Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ресурси і терміни служби технічних систем

Читайте также:
  1. Ethernet стандарта EoT ITU-T G.8010 в оптической системе передачи
  2. Grammar Revision по системе времен Активный залог
  3. Hydrotherm. Система нагрева термокомпрессов
  4. I система: аденилатциклаза – цАМФ
  5. I. Файловая система
  6. I. ФИЗИОГНОМИКА И СИСТЕМАТИКА
  7. II.6. ОСВЕТИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА

Характерні періоди стадії функціонального використання ТС на їх ЖЦ, а саме – експлуатація та ремонт, підпорядковані, як це випливає з розділу 1, циклічним процесам деградації стану системи при її використанні та відновленні цього стану у ході виконання ремонтних робіт. Оскільки ці процеси розвиваються у часі, то виникає питання – через які проміжки часу експлуатації ТС необхідно проводити відновлення рівня якості системи і в якому обсязі для неї повинні виконуватися ремонтні роботи. Відповідь на ці питання дають організації-розробники та заводи-виготовлювачі систем певного типу. При проведенні експериментів різноманітного характеру на етапах випробувань дослідних зразків нової техніки розробники та виготовлювачі систем встановлюють конкретні показники, які характеризують якість створеного виробу, визначають за ними досягнутий, допустимий та гранично допустимий рівні якості системи. Виходячи з результатів проведених досліджень, для системи встановлюються вимоги щодо тривалості періодів її експлуатації, а також обсягів та видів ремонтних робіт, які необхідно виконати для поновлення її стану. Як правило, для ТС за показник рівня якості системи обирається рівень її надійності. Надійність системи є спадаючою функцією часу, що дає змогу встановити періоди часу її експлуатації, на протязі яких рівень надійності знижується до деякого граничного значення. Подальше зниження рівня надійності у ході експлуатації системи вважається небезпечним як для її самої, так і для довкілля. Таким чином визначається безпечний період експлуатації системи, по закінченні якого система потребує свого відновлення для подальшого функціонального використання. Аналіз поступового зниження рівня надійності системи на протязі декількох циклів “експлуатація – відновлення” призводить до того висновку, що подальше відновлення системи стає неефективним з точки зору:

а) неможливості досягнення необхідного зростання рівня її надійності за рахунок запланованого обсягу ремонтних робіт;

б) вагомих витрат на збільшені обсяги ремонтних робіт, які можуть підвищити рівень її надійності до припустимого.

Тим самим визначається граничний термін функціонального використання системи, по закінченні якого для неї наступає фізичний знос, а вона сама повинна бути піддана утилізації.

Виходячи з викладеного розглянемо основні поняття, які використовують для ТС щодо характерних періодів її експлуатації на стадії функціонального використання. Проаналізуємо цю термінологію у відношенні до авіаційної техніки, яка є прикладом складних ТС, до яких висуваються дуже жорсткі вимоги щодо додержання необхідних рівнів якості та надійності їх функціонування.

Ресурс – ценаробіток бортової авіаційної технічної системи (БАТС), для кількісної оцінки якого використовуються певні фізичні одиниці. Вибір фізичних величин для оцінки наробітку БАТС повинен ґрунтуватися на специфіці функціонального призначення такої системи, а, основне, на тих фізичних процесах, які найбільш сильно впливають на її деградацію. Так, наприклад, для БАТС, які використовуються на борту повітряного судна (ПС) у безперервному режимі функціонування (системи електропостачання, пілотажно-навігаційні системи, паливна система), наробіток вимірюється у льотних годинах. Тобто у сумарний наробіток зараховуються тільки ті часові періоди експлуатації БАТС, які вона відпрацювала у ході польотів ПС. Для БАТС, які використовуються на борту ПС у короткостроковому режимі функціонування (система електрозапалення паливної суміші у авіадвигуні, система випуску та забирання шасі), наробіток вимірюється у кількості циклів роботи такої системи. Для БАТС, які безпосередньо використовуються у процесі посадок ПС (наприклад, шасі або їх стійки) наробіток ведеться у кількості посадок, які виконало це судно.

