Аграрне право

для студентів галузі знань 0304 «Право»,

напряму підготовки 6.030401 «Право»

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» денної форми навчання

ЗАТВЕРДЖЕНА

на засіданні Вченої ради

Рішення 10/15 від 21.06.2012

Донецьк – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни «Аграрне право» для студентів 4 курсу заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузь знань 0304 «Право», напрям підготовки 6.030401 «Право» /Укладачі: Брунько А.В. – Донецьк: ДонДУУ, 2012.- 50 с.

Вміщує тематичний план, питання для семінарських, практичних занять, завдання для індивідуальної та самостійної роботи студентів, способи проведення поточного і підсумкового контролю знань, перелік нормативно-правових актів та літератури.

Укладачі: Брунько А.В.

викладач

Завідувач кафедри

адміністративного права,

к.ю.н., доцент І.Л. Олійник

Розглянуто та ухвалено

на засіданні кафедри

адміністративного права

Протокол №12 від 29.05.12

Структура робочої навчальної програми

1. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі

2. Розподіл дисципліни (навчального модуля) на змістові модулі,

її обсяг і форми модульного контролю

3. Бальна шкала рейтингової оцінки дисципліни (навчального модуля)

4. Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля

5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля

6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів

7. Плани проведення практичних та семінарських занять з

кожного змістового модуля та переліку питань для самоконтролю

8. Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами

матеріалу та засоби його контролювання з кожного змістового модуля

9. Список методичної літератури, нормативних матеріалів

1. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі.

Сільське господарство відіграє важливу роль у житті українського суспільства, оскільки сільськогосподарське виробництво існує і розвивається передусім для задоволення першочергової життєвої потреби людей – потреби у продуктах харчування, а промисловості – в сировині.

Складний характер сільськогосподарського виробництва зумовлює необхідність у створенні відповідної системи правового регулювання аграрного підприємництва, яка включає загальні норми господарського законодавства і спеціальні норми, які становлять основу аграрного законодавства. Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від засвоєння та впровадження у практику господарювання всіма суб’єктами аграрного підприємництва правових норм, які визначають їх правовий статус.

Норми аграрного законодавства визначають правовий статус сільськогосподарських утворень як юридичних осіб, регулюють правовий режим підприємств в цілому, їх виробничих підрозділів, внутрішньогосподарські відносини всередині підприємств, встановлюють правомочності, які мають підприємство як цілісне утворення та його виробничі підрозділи як його складові, а також права та обов’язки, які покладаються на органи самоврядування сільськогосподарських підприємств.

Вивчення студентами юридичних навчальних закладів аграрного права сприятиме підвищенню рівня їх обізнаності з основними напрямами та формами аграрної політики нашої держави, засвоєнню положень законодавства, які регулюють аграрні відносини, формуванню в них навичок застосування норм аграрного права на практиці.

Курс аграрного права передбачає опанування студентами загальних юридичних понять і категорій з подальшим переходом до основних інститутів аграрного права, спираючись на знання, здобуті під час вивчення цивільного права та інших галузей права. Вивчення дисципліни «Аграрне право» передбачає відпрацювання тем на лекційних, семінарських та практичних заняттях, самостійне оволодіння теоретичним матеріалам, поточний контроль у формі тестування та підсумковий контроль у формі іспиту.

Мета навчальної дисципліни «Аграрне право» полягає у сприянні поліпшенню обізнаності студентів-правознавців із завданнями і сутністю аграрної політики нашої держави, засвоєнню основних положень законодавства як необхідної умови належного виконання ними посадових обов’язків у своїй подальшій роботі як юриста.

З авданнями дисципліни є надання студентам глибоких знань щодо основних найважливіших теоретичних питань курсу, чинного законодавства, сприяння глибшому засвоєнню теоретичних положень аграрного права шляхом навчання майбутніх спеціалістів – юрисконсультів, суддів, прокурорів – правильно і свідомо застосовувати набуті знання та діючі правові норми при вирішенні конкретних справ, що виникають у процесі діяльності сільсьгосподарських підприємств, у відносинах їх з іншими суб’єктами господарювання, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Програмою дисципліни передбачено, щоб після вивчення предмета «Адміністративне право» студент повинен знати:

- поняття аграрного права;

- суб’єкти аграрного права;

- правовий статус суб’єктів аграрного господарювання в агропромисловому секторі;

- правові засади використання земель в аграрному виробництві;

- правовий режим земель сільськогосподарського призначення;

