Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Апаратна частина персонального комп’ютера.



Читайте также:
  1. IV. Інтерактивна частина.
  2. АППАРАТНЫЕ СРЕДСТВА ПЕРСОНАЛЬНОГО КОМПЬЮТЕРА
  3. Вступна частина
  4. ВСТУПНА ЧАСТИНА
  5. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА АГРАРНОГО ПРАВА
  6. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Поняття ПЕОМ. Персональна електронно-обчислювальна машина (персональний комп’ютер – ПК) – це потужний електронний пристрій для накопичування та автоматичної переробки інформації, що орієнтований на користувача непрофесіонала. В інтегроване поняття ПК входить велике коло питань, вирішення яких забезпечує її роботу. Реально будь-який ПК являє собою комплекс апаратно-програмних забезпечень. Апаратне або технічне забезпечення ПК – це сумісність усіх технічних пристроїв, які входять до складу комп’ютеру (hardware). Експлуатація ПК неможлива без оснащення її великою кількістю службових програм, які організують обчислювальний процес і фактично керують роботою ПК. Комплекс таких програм прийнято називати програмним забезпеченням ПК (software).

Апаратне забезпечення ПЕОМ. Характеризуючи апаратну частину треба розуміти деякі поняття: конфігурація ПК, архітектура, структура ПК.

Основна конфігурація ПК. ПК – це не один електронний апарат, а невеликий комплекс взаємопов’язаних пристроїв, кожному з яких доручена відповідна функція. В цьому випадку говорять про конфігурацію ПК. Вона означає, що конкретний комп’ютер може працювати з різним комплексом зовнішніх пристроїв. Тобто, це той набір зовнішніх пристроїв з яких складається конкретний комп’ютер.

Тим паче, існує мінімальна конфігурація, тобто мінімальний набір елементів без яких робота на ПК стає не можливою. Такими елементами є системний блок, монітор (дисплей), клавіатура.

Апаратне забезпечення слід розглядати у двох рівнях. Перший, нижній рівень – це різні фізичні пристрої з яких складається ПК. Другий рівень — архітектура ПК.

Сучасні ПК – складні пристрої, але більшість користувачів їх не знають і навіть не зацікавлені в знанні усіх тонкощів машини. Головне для них – використати функціональні можливості ПК при вирішенні конкретної задачі. Другий, вищий рівень технічного забезпечення – архітектура. Кажучи “архітектура”, уявляють стиль побудови будинку, його художній характер. Але архітектура – це ще і вираз закономірності побудови, органічне єднання частин. Архітектура комп'ютера зазвичай визначається сукупністю її властивостей, істотних для користувача. Основна увага при цьому приділяється структурі і функціональним можливостям машини. Основні функції визначають призначення ЕОМ:

− обробка і зберігання інформації,

− обмін інформацією із зовнішніми об'єктами.

Додаткові функції підвищують ефективність виконання основних функцій: забезпечують ефективні режими її роботи, діалог з користувачем, високу надійність і ін.

Структура комп'ютера - це деяка модель, що встановлює склад, порядок і принципи взаємодії вхідних в неї компонентів.

Звичайно персональні комп'ютери (див. мал. 1.1) складаються з трьох частин (блоків):

§ Системного блоку;

§ Клавіатури, що дозволяє вводити інформацію;

§ Монітора (або дисплея) для відображення текстової і графічної інформації.

Комп'ютери випускаються й у портативному варіанті - у "колінному" (лэптоп) або "блокнотному" (ноутбук). Тут системний блок, монітор і клавіатура укладені в один корпус: системний блок захований під клавіатурою, а монітор виконаний у вигляді кришки до клавіатури.

Хоча з цих частин комп'ютера системний блок виглядає найменш ефектно, саме він є в комп'ютері "головним", у ньому розташовуються усі основні вузли комп'ютера:

§ Електронні схеми, що управляють роботою комп'ютера (микропроцессор, оперативна пам'ять, контролери устроїв і т.д., див. нижче);

§ Блок живлення, що перетворить електроживлення мережі в постійний тік низької напруги, подаваний на електронний схеми комп'ютера;

§ Накопичувачі (або дисководы) для гнучких магнітних дисків, використовувані для читання і запису на гнучкі магнітні диски (дискети);

§ Накопичувачі на жорсткому магнітному диску, призначений для читання і запису на несъемный жорсткий магнітний диск (вінчестер).

 

 

Рис. 1. Комп'ютер (у настільному виконанні).

 

До системного блоку комп'ютера можна підключати різноманітні пристрої введення-виведення інформації, розширяючи тим самим його функціональні можливості. Багато пристроїв під’єднюються через спеціальні гнізда (рознімання), що знаходяться звичайно на задній стінці системного блоку комп'ютера. Крім монітора і клавіатури, такими пристроями є принтер, миша, джойстик і т.д.

Розглянемо спочатку принципову схему роботи комп'ютера. Вона допоможе зрозуміти, як його пристрої взаємодіють один з одним.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 1014 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)