Вестфальський мир. 2 страница

42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.

1661р. після смерті Мазаріні кроль Людовік 14 сонце завив, що міністр йому не потрібен. Він говорив: Держава – це я». За нього: абсолютна влада; - право спадкування трону; - ств. т.зв 2Вузьку раду» у складі 3-ох осіб:фінансів, військових справ ізовн. Політики. Засідання відбю кожного дня; Викор. Інститут інденпендів (контроль за податками); - почав боротьбу проти судових пар.; Обмежив право протестів; - задекларував якщо король буде вваж.що така демонстрація неприйнятна, то король її скасує.

1668 людовік 14 особисто вирвав сторінки про фронду.

Міністр мав титул контролера Жан –Батіс-Кольбер його політика «кольберизм».

Політика меркольберизму: ств нових мануфактур по виробництву предметів розкошу; Зяв перші вугільні шахти; Лік від внутр.. мито; Відкрито бл. 20 нових торгових кампаній; Заборонив еміграцію; Р-ма системи мір, ваги

1669р. –королівський указ який заохочував дворян зам підприємництвом.

Зменшив податок талья, заборониа експорт щерна, уніфікував законодавчу базу.

Ств. велику дисципліновану армію.

1685р. він ліквідував всі права гугенотів дарованих Нанським едиктом.

43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)

Після Вестфальського миру австр Габсбурги володіли ексгерцогством Австрією, Штірією, Тіролем, Чехією, Моравією, Словаччиною, Хорватією, і пн.-зх Угорщиною. Мон Габсб – абсолютистська багатонаціональна держ. Панівне стан – австрійці, решта нар – нац. гніт. Вел вплив – католицька церква. Тіроль і Угорщина були найбільш економ відсталими. Найвищим р-нем р-ку відзначалась Австрія і Чехія.

В Австрії розвивалось цехове ремесло і виникали мануфактури. У Відні наприк 17 ст налічувалося понад 100 тис. мешканців. Уряд провадив політику меркантилізму – заохочував заснування торговельних кампаній і мануфактур, які виробляли зброю та спорядження для війська, полотно, предмети розкоші. Суворо заборонялося вивозити за кордон монети і дорогоцінні метали, обмежувався ввіз іноземних товарів. У Чехії було багато централізованих і розпорошених мануфактур, які виробляли зброю, полотняні і вовняні тканини, скляні вироби.

Крім особисто вільних городян Тіролю, сільське населення всієї монархії було обтяжене феод повинностями. Аграрні відносини були дуже різноманітні. У багатьох місцях селянин і його нащадки вваж живою власністю маєтку і не могли покинути місця без дозволу поміщика. Кріпаків не можна було тпродавати окремо від землі. За феод звичаями, за селянином зберігалося право спадкоємного користування землею, поки він відбував повинності. Але в районах, де продаж зерна був прибутковою справою, поміщики зганяли селян із наділів і розширювали панське заорювання. Селяни відбували панщину, платили поміщикові різні натур повинності, грошовий чинш, викон повинність на користь церкви і виплачували податки державі.

У Чехії нім та чес поміщики↑панщину до 3-4 і б-ше днів на тиждень. Дуже розоряв селян обов’язок корист поміщицьким млином, кузнею, пекарнею та ін. т з баналітети. У 1679 – 80 рр – в Пн Чехії повст, створ партизанські загони.

Габсбургська монархія була однією з найсильніших держ Європи. Централізація влади в її володіннях досягла значних успіхів, але в провінціях збереглись ще поряд із губернаторамистаново-представницькі збори(чини) з місцевої знаті, дух-ва та виборних від найбільших міст. Габсбурги використ ці провінційні чини, позбавлені політ влади, для провелення щораз нових оподаткувань, бо держава терміново потребувала грошей для покриття витрат на управління і війни.

44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).

Угорщина мала окремий статус. Угорська корона або Корона Святого Ішмена дісталась Габсбургам в 1566р за шлюбною угодою. Центральна чатина країни була зайнята османами. Західні землі підійшли під владу Габсбургів.

