Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вплив додаткової підгодівлі на організм бджоли

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ | Характеристика імунної системи медоносної бджоли | Антиоксидантна система як фактор формування імунітету медоносної бджоли | Антиоксидантні білки бджоли медоносної | Вимірювання активності APX | Вимоги безпеки під час виконання роботи | Надання першої медичної допомоги | Оцінка активності аскорбатпероксидази в дослідних та контрольних сім’ях | СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ |


Читайте также:
  1. L3.3. Засоби, що впливають на моторику шлунка.
  2. АВТОТРОФНІ І ГЕТЕРОТРОФНІ ОРГАНІЗМИ.
  3. Аналіз факторів впливу та визначення місця розташування складу в логістичному ланцюгу поставки товарів
  4. Антиоксидантна система як фактор формування імунітету медоносної бджоли
  5. Антиоксидантні білки бджоли медоносної
  6. Валютні інтервенції як засіб впливу держави на валютний курс
  7. Види та закономірності психологічних впливів

Бджола медоносна, як і будь-яка тварина, вимагає істотних інгредієнтів для виживання і розмноження. Бджолам необхідні вуглеводи (цукру в нектарі або медом), амінокислоти (білки від пилку), ліпіди (жирні кислоти, стерини), вітаміни, мінерали (солі) і води. Крім того, ці поживні речовини повинні бути присутніми в правильному співвідношенні для того, щоб бджолина сім’я могла вижити і процвітати.

Як і інші тварини, бджолам потрібні вуглеводи, як джерело енергії. Всі вуглеводи спочатку перетворюється в глюкозу, яка надходить у цикл Кребса і виробляє АТФ – паливо майже в усіх клітинах, і діоксид вуглецю і воду в якості побічного продукту [*1].

Додаткова підгодівля бджіл цукровим сиропом (50-60%) є популярним прийомом заміни меду в період погіршення медозбору [*2]. Стимулюючі підгодівлі створюють ілюзію медозбору, і бджолина матка посилено відкладає яйця. Так нарощують сильну сім'ї перед зимівлею і створюють передумови для успішного медозбору в наступному році [*3].

Для поповнення кормів бджолам дають великі дози цукрового сиропу. При цьому треба мати на увазі, що переробляючи цукровий сироп, бджоли сильно зношуються. Тому такі підгодівлі потрібно давати в кінці літа – початку осені, використовуючи для переробки сиропу старих бджіл [*3].

Зношування бджіл пов’язане зокрема з надмірним споживанням дисахаридів, що може призводити до виникнення патологічних станів, розвиток яких пов’язують із перевантаженням асиміляційних систем клітини. Інтенсифікація метаболізму та посилення роботи електронно-транспортного ланцюга мітохондрій, у свою чергу, можуть супроводжуватися підвищенням концентрації АФК та ініціювати розвиток оксидативного стресу [*4].

Негативний вплив моносахаридів на організм тварин також пов’язують з їх здатністю неферментативно взаємодіяти з молекулами протеїнів, нуклеїнових кислот та ліпідів у реакціях глікації, спричинюючи втрату нативної структури та порушення функцій біомолекул [*4,*5]. АФК, які можуть утворюватися за взаємодії продуктів глікації, додатково слугують пошкоджуючими агентами макромолекул [*4].

На процеси вільнорадикального окислення впливає форма, у якій глюкоза і фруктоза надходять в організм [*4]. Мед, як природнє джерело їжі, в основному скаладається з суміші глюкози і фруктози (інвертний цукор), а не з сахарози, яку використовують для підгодівлі бджіл. Надмірне харчування медом не викликає зношування робочих бджіл, на відміну від додаткової підгодівлі сахарозою [*3].

Відомо, що плодова мушка Drosophila melanogaster також, як і бджола медоносна харчується продуктами багатими на моноцукри (фруктозу і глюкозу). Припускається, що плодові мушки захищені від окисних пошкоджень біомолекул у разі штучної підгодівлі моноцукрами, оскільки ці умови наближені до природних. По-друге, наявність глікозидного зв’язку між молекулами глюкози і фруктози визначає необхідність додаткового етапу в асиміляції сахарози за участю сахарази [*6]. Для синтезу чи активації цього ензиму, очевидно, необхідні затрати додаткової енергії. Зважаючи на те, що засвоєння вуглеводів на початкових стадіях і так характеризується виснаженням запасів АТФ, можна припустити, що саме нестача енергії спричинює помірний оксидативний стрес у мух, які споживали сахарозу [*4].

Тому, можна припустити, що механізми утворення АФК і відповідно оксидативного стресу у A. mellifera, при харчування сахарозою, можуть бути аналогічним до механізмів у D. melanogaster.

 


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Системи у Apis Mellifera| Методика підготовки тканин імаго бджоли медоносної A.mellifera до вимірювання активності ферментів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)