У капусти не качан, а головка

Приємно, що, крім “Хрещатика”, мовні рубрики з’являються в інших виданнях. Скажімо, в “Українському народному календарі” за 2002 рік виступає з цікавими публікаціями на цю тему Тетяна Теодорович. “Запитаєш про ціну на базарі, – пише вона, – і почуєш у відповідь: “П’ять рублів” або у кращому разі “П’ять гривнів”. Поважаймо нашу грошову одиницю, називаймо її правильно: “гривня”. І відмінюймо правильно. Отже, пам’ятаємо: гривня – грошова одиниця, гривна – давньоруська прикраса. Тому дві гривні і дві гривни – це різні речі. Гривня, зрозуміло, жіночого роду, тож дивно і смішно чути: один гривень. А ще часто чуємо: п’ять гривнів, двадцять п’ять гривнів замість правильного п’ять гривень, двадцять п’ять гривень. Якщо важко осягнути відмінювання – скористайтеся шпаргалкою у день зарплати: прочитайте уважненько, що написано на купюрах.

Не кажіть, що ви купили кілька качанів капусти, адже качан означає: стрижень головки капусти (російською “кочерыжка”). Якщо йдеться про плід кукурудзи (потовщене стебло суцвіття), тут качан на місці. А в капусти головка.

До речі, головка також у цвяха. Не шляпка (і, звичайно ж, не капелюшок, і не брилик) – саме головка. А у гриба шапка, шапочка”.

Свійський і домашній

Про тварин, що живуть при людях, треба казати свійські, тобто приручені: “На цвинтарі поміж бабами та дівчатами дибали чотири свійські журавлі” (Іван Нечуй-Левицький). Отже, свійський – не дикий. А домашній – це той, що стосується дому та людей і речей у ньому: “Іван хоче оповідати про своє життя домашнє” (Михайло Коцюбинський). “Домашнього злодія не встережешся” (прислів’я).

Розв’язувати – вирішувати

З цих двох синонімів наші засоби масової інформації надають перевагу другому: вирішувати питання, проблему, завдання. Щоб урізноманітнити виклад, їх варто використовувати по черзі: розв’язувати завдання, вирішувати питання, частіше вживаючи дієслово розв’язувати як природніше, оригінальніше в українській мові.

Далі – дальше

Далі – прислівник. Вищий ступінь від далеко. Після цього (того); потім. Продовжуючи почате. Іду далі; “До якогось часу ми добре жили, далі зубожів мій брат” (Марко Вовчок). Далі буде (не дальше).

Дальше (наступне) – прикметник, середній рід (чол. дальший, жін. дальша). Дальше просування вперед, дальший розвиток. “Тепер на тиждень хтось має цілковиту волю, а там мусить подумати про матеріал до дальшої статті” (Леся Українка).

Діловий – діловитий – діляцький

Діловий та діловитий збігаються у значенні “працьовитий і знаючий; добре підготовлений”. Ділова (діловита) людина.

Тільки діловий уживається в розумінні “який стосується роботи, заняття особи і наслідків цієї діяльності; який стосується суті справи”. Діловий лист, ділова порада, ділові кола.

Тільки діловитий передає зміст “той, що зайнятий справами; заклопотаний”. Діловитий вираз обличчя.

Діляцький – пов’язаний з вузьким практицизмом. Діляцькі інтереси, діляцькі погляди.

Зцілений – зціленний

Розрізняються значенням.

Зцілений – дієприкметник. Такий, якого зцілили. Зцілений від ран. Зціленний – прикметник. Такий, якого можна зцілити; що піддається лікуванню. Зціленна рана, зціленна хвороба.

Кристал – кришталь

Кристал – тверде неорганічне тіло, котре має форму правильного багатогранника. “У майбутньому кіноплівку, кажуть, замінить кристал” (Олесь Гончар). Безбарвний кристал.

Кришталь – скло високого гатунку; вироби з нього, переважно посуд. Ваза з кришталю, дорогий кришталь.

Дата добавления: 2015-10-21