Читайте также:
|
|
Форма №3
Структура біполярного транзистора полягає в наступному: | а | б | в | г | б | |
а) Послідовне включення двох p-n-переходів в одному напрямку. | ||||||
б) Послідовне включення двох p-n-переходів у зворотному напрямку | ||||||
в) Послідовне включення трьох p-n-переходів в одному напрямку | ||||||
г) Послідовне включення трьох p-n-переходів у зворотному напрямку | ||||||
Які основні носії заряду у транзисторів зі структурою n-p-n? | а | б | в | г | г | |
а) Іони | ||||||
б) Дислокації | ||||||
в) Дірки | ||||||
г) Електрони | ||||||
Які основні носії заряду у транзисторів зі структурою p-n-p? | а | б | в | г | в | |
а) Іони | ||||||
б) Дислокації | ||||||
в) Дірки | ||||||
г) Електрони | ||||||
Які параметри біполярного транзистора характеризують його підсилювальні властивості? | а | б | в | г | а | |
а)a, b | ||||||
б) UКЭМАКС | ||||||
в) PМАКС | ||||||
г) IКМАКС | ||||||
Коефіціент передачі біполярного транзистора a характеризує: | а | б | в | г | б | |
а) Підсилення базового струму. | ||||||
б) Передачу струму від емітера до колектора. | ||||||
в) Підсилення колекторного струму. | ||||||
г) Підсилення змінного колекторного струму. | ||||||
Коефіціент передачі біполярного транзистора b характеризує: | а | б | в | г | а | |
а) Підсилення базового струму. | ||||||
б) Передачу струму від емітера до колектора. | ||||||
в) Підсилення колекторного струму | ||||||
г) Підсилення змінного колекторного струму. | ||||||
Параметр UКЭМАКС біполярного транзистора визначає: | а | б | в | г | г | |
а) Підсилення базового струму. | ||||||
б) Передачу струму від емітера до колектора. | ||||||
в) Підсилення колекторного струму. | ||||||
г) Максимальну напругу живлення, яку можна подавати на транзистор. | ||||||
Коефіціент передачі біполярного транзистора a визначається, як: | а | б | в | г | в | |
а)DIБ/DIЭ | ||||||
б)DIК/DIБ | ||||||
в)DIК/DIЭ | ||||||
г) DIЭ/DIК | ||||||
Коефіціент передачі біполярного транзистора b визначається, як: | а | б | в | г | б | |
а)DIБ/DIЭ | ||||||
б)DIК/DIБ | ||||||
в)DIК/DIЭ | ||||||
г) DIЭ/DIК | ||||||
В підсилювальному режимі роботи біполярного транзистора (див. малюнок) емітерний та колекторний p-n переходи повинні бути зміщені: | а | б | в | г | а | |
а) Емітерний – в прямому напрямку, колекторний – в зворотному. | ||||||
б) Емітерний – в прямому напрямку, колекторний – в прямому. | ||||||
в) Емітерний – в зворотному напрямку, колекторний – в прямому. | ||||||
г) Емітерний – в зворотному напрямку, колекторний – в зворотному. | ||||||
Яка максимальна температура для германієвого біполярного транзистора? | а | б | в | г | г | |
а)80°С | ||||||
б)90°С | ||||||
в)100°С | ||||||
г) 110°С | ||||||
Яка максимальна температура для кремнієвого біполярного транзистора? | а | б | в | г | г | |
а)80°С | ||||||
б)90°С | ||||||
в)100°С | ||||||
г) 110°С | ||||||
Схема включення біполярного транзистора з загальним емітером (див. малюнок) використовується для: | а | б | в | г | б | |
а) Підсилення сигналу за струмом | ||||||
б) Підсилення сигналу за напругою. | ||||||
в) Підсилення сигналу за потужністю. | ||||||
г) Стабілізації вихідного сигналу. | ||||||
Схема включення біполярного транзистора з загальним колектором (див. малюнок) використовується для : | а | б | в | г | в | |
а) Стабілізації вхідного сигналу. | ||||||
б) Підсилення сигналу за напругою. | ||||||
