду Б.Хмельницького.

Тема 3. Заняття 2. Українські землі в добу Руїни.

План

1. Боротьба старшинських угруповань за владу.

2. Боротьба українського народу з турками та татарами. Вічний Мир.

3. Наслідки Руїни в історичній долі України.

Методичні рекомендації до теми

Розгляд даної теми необхідно почати з визначення хронологічних рамок цього періоду. Важливим аспектом у з'ясовані причин, що поклали початок Руїни є аналіз політики Московії, Польщі, Туреччини та Кримського ханства стосовно України, і в зв'язку із цим зовнішньополітична орієнтація гетьманів на військову підтримку цих країн. Також необхідно простежити на які соціальні верстви опирались українські лідери.

Аналізуючи діяльність гетьмана І.Виговського необхідно звернути увагу на ставлення українського козацтва до процедури його обрання, соціальної та зовнішньої політики, розглянути зміст Гадяцької угоди, причини зречення гетьмана та приходу до влади Ю.Хмельницького. Розкрити зміст Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату 1660 р. та їх наслідки для України.

Розкриваючи проблему політичного поділу Української держави на Правобережну та Лівобережну необхідно з’ясувати причину цього факту, визначити в сфері впливу яких країн та інтересів опинились регіони України, проаналізувати зміст та наслідки Андрусівського перемир'я 1667р.

Розглядаючи обрання П. Дорошенка на гетьманство об'єднаної України (1668 р.), варто з'ясувати перспективи цієї події, а також на геополітичну ситуацію (претензії Польщі та Москви), відсутність узгоджених дій українських сил, проаналізувати причини союзу П.Дорошенка з Туреччиною, умови та наслідки Бучацького мирного договору 1672 р. Особливу увагу треба звернути на політику Туреччини та Кримського хана стосовно України, що призвело до значних людських та матеріальних втрат. Завершенням війни стало укладення Бахчисарайського договору 1681 р. між Москвою, з одного боку, та Туреччиною і Кримським ханством з другого. При цьому слід акцентувати увагу, що інтереси України значною мірою нехтувались.

Завершити розгляд політичних, військових, територіальних та економічних наслідків Руїни для України необхідно аналізом змісту та реалізації умов Вічного миру між Росією та Польщею 1686 р.

Література

1. Апанович О.М. Запорозька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії (50-ті - 70-ті роки XVII ст.). - К., 1961.

2. Борисенко В.Й. Дем'ян Многогрішний. // Київська старовина.-1992.-№ 4.

3. Бульвінський А.Г. Конотопська битва 1659 р. // УІЖ. - 1998. - № 3-5.

4. Його ж. Дипломатичні зносини України в період гетьмагування Івана Виговського (серпень 1657 – серпень 1659 рр.) // УІЖ. – 2005. - № 1. – С. 125-138.

5. Володарі гетьманської булави. - К., 1994.

6. Горобець В.М. Зовнішня політика Гетьманату другої половини 50-х рр. XVII ст.: впливи суспільно-політичного протистояння в Україні та трансформацій регіональних геополітичних процесів // УІЖ. – 2005. - № 2. – С. 16-47.

7. Гуржій Олександр. Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996.

8. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К., 1999.

9. Липинський В.України на переломі 1657 – 1659. – Київ, 1997.

10. Смолій В.А., Степанков В С. Правобережна Україна у другій половині XVII ст.: Проблема державотворення. - К., 1993.

11. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.). - К., 1999.

12. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.

13. Чухліб Т.В. Петро Дорошенко. – К., 2007.

14. Його ж. Український гетьманат: проблеми міжнародного утвердження. – К., 2007.

15. Його ж. Гадяцька угода та ідея її відновлення в українсько-польських відносинах другої половини XVII ст. (до 350-річчя укладання) // УІЖ. – 2008. - № 3. – С. 45-74.

16. Яворницький Д.І. Іван Дмитрович Сірко. – Дніпропетровськ, 1990.

17. Яковлєва Т.Г. Гетьманщина в другій половині 50-х рр. XVII ст. - К., 1998.

18. Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради до Андрусівської угоди (1659 – 1667). – К., 2003.

Тема 4. Українські землі в кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

План

1. України за гетьманування І.Мазепи. Участь українського народу в

Північній війні.

2. Обмеження та ліквідація автономії України у ХVІІІ ст. в складі

Російської імперії.

3. Українські землі в міждержавних відносинах ХVІІІ ст.

