Склад, чисельність та структура персоналу підприємства

Усіх працівників, зайнятих на автомобільному транспорті поділяють на дві такі групи:

а) персонал основної або виробничої діяльності – робітники усіх основних, допоміжних, підсобних цехів і апарата управління;

б) допоміжний персонал, зайнятий капітальним ремонтом і будівництвом, культурно-побутовим обслуговуванням.

Такий розподіл має велике значення, оскільки при вивченні результатів основної діяльності АТП та АРП приймають до уваги лише виробничий персонал, заробітна плата лише цієї групи відноситься на собівартість продукції.

Персонал основної діяльності залежно від функцій поділяють на дві групи: робітники і службовці. По кожному автотранспортному підприємству із загальної чисельності робітників виділяють водіїв, кондукторів, ремонтних та допоміжних працівників. На промислових підприємствах автомобільного транспорту окремо вказують групи основних і допоміжних робітників. При цьому до основних належать робітники, зайняті безпосередньо у основних цехах виготовленням продукції, управлінням та контролем роботи виробничого обладнання. Усіх інших відносять до допоміжних. Із загальної чисельності службовців виділяють керівників та спеціалістів.

Розподіл робітників за категоріями є першим кроком вивчення їх складу. Поглиблене дослідження чисельності робітників повинно включати їх склад за спеціальностями, кваліфікацією, ступенем автоматизації та механізації праці, стажем роботи. Рівень кваліфікації, наприклад водіїв, характеризується певним класом (перший клас – найвищий). Рівень кваліфікації ремонтних і допоміжних робітників визначається тарифним розрядом. Ступінь автоматизації і механізації праці визначають на основі співставлення фактичної частки робітників ручної праці і автоматизованої праці.

Первинним документом обліку складу і чисельності робітників є накази про прийом, звільнення або переведення на іншу роботу. По кожній категорії у звітності фіксують спискову чисельність (на початок місяця, кварталу, року) і середньоспискову чисельність (за місяць, квартал, рік).

Спискова чисельність включає робітників, прийнятих на строк від одного дня і більше на постійну, сезонну чи тимчасову роботу. У списковому складі числяться працівники, які фактично працювали у цей день та які не працювали з різних причин (чергові відпустки, хвороби, цілодобові простої, вихідні дні). Оскільки спискова чисельність робітників постійно змінюється, тому обчислюють середньоспискову чисельність.

Середньоспискова чисельність працівників за місяць визначається співвідношенням суми спискової кількості за усі календарні дні місяця (включаючи святкові та вихідні) до повної календарної кількості днів місяця. Спискова чисельність робітників за святковий і вихідний день приймається рівним списковій чисельності за попередній день. Середньоспискову чисельність за місяць (Ч_сс) визначають співвідношенням суми людино-днів явок (SЛ_ДЯ) і неявок (SЛ_ДН) до повної кількості днів у місяці (d_к):

Середньоспискову чисельність робітників за квартал або рік розраховують так само як і за місяць, проте її можна визначити із середніх значень за кожен місяць як середню арифметичну, зважену по кількості календарних днів кожного місяця.

Окрім спискової чисельності використовують також показники середньої явочної чисельності робітників і середнього числа фактично працюючих осіб.

Явочна чисельність – це чисельність робітників спискового складу, які з’явились на роботу у даний день звітного періоду. Середньоявочна чисельність показує середню за період чисельність робітників, які з’явилися на роботу. Її визначають як співвідношення суми людино-днів явок на роботу на число робочих днів у звітному періоді.

Середня чисельність фактично працюючих осіб показує середню чисельність робочих, яка фактично використовувалася підприємством для роботи. Її розраховують діленням загальної кількості відпрацьованих людино-днів за звітний період на число робочих днів у цьому періоді.

Для характеристики ступеню використання робочої сили доцільно визначати коефіцієнт використання спискового складу робітників, як співвідношення середньої явочної чисельності до середньоспискової. Коефіцієнт використання явочної чисельності робочих визначають як відношення середньої чисельності осіб, які фактично працювали до середньої явочної чисельності.

Дата добавления: 2015-07-11