Габсбурги не змогли ліквідувати угорську конституцію. Угорщина була виборною монархіює і стани мали право відмовитись підкорятись королю. 1662р. імператор спеціальним розпорядженням утвердив право на те, що питання його розглядали в першу чергу. Угорський сейм давав дозвіл на присутність військ. Палатин – глава, якого обирав сейм. Повинно було претендувати 4 кандидатури. 2 з них повинні бути протестантами. Угорський сейм складався з 2-ох палат Верхньої( входили світські і духовні магнати ) і Нижньої( дворянство і міста). Віденська влада старалась якомога довше не скликати сейм. Часто збирались окружні або комітатські сейми. Скликання цих місцевих сеймів не залежала від волі монарха. Імператормав право призначати по життєвого главу комітету ішпан, який повинен був організовувати вибори своєю адміністрації.

1664р – Вашварський мир за, яким результат айстро-турецької війни. Умови: частина угорських земель відійшла Туреччині. 1670р викрито змову угорський феодалів.

Імператор Леопольд І (1658-1705рр) ввів в країну наймані війська, скасував посаду палатина, запровадив губернаторство на чолі з представниками німецької династії. З 1671р. Угорщина щороку почала сплачувати контрибуцію. Почались масові переслідування протестантів. В пін-сх. Р-нах повстання очолив Імпре Текелі. За 2 р було звільнено бульшу част Угорщини. У 1681р сейм обра нового палатина Ерстехарі. Майже вс територія Угорщина була звільнена від турецького впливу після підписання 1699 р. Карловицького миру.

1703-11рр – нац..виз в угорського народу на чолі з Ракоцці ІІ. Він звільнив б-шу частину земель Угощини.

45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.

Німеччина не складала єдиної д-ви. До її складу входили бл. 300 князівств, 51 імперське князівство. У центральній частині 1-ше місце займ. Саксонія.

Кайзер (імператор) обирався колегією церковних і світських курфюрстів на чолі з Майнцьким архієпископом.

Райхстах склад. з 3-ох курій: 1)колегія курфюрстів- тут найбільш багаті; 2)рада-князів світських і духовних; 3) рада-міст – предст. від 51 міста. Райстах відб. в м.Регенсбург. Їх закони мав підтверджувати імператор.В Бранденбурзі та Прусії розвив. вел.дворянське землеволодіння, яке орієнтувалось на товарне виробництво.

На під-зх. – Баден, Вюнтенбург – система, де селяни сплачували феод. Ренту, тобто не існувало великих дворянських землеволодінь.

У ІІ п.17-поч18. – х-рне зростання мануфактурного виробництва. 1731р виданий закон про цехи, який забороняв братства, скасовано «синій понеділок»

Засновником бранденбурсько-пруського абсолютизму є Фрідріх Вільгельм(1640-88рр. За нього: мілітаризація, встановив режим абсолютної необмеженої влади, ств постійну армію; 1 660 – звільнив герцогство Пруссія від ленної залежності Польщі. 1685р. видав «Егдамський едикт» - дозвіл селитися на терит князівства незалежно від релігії. Внаслідок: гугеноти поселились в Берліні.

У 1701р утв Бранденбурсько-Пруське королівство. За Фрідріха-Вільгема І (1713-1740) остаточно склались риси д-ви як мілітариської, 1717р запроваджено обов’язкове шкільне навчання. 1733р. Кантональний регламент, який законодавчо оформив військову повинність(з 10р всі чоловіки).Звільнялись від служби сімї вел господарів, безземельні, іиігранти колоністи і їх нащадки. Призовник був приписаний до округу який назив контон. Кантоніти складали третину армії.

Фрідріх ІІ (1740-86рр): був під впливом Просвітництва, зруйнував станову структуру, спирався на дворянство, яке було звільнене від податків, првові р-ми в сфері судочинства (скасовано катування), нехтував релігією. 1752 р «Політичний заповіт» Фрідріха ІІ→усі релігії оперті на системі байок.

46. Ідеологія Просвітництва.

Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства.

1788 р. – Е. Кант – ст. «Що таке П.?» П. – вихід людини зі стану неповноліття. Вжив першим термін П. Період 1680-ті – 1780-ті рр. Е. Кант розумів П. як спробу використати розум в інтересах людини. «Май мужність скористатися своїм розумом».

Пріоритети: розум, освіта, наука. Ідеал: людина, яка сама могла шукати шляхи для щастя, достатку.