- правове забезпечення оренди землі у сільському господарстві;

- право на земельну частку (пай);

- практика розв’язання питань щодо додержання норм земельного законодавства;

- механізм державного регулювання сільського господарства;

- організаційно-правове забезпечення соціального розвитку села;

- відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств;

- правове регулювання виробництва і реалізації зерна;

- правове забезпечення організації племінної справи у сільському господарстві;

- правове регулювання ветеринарного обслуговування;

- договірні відносини у сфері аграрного підприємництва;

- окремі види договорів в аграрному секторі економіки, не пов’язані з виробництвом сільськогосподарської продукції;

-.характеристика стану сільського господарства в Україні за сучасних умов.

Студенти повинні уміти:

- орієнтуватися в системі чинного аграрного законодавства;

- тлумачити чинне аграрне законодавство;

- аналізувати юридичні факти;

- застосовувати чинне аграрне законодавство під час розгляду справ у судах (господарських судах);

- складати господарсько-правові, юрисдикційні та інші акти.

Опанування курсом «Аграрне право» передбачає відпрацювання тем на лекційних, семінарських та індивідуальних заняттях, під час самостійного оволодіння теоретичними матеріалами, поточний контроль у формі письмових контрольних робіт та підсумковий контроль у формі іспиту.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять з дисципліни, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій визначається цією програмою.

Семінарські заняття з аграрного права проводяться з метою:

- поглиблення і закріплення теоретичних знань, одержаних в процесі відпрацювання лекцій, самостійної роботи над рекомендованою літературою і нормативними джерелами;

- більш глибокого ознайомлення з основними нормативними актами;

- вдосконалення навичок логічного мислення, уміння аргументовано відстоювати свою точку зору по конкретному питанню, а також самостійно виступати перед аудиторією, вести творчі дискусії;

- прищеплення навичок працювати з законодавчими і нормативними актами, і іншими спеціальними джерелами, які стосуються тем, що вивчаються;

- розгляду під безпосереднім керівництвом викладача окремих питань, які носять дискусійний характер, а також виконання контролю за успішністю студентів, їх професійної підготовки і відношення до навчання;

- перевірки рівня знань оволодіння матеріалом;

- відпрацювання навичок вирішення конкретної ситуації, виходячи з діючого законодавства.

Контрольні роботи за підсумками вивчення залікового модулю є необхідною і складовою частиною навчального процесу і дають можливість оцінити якість теоретичної і практичної підготовки студентів з вивчених тем курсу.

Контрольна робота здійснюються під час проведення останнього семінарського заняття з залікового модулю; виконується у формі тестових завдань.

Самостійна робота студентів, в основному, здійснюється у позанавчальний час. Її метою є глибоке, всебічне, самостійне оволодіння теоретичними положеннями, подальший розвиток навичок роботи з літературними джерелами і нормативними актами, а також вмінь аналізувати, узагальнювати емпіричні матеріали, готувати довідки, доповіді, реферати тощо. У рамках самостійної роботи кожному студенту, спираючись на основні і додаткові джерела, а також лекційний матеріал, необхідно опрацювати кожну із запропонованих тем. Найважливіші положення бажано законспектувати.

Згідно з вимогами, пред’явленими до організації навчального процесу у вузах, семінарські заняття з окремих тем можуть бути проведені з використанням рефератної форми розгляду обговорюваних питань, письмове контрольно-перевірочне опитування з різних питань тем курсу. По окремим темам курсу можуть бути використані такі форми вивчення, як проведення дискусій, круглих столів, вікторин, у тому числі з притягненням до них практичних працівників.

Вивчення курсу закінчується складанням іспиту.

Структура дисципліни побудована із 2 залікових модулів.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1 складається із чотирьох змістових модулів, в яких розглядається загальнотеоретичний матеріал, вивчення якого сприятиме розумінню предмета, принципів, методів, системи, джерел аграрного права, а також питання, які стосуються правового статусу суб’єктів аграрного господарювання: зокрема, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, державних сільськогосподарських підприємств, господарських об’єднань тощо. До даної частини курсу належать такі теми, як: поняття, види та особливості аграрних правовідносин; державне регулювання сільського господарства (зміст, форми, методи, система держаних органів тощо).

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 2 містить чотири змістові модулі, які розкривають особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення; головні напрямки діяльності аграрних суб’єктів, їх земельні, договірні та інші відносини; відповідальність за порушення аграрного законодавства України; правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності.