Методичні рекомендації до теми

Розкриваючи питання гетьманування І. Мазепи, в першу чергу треба звернути увагу на умови в яких знаходилась в цей період Україна: її територія була поділена між Росією, Польщею та Туреччиною, кожна з яких мала свої геополітичні інтереси стосовно майбутнього володіння українськими землями, проаналізувати територіальні та політичні наслідки „Вічного миру” 1686 р.

Обрання гетьманом І.Мазепою супроводжувалось укладанням „Коломацьких статей” 1687 р. які визначали зміст відносин України та Московії, в цьому ракурсі слід визначити головний політичний аспект цих домовленостей.

Розкриваючи внутрішню політику І.Мазепи слід виділити декілька аспектів: соціально-економічний, зміцнення влади гетьмана, меценатсво та розкрити їх зміст.

Аналізуючи причини переходу І.Мазепи на бік шведського короля, слід звернути увагу на політику Петра І в Україні, розкрити характер участі українського народу у Північній війні (військовий, економічний аспекти, ставлення до неї українського суспільства) та її наслідки, показати, які сили підтримали Мазепу та реакцію Москви ці події, з’ясувати причини невдачі І. Мазепи в реалізації своїх планів. Важливо підкреслити, що одним із головних наслідків виступу І.Мазепи стала активізація політики ліквідації автономії України, що мала декілька аспектів: в першу чергу треба зосередити увагу на політичній складовій цього процесу, тобто обмеженні прав гетьмана шляхом запровадження царського резидента при гетьмані Скоропадському, створенням Малоросійської колегії. Відновлення гетьманства в 1727 р., його ліквідацію в 1734 р. та створення „Правління гетьманського уряду” також слід розглянути в ракурсі південної політики Російської імперії по зміцненні своєї влади в Україні. Відновлення гетьманства та діяльність К.Розумовського підсилювало роль старшинської верхівки, проте слід звернути увагу на причини відновлення, які були досить хиткими, що і призвело до ліквідації Катериною ІІ цього інституту влади в Україні.

Розглядаючи питання про міжнародне становище України в зазначений період, в першу чергу слід звернути увагу, що українські землі на початку ХVІІІ ст. знаходились у складі Російською імперії, Польщі та Туреччини. Росія, знаходячись на піднесенні після успішного завершення Північної війни, розширювала свої кордони на півень шляхом війн з Туреччиною. Слід проаналізувати територіальні наслідки російсько-турецьких війн 1735-1739 рр., 1768-1774 рр., 1787-1791 рр. Розкриваючи проблему поділів Польщі, слід звернути увагу на їх причини, які в більшій мірі носили міжнародний характер, тому в поділі Польщі приймали участь, крім Росії, Австрія та Прусія. Як результат цих процесів більшість українських земель опинилась в складі Російської імперії, що мало як позитивні так і негативні моменти, які слід виділити. До складу Австрії увійшла Галичини та була приєднана Буковина. В завершення розкриття цього питання необхідно порівняти становище українських земель в складі цих держав.

Література

1. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст.- К., 1969.

2. Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.

3. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

4. Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К.,1994.

5. Когут З. Російський централізм і українська автономія: ліквідація Гетьманщини 1760 – 1830. – К., 1996.

6. Павленко С. Іван Мазепа. – К., 2003.

7. Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. – К., 1994.

8. Смолій В.А., Степанков В С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть. Проблеми формування, еволюції, реалізації. - К., 1997.

9. Смолка А.О. Соціально – економічна думка та політика в Україні ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. – К., 1996.

10. Струкевим О.К. Українська “нація до націоналізму”: пошуки критеріїв ідентичності в Україні – Гетьманщині ХVІІІ ст.// УІЖ. – 1998. - №6.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ – ХХІ СТ.

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА.

Тема 5. Заняття 1. Утвердження капіталістичної системи на українських землях в ІІ пол. ХІХ ст.

План

1. Українські землі в складі Російської імперії:

· cкасування кріпацтва та демократичні реформи 60–70 –х років ХІХ ст.;

· розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві в пореформений період;

· суспільно-політичний рух в Україні в ІІ половині Х1Х ст.

2. Українські землі в складі Австро – Угорської імперії.

3. Культура України ІІ половини Х1Х ст.

Методичні рекомендації до теми

Готуючись до вивчення теми, слід пом’ятати, що на середину ХІХ ст. Російська імперія (а, отже, в складі і Україна) знаходилась у важкому становищі внаслідок крайньої відсталості її економіки і політичної системи. Проявом цієї ситуації стала Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр., в якій Росія зазнала тяжкої поразки. Ця обставина, а також активізація селянських рухів вплинули на діяльність уряду, спонукало його, зокрема, до створення Головного і губернських комітетів з підготовки селянської реформи

Вивчення теми передбачає опрацювання найважливіших документів:”Маніфесту 19 лютого 1861р.”, “Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”, “Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь” тощо. Слід звернути увагу на основні умови здійснення реформи: 1) земля і її особливості в регіонах; 2) категорії селян; 3) регіони виділені в Україні і умови на яких відбувалося звільнення селян кожної категорії (поміщіцькі, дворові, державні, удільні). Звернути увагу на впровадження викупних платежів, кредиту держави на користь поміщіків і умови його погашення селянами, визначити позитивні і негативні наслідки реформи.