Всі сусп.. негаразди були р-том люд. неосвіченості і забобонів.

Декарт: «Я мислю, отже, я існую». – гол. джерело ідеології П. Розум визнавався єдиними засобом пізнання світу. Минуле розгляд. як втілення дикунства і варварства. Майб- ц-ство розуму. Право, релігія, економ. відносини піддавалися критиці Ідеям абсолютизму протиставлялися закон, який придумали люди.

Характерними рисами Просвітництва є:

1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності. Просвітництво сповідувало справжній "культ розуму", вбачаючи в ньому той те, за допомогою чого можна перевернути всю систему громадського та духовного життя.

2. Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства. Визначальним моментом культурного життя епохи Просвітництва була безмежна віра в перетворювальні можливості освіти. Слід зазначити, що Просвітництво розумілося ширше, ніж просте розповсюдження знань і освіти, воно включало в себе моральне та громадянське виховання.

3. Вони прагнули розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політичному розкріпаченню.

4. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. Цим вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.

47. Англійське просвітництво.

Батьківщ. П. Причини: 1 – ранній р-ток парламентаризму; 2 – підвищ. культ. і політ. просвіти широких верств населення; 3 – рівновага між Англікан. церкв. і П.

1702 р. – 1-ша щоденна газета. Ч/з 25 р. – їх 25.

Поч. 18 ст. – більшість ідей в Анг. було досягнуто.

Політ. програма форм. з ідей Т. Гоббса. 1651 р. – праця «Левіафан»: Бог виступав прихильником абсолют. монархії за умови, що монарх – посадова особа, яка має права та обов’язки; ідея сусп.. договору.

Дж. Локк – «2 трактати про правління» - теорія конституц. монархії: 1) спец. констит. механізм, який не допускав перевищення державою своїх прерогатив; 2) держ влада под на законод., викон., федерат.; 3) – «принцип законності»; 4) – можливість розриву сусп.. договору з урядом (повстання).

48. Французьке просвітництво.

Монтеск’є – «Перські листи» (1721) – 1-й твір доби П. у Фр. «Про дух законів» (1748) – прихильник конституц. реформ. Висловив ідею розподілу влади на 3 гілки.

Гол. джерело для П. – ідеї анг. філософів 17 ст. (Локка). Ідеологія відзнач. більшою радикальність від ін. країн. Х-рна риса: схильність до широкого теоретизування. Фр. просвітники розуміли, що їхні програми не будуть реалізовані.

«Гурток енциклопедистів» - вид. «Тлум. словник наук, мист., ремесл» (1751-72). Дені Дідро – центр гуртка. В центрі уваги – людина, іст. людства. Відхилення теолог. підходу до її висвітлення.

Вольтер – прихильник деїзму – допускав існув. Бога як першооснови світу, інші явища природи здійсн. за природ. законами.

Руссо – «Про сусп.. договір» - окреслив картину виникнення соц. нерівності. Осн. держави – сусп.. договір – спільна згода всіх громадян. Відстоював необхідність повстання задля відсовування власних чеснот.

«Економісти-фізіократи» - прихильники панування сил природи в сусп.. житті: с/г праця є єдиною продуктивною і сусп.. корисною. «Вбогі селяни – вбоге королівство». Глава фізіократів – Франсуа Кене. Закликав до р-тку фермерства, необхідність реформи податкової системи (Тюрбо).

49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.

Італія: влада папського престолу відчувалася сильніше. Просвітники були лояльними до них. Центри діяльності – університети.

Антоніо Джеловезі – ідея необхідності ліквідації внутр.. мит.

Чезаре Бекарія – т-т «Про злочини та покарання» - слова не можна вважати злочином, виступав проти смертної кари, настоював на по життєвому ув’язненні.

Німеччина: запізніла модернізація. Помітне місце займали універ. 1780 р. – 40 нім., 23 франц., 2 анг., 1 москов. ун. Нім. – конгломерат держав. Монархи не мали можл. утвердити свої ідеї загальнодерж. методами.

Е. Кант – «Концепція самовизначення особи та народу». Став прабатьком сучасному націоналізму. Концепція світового союзу незалежних правових держав. Ідея про право всесвітнього громадянства. Не протиставляв право держ. громадянство. Один з творців концепції правової держави.

