Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розумна людина знайде вихід з будь-якої ситуації. Мудра в неї не потрапить.



Читайте также:
  1. Варіанти вихідних даних
  2. Введення і коригування вихідних даних
  3. Випарита-карани-мудра — символ перевернутого действия
  4. Вихідний діод (D4).
  5. Вихідні дані
  6. Вихідні дані
  7. Вихідні дані для аналізу

Гедеон Ріхтер

 

 

Будильник… за довгий час я зненавидів мелодію, яка мене будила. На годиннику було 6:30. піднявши свій зад з ліжка, я поліз до кавоварки і випив кінську дозу кави, щоб стати хоч трішки більш схожим на людину.

Коли я прийшов в хол свого університету, то побачив її. Поки вона мене не помітила, я взяв дві кави в автоматі і підійшов до неї з питанням:

- Лате чи Мокочіно?

- Хаха…давай лате.

- Тримай…ти досить гарно виглядаєш, незважаючи на таку рану годину.

- Дякую, ти теж…

- Закрий очка, в тебе війка впала, - і вона як наївне маля закриває очі, і тут я несподівано її цілую.

- Ах…ти хитрун… як я могла на це повестись.

- Не знаю…не ти перша (та бо ви тупі і всі на це ведетесь). Просто в мене виникло бажання тебе поцілувати, а зробити це було якось страшно, - коли я це говорив, то зробив такі милі очка, що вона не могла встояти.

- І що в тебе досі є це бажання?

- Так є…

- Тоді поцілуй мене знову.

Я знав, що вона це скаже. Побачення, хоч і було досить рано і місце зустрічі було не романтичним пройшло досить успішно. В кінці вона написала свій адрес на аркуші паперу і сказала, що буде чекати мене вечором в себе в гостях. Я погодився. І замість того, щоб іти на пари пішов спати додому. Коли я заснув мене знову мучили кошмари. Ця самотність, яка мені снилась, мене лякала. Я відчував, що це наближається, хоч не розумів коли і як воно настане.

Прокинувшись, я зрозумів, що після того, як люди дізнавались хто я з середини і як я живу, чим займаюсь, то хлопці мені завидували, а дівчатам я був огидний, але поки вони не знали правди, то ними було дуже легко маніпулювати.

На годиннику була 17:17, сходивши в душ я попрямував на побачення до своєї дівчинки. Прийшовши цього разу на 5 хвилин швидше, я сів на лавочку і почав курити. І тут телефонний дзвінок:

- Макс, ми, на жаль, не зустрінемось.

- Ну як хочеш. Па. – я не думаючи вибив. Не пройшло і 10 секунд, як вона знову подзвонила:

- Ну, Макс, та не ображайся, мені просто не вийде.

- Та я не ображаюсь, не вийде, то не вийде. Хоча знаєш: так я ображаюсь і не буду цього заперечувати, тому, що коли дівчина хоче зустрічі, то вона може виділити годинку-дві на зустріч зі мною.

- А ти зараз де?

- Ще вдома, - не хотілось принижуватись, що я як лох вже чекаю її.

- Ну тоді давай через пів годинки я підійду. Ок?

- Домовились.

Ця розмова мене роздратувала і вибила з колії, але незважаючи на це я добився свого. Але виникло питання, що робити ще пів години. Іти додому не хотілось, бо поки туда поки сюда, то ще й не встигну; сидіти на лавочці я тоже не хотів. Ну звичайно я вирішив взяти ще декілька номерів для себе.

І тут бачу хорошу, старшу брюнеточку – мій типаж. Не думаючи, а краще за все при підході повністю очищувати думки і нічого не думати, тому що заучені фрази звучать досить не щиро, що лякає дівчат, я підійшов до неї і її подруги, яка була крокодилом:

- Привіт.

- Привіт, - здивовано відповіла вона.

- Та не лякайся це просто знайомство. Мене Макс, - і я простягнув їй свою руку, але свою вона мені чомусь не простягла.

- Оксана. Дуже приємно.

- А ти знаєш, що під час знайомства люди зазвичай один одному дають руку? – вона якось вагаючись простягнула мені її, і там я побачив обручку, взявши її за руку, я декілька разів покрутив перстень на її пальці і блятсько усміхнувся.

- Тому я і не хотіла її давати. – після цих слів я зрозумів, що треба дожимати.

- Ну мене це не лякає, тим більше ти мені дуже сподобалась, тому давай я тобі зателефоную і ми сходимо десь на каву, поспілкуємось. (я тебе трахну)

- Ти знаєш?... я, окрім чоловіка, ні з ким більше не ходжу на каву.

- Ну я в цьому не сумніваюсь, але я тобі нічо не пропоную, просто поп’ємо каву, розповіси мені про шлюбне життя…То як? 80…

І знову перемога. Ідучи від неї я почав роздумувати чи дзвонити до неї чи ні. Але щось мені підказувало, що треба їй надавати, тим більше вона була дуже хороша. Я розумів, що якщо я пересплю з нею, це підніме мою самооцінку. Тому я записавши її в телефоні, як Оксана 7 одружена, пішов на зустріч зі своєю Юлею. Почекавши ще декілька хвилин, вона з’явилась в моєму полі зору. Зустрівшись… поцілунок в щічку, який вже починав мене бісити. І плюс її істерика:

- Макс ти знаєш, що сталось?

- Ні не знаю, а що?

- Я не пройшла кастинг на Міс університету.

- Ну жаль, але це неважливо.

- Та коза, минулорічна Міс, сказала, що я не підходжу.

- (хаха, так тобі і треба, немає пощо лізти на сцену) Ну минулорічна міс була хорошою, - тим більше ми колись з нею, дещо мутили, якщо пам'ять мені не зраджу то там також був спор, але про наш зв'язок з нею я вирішив промовчати.