При підготовці робочої програми використовувались роботи О.О. Погрібного, В.З. Янчука, Ю.М. Крупки, В.П. Жушман, Н.Г. Діденко, М.В. Шульги, І.Б. Мачуської та ін..

2. Розподіл дисципліни (навчального модуля) на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю.

Назва змістового модулю	Кількість годин	Форма контролю (модульний, підсумковий, контрольна робота та ін.)
Лекції	Семінари	Консульт.	СРС	Індивідуальні завдання
Заліковий модуль 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА АГРАРНОГО ПРАВА
Змістовий модуль 1. Предмет, метод, принципи і система аграрного права						Усне опитування, виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань, вирішення задач, реферати.
Змістовий модуль 2. Джерела аграрного права. Аграрні правовідносини
Змістовий модуль 3. Суб’єкти аграрного права
Змістовий модуль 4. Державне регулювання сільського господарства
Разом з модуля 1						Тестування
Заліковий модуль 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА АГРАРНОГО ПРАВА
Змістовий модуль 5. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення						Усне опитування, виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань, вирішення задач, реферати.
Змістовий модуль 6. Відповідальність за порушення аграрного законодавства
Змістовий модуль 7. Правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності
Змістовий модуль 8. Договірні відносини у сільському господарстві
Разом з модуля 2				-		Тестування
Всього (81 год.)				-		ІСПИТ

ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЦИПЛІНИ

ДИСЦИПЛІНА	АГРАРНЕ ПРАВО
Семестр
Курс
Тип дисципліни	Цикл професійно-орієнтованих дисциплін
Кількість кредитів	2,25
Змістових модулів
Залікових модулів
Форми та методи навчання	Лекції, семінарські, практичні та індивідуальні заняття, самостійна робота студентів
Загальна кількість годин
Форми та засоби контролю знань	Модульний контроль, підсумковий контроль-іспит. Технологія їх проведення – рейтингова оцінка за 100 бальною шкалою.

3. Бальна шкала рейтингової оцінки дисципліни

(навчального модуля).

Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	За національною системою	За системою ДонДУУ
A	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	(відмінно)	90-100
B	Дуже добро – вище середнього рівня з кількома помилками (до 50%)	(добре)	80-89
C	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок (до 10%)	70-79
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків (до 25%)	(задовільно)	60-69
E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії (до 40%)	50-59
FX	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік	(незадовільно)	35-49
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота	1-34

4. Засоби контролю знань студентів.

Модуль – це завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, лабораторні, семінарські та індивідуальні заняття, самостійна робота, практики, контрольні заходи). Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові. Семестровий курс навчальної дисципліни ділиться на 2 змістових модулі.

Контрольні заходи з якості підготовки фахівців забезпечують визначення рівня досягнення знань навчання.

Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, практичних, семінарських чи лабораторних занять або в поза аудиторний час.

Методи контролю: усне опитування, перевірка завдань самостійної та індивідуальної роботи, тестування, виконання модульних контрольних робіт.

Засоби контролю знань студентів:

Ø поточний контроль знань студентів (здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять);

Ø виконання індивідуальних завдань з поглибленого вивчення окремих питань з галузі та їх наступного обговорювання під час консультації з викладачем (у порядку самоконтролю знань студентів з допомогою викладача);

Ø підсумковий контроль, метою якого є оцінка результатів навчання студентів на визначеному освітньо-кваліфікаційному рівні шляхом проведення іспиту.

Поточний контроль: оцінювання усних відповідей на семінарах, докладів, рефератів, тест-контроль, виконання завдань для самостійної роботи, написання рецензій на реферати, вирішення задач.

Модульний контроль: модульна контрольна робота, виконання та захист індивідуального науково-дослідницького завдання, надання опублікованої наукової статті, тез доповідей на конференції.

Підсумковий контроль: іспит.

Студент може отримати в межах залікового кредиту 100 балів. Формою проведення поточного контролю може бути усне опитування або тестування.

Модульний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студента з того чи іншого змістового модуля. Студент допускається до складання модульного контролю за умови повного виконання завдань, передбачених робочою навчальною програмою.

За результатами поточного контролю практичної підготовки та модульного контролю теоретичної підготовки акумулюючим способом накопичуються бали для кожного студента. Знання студента з змістового модуля вважаюся незадовільними, якщо сума балів за час його поточної успішності і сума балів за модульний контроль складають менше 60 % від максимально можливої суми балів за цей модуль.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на його завершальних етапах. При проведенні підсумкового семестрового контролю контролюється рівень знань, умінь, навичок, отриманих студентом при вивченні матеріалу з дисципліни.

