Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Телофаза



Це четверта, остання стадія мітозу. На цій стадії закінчується процес руху хромосом до протилежних полюсів клітини. При цьому хромосоми починають деспіралізуватись. Процес їхньої де спіралізації супроводжується відновленням ядерної оболонки клітини. Разом з цим на вторинних перетинках хромосом відбувається активний синтез рибосомної РНК генами – ядерцевими організаторами. Внаслідок цього в ядрах дочірніх клітин утворюються ядерця. На стадії телофази відбувається подвоєння, або ж реплікація, центріолей. Утворюється клітинна перегородка [2,3,4].

Отже, із завершенням стадії телофази, завдяки утворенню клітинної оболонки, дочірні клітини відокремлюються одна від одної. В них відновлюються ядра, а в ядрах –ядерця. Хромосоми повністю деспіралізуються.

Проте із завершенням мітозу всі органоїди клітини, за винятком клітинного центру, представлені лише половиною тієї субстанції, із якої вони складаються. Однак, необхідна кількість цитоплазматичних органоїдів відновлюється на S-стадії інтерфази. На мітоз в середньому припадає одна десята частка тривалості клітинного циклу. І лише в деяких випадках (наприклад, у разі дроблення зиготи) тривалість мітозу може дорівнювати тривалості інтерфази або бути довшою за неї. Що ж до тривалості окремих стадій мітозу, то для різних випадків клітин вони різні.

Треба зазначити, що на тривалість фаз мітозу впливають такі фактори, як температура, освітлення, добові ритми, вологість, концентрація кисню або інших газів тощо.

Інтерфаза –важлива частина клітинного циклу

Інтерфаза –найтриваліший період клітинного циклу між двома послідовними мітозами. За активністю і специфічністю біохімічних процесів інтерфазу поділяють на три періоди – постмітотичний, синтетичний, постсинтетичний.

Після завершення мітозу першою стадією є постмітотичний період. Його позначають символом G1.

G1 –період розпочинається одразу після утворення двох дочірніх клітин внаслідок поділу материнської клітини. В пост мітотичному періоді відбувається активний синтез білків та формування цитоплазматичних органел до необхідної їх кількості. Таким чином G1-період можна розглядати як період росту клітини та її підготовки до наступної стадії –синтезу ДНК.

Іноді в популяціях клітин багатоклітинних організмів G1-період суттєво продовжується, складається враження, що ці клітини вийшли з мітотичного циклу. Однак вони зберігають здатність до синтезу нуклеїнових кислот та розмноження. Цей подовжений стан клітин у G1-періоді розглядається як особлива фаза клітинного циклу –фаза G0. К. Суонсон, Т. Мерц і У. Янг (1969р.) вважають, що в цю фазу переходять клітини, в яких закінчились процеси диференціації. Такими є клітини нервової системи ссавців. Вони виявились нездатними переходити в G2 –стадію. Звідси відомий в народі вислів: «не витрачай нерви –вони не відновлюються».

Другим є період синтезу ДНК, тому його називають ще синтетичний період. Його позначають символом S.

S –період клітинного циклу досить стабільний у часі. Наприклад, за даними Калируну (1964р.), в диплоїдних та поліплоїдних клітинах будь-якого організму або в однотипних організмах виду тривалість S –періоду однакова, хоч у поліплоїдних клітинах кількість ДНК у 2-3 рази більша, ніж у диплоїдних. Проте на швидкість синтезу ДНК можуть впливати вікові особливості організмів та їхній загальний стан, обумовлений добовими ритмами [1,13].

У S –періоді відбувається автореплікація хромосом, основою якої є синтез ДНК (рис. 10). У цьому періоді кількість ДНК у клітині подвоюється і замість однієї хромосоми формується хромосома, що складається з двох хроматид, тобто відбувається подвоєння хромосом.

 
 

Рис. 10. Реплікація молекули ДНК.

Найкоротшу фазу в інтерфазному ядрі становить пост синтетичний період і позначабть символом G2. До цього часу до не з’ясовано біохімічні процеси. Які відбуваються в цей період. Відомо, що премітотична фаза надто чутлива до інгібіторів білкового синтезу. В G2-період клітина активно готується до переходу в стан мітозу. Якщо взяти до уваги, що в мітозі, крім ділянок первинної та вторинної перетяжок, хромосомні нитки утворюють спіралі декількох порядків, то стає зрозумілим, що тим самим пригнічується можливість транскрипції. Це пригнічує можливість синтезу білків на стадіях мітозу. Однак, оскільки мітоз супроводжується активними процесами метаболізму, вважають, що значна частина цих метаболітів синтезується G2-періоді. Все це дає підставу розглядати G2-період як стадію дозрівання клітини.

Загальна тривалість циклу варіює в досить широких межах –від години до декількох діб. Наприклад, клітинний цикл епітелію 12-палої кишки миші триває 11 годин, а клітинний цикл шкірного епітелію миші –понад 24 доби.

5. МЕЙОЗ – РЕДУКЦІЙНИЙ ПОДІЛ КЛІТИНИ

Слово мейоз походить від грецького meyosis –зменшення. Мається на увазі такий поділ клітини, за якого число хромосом у клітинах наступного покоління зменшується вдвоє. Такий поділ ще називають редукційним. Він відбувається лише в процесі спорогенезу.

Серед механізмів статевого розмноження провідним є злиття двох статевих клітин (гамет) протилежних статей й утворення зиготи. Оскільки до складу генотипу зиготи кожний з двох батьків приносить свою статеву клітину з повним набором усіх генів генотипу, необхідних для нормального росту і розвитку організму, це означає, що доза кожного гену генотипу гамети має бути вдвоє меншою від дози цього гена в зиготі, а отже, і в соматичних клітинах майбутнього організму. Звідси стає зрозумілим, що повинен існувати такий механізм поділу клітини, котрий у процесі утворення гамет забезпечив би успадкування кожною гаметою тільки половинну дозу кожного гена генотипу організму. Таким механізмом є мейоз – поділ, за якого число хромосом зменшується вдвічі [2].

Розрізняють три типи мейозу: зиготний, проміжний та термінальний.

Зиготний, або початковий, мейоз відбувається одразу після запліднення та утворення зиготи. Він має місце в сумчастих грибів, у багатьох видів водоростей тощо.

Проміжний, або споровий, мейоз відбувається в процесі спороутворення між стадіями спорофіта і гаметофіта. Цей тип мейозу характерний для вищих рослин. Він здійснюється в період спорогенезу.

Термінальний, або гаметний, мейоз має місце в багатоклітинних видів тварин, у людини, а також у деяких найпростіших та нижчих рослин, в яких здійснюються процеси сперматогенезу або овогенезу.

5.1. Стадії мейозу

Мейоз характеризується двома послідовними поділами вихідної клітини. Під час першого поділу відбувається редукція числа хромосом, а під час другого –екваційний період. Виходячи з цього, розрізняють перший та другий мейотичний поділ (мейоз 1 та мейоз 2). Як перший, так і другий мейотичні поділи характеризуються чотирма морфологічними стадіями.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 552 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)