- Та яка там хороша, коза вона.

- Та все заспокойся. – я розумів. Що потрібно швидко перевести тему, а то побачення піде коту під хвіст. – Юля, а пам’ятаєш, я обіцяв тобі розповісти чим я займаюсь у нічних клубах і інколи на вулиці на 8 березня?

- Так-так, пам’ятаю.

- А я вирішив розповісти про це сьогодні.

- Ти серйозно?

- Так, зараз ми присядемо десь в кафе і там поговорим.

Зайшовши в перше ліпше кафе, ми почали розмову, їй було надзвичайно цікаво. Я не сказав їй всього, я розповів тільки те, що мене наймають деякі пацани, я йду з ними в нічний і або знімаю їм, або вчу знайомитись – хто що хоче. Розповідь моя тривала більше години, вона слухала, як мала дитина. Спочатку я думав, що вона негативно це сприйме, але після цього я зацікавив її набагато більше. І тут я почув від неї питання:

- То ти пікапер?

- Ну дехто називає таких як я пікаперами, але я не люблю вішати на людей ярлики, тому не вживаю «про себе» це слово. Я просто хлопчина, який вивчає людські відносини. (а ще трахає вас усіх)

- А зі скількома дівчатами ти переспав.

- (Блять… знову ці тупі питання) Для мене не важлива кількість- для мене важливі емоції, які я відчуваю поряд з людиною. Тому я їх не рахую, бо відчуття і емоційний стан набагато важливіший, а що мені дасть, то шо я буду рахувати дівчат? (Оце я придумав)

- Ну не знаю…

- От бачиш.

Все пройшло класно, питань більше таких не було. Я запропонував провести день 8 березня разом, так як я приготував подарунок. Вона погодилась і сказала, що прийде до мене додому. Провівши її до пижика, ми, нарешті, палко поцілувались – цей поцілунок прирівнювався до галімого сексу, ну приблизно я відчув ті самі емоції. Попрощавшись, я зрозумів, що мені дійсно потрібно приготувати хороший подарунок, перед яким вона б не могла встояти.

Я, як завжди, витягнув сигарету і попрямував в сторону своєї квартири і тут в кишені куртки я знайшов, аркуш на якому було написано адрес Жені. Між двома варіантами: іти чи не йти? Я вибрав перший. Зайшов в аптеку купив презервативи з пухирцями, попрямував до неї. Коли підходив до під’їзду то зателефонував, бо вдома міг бути її наречений. Але його так не було. Я піднявся на верх.

Спочатку ми довго говорили, пили каву, дивились фільм і тут пішла жара. Коли я одягав презерватив, то вона спитала:

- Які там в тебе? Бо мої улюблені це Лайт, а з якимось там пухирцями чи вусиками просто ненавиджу.

- (Блять) Ну я навіть не знаю, шо там в мене, то я в батька забрав.

Займаючись сексом вона навіть не відчула, що презервативи були з пухирцями, або просто змовчала. Секс був непоганий і хоч після нього я любив іти відразу додому, то тут я задумався. І вирішив залишитись. Ми довго розмовляли і вона каже:

- Макс, ти мені дуже подобаєшся, я не знаю, що далі робити.

- А нічого не треба робити, ти виходиш заміж… у нас крім сексу нічого не може бути.

- Я це розумію, але жалко.

- А хочеш подарунок від мене?

- Який?

- Дитину…(оце було б класно, так попустити пацана, мені ще не вдавалось. Хаха…підсунути свою дитину)

- Ти шо гониш?

- Ну чому? Народиться в тебе синок, назвете його Макс. По-моєму чудова ідея. Ти будеш дивитися на нього і згадувати про мене.

- А знаєш я подумаю…

І тут дзвінок у двері. Я мало не в какався зі страху. Подивившись в глазок, то був її наречений, це був повний піздец. Ми замели всі сліди сексу. Почався хаос. Я не міг знайти своїх трусів, вона своїх, але через пару хвилин все було прибрано, презерватив викинутий у вікно, а запах сексу, який я ненавидів, швидко вивітрився. Вона мені казала, щоб я стрибав з балкону. Але ця ідея мені не подобалась, був ще один варіант – проявити свої боксерські здібності і влізти в бійку, що в далекому минулому я любив робити, але я розумів, що якщо я так поведусь то їхнім стосункам кінець, а мені цього не було потрібно. Тому я вирішив зробити інакше, я сказав їй, щоб не нервувала і просто відкрила двері.

Зайшов він з квіткою в руці. І тут з кухні вибігаю я і починаю поводитись як друг-гей, який прийшов попити чаю і поговорити, про чоловіків-козлів. Спочатку в його очах я бачив недовіру, але декілька компліментів на зразок: «Ой, який він в тебе лапочка, ой він така симпатюлька, я б сам не проти від такого» розвіяли всі його сумніви, хоч голубі йому походу не подобались, він запропонував мені ще залишитись, але я лишень думав як звідти звалити. Після довгої розмови, він пішов в туалет, за той час я ще гарно поцілувавши дівчинку, пішов до виходу. Коли я взувався він підійшов до мене і сказав:

- Слухай, Макс. Я не проти, щоб ти заходив до Жені, я радий, що вона знайшла такого хорошого друга.

- (і я радий, що її наречений рогатий лох) Ну, звичайно буду заходити. Ну все, не буду вам мішати. Па –па, зайчики мої.

Коли відразу за мною закрились двері я відчув значне полегшення. Пронесло… Курив я цілу дорогу і дякував Богу, що живий і не покалічений, бо та маса могла багато чого зі мною зробити.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 138 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)