в) Підсилення сигналу за струмом та потужністю. | ||||||
г) Стабілізації вихідного сигналу. | ||||||
Режим А біполярного транзистора (див. малюнок) використовується для | а | б | в | г | а | |
а) Підсилення вхідної напруги з мінімальними нелінійними похибками. | ||||||
б) Підсилення вхідного струму. | ||||||
в) Підсилення потужності вхідного сигналу. | ||||||
г) Підсилення сигналу однієї полярності | ||||||
Яким чином встановлюється положення робочої точки транзистора? | а | б | в | г | а | |
а) Шляхом подачі початкового зміщення на базу транзистора. | ||||||
б) Шляхом встановлення колекторної напруги. | ||||||
в) Шляхом завдання колекторного струму. | ||||||
г) Шляхом подачі напруги на емітер транзистора. | ||||||
Переваги режиму А роботи біполярного транзистора у порівнянні з другими режимами: | а | б | в | г | г | |
а) Забезпечує максимальний коефіцієнт підсилення за напругою. | ||||||
б) Забезпечує максимальний коефіцієнт підсилення за струмом. | ||||||
в) Забезпечує максимальний коефіцієнт корисної дії. | ||||||
г)) Забезпечує мінімальний рівень нелінійних похибок. | ||||||
Недоліки режиму А роботи біполярного транзистора у порівнянні з другими режимами: | а | б | в | г | в | |
а) Має мінімальний коефіцієнт підсилення за напругою. | ||||||
б) Має мінімальний коефіцієнт підсилення за струмом. | ||||||
в) Має мінімальний коефіцієнт корисної дії. | ||||||
г) Має високий рівень нелінійних похибок. | ||||||
Режим В біполярного транзистора (див. малюнок) використовується для | а | б | в | г | г | |
а) Підсилення вхідної напруги з мінімальними нелінійними похибками. | ||||||
б) Підсилення вхідного струму | ||||||
в) Підсилення потужності вхідного сигналу. | ||||||
г) Підсилення сигналу однієї полярності. | ||||||
Переваги режиму B роботи біполярного транзистора у порівнянні з другими режимами: | а | б | в | г | в | |
а) Забезпечує максимальний коефіцієнт підсилення за напругою. | ||||||
б) Забезпечує максимальний коефіцієнт підсилення за струмом. | ||||||
в) Забезпечує максимальний коефіцієнт корисної дії. | ||||||
г) Забезпечує мінімальний рівень нелінійних похибок. | ||||||
Недоліки режиму B роботи біполярного транзистора у порівнянні з другими режимами: | а | б | в | г | г | |
а) Має мінімальний коефіцієнт підсилення за напругою. | ||||||
б) Має мінімальний коефіцієнт підсилення за струмом. | ||||||
в) Має мінімальний коефіцієнт корисної дії | ||||||
г) Має високий рівень нелінійних похибок | ||||||
Режим АВ біполярного транзистора (див. малюнок) використовується | а | б | в | г | г | |
а) Підсилення вхідної напруги з мінімальними нелінійними похибками. | ||||||
б) Підсилення вхідного струму. | ||||||
в) Підсилення потужності вхідного сигналу. | ||||||
г) Підсилення сигналу однієї полярності з мінімальними нелінійними похибками. | ||||||
Переваги режиму B роботи біполярного транзистора у порівнянні з другими режимами: | а | б | в | г | в | |
а) Забезпечує максимальний коефіцієнт підсилення за напругою. | ||||||
б) Забезпечує максимальний коефіцієнт підсилення за струмом. | ||||||
в) Забезпечує мінімальний рівень нелінійних похибок при підсилюванні однополярного сигналу. | ||||||
г) Забезпечує максимальний коефіцієнт корисної дії. | ||||||
Положення робочої точки А, В або АВ біполярного транзистора встановлюється шляхом: | а | б | в | г | а | |
а) Подачі початкового зміщення на базу транзистора відносно емітера. | ||||||
