Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні положення міжнародного права з питань захисту людини

Читайте также:
  1. Copyright © 1994-2008. «Дзеркало тижня» Всi права захищенi.
  2. I. Загальні положення
  3. II. Основні терміни
  4. III. Права участников Гильдии.
  5. IX. Меры безопасности при пользовании ледовыми переправами
  6. q]3:1: Объективная сторона какого состава преступления предусматривает приобретение права на имущество?
  7. VІ ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МІСТОБУДІВНОГО РОЗВИТКУ МІСТА

Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є організація захисту населення від наслідків катастроф, стихійних лих як у мирний, так і у воєнний час.

Значна кількість великих катастроф, що сталася останнім часом у світі і на території України, вимагає постійної готовності системи цивільного захисту з вирішення завдань на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій як мирного так і воєнного часу, а також перехід в від галузевого (відомчого) до функціонального (інтегрованого) принципу реагування.

В основу цивільного захисту населення покладені положення міжнародного гуманітарного права та стаття 3 Конституції України, в якій наголошується, що людина, її життя, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни. Після другої світової війни, в ході якої мирне населення зазнало масових знущань, репресій і депортацій, в серпні 1949 року у Женеві, на Дипломатичній конференції, була прийнята IV Женевська конвенція про захист цивільного населення, яке знаходиться в зоні конфлікту або на окупованій території.

Попередніми Женевськими конвенціями (ЖК) забезпечуються наступні види захисту:

І Женевська конвенція - захист поранених і хворих в діючих арміях, а також медичного і духовного персоналу у військах.

II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.

III Женевська конвенція - захист військовополонених.

Але після прийняття в 1949 році IV-Женевської конвенції, кількість збройних конфліктів значно зросла, кількість цивільного населення, яке страждає внаслідок цього, значно збільшилась. Більш того, основна кількість конфліктів і жертв від них виникає не між державами, а в середині країн, як результат протиборства політичних, соціальних та інших груп населення.

Враховуючи вище означене, Дипломатичною конференцією були розроблені, і в 1977 році прийняті два Додаткових протоколи до Женевської конвенції 1949 року з метою забезпечення захисту всього цивільного населення в зоні збройних конфліктів.

Відповідно до положень Женевських конвенцій і Додаткових протоколів до них всі військовослужбовці та особи, які входять до складу збройних сил, що перебувають у конфлікті, є комбатанти, а медичний, духовний персонал та цивільне населення відносяться до не комбатантів.

Основні положення Женевських конвенцій вимагають завжди проводити різницю між цивільним населенням і комбатантами, а також між цивільними і військовими об’єктами. При цьому усяка особа, яка не належить до збройних сил, є цивільною особою, а до цивільних об’єктів відносяться усі ті об’єкти, які не мають ефективного впливу для забезпечення військової переваги.

Забороняються напади на військові об'єкти, наслідки від яких неможливо передбачити і при яких разом з військовими, уражаються цивільні об’єкти і цивільні особи. Забороняється напад на цивільне населення або окремих осіб в якості репресивних дій.

Цивільне населення та окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, які виникають у зв'язку з військовими операціями.

Забороняється спричиняти серед цивільного населення противної сторони дії, які викликають голод, руйнувати об’єкти, які необхідні для життєзабезпечення населення.

Сторони, що конфліктують, не повинні використовувати цивільне населення або окремих цивільних осіб з метою спроби захистити військові об'єкти від нападу або прикрити ними військові операції (так звані “ живі щити ”).

Протоколи особливо визначають потребу захисту культурних цінностей і місць культових відправлень, природного середовища, місцевості і зон, які знаходяться під особливим захистом міжнародних організацій.

Таким чином, Женевська конвенція від 12.08.1949 р. і додаткові Протоколи (1977 р.) до неї визначили головне право людини на життя, основні положення захисту цивільного населення, осіб і цивільних об'єктів. Вони зобов'язують сторони, що конфліктують, до гуманної поведінки по відношенню до цих осіб і об'єктів.

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ОТРАЖЕНИЕ В БУХГАЛТЕРСКОМ УЧЕТЕ ОПЕРАЦИЙ ПОКУПКИ, ПРОДАЖИ, КОНВЕРСИИ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ С УЧАСТИЕМ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ | ОТРАЖЕНИЕ В БУХГАЛТЕРСКОМ УЧЕТЕ ОПЕРАЦИЙ ПЕРЕВОДА ВКЛАДОВ С ПОКУПКОЙ, ПРОДАЖЕЙ, КОНВЕРСИЕЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ МЕЖДУ ПОДРАЗДЕЛЕНИЯМИ УЧРЕЖДЕНИЙ БАНКА | ПРОВЕДЕНИЕ ПРОВЕРОК *слово исключено* ОБМЕННЫХ ПУНКТОВ И КАСС | Приложение 3 | РАСПОРЯЖЕНИЕ | Приложение 5 | Приложение 8 | Приложение 31 | Навчальні цілі заняття | Перелік основних термінів, параметрів, характеристик |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні завдання, функції, права та відповідальність медичних працівників з питань надання медичної допомоги пацієнту (постраждалому) при надзвичайних ситуаціях| Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)