Слід також об’єктивно оцінити значення інших реформ 60-70рр.: військової, судової, земської, міської, фінансової, освітньої.

Буржуазні реформи створили сприятливі умови для розвитку капіталізму в промисловості і сільському господарстві. Потрібно відзначити, що протягом 60 – 80-х рр. ХІХ ст. завершився промисловий переворот, на кінець століття Україна перетворилася на вугільно – металургійну базу Російської імперії, значного розвитку досягли традиційні для України галузі промисловості по переробці сільськогосподарської продукції, сільськогосподарське машинобудування тощо. Промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць, а також залучення іноземного капіталу, особливо у важку промисловість.

Розглядаючи швидкі темпи та особливості розвитку промисловості в Україні не треба забувати, що переважаючим на українстких землях було сільське господарство. Капіталізація сільського господарства йшла двома шляхами: пруським і американським, суть яких студенти повинні засвоїти під час вивчення даної теми. Перехід на капіталістичну систему господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва, подальшому розшаруванню селянства. Всі ці явища призвели до завершення формування капіталістичної системи в Україні в ІІ половині ХІХ ст.

Розглядаючи суспільно – політичний та національний рухи, спочатку треба визначити місце української громади в загальноросійському опозиційному русі. Аналізуючи етапи громадівського руху, довести, що на першому етапі діяльність громад мала культурно – просвітницький характер, другий етап характеризувався здебільшого науковою і видавничою роботою його членів. Обґрунтувати тезу про неоднорідний характер суспільно – політичних позицій громадівців, більшість з яких займала помірковані позиції, між тим як інша частина дотримувалась радикальних, а то і революційних поглядів. Охарактеризувати діяльність народників в Україні, показати, що ідея національно – культурного відродження України посідала центральне місце в світогляді українського народництва. Висвітлити ідейні засади перших марксистських і соціал – демократичних організацій в Україні, їх соціальний і національний склад, місце в загальному антидержавному русі.

Розкриваючи становище західноукраїнських земель, треба прослідкувати еволюцію державного устрою Австрійської імперії другої половини ХІХ ст. та становище в ній українських земель, охарактеризувати розвиток промисловості та сільського господарства краю після скасування кріпацтва в ході революції 1848 – 1849 рр., становище робітників та селян. В той же час слід обґрунтувати причини перенесення центру українського національного руху на західноукраїнські землі. Показати, що народовству доводилося там стверджуватися в досить жорсткій ідеологічній та практичній конкуренції між москвофільством і польським національним рухами. Розкрити питання про створення перших політичних партій, що стало закономірним фіналом багатогранних процесів становлення, розвитку і укріплення українських національних сил.

Говорячи про стан української культури ІІ пол. ХІХ ст., треба, перш за все, визначити ті причини, що призвели до небаченого раніше науково – культурного піднесення українського народу в ІІ пол. ХІХ ст. Охарактеризувати стан освіти і науки, показати досягнення українців на літературному, театральному, музичному і образотворчому мистецьких теренах.

Література

1. Бойко Я.В. Аграрна колонізація Півдня України (60 – 90-ті рр. ХІХ ст.) // УІЖ. – 1989ю - № 10.Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 1996.

2. Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно – політичного руху на Україні 70-початку 80-х рр. ХІХ ст. – К., 1974.

3. Гуз А. Земства дбали і про українську мову // Політика і час. – 2001. - № 5.

4. Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60 – 90-х років ХІХ ст. – К., 1968.

5. Іванова Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х років ХІХ ст. в Україні. – К., 1999.

6. Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні. – К., 1999.

7. Марахов Г.И. Соціально – политическая борьба на Украине в 50 – 60-е гг. ХІХ века. – К., 1981.

8. Нариси з історії українського національного руху. – К., 1994.

9. Отмена крепостного права на Украине. Сб. Док. И мат. – К.,1961

10. Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні (друга пол. ХІХ ст. – 1905 р.) // УІЖ. – 2000. - №5.

11. Робітничий рух на Україні (1885-1894): Зб. документів і матеріалів. – К., 1990.

