Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Для лабораторного дослідження на чуму



Читайте также:
  1. Беззондовий метод дослідження секреторної функції шлунка за допомогою ацидотесту
  2. Вдосконалення процесу маркетингового дослідження та дизайн маркетингового дослідження.
  3. Весовые измерения. Комплект лабораторного оборудования
  4. Взяття крові з вени для біохімічного дослідження
  5. Відбір проб для дослідження на холеру
  6. Для бактеріологічного дослідження

Узяття матеріалу з бубону (везикул, пустул, карбункула)

 

Основні етапи Зміст
1. Підбір необхідного матеріалу та інструментарію Стерильні ватні тампони, шприци 5 мл, голки із широким діаметром, стерильний м'ясопептонний бульйон (рН 7,2), спирт етиловий, розчин йоду, лейкопластир, дезрозчин, серветки, олівець, ємкість для транспортування матеріалу
2. Умови взяття матеріалу Матеріал слід збирати до початку специфічного лікування (антибіотиками) стерильними інструментами в стерильний посуд.
3. Підготовка медичного персоналу Узяття матеріалу проводять у протичумному костюмі І типу
4. Пункція бубону Шкіру на місці проколювання обробляють спиртом, змащують йодом, знову протирають спиртом. Пальцем лівої руки бубон фіксують до м’яза кістки, адже під тиском голки бубон може зануритися всередину
5. Узяття пункт ату бубону (везикул, пустул, карбункула) Голку із широким діаметром уводять із таким розрахунком, щоб досягти центральної частини бубону, після чого, дещо відтягнувши поршень шприца, повільно його витягують. Оскільки ексудат у чумному бубоні міститься між шарами щільної тканини, кількість його незначна і часто заповнює лише простір у голці. Після виймання голки з бубону через неї набирають у шприц 0,5 мл стерильного мясопептонного бульйону (рН 7,2), весь вміст вміщують у стерильну пробірку і закривають гумовим корком. Якщо неможливо отримати матеріал із бубону, уводять у товщу бубону 0,3 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду, а після тим самим шприцом виймають його і вміщують у стерильну пробірку. При прориві бубону матеріал забирають із периферичної щільної частини, як зазначено вище, і окремо – виділення. Обидві проби досліджують окремо
6. Завершення процедури Пунктат переносять у стерильну пробірку, ретельно закривають притертим корком та відправляють у лабораторію

 

За підозри на легеневу чуму мокротиння збирають у стерильні широкогорлі банки з притертими корками або кришками, що закручуються. За відсутності мокротиння матеріал збирають ватним тампоном із ротової частини глотки.

При всіх формах чуми беруть кров із вени в кількості 10 мл, засіваючи одразу 5 мл у 50 мл

м'ясопептонного бульйону (рН 7,2). Решту крові використовують для зараження біопробних тварин, проведення серологічних реакцій.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 122 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)