Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Що робити?



Відповідь на це запитання на урядовому рівні (відносно будь-якої сфери державної політики) звичайно супроводжується багатосторінковими «першочерговими заходами». Хоча, на наш погляд, для вдосконалення інвестиційного поля (і зростання довіри до нього інвестора) цілком достатньо обмежитися відносно скромним переліком заходів.

По-перше, за умов постійних модифікацій і змін законодавства, які до того ж часто мають політичне забарвлення, доцільно було б оголосити тимчасовий мораторій на прийняття нових нормативно-правових актів, які стосуються регулювання інвестиційної діяльності (що за фактом ми маємо принаймні в останні три місяці міжвладдя).

По-друге, необхідне відновлення і забезпечення довіри суспільства до приватизаційних процесів. Для цього, з одного боку, слід розробити й зробити надбанням гласності зрозумілу деполітизовану стратегію приватизації (у загальному контексті стратегії розвитку економіки України), з іншого — забезпечити прозорість процесів продажу державних активів із допуском усіх потенційних інвесторів, із третього — дати однозначні сигнали щодо недопущення перегляду (у будь-якій формі) результатів приватизаційних конкурсів.

Уже двох цих кроків може виявитися цілком досить для активізації інвестиційного припливу в Україну. Вже сьогодні це може засвідчити п’ятивідсоткове зростання в першому півріччі: його цілком можна інтерпретувати як позитивний наслідок відсутності надмірних турбот, а отже, і нераціонального втручання влади в «удосконалення» управління економічними процесами у країні.



Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 157 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)