Х-рна риса: прагнення до реформ в межах традиц. порядку.

50. Особливості ідеології американського просвітництва.

Одним з політичних діячів тодішньої анг колонії був Джейм Оттіс (в колонії Масачусетс) – автор «Виклад і обгрунтування прав британських колоній». Він 1им з 1х запропон теорію прав колоніальних народів, заперечував зверхність одного народу над іншим, відстоював ідеї рівноправності колоністів і мешканців метрополії. Вирішення колоніальних проблем вбачав у інтеграції колоній і метрополії в єдину світову конституційну монархію. Одним з головних аргументів на користь її створ був етнічний фактор (кровна спорідненість жителів метрополії і колоній).

Англо-америк філософ Томас Пейн Автор праці 1776 р – «Здоровий глузд» - найголовніший трактат америк революції 1775 р. → тут обґрунтована концепція незалежності і республіканізму. «Доба розуму» 1793 р - х-рна фраза, яка пояснює його ставлення до всього: «моя батьківщина – світ, моя релігія – чинити добро».

Саме він першим заперечив ідею Оттіса про єдність англійців і американців. Особи англ. Походження стан 30-60% населення колонії, тому він доводив помилковість твердження, що Англія – батьківщина колоністів, вваж батьківщиною всю Європу. Розкритикував цю ідею і тому, що після розриву з метрополією колонії ні політично ні економічно не зможуть себе забезпечити. Висунув ідею права народу на повстання аж до революції і виборення народом незалежної держави.

51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.

Промисловість: на поч. 18 ст. – ост етап р-ку мануф в-цтва. Повне переваж мануфактури над ремеслом→ в Англ, Голландії та ряді галузей в-цтва Фр. Поступово поч. долати екон занепад Ісп→поряд з Іт – 1ість у в-цтві кераміки. Металургія – 1е місце по в-тві заліза-Англія, як і кам’яного вугілля. Поширюється централізована мануфактура. Зразки- військові підприємства. Більш екон вигідна – розпорошена мануф, бо власники слідкують за ринком(↑ чи ↓ в-цтво потрібних товарів) + тут викор працю селян, які брали меншу платню за робітників. Відб процес форм мануф пролетаріату: селяни→робітники.

Торгівля: в руках англ. І фр судновласників. Зовн торг: Лондон, Антверпен, Амстердам. 3\4 світової торгівлі у 80х рр. – на долю Євр. Динамічно розвив торгівля з колоніями. Завозили: цукор, кава, тютюн, бавовна,ром, вироби сх. ремесла. Процвітала торгівля людьми: в Амер невільників вимін на цукор і ром. Промислова+аграрна револ →насампер ВБ.→опиралась на швидке демогр ↑.Зниж смертності через б-бу з епідеміями. Трив життя з 35 до 50. 1796 р – англ. лікар Дженер вперше здійсн щеплення проти віспи. Р-к пром. Завдячував р-ку аграрного сектора. 18 ст – гречка, кукурудза і картопля.

Станова с-ра: ↑ к-сті дворянства в Євр., бо їм не загрож смерть від голоду і епідемій в містах в осн. 1е місце по чис двор – Іспанія, 2е – Фр. В Ісп. – б-ба дворян за «чистоту крові». Хар явище - ↑ ціни на нерухомість: всі зрозуміли, що капітали треба вклад в землю. Фр: 20%землі – двор; 30% - міщани. З 2ї пол. 18 ст – значних розмірів жебрацтво. Сел-во в Євр – 75%. Селяни і далі вірили у «доброго короля». 118-187 млн впродовж 18 ст. Найб міста в Євр:Лондон, Париж, в США – Філадельфія.

Щоденне життя: ↑ р-ня культури. Поч перев. камяні забудови. Ісп., Фр село, Ісп, Англія і Нім→цегляна будова. Опалення – дерево, капяне вугілля. Заможні селяни: зяв шафи, крісла, оздобл різьбою і помальовані. З 2ї пол. 18 ст - ↑ споживання хліба: в Англ і Фр – пшеничного. На пд. – вино. АНгл, Нідерл, Нім: ↑ споживання пива.→ часто 18 ст – «золоте для сіл корчмарства→навколо корчми і церкви прох життя селянина.