Зміст завдання підсумкового контролю визначається робочою програмою навчальної дисципліни. У разі складання студентом модульного контролю знань на оцінку "незадовільно", студент має право перескласти його під час підсумкового контролю знань. Студент не може бути допущеним до складання підсумкового контролю знань з цієї дисципліни, якщо він не виконав графіку навчального процесу чи набрав з навчальної дисципліни у сумі за змістові модулі менше 35 балів.

Результат навчальної діяльності студента при підсумковому контролі оцінюється згідно шкали ЕСТS і шкали навчального закладу:

1. якщо це число є меншим 35-и балів, студент вважається таким, що не оволодів навчальним матеріалом і повинен пройти етап оволодіння ним повторно;

2. якщо це число є більшим від 34, але меншим від 60, студент повинен пройти підсумковий контроль;

3. якщо це число є більшим від 59, але меншим від 75, студент вважається таким, що заслуговує оцінки "задовільно", за згоди отримання якої, він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;

4. якщо це число є більшим від 74, але меншим від 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки "добре", за згоди отримання якої він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;

5. якщо це число є більшим від 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки "відмінно", і звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати більшу кількість балів.

Під час модульного контролю студентам забороняється списувати, обмінюватися інформацією з іншими студентами, використовувати заборонені навчальні засоби. Якщо студент порушує встановлений порядок, то він звільняється від подальшої роботи, а модульна контрольна робота (тестування) оцінюється нулем балів. Якщо студент не з'явився на модульний контроль (тестування) знань або не склав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів. Результати перевірки тестових контрольних завдань (в балах) доводяться до відома студентів після проведення модульного контролю.

За результатом підсумкового контролю оцінка може бути залишена без зміни, збільшена, але не зменшена.

5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля.

Модулі	Кількість балів за видами роботи	Сума балів, макс.
Відвідування лекцій, наявність конспекту	Виступи на семінарах	Письмова самостійна робота	Доповіді, реферати	Складання структурно-логічних схем	Індивідуальні заняття з викладачем	Тестування за підсумковим модулем
Заліковий модуль 1
Змістовий модуль 1							-
Змістовий модуль 2					-
Змістовий модуль 3							-
Змістовий модуль 4
Разом
Заліковий модуль 2
Змістовий модуль 5							-
Змістовий модуль 6							-
Змістовий модуль 7							-
Змістовий модуль 8							-
Разом
Всього за курс

Примітка: до 6 балів додається за науково-дослідну роботу.

6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів.

1. Предмет аграрного права.

2. Методи правового регулювання, що є характерними для аг­рарного права.

3. Принципи аграрного права як галузі права.

4. Система аграрного права як галузь права.

5. Визначення аграрного права як галузі права.

6. Загальна характеристика джерел аграрного права.

7. Конституція України як основне джерело аграрного права.

8. Закони, що є джерелами аграрного права України.

9. Підзаконні акти, що є джерелами аграрного права України.

10. Внутрішньогосподарські правові акти як джерела аграрно­го права України.

11. Поняття, особливості та розмежування аграрних право­відносин.

12. Внутрішньогосподарські правовідносини: поняття, види та структура.

13. Суб'єкти аграрних правовідносин: поняття і види

14. Правове становище акціонерного сільськогосподарського товариства.

15. Правове становище державних сільськогосподарських підприємств.

16. Правове становище фермерських господарств.

17. Підстави, порядок і умови створення фермерських госпо­дарств.

18. Земельні правовідносини в фермерських господарствах. Порядок надання й одержання земельної ділянки.

19. Майнові правовідносини, що виникають в процесі діяль­ності фермерських господарств.

20. Господарська діяльність фермерських господарств.

21. Припинення діяльності фермерських господарств.

22. Характеристика особистих селянських господарств.

23. Земельні правовідносини в особистих селянських господарствах.

24. Майнові правовідносини в особистих селянських господарствах.

25. Правовий статус сільськогосподарських об’єднань підприємств.

26. Характеристика державного регулювання сільського гос­подарства за сучасних умов.

27. Органи державного регулювання сільського господарства.

28. Органи державного контролю та інспекції в сільському господарстві.

29. Державно-економічне сприяння розвиткові сільського гос­подарства.