12. Робітничий рух на Україні: Становище та боротьба робітничого класу. 1861-1884. Зб. документів і матеріалів. – К, 1986.

13. Світленко С.І. Народництво в Україні: сучасний погляд на проблему // УІЖ. – 1997. - № 3-4.

14. Його ж. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ ст.- Дніпропетровськ, 1999.

15. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.

16. Теплицький В.П. Аграрна реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. – К., 1959.

17. Українська культура. – К., 1993.

18. Якименко М.А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 – 1918 рр.) // УІЖ. – 1996. - № 1.

Тема 5. Заняття 2. Україна на початку ХХ століття.

План

1. Економічний розвиток України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Активізація суспільно – політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр.

3. Українські землі в період Першої світової війни.

4. Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Методичні рекомендації до теми

При здійсненні аналізу економічного становища Наддніпрянщини початку ХХ ст. потрібно зазначити, що внаслідок буржуазних реформ середини ХІХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на розвинений аграрно – промисловий район Російської імперії. Важливе значення для розвитку економіки українських земель мала аграрна реформа, проведена з ініціативи П.Столипіна протягом 1906 – 1911 рр. Вона передбачала знищення общинного землеволодіння та ліквідацію аграрного перенаселення шляхом переселення селян у східні райони Росії. Саме в Україні вона мала найбільший успіх.

Потрібно також вказати на специфіку капіталістичних відносин в промисловості України передвоєнного десятиліття та охарактеризувати їх головні риси: монополізацію виробництва, банківського капіталу, хижацьку експлуатацію природних ресурсів та колоніальний характер економіки. Аналогічні процеси відбувалися і в економіці західноукраїнських земель, становище яких визначалося колоніальною політикою Австро – Угорської імперії.

Початок ХХ ст. характеризується загальним революційним піднесенням, яке було викликане соціальним та національним гнобленням, а також політичним безправ’ям українського населення. До цього додалася світова економічна криза та поразка Росії у війні з Японією 1904 – 1905 рр. Виходячи з цього необхідно охарактеризувати посилення робітничого, селянського, студентського рухів, опозиційної діяльності ліберальної буржуазії, поміщиків та інтелігенції. В умовах загального революційного піднесення посилився і національно – визвольний рух. На західноукраїнських землях національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж в Наддніпрянській Україні.

Піднесення національно – визвольного руху у Наддніпрянській Україні завершилося створенням першої політичної партії – РУП – в 1900 р. Формування українських політичних партій започатковує процес творення української політичної нації.

Висвітлюючи події революції 1905 – 1907 рр., слід дати оцінку співвідношенню сил та політичних впливів загальноросійських і українських партій на робітничий клас, селянство. Від студентів вимагається якісний аналіз фактичного матеріалу, який висвітлює специфіку революційних подій в Україні та дозволяє зробити ґрунтовні висновки про їх місце у загальноросійському визвольному русі.

Розкриваючи роль України в подіях Першої світової війни, необхідно визначити її місце в планах воюючих сторін, ставлення українських політичних сил до війни, розвиток воєнних подій на українських землях, що призвели до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу.

Розглядаючи питання культури, слід відзначити, що на поч. ХХ ст. українська культура утвердилася як культура світового рівня. Головні питання національного та культурного життя українців позначені боротьбою за відновлення національно – культурної автономії, формуванням “української ідеї” у науковій та громадській діяльності М.Грушевського, В.Винниченка, творчості Л.Українки, І.Франка, Б.Грінченка та багатьох інших сподвижників.

Література

1. Болдирєв О.В. Перша спроба організації української політичної партії // УІЖ. – 1999. - № 6.

2. Борисенко В.А. До питання про Революційну українську партію // Наукові праці з питань політичної історії. – 1991. – Вип. 169.

3. Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях в роки Першої світової війни // УІЖ. – 2004. - №4.

4. Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кін. ХІХ – поч. ХХ ст. – К.,1996.

5. Дмитренко О.О. Роль жіноцтва у культурно – національному відродженні України в ХІХ – поч. ХХ ст. // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. - 2005. - №1.

6. Левенець Ю.А. Ліворадикальні партії в Україні напередодні Жовтневого перевороту./\ УІЖ. – 1992. - №3.

7. Козицький М.Ю., Доморослий В.І. Українська парламентська громада в І - ІІ-й Державних Думах // Наукові праці з питань політичної історії. – К.,1992. – Вип.73.

8. Партії і соціальні групи в першій російській революції. – К.,1992.

9. Чорна Т. Україна в роки революції 1905 – 1907 рр. Передумови і початок // Історія України. – 2001. - №20.