Міста: ↑ роль міськ поліції, які пильн, щоб фасади іі поверхи були рівні всюди. Проблеми: каналізація, дж питної води(фонтани). Поч викор помпи для підкачки + колодязі і річки. Вул вел міст:брудні, галасливі, багато щурів. Мешканці передмість →злидні. Пошир підкидання дітей. Існ в Парижу професія «збирача дітей». Вел рухомі скляні вікна у багатіїв. Пічка – дж опалення. Туалети(найб пошир в Англ). Викор годинники, дзеркала, порцелян посуд. Кін 18 ст поч. вжив виделки. Цукор, шоколад, чай, какао – повсякденні продукти. Витісн латині з навч, фр – розшир привілейов верстви.

52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.

У 18 ст завершилась аграрна рев→ поч. промислова. Причи її успішності:

1) тривав р-к товарно-грошових відносин,

2) заморська торгівля і колоніальна політика сприяли утвор капіталів,

3) ств вел розвитку дешевої робочої сили, чому сприяла політика обгородження,

4) Англія не знала іноземних вторгнень,

5)А володіла вел запасами вел кам’яного вугілля, ін. корисних копалин, вигідне геогр. розташування→сприяли капіталістичному р-ку Англії.

З 1708 р банківські чеки слугують платіжними засобами. Перев розпорошена мануфактура, поява нових винаходів.

Жорн Кейн – механізував ткацький верстат. Була механізована прядка(Джейм Харгрівс). Поч будувати прядильні фабрики, які приводилися в рух за допомогою водяного кола. 1765 р Джеймс Ватт винайшов парову машину, що ліквідувала залежність підприємств від річок. Р-к видобутку вугілля. 1756 р – заснув чавунно-плавильний завод. 1779 – р Северн – 1й залізний міст → розвиваються міста, розшир дородня сітка.

Дж. Меткар – мав здатність знаходити шляхи для прокладання дороги. Запропонував робити дорогу випуклою, зміцнювати її щебенем, буд канали по боках дороги. Запроваджено дирижанси – пасажирські карети. Станції змінили коней.

Формувався новий стан – пром. пролетаріат. Відбув масові звільнення, 1і виступи робітників. Лудд – зламав верстат → «луддиський рух». Трегвініон – обєднання робітників.

Відб заміна 2-3 пільних сівозмін багатопільною. Винайдення легкого плуга →глибше орання → дозволило боротися з бурянами.

У результаті пром. револ Англія ставала потужною промисловою країною. Спростилася соц. с-ра сусп.На 1й план висунулась промислова буржуазія і промислові робітники. Самостійне селянство зникло. До сер 19 ст майже 60% працюючого насел Англ становили робітники, значна част яких була зосер на вел підприємствах. Англія перетворилась на «майстерню світу», посівши провідне місце в світовій економіці.

53. Встановлення конституційної монархії в Англії.

Найважливішим результатом перевороту 1689 року стало утвердження в Англії буржуазної конституційної монархії. Причому слід мати на увазі, що своєрідною рисою Англії є відсутність конституції як єдиного документа. виняткового значення набирають два конституційні акти англійського парламенту: Білль про права 1689 року і Акт про престолонаступництво 1701 року. Білль про права визначив провідну роль парламенту в системі державних органів. У ньому було сказано: припиняти закони або виконання законів ко-ролівським повелінням без згоди парламенту незаконно; не можна робити ви-лучення законів королівським повелінням; стягання зборів на користь корони без згоди парламенту незаконно; набір або утримання постійного війська в ми-рний час інакше, як за згодою парламенту, суперечить законові. Крім цього документ стверджував, що вибори в парламент повинні бути вільними, що пар-ламент скликатиметься досить часто, що проголошується свобода слова, дебатів.

