Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості навчання діалогічного мовлення на уроках англійської мови у початковій школі.

Читайте также:
  1. V КУРС (денна форма навчання)
  2. V КУРС (денна форма навчання)
  3. А) зміст навчання і психічний розвиток
  4. Аналіз програм з розвитку мовлення дошкільників.
  5. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
  6. Види дитячих розповідей і прийоми навчання розповіді.
  7. Види і особливості архітектури

Діалогічне мовлення - це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець.

Розглянемо комунікативні, психологічні та мовні особливості цього виду мовлення.

Діалогічне мовлення (ДМ) виконує такі комунікативні функції:

запиту інформації— повідомлення інформації,

пропозиції (у формі прохання, наказу, поради) - прийняття/ неприйнят­тя запропонованого,

обміну судженнями / думками / враженнями,

взаємопереконання / обгрунтування своєї точки зору.

Як і будь-який інший вид МД, ДМ завжди вмотивоване, про що йшлося у о3ділі "Лінгвопсихологічні основи навчання іноземних мов" та на початку Р ноГО розділу. Проте в умовах навчання мотив сам по собі виникає далеко не авЖДИ- Отже необхідно створити умови, в яких у школярів з'явилося б бажання та потреба щось сказати, передати почуття, тобто, за висловом К.Станіслав-ського, поставити їх у "запропоновані обставини". Крім того, сприятливий психологічний клімат на уроці, доброзичливі стосунки, зацікавленість в роботі також сприятимуть вмотивованості діалогічного мовлення.

Діалогічне мовлення (як і монологічне) характеризується зверненістю. Спілкування, як правило, проходить у безпосередньому контакті учасників, які добре обізнані з умовами, в яких відбувається комунікація. Діалог передбачає зорове сприйняття співрозмовника і певну незавершеність висловлювань, яка доповнюється позамовними засобами спілкування (мімікою, жестами, контактом очей, позами співрозмовників). З їх допомогою мовець виражає свої бажання, сумніви, жаль, припущення. І, отже, їх не можна ігнорувати в навчанні іншомовного спілкування.

Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуативність. Ситуативним ДМ є тому, що часто його зміст можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється. Іншими словами, існує чітка співвіднесеність ДМ з ситуацією. Це можуть бути якісь минулі події, відомі лише співрозмовникам, їхні переживання, життєвий досвід, спільні відомості тощо.

Слід зазначити, що у процесі навчання нас цікавлять не будь-які ситуації дійс­ності, а лише такі, що спонукають до мовлення. Такі ситуації і називають мовлен­нєвими або комунікативними. У реальному процесі спілкування комунікативні ситуації (КС) виникають, як правило, самі собою. Це так звані природні ситуації. Наприклад, у школі напередодні уроку іноземної мови відбулися спортивні змагання - їх результати слід обговорити на уроці, якщо учні вже володіють відповідну мовним і мовленнєвим матеріалом; учень спізнився на урок - в цій ситуації має відбутися коротка розмова між учителем та учнем, до того ж виучуваною мовою.

Спеціально створені (або штучні) КС потребують певної деталізації зовнішніх обставин та умов, в яких має місце діалогічне спілкування, наявності вербального стимулу, визначення ролей, в яких комуніканти виступатимуть, стосунків між ними тощо.

Компоненти КС:

а) комуніканти і їх стосунки (суб'єкти спілкування);

б) об'єкт (предмет) розмови;

в) відношення суб'єкта (суб'єктів) до предмета розмови;

г) умови мовленнєвого акту.

Навчальні КС створюються на уроці за допомогою вербальних і різних невербальних аудіовізуальних засобів. Вони повинні стимулювати мотивацій навчання, викликати інтерес до участі у спілкуванні, бажання якнайкраще виконати завдання.

Характерною особливістю діалогічного мовлення є його емоційна забарвле­ність. Це знаходить відображення у відборі лексико-граматичних засобів, у структурі реплік, в інтонаційному оформленні тощо. Справжній діалог містить репліки подив, захоплення, оцінки, розчарування, незадоволення та ін.

Іншою визначальною рисою діалогічного мовлення є його спонтанність. Відомо, що мовленнєва поведінка кожного учасника діалогу значною мірою уловлюється мовленнєвою поведінкою партнера. Саме тому діалогічне ловлення, на відміну від монологічного, неможливо спланувати заздалегідь. Обмін репліками відбувається досить швидко, і реакція вимагає нормального темпу мовлення. Це й зумовлює спонтанність, непідготовленість мовленнєвих дій, потребує досить високого ступеня автоматизованості й готовності до використання мовного матеріалу.

Діалогічне мовлення має двосторонній характер. Спілкуючись, співроз­мовник виступає то в ролі мовця, то слухача, який повинен реагувати на репліку партнера. Іншими словами, обмін репліками не може здійснюватися без вза­ємного розуміння, яке відбувається через аудіювання.

Мовні особливості діалогічного мовлення:

еліптичність мовлення,

наявність "готових" мовленнєвих одиниць - використову­ються для висловлення вдячності, обміну привітаннями, поздоровленнями, для привернення уваги співрозмовника на початку розмови, для підтвердження або коментування почутого тощо. "Готові" мовленнєві одиниці (словосполу­чення, цілі фрази) надають діалогу емоційності,

слів-заповнювачів пауз, служать для підтримання розмови, для заповнення пауз в ній, коли мовець підшукує відповідну репліку,


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 298 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Аудіо-лінгвальний метод. | Аудіо-візуальний метод. | Комунікативний метод. | Цілі навчання іноземних мов. | Зміст навчання іноземних мов. | Загальнодидактичні принципи навчання іноземних мов. | Методичні принципи навчання іноземних мов. | Методи навчання. | Засоби навчання. Їх класифікація. | Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Говоріння як вид мовленнєвої діяльності.| А також (в англійській і французькій мовах) так званих стягнених форм.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)