Тема 6. Україна в добу національно – визвольних змагань (1917-1920 рр.)

План

1. Директорія УНР.

2. Західноукраїнська народна республіка.

3. Етапи встановлення радянської влади в Україні.

4. Причини поразки та підсумки української національно – демократичної революції 1917 – 1920 рр.

Методичні рекомендації до теми

При висвітленні першого питання слід визначити роль опозиційних сил у боротьбі проти гетьманського режиму, політичний курс Директорії, з’ясувати, які наслідки він мав для внутрішнього і зовнішнього становища України. Охарактеризувати заходи Директорії у сфері державного будівництва, звернути увагу на пошук зовнішньополітичних орієнтирів, дати оцінку Акту Злуки східних і західних українських земель в єдину соборну державу. Дати відповідь на питання: чому протягом лютого-березня 1919 р. Директорія втратила владу майже на всій території України, які причини призвели до політичних розколів у Директорії і розпаду її армії, в чому полягає сутність розходжень у поглядах В.Винниченка і С.Петлюри? Назвати основні причини поразки Директорії УНР.

Розглядаючи наступне питання, необхідно звернути увагу на той факт, що напередодні поразки Австро – Угорщини у Першій світовій війні на західноукраїнських землях настав якісно новий етап національно – визвольного руху. Державне відродження в Галичині, Буковині й Закарпатті відбувалися відокремлено, але під сильним впливом подій в Наддніпрянщині. Охарактеризувати діяльність Української Національної Ради на чолі з Є.Петрушевичем та військового комітету на чолі з Д.Вітовським щодо підготовки та проведення збройного повстання у Львові. Розказати, як відбувалося державне будівництво в ЗУНР, назвати основні причини й трагічні наслідки для ЗУНР українсько – польської війни 1918-1919 рр. Визначити причини поразки ЗУНР.

При розгляді третього питання в першу чергу слід охарактеризувати соціально – політичну базу більшовизму в Україні, висвітлити етапи встановлення радянської влади, визначити, чим більшовицька влада приваблювала місцеве українське населення, а чим відштовхувала. Коли було прийнято Конституцію УСРР? Схарактеризувати головні риси політики «воєнного комунізму» і реакцію на неї українського суспільства. Пояснити причини розгортання селянського повстанського руху в Україні навесні 1919 р., розкрити його цілі та характер, дати оцінку діяльності Н.Махна, М.Григор’єва, Д.Трепила (Зеленого).

Завершуючи розгляд теми, необхідно розкрити об’єктивні та суб’єктивні причини поразки української національно – демократичної революції 1917-1920 рр. (відсутність реальної підтримки з боку європейських держав, несприятлива міжнародна ситуація; слабка структурованість української нації, низький рівень національної свідомості українців, нечисленність національної еліти, недостатня увага будівництву державних структур, особливо регулярної армії: помилки в кадровій політиці; недооцінка значення соціальної політики тощо).

Література

1. Національні відносини в Україні у XX столітті. / Упорядник М.І.Панчук. - К., 1994.

2. Винниченко В. Відродження нації. Кн.. 1 – 2. Відень – Київ – 1920, 1990.

3. Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження). // УІЖ. – 2004. – №3.

4. Горак В.С. Зліт і падіння Директорії // УІЖ. – 1995. - № 4.

5. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. – К., 1993.

6. Карпенко О.О. Листопадова 1918 р. національно – демократична революція на західноукраїнських землях // УІЖ. – 1993. - № 1.

7. Кондратюк В.О., Буравченкова С.Б. Українська революція: здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917 – 1920 рр.). – К., 1997.

8. Солдатенко В.Ф. Володимир Винниченко: на перехресті соціальних і національних прагнень. – К., 2005.

9. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нараис. – К., 1999.

10. Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції (1917 – 1920 рр.) // УІЖ. – 2005. - №2.

Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

План

1. Колективізація сільського господарства в Українській СРР та її наслідки.

2. Політичні репресії в Україні.

3. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в міжвоєнний період.

Методичні рекомендації до теми

Суцільна колективізація – одна з трагічних сторінок української історії. Назвати основні етапи її проведення. Пояснити зміст та значення постанови ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації та заходи допомоги державному колгоспному будівництву» від 5 січня 1930 р. Назвати причини та форми протесту селянства проти насильницьких методів колективізації, причини проголошення гасла «Ліквідація куркульства як класу». Показати масштаби і наслідки антинародної політики розкуркулення. Оперуючи статистичними даними, довести, що форсовані темпи і адміністративні методи здійснення колективізації призвели до дезорганізації та деградації сільського господарства України на початку 30-х рр.

Дата добавления: 2015-07-11