Акт про престолонаступництво, згідно з яким престол перейде, якщо нічого не зміниться, до німецьких князів Ганноверської династії. Але Акт 1701 року не тільки встановив порядок престолонаслідування, але і містив у собі подальше уточнення прерогатив законодавчої та виконавчої влади. Так, особа, яка всту-пала на королівський трон, повинна була приєднатися до Англіканської (протестантської) Церкви і не підтримувати ніяких зв'язків з Папою Римським. Пода-льше обмеження королівської влади виявилося в тому, що король не мав права без згоди на те парламенту виїздити за межі Англії, що особа, яка була наро-джена за межами Англії, не могла бути членом Таємної ради, депутатом парла-менту, займати взагалі відповідальну посаду в державному апараті, що всі акти короля потребували підпису відповідного міністра. Таким чином, ці конституційні акти визначили правовий статус парламенту і короля, а також сформулювали основні принципи буржуазної конституційної мо-нархії в Англії:
1) парламентаризм — «парламент вище корони», 2) парламент — єдиний законодавчий орган, 3) розділення влади, 4) незмінність суддів, 5) гарантії основних свобод у парламенті (свободи слова, дебатів, виборів тощо).

Все це свідчить про те, що на зламі ХУІІ-ХУШ століть у Англії виникла бур-жуазна конституційна монархія з розділенням влади і зверхністю парламенту.

одальша еволюція конституційної монархії пов'язана з глибокими соціаль-но-економічними змінами. Англійське селянство, яке так і не отримало землю у власність, розшарувалося на заможних орендарів і безземельних пролетарів — наймитів. У містах внаслідок промислового перевороту остаточно оформилися буржуазія і пролетаріат.

Англійська буржуазія, зібравшись з силами, намагається встановити своє по-літичне панування шляхом нових компромісів з лендлордами. Цей процес су-проводжувався еволюцією британської конституційної монархії, основними напрямками якої були подальше обмеження королівської влади, утвердження нових принципів взаємовідносин виконавчої і законодавчої влади у вигляді «відповідального уряду». Ці зміни не були оформлені новими конституційними актами, а складалися в ході політичної практики у формі прецедентів.

54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга І та Георга ІІ.

Королева Анна померла 1714р. Мала 15 дітей, всі померли.Влада в Англії була передана сину Софії Георгові І з династії Ганонерів. За правління Ганонерів була прийнята конституційна монархії. Георг І (1714Р-1727Р) ЗА НЬОГО ДЕРЖАВОЮ керував міністрз погтаї вігів. Він не володів англійською. Ради проводив міністр, який мав титул 1-го міністра→обрав собі премєр-міністра.. Міністрами є представники тієї партії, яка отр. Б-сть у парламенті. Виборчими правами корист лише 5 % нас. При тодішній сист відкритого голосування місцевий магнат міг повністю контролювати вибори і здійснювати прямий тиск на виборців.1716 – збільш термін депутатської посади з 3 до 7 р.

Георг ІІ (1727-1760) – втратив право вето. Не брав участі на засіданні уряду.

Англія йому рішуче не подобалася, і він все життя лаяв англійська побут, англійських кухарів, англійських погоничів і англійську конституцію. Усі думки і вся політика цього короля були направлені в бік Німеччини. Він був малий на зріст, верткий, дріб'язковий, скупий, гнівається та нерозумний. З-за його балакучість і нав'язливості навіть сама прихильність короля була дуже важка. Проте він був досить хоробрий, постійно розповідав про свої військові подвиги. У релігії Георг був істинний язичник, вголос сміявся над церквою, а під час проповіді базікав в повний голос про сторонніх предметах. У роки царювання Георга II Англія, керована Вальполем і Піттом-старшим, домоглася видатних зовнішньополітичних успіхів. Здобувши перемоги у війнах за австрійську спадщину та семирічної, англійці витіснили французів з Північної Америки та Індії і знайшли величезні колоніальні володіння в обох півкулях. Разом з тим у Франції було остаточно відібрано то переважна вплив у Європі, яким вона користувалася з часів Людовика XIV. Зростаюча промисловість і панування над світовою торгівлею перетворили Англію в одне з найбільш могутніх і динамічно розвиваються держав того часу. Хоча особисті заслуги Георга у цьому були незначні, зовнішні успіхи надали блиск його правлінню, і до часу своєї смерті він придбав навіть деяку популярність у підданих.

Політика покровительської торгівлі. Було скасовано мит о на еспорт, знижено поземельний податок, запроваджено акцизний податок на вино і тютюн. Примусова рпаця злидарів, збудовано низку портів у Лондонському порту для товарів, які не иобкладались митом, для транзитних товарів → Лондон розвивається як місто. Лідером правлячої партії був Роберт Волпол, якого король у 1742 р відправив у відставку в звязку з військ невдачами.