30. Правові методи державного регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств.

31. Характеристика виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.

32. Організаційно-правові засоби забезпечення виробничо-гос­подарської діяльності сільськогосподарських підприємств

33. Поняття фінансової діяльності сільськогосподарських то­варовиробників

34. Внутрішньогосподарські фінансові правомочності сільсь­когосподарських товаровиробників.

35. Правове регулювання кредитних відносин сільськогоспо­дарських підприємств.

36. Характеристика оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.

37. Поняття і види відповідальності в аграрному праві.

38. Підстави настання відповідальності в аграрному праві.

39. Дисциплінарна відповідальність працівників кооператив­них сільськогосподарських підприємств.

40. Дисциплінарна відповідальність працівників державних сільськогосподарських підприємств.

41. Матеріальна відповідальність працівників сільськогоспо­дарського підприємства.

42. Відшкодування збитків, що настали внаслідок розкрадан­ня або загибелі худоби та птиці.

43. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства.

44. Поняття соціального розвитку села.

45. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села.

46. Правове регулювання житлового будівництва на селі.

47. Правове регулювання шляхового будівництва в сільському господарстві.

48. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села.

49. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.

50. Особливості правового режиму земель сільськогосподарсь­кого призначення.

51. Права й обов'язки сільськогосподарських землекористувачів.

52. Правове регулювання водокористування в сільському гос­подарстві.

53. Правове регулювання використання надр у сільському гос­подарстві.

54. Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві.

55. Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві.

56. Правове регулювання лісокористування в сільському гос­подарстві.

57. Правове регулювання племінної справи у тваринництві.

58. Правове регулювання бджільництва.

59. Правове регулювання виробництва рибної продукції.

60. Правове регулювання ветеринарної медицини.

61. Правова охорона прав на сорти рослин.

62. Правове регулювання насінництва.

63. Правове регулювання захисту рослин.

64. Правовий режим карантину рослин.

65. Поняття і види аграрно-договірних зобов'язань.

66. Договір контрактації.

67. Правове регулювання ринку зерна.

68. Біржові договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції.

69. Види і предмет договорів на передачу майнового права на науково-технічну продукцію та прав на її використання.

70. Поняття та загальна характеристика правового забезпе­чення якості та безпеки сільськогосподарської продукції.

71. Державне регулювання відносин щодо забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції.

72. Права й обов'язки виробників і продавців (постачаль­ників) щодо забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції.

Завдання до самостійної роботи (П-08-3)

Варіант (за номером в ж в журналі)
Номер питпитання	72, 2,	71,13,	70,14,	69,15,	68,16,	67,17,	66,18,	65,19,	64,20	10,21	63,22
Варіант (за номером в ж в журналі)
Номер питпитання	62,13,	61,14,	72,15,	25,16,	36,17,	47,18,	58,19,	69,20	70,21	71,22	72,13,
Варіант (за номером в ж в журналі)
Номер питпитання	1,16	2,17	3,18	4,19	5,20	7,21	88,22	9,23	2, 34,	15, 54

7. Плани проведення практичних та семінарських занять з кожного змістового модуля та переліку питань для самоконтролю.

Мета семінарських занять: практичне засвоєння студентами теоретичного курсу; формування цілісного уявлення про досить велику аграрну нормативно-правову базу, що дозволить по-новому поглянути на зміст галузі аграрного права і науково осмислити її; робота з першоджерелами та нормативно-правовими актами аграрного законодавства, розвиток самостійно вирішувати спори однією із сторін в яких є суб’єкт аграрного підприємництва; уміння брати участь у дискусії.

При підготовці до семінарських занять необхідно:

· вивчити теоретичний матеріал теми та ключові терміни, опрацювати нормативно-правову базу аграрного законодавства, прочитати рекомендовану літературу;

· підготувати відповіді на контрольні питання, виконати завдання для самостійної роботи, вирішити задачі та підготовити обґрунтовану відповідь;

· ознайомитися з додатковою літературою, підготувати до семінарського заняття реферати, доповіді, підготуватися до участі у дискусії;

· при необхідності отримати консультації викладача з питань, що стосуються доповідей та рефератів, задач;

· при підготовці до семінару необхідно орієнтуватися на певні вимоги щодо часу: усна доповідь на одне з питань семінару або за темою реферату складає 7-10 хвилин, додаткове повідомлення – 3-5 хвилин, доповнення – 2-3 хвилини.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Дата добавления: 2015-07-12