Читайте также:
|
З усіх відносин, що регулювалися буржуазним цивільним законодавством, шлюбно-сімейні були тією галуззю, в якій отримали більшого вираження в момент створення кодексів контрреволюційні тенденції. Так, Цивільним кодексом Франції було закріплено повновладдя чоловіка і батька, обмежена правоздатність і недієздатність заміжньої жінки. Світський шлюб і допущення розлучення — те що було взято з революційного законодавства і стало єдиним прогресивним моментом у регулюванні питань шлюбу та сім'ї.
Кодекс розглядає шлюб як договір, і тому взаємна згода чоловіка і жінки є першою необхідною умовою для укладення шлюбу. Крім того, необхідно було досягти шлюбного віку (для чоловіків - 18 років, для жінок – 15 років), не перебувати в іншому шлюбі, і для дітей, котрі не досягли визначного віку (син — 25 років, дочка — 21 рік), була потрібна згода батьків. Заборонявся шлюб між особами, що перебували між собою в родинних стосунках.
Допускаючи розлучення, Кодекс називає такі причини: перелюбство (вимоги розлучення з цієї причини завжди можливі, якщо чоловік надав місце проживання своїй співмешканці в загальному будинку); зловживання своїм становищем, грубе нанесення важких образ одного з подружжя стосовно до іншого; засудження одного з подружжя до тяжкого й ганебного покарання; взаємна згода подружжя щодо розлучення.
Під впливом католицької церкви до Кодексу було введено положення про окреме проживання. Воно встановлювалося за тими ж підставами, що й розлучення. Взаємини між чоловіком і дружиною будувалися на основі влади й підпорядкування. Майнові відносини чоловіка та дружини визначалися шлюбним договором, укладеним до здійснення шлюбу. Кодекс встановлює ряд режимів користування майном на вибір майбутніх чоловіка та дружини. Але, за загальним правилом, якщо у шлюбному договорі спеціально не передбачено іншого, майно дружини надходить в управління чоловіка, і останній розпоряджається прибутками з цього майна.
Однією з найважливіших переваг чоловіка як глави родини є здійснення батьківської влади: неповнолітні діти перебувають під владою батька до досягнення повноліття або звільнення з-під влади. Однак батько один здійснює цю владу під час шлюбу.
У Кодексі мова йде в основному про законних дітей, але існує ще одна категорія — позашлюбні діти. Закон допускав можливість їх узаконення, однак це здійснювалося на добровільних засадах, тому що, відповідно до Кодексу, відшукування батьківства заборонялося, але при цьому допускалося відшукування материнства.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 286 | Нарушение авторских прав