55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.

Політика «освіченого абсолютизму» в Австрії почалася за імперії Марії-Терезії(1740-1780). Для посилення центральної влади було створено Державну раду. Почали робити рекрутські набори в армію, чисельність останньої зросла від 108 до 278тис. Марія-терезія встановила загальний прибутковий податок, від якого не звільнялися ні дворяни ні церква. Найвища судова влада зосередилась руках уряду. Селянамдозволили викупити свої наділи. Внутрішні мита були скасовано. У др. Пол. 18ст у Габсбурзьких володіннях особливо прискорився розвиток капіталістичного устрою. Чехія, Австрія: виробництво сукна, полотна, зброї. У 1755 у Чехії налічувалось 250 мануфактур і 188 тис робітників. Розшир і сільське господарство. Становище селян було тяжке, у Чехії залишалась особиста кріпосна залежність. Там у 1755р вибухнуло повстання. Імп указом відбувалось обмеження панщини до трьох днів на тиждень, але це не виконувалось. У 1781р указом Йосифа ІІ(1780-1790) особисте прикріплення селян до землі в Чехії було скасоване. Уряд був змушений піти на ці реформи, щоб послабити незадоволення селян та уникнути остат зубожіння головних платників податків у державі. За Йосифа ІІ було закрито част монастирів і секуляризовано їхні землі, посил влада губернаторів. В суді та адміністрації примусове запровадження німецької мови. Ці заходи посилили нац. гніт Австрії над іншими землями. Потім реформи ЙосифаІІ були частково скасовані. Метою політики «освіченого абсолютизму» в Австрії було зміцнити дворянську абсолютну монархію в умовах розвитку капіталістичних відносин. Буржуазія в Австрії була ще слабкою і не боролася за владу, але феодально-абсолютиський лад у цій країні уже вступив у стадію свого розкладу та занепаду, тому окремі реформи не могли усунути перешкоди для перемоги капіталізму

56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».

60-70 рр 18 ст - Саксонія: - центр текстильної пром.:1) тут пров перепис нас, 2) Свобода торгівлі, 3) оновлені школи, 4) цивільний кодекс, 5) ліквід тортур.

Баварія: реформи – 1) перепис населення, 2) цивільно-кримінальний кодекс, 3) скасування права «мертвої руки» - право, згідно з яким феодал мав право вилучити після смерті селянина част його майна(кращу худобу, кращий одяг), або його вартість у грошах. 4) обклад податками монастирі, 5) 1759р – відкр Баварська академія наук.

Баден: 1) лік від особиста залежність селян і б-сть феод повинностей, 2)запров єдиний поземельний податок, 3) релігійна толерантність.

Підсумок: кін 18 ст – процес формування єдиної нім нації. Цей процес характеризувався роздробленістю. Існ вел к-сть діалектів. Єдність нім націй проявилась у сфері культури. Руд ств формування єдиної нац. нім мови. 2а пол. 18 ст – пошир нім літерат мова. Нім нація в цей час була не держ нацією, а культурною.

57. Перші англійські колонії Північної Америки.

У 1585 і 1587 рор сер Волтер Релі за наказом Королеви Англії Єлизавети I зробив дві спроби заснувати постійне поселення в Північній Америці. Розвідувальна експедиція досягла американського берега в 1584 році, і назвала відкрите узбережжя Вірджинія (— «Невинна») на честь «королеви-діви» Єлизавети I, що ніколи не виходила заміж. Перша колонія, заснована на ос.Роанук недалеко від узбережжя Вірджинії і була евакуйована Дрейком в квітні 1587 року. У липні того ж року на острів висадилася друга експедиція колоністів, чисельністю 117 чоловік.

У 1605 році відразу дві акціонерні компанії отримали від короля Якова I ліцензії на заснування колоній у Вірджинії. Перша з компаній «Лондонська Вірджинська компанія отримала права на південну, друга «Плімутська компанія на північну частину континенту. Всі колнії, які посали виникати поділялись за типов власності (королівські, власницькі, корпоративні). У 1607р на р.Джеймс засновано перше англійське поселення

Дата добавления: 2015-07-12