На якість та надійність БАТС впливає не тільки на­літ або кількість посадок ПС, на якому вони встановлені, але і тривалість їх можливого зберігання на складах. В зв'язку з цим при встановленні ресурсів авіа­ційної техніки враховують також і такі одиниці їх визначення як календарні терміни служби.

Термін служби – це загальна календарна тривалість функціонального використання БАТС. У термін служби входить як тривалість льотної експлуатації системи, так і тривалість зберігання на складі.

Для авіаційної техніки існують такі категорії ресурсів і термінів її служби.

Гарантійний ресурс (гарантійний наробіток) Тг -це наро­біток БАТС (у льотних годинах, кількості циклів вмикання-вимикання, кількості посадок), в межах якого виготовлювач системи гарантує її безвід­мовну роботу, за умови дотримання споживачем (експлуатантом) правил експлуатації, в тому числі правил збері­гання і транспортування.

Гарантійний термін служби (термін гарантії) tг – це кален­дарний період (у місяцях, роках), протягом якого виготовлювач гарантує нор­мальну роботу відновленого виробу за умови дотримання правил експлуатації, зберігання та транспортування.

Кожному виробу авіаційної техніки її виготовлювачі встановлюють гаран­тійні ресурс і термін служби. Після закінчення хоча б одного з них гарантія виготовлювача на безвідмовну роботу системи припиняється. Так, наприклад: виробу авіаційної техніки встановлені гарантійний ресурс 5000 годин і гарантійний термін 5 років. Якщо виріб напра­цював 5000 годин за 4,5 роки або за 5 років напрацював 4600 годин, то в обох випадках гарантія на виріб закінчилась.

Міжремонтний ресурс Тмр – це наробіток авіаційної техні­ки між двома послідовними ремонтами. В межах міжремонтного ресурсу безвідмовну роботу гарантує авіаремонтний завод, який проводив ремонт даної техніки. Тривалість цього ресурсу встановлюється розробниками та виготовлювачами певних типів БАТС на підставі комплексу досліджень і узагальнення досвіду експлу­атації систем даного типу.

Для нового виробу встановлюється ресурс до першого капітального ремонту (Тр).

Міжремонтний термін служби - календарна тривалість експлуатації виробу між двома послідовними плановими ка­пітальними ремонтами.

Призначений ресурс (Тприз) -сумарний наробіток об’єкта, після досягнення якого експлуатація повинна бути припи­нена незалежно від його стану.

Загальний термін служби -сумарна календарна трива­лість експлуатації виробу авіаційної техніки до граничного стану, при якому його ремонт технічно неможливий або економічно недоцільний. Так, загальний термін служби літака Ан-140 становить 25 років.

Призначений ресурс (так само, як і загальний термін служби) може складатись з декількох міжремонтних ресурсів (міжремонтних термінів служби) (рис 1.2).

Рис. 1.2. Графічне зображення ресурсів авіатехніки:

В процесі експлуатації здійснюється облік витрати ре­сурсів авіаційної техніки:

- для літаків - це наліт в годинах або кількість посадок. Так, наприклад, для літака Ан-140 призначений ресурс стано­вить 50000 годин нальоту або 50000 посадок;

- для вертольотів - це сума льотних годин і 20 відсотків часу роботи їхніх несучих гвинтів і трансмісій на землі;

- для авіаційних двигунів - це сума льотних годин і 20 відсотків часу їхньої роботи на землі;

- для приладів, агрегатів, блоків бортового обладнання, для яких не ведеться спеціальний облік їхнього наробітку, наробіток приймається таким, який дорівнює часу нальоту ПС.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 230 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ| Поняття авіаційної транспортної системи та її складових

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)