б) Встановлення відповідного рівня колекторної напруги. | ||||||
в) Завдання відповідного рівня колекторного струму. | ||||||
г) Подачі відповідної напруги на емітер транзистора | ||||||
Резистори RБ’, RБ’’ (див. схему) використовуються для : | а | б | в | г | б | |
а) Зменшення рівня вхідного сигналу. | ||||||
б) Подачі початкового зміщення на базу транзистора відносно емітера. | ||||||
в) Стабілізації базового струму. | ||||||
г) Стабілізації колекторного струму. | ||||||
Напруга зміщення, яка завдає режим роботи транзистора (див. схему) визначається як: | а | б | в | г | а | |
а) | ||||||
б) | ||||||
в) | ||||||
г) | ||||||
Резистор RБ (див. схему) використовується для: | а | б | в | г | в | |
а) Подачі живлення на базу транзистора. | ||||||
б) Розряду конденсатора СР1 | ||||||
в) Подачі базового струму для завдання положення робочої точки. | ||||||
г) Стабілізації колекторного струму. | ||||||
Базовий струм, який завдає режим роботи транзистора (див. схему) визначається як : | а | б | в | г | б | |
а) | ||||||
б) | ||||||
в) | ||||||
г) | ||||||
Резистор RЭ (див. схему) використовується для : | а | б | в | г | г | |
а) Завдання струму емітера транзистора. | ||||||
б) Розряду конденсатора СЭ. | ||||||
в) Підвищення коефіцієнту підсилення транзистора. | ||||||
г) Стабілізації робочої точки транзистора шляхом введення негативного зворотного зв’язку за струмом. | ||||||
При введенні резистору RЭ (див. схему) напруга UБЭ визначається, як: | а | б | в | г | а | |
а) | ||||||
б) | ||||||
в) | ||||||
г) | ||||||
Комплементарна пара транзисторів, це | а | б | в | г | г | |
а) Транзисторі різної потужності. | ||||||
б) Послідовно включені транзистори. | ||||||
в) Паралельно включені транзистори. | ||||||
г) Транзистори з протилежними типами провідності. | ||||||
При введенні резистору RБ (див. схему) струм IБ, який визначає положення робочої точки транзистора, визначається, як: | а | б | в | г | б | |
а) | ||||||
б) | ||||||
в) | ||||||
г) | ||||||
Введення резистору RБ (див. схему) забезпечує: | а | б | в | г | в | |
а) Підвищення коефіцієнту підсилення транзистора. | ||||||
б) Захист транзистора від перенапруження. | ||||||
в) Стабілізацію положення робочої точки за рахунок введення негативного зворотного зв’язку за напругою. | ||||||
г) Покращання шумових властивостей транзистора. | ||||||
Галузі використання комплементарної пари транзисторів: | а | б | в | г | в | |
а) Підсилення сигналів за напругою. | ||||||
б) Підсилення сигналів за струмом. | ||||||
в) Двотактні підсилювачі потужності. | ||||||
г) Побудова генераторів сигналів. | ||||||
На схемі представлено | а | б | в | г | г | |
а) Підсилювач постійного струму. | ||||||
б) Підсилювач постійної напруги. | ||||||
в) Операційний підсилювач. | ||||||
г) Двотактний підсилювач потужності. | ||||||
Диференційний підсилювальний каскад, наведений на малюнку, входить до складу: | а | б | в | г | а | |
а) Операційного підсилювача. | ||||||
б) Аналогового інтегратора. | ||||||
в) Аналогового диференціатора. | ||||||
г) Аналогового компаратора. | ||||||
Складний транзистор це: | а | б | в | г | а | |
а) Послідовне включення двох транзисторів, у яких емітер першого підключено до бази другого. | ||||||
б) Паралельне підключення двох транзисторів. | ||||||
в) Транзистори з різним типом провідності. | ||||||
