Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Предмет, основні методи правового регулювання та принципи аграрного права.

Аграрне право як галузь права та галузь юридичної науки | Система аграрного права як навчальна дисципліна. Історія розвитку | Поняття і класифікація джерел аграрного права та їх особливості | Конституція і Закони України як джерела аграрного права | Укази Президента України у системі джерел аграрного права | Урядові правові акти та акти органів державного управління у системі аграрного законодавства | Не менше важливими є розпорядження Уряду. І хоча вони в більшості мають характер короткострокової і разової дії, їхня роль як джерела права не викликає ніякого сумніву. | До першої групи належать внутрігосподарські нормативно-правові акти, які набувають юридичної сили з моменту реєстрації підприємства у відповідних державних органах. | Правові підстави і особливості правового регулювання реорганізації та ліквідації суб’єктів агарного підприємництва. | Аграрне право і законодавство періоду переходу до ринкових відносин |


Читайте также:
  1. II. Методика работы со стилями
  2. II. Методы и методики диагностики неосознаваемых побуждений.
  3. II. Организационно-методическое и информационное обеспечение олимпиады
  4. II. Організаційно-методичні вказівки
  5. II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ШКОЛИ
  6. II.Особливості валютного регулювання в Україні.
  7. III. Методический раздел программы

Предмет аграрного права — це сукупність однорідних суспільних відносин, які регулюються нормами цієї галузі права.Дискусія з питань існування сільськогосподарського (аграрного) права, яка відбувалася в 70-х рр„ була зумовленаначебто відсутністю у нього власного предмета правового регулювання. Проте при цьому не бралося до уваги те, що длякомплексних галузей права однорідність суспільних відносин як предмета правового регулювання є відносною.

Комплексність аграрного права означає, що частина його норм — похідні від норм основних профільних галузей права:цивільного, адміністративного, трудового та ін. Тому в системі аграрного права є норми, які регулюють майнові, трудові,управлінські й інші відносини.

Спеціалізованість аграрного права означає, що норми основних профільних галузей не механічно переходять до йогоскладу, а зазнають глибокої аграрної спеціалізації. Внаслідок цього вони стають аграрно-майновими, аграрно-трудовими, аграрно-управлінськими та ін. Характер спеціалізації значною мірою зумовлений особливостями правовогостатусу суб'єктів аграрних відносин. Так, наприклад, для таких поширених суб'єктів, як фермерські господарства тасільськогосподарські кооперативи, ці норми регулюють відповідні членські відносини (майнові, трудові, управлінські таін.).

Інтегрованість норм аграрного права означає узагальнене або єдине правове регулювання відносин різних аграрнихсуб'єктів. Підставою для інтегрованого правового регулювання аграрних відносин цих суб'єктів є те, що всі вони —користувачі земель сільськогосподарського призначення як основного й незамінного засобу виробництва в процесіздійснення ними виробничої та пов'язаної з нею іншої діяльності.

До системи аграрного права належать і власні первинні норми, які регламентують суспільні відносини, комплекснийхарактер котрих лише генетично походить від основних профільних галузей, а за своєю суттю вони є аграрно-правовими.
До цієї профільної частини аграрно-правових норм належать норми, які регулюють відносини з використання земельсільськогосподарського призначення.

Отже, предмет правового регулювання аграрного права України на сучасному етапі переходу до ринкових аграрних відносин значно розширився і набув нового змісту порівняно з періодом становлення сільськогосподарського (аграрного) права та його функціонування до 90-х рр.

Отже, предмет аграрного права увібрав у себе систему якісно оновлених, і цілком нових суспільних відносин. Протеенезмінним для їх юридичної природи є те, що об'єктом цих суспільних відносин була й лишається виробничагосподарська діяльність на землях сільськогосподарського призначення. Можна лише стверджувати, що поняття й змістцієї діяльності стали ширшими і вагомішими.

У процесі аграрно-правової спеціалізації норм земельного права для різних суб'єктів аграрних відносин (особливо —для сільськогосподарських кооперативів) у сучасних умовах важливу роль відіграють норми локальної правотворчості,зокрема статути цих аграрних суб'єктів. Із земельно-трудовими щільно пов'язані й майнові аграрні відносини, в які вступають різні аграрні суб'єкти. Радикальнізміни відносин власності під час переходу до ринкової економіки, виникнення приватної власності не лише на землю, а йна майно (здебільшого через паювання майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств) істотно
позначилися на характері сучасних аграрних майнових відносин. Цивільний кодекс (ЦК) закріпив підприємницьку сутність таких аграрних суб'єктів, як виробничі кооперативи (ст. ст. 163- 166).

Господарським кодексом (ГК) деталізовано майнові відносини у виробничих кооперативах та юридично зафіксовано існування приватних підприємств, селянських (фермерських) господарств і орендних підприємств як підприємницьких структур (ст. ст. 113-115).

Метод поєднання імперативних і рекомендаційних норм у сучасних аграрних відносинах має правомірну тенденцію допосилення елементів рекомендаційності в їх регламентації.

Отже, характерною ознакою сучасної методології аграрного права України є поєднання державного правовогорегулювання аграрного сектора економіки з господарською самостійністю аграрних суб'єктів (переважно якпідприємницьких структур).

 


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Перше десятиліття: підіб’ємо підсумки| Поняття аграрного права і сільськогосподарської діяльності та їх особливості.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)