г) Послідовне включення двох транзисторів, у яких колектор першого підключено до бази другого. | ||||||
Галузь використання складного транзистора: | а | б | в | г | б | |
а) Підвищення коефіцієнту підсилення за напругою. | ||||||
б) Підвищення коефіцієнту підсилення за струмом. | ||||||
в) Підвищення коефіцієнту підсилення за потужністю. | ||||||
г) Підвищення стабільності роботи. | ||||||
Коефіцієнт підсилення струму складного транзистора: | а | б | в | г | г | |
а)bS = b1 + b2 | ||||||
б)bS = b1 - b2 | ||||||
в)bS = b1 / b2 | ||||||
г) bS = b1 × b2 | ||||||
В якому режимі працюють транзистори схеми, яку наведено на малюнку? | а | б | в | г | б | |
а) A | ||||||
б) B | ||||||
в) AB | ||||||
г) C | ||||||
Диференційний підсилювач, схема якого наведено, використовується для підсилення : | а | б | в | г | в | |
а) Постійної напруги. | ||||||
б) Постійного струму. | ||||||
в) Диференційного вхідного сигналу. | ||||||
г) Синфазного вхідного сигналу. | ||||||
Які збурення вносить до сигналу схема підсилювача, яку наведено на малюнку? | а | б | в | г | а | |
а) Типу «ступінька». | ||||||
б) Обмеження вихідного сигналу за амплітудою. | ||||||
в) Шумоподібні збурення. | ||||||
г) Повільний дрейф амплітуди вихідного сигналу. | ||||||
Яким чином реалізовано стабілізацію робочої точки транзистора в схемі, яку наведено на малюнку? | а | б | в | г | б | |
а) Введенням негативного зворотного за напругою. | ||||||
б) Введенням негативного зворотного за струмом. | ||||||
в) Використанням стабільного джерела живлення. | ||||||
г) Стабілізація не здійснюється. | ||||||
Яким чином реалізовано стабілізацію робочої точки транзистора в схемі, яку наведено на малюнку? | а | б | в | г | в | |
а) Використанням стабільного джерела живлення. | ||||||
б) Введенням негативного зворотного за струмом. | ||||||
в) Введенням негативного зворотного за напругою. | ||||||
г) Стабілізація положення робочої точки не здійснюється. | ||||||
З підвищенням температури навколишнього середовища коефіцієнт підсилення біполярного транзистора b: | а | б | в | г | а | |
а) Підвищується. | ||||||
б) Зменшується. | ||||||
в) Не змінюється. | ||||||
г) Збільшується до теплового пробою. | ||||||
Який режим роботи біполярного транзистора забезпечує максимальний коефіцієнт корисної дії? | а | б | в | г | б | |
а) A | ||||||
б) B | ||||||
в) AB | ||||||
г) C | ||||||
Структура операційного підсилювача складається з каскадів: | а | б | в | г | а | |
а) Диференційний каскад, підсилювач напруги, підсилювач потужності. | ||||||
б) Диференційний каскад, підсилювач напруги. | ||||||
в) Диференційний каскад, підсилювач потужності. | ||||||
г) Диференційний каскад. | ||||||
Який набір параметрів операційного підсилювача є вірним: | а | б | в | г | в | |
а) , , , . | ||||||
б) , , , . | ||||||
в) , , , . | ||||||
г) , , , . | ||||||
На малюнку наведено: | а | б | в | г | б | |
а)Неінвертуючу схему включення операційного підсилювача | ||||||
б) Інвертуючу схему включення операційного підсилювача. | ||||||
в) Схему аналогового інтегратора. | ||||||
г) Схему аналогового диференціатора. | ||||||
Коефіцієнт підсилення інвертуючої схеми включення операційного підсилювача, наведеної на малюнку, дорівнює: | а | б | в | г | в | |
а) | ||||||
б) | ||||||
в) | ||||||
г) |
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА УЧЕНИКА | | | ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА |