Закінчення реабілітаційних заходів.

По завершенню реабілітаційних заходів оцінюється ефективність реабілітації на основі висновку контрольної діагностики й робиться відмітка про виконання програми соціальної реабілітації в індивідуальному маршруті дитини-інваліда. На руки дитині-інвалідові або його батькам (опікунам) видається висновок про особливості психічної, фізичної й особистісної сфери й рекомендації щодо подальшої реабілітаційної роботи й професійно-трудової діяльності (згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг» №80 від 31.01.2007р.). При цьому реалізуються принципи чесності у відношенні до клієнтів, надання повної правдивої інформації про стан дитини-інваліда та результати соціальної реабілітації, а також принцип адекватності та необхідності наданих рекомендацій.

Заключення

Соціальний працівник – це представник делікатної та гуманної професії, діяльність якого будується з врахуванням економічного, законодавчого, політичного та соціального контекстів та на основі моральних цінностей, принципів та правил. Професія «Соціальний працівник» сприяє реалізації соціальних змін у суспільстві, рішення проблем взаємовідносин людей та закріпленню волі людини та її права на достойне життя. Соціальні працівники є носіями змін як у суспільстві, так і у житті однієї людини, родини. Соціальна робота сформувалася на ідеалах гуманізму та демократії, та ці цінності є базовими у відношенні рівності, значимості та гідності всіх людей.

Соціальна робота ведеться на різних рівнях, починаючи з включення у психолого-соціальні процеси людини і закінчуючи соціальною політикою, плануванням та розвитком. Під цим мається на увазі консультування, соціальна діагностика, соціальні інтервенції, терапія (групова, індивідуальна та сімейна), а також допомога людям в отриманні соціальних послуг та доступі до ресурсів суспільства.

Соціальна робота з категорією дітей-інвалідівявляє собою діяльність, спрямовану на створення умов, які необхідні для своєчасного та ефективного розв'язання їх соціальних і особистісних проблем. Навчання й виховання дітей з обмеженнями здоров’я проводиться з метою відновлення, формування й розвитку основних фізичних та психічних функцій, корекції недоліків психічного розвитку дітей, їх соціальної адаптації та інтеграції в суспільство.

Ця робота може містити в собі розробку спеціальних розвиваючих методик і програм навчання, створення додаткових закладів та організацій, що займаються проблемами дітей з обмеженими можливостями здоров’я, сприяння в одержанні професійної освіти й наступної трудової адаптації людини, формування позитивного соціального середовища. У цілому, робота з зазначеною категорією дітей припускає індивідуальний підхід, всебічний облік фахівцем особливостей кожної конкретної дитини, її проблем і труднощів.

У контрольній роботі наведено та теоретично обгрунтовано можливу систему дій соціального працівника в якості спеціаліста з роботи з дитиною-інвалідом. Вона передбачає надання допомоги дитині з обмеженими можливостями здоров’я, яка включає наступні етапи: прийом дитини-інваліда до реабілітаційного закладу; проведення первинної консультації (знайомство з документацією, дитиною-інвалідом та його родиною); проведення діагностичної роботи (соціально-середовищна діагностика, діагностика стану соціального об’єкта та постановка соціального діагнозу; складання індивідуального плану інтервенцій, реабілітації дитини-інваліда (добір методів та форм соціальної терапії); проведення заходів соціальної реабілітації; оцінку успішності реабілітаційної роботи; контрольну діагностика; закінчення реабілітаційних заходів. Проаналізовано етичні принципи роботи соціального працівника на кожному з вищезазначених етапів.

Ефективна й грамотна соціальна робота з дітьми передбачає опору на низку етичних принципів та моральних цінностей, затверджених у міжнародних етичних стандартах соціальних працівників, Міжнародній декларації етичних принципів соціальної роботи, Декларації прав людини ООН, Конвенції прав дитини, Професійно-етичному кодексі соціального працівника України. Найважливішими з них є:

- оперативність у наданні соціальної допомоги дитині-інваліду;

- індивідуальний підхід до розв'язання соціальних і особистісних проблем дитини-інваліда;

- рівність інтересів і прав усіх дітей, незалежно від їхніх особистісних і соціальних характеристик;

- безперервність і послідовність у проведенні соціальної терапії та вирішенні соціальних проблем дитини-інваліда;

- гуманізм, емпатія та доброзичливість;

- конфіденційність інформації;

- прийняття дитини-інваліда такою, яка вона є, незважаючи на її фізичні або психічні недоліки.

Реалізація цих принципів на практиці дозволяє суспільству вибудувати дійсно ефективну систему соціального захисту й підтримки дітей, забезпечивши собі, таким чином, можливість послідовного, безперервного і поступального розвитку.

Література:

1. Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья. Психологические основы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Л.И. Акатов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 368с.

2. Нижник Л.І., Сагіров О.С. Допомога дітям з особливими потребами / Л.І. Нижник, О.С. Сагіров. - К.: Освіта, 1991. – 196с.

3. Луценко У.І. Психолого-педагогічний супровід дитини з особливими потребами / У.І. Луценко // Психолог. - Вип. 40 (14), 2005. - С. 19-27.

4. Левченко И.Ю. Психолого-педагогическая диагностика: Учеб. пособие для студ. высш. педаг. учеб. заведений / И.Ю.Левченко, С.Д.Забрамная, Т.А.Добровольская и др.; Под ред. И.Ю.Левченко, С.Д.Забрамной.-2-е изд., стер. - М.: Издательский центр «Академия», 2005. -320 с.

5. Немкова С.К. Реабілітація дітей-інвалідів / С.К. Нескова // Психолог. – Вип. 14(14), 2002. - С.27-28.

6. Аксенова Л.И. Специальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Л.И. Аксенова, Б.Н. Архипов, Л.И.Белякова и др.; Под ред. Н.М. Назаровой. - М.: Издательский центр «Акаедемия», 2000. -400с.

7. Коваль Л.Г. Соціальна педагогіка / соціальна робота: Навч. Посібник / Л.Г. Коваль, І.Д. Звєрєва, С.Р. Хлєбік. – К.: ІЗМН, 1997. – С.26-29.

8. Медведева Г.П. Этика социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Г.П. Медведева. - М.: ВЛАДОС, 1999. – С.89-114.

9. Теория и методика социальной работы (в вопросах и ответах): Учеб. пособие / Под ред. Панова А.М. – М., 1998.

10. Хакетт С. Стандарты социальной работы и программы подготовки специалистов социальной сферы: видение проблемы / С. Хаккет // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 4. – С. 9-11.

11. Усанова О. Н. Специальная психология. Система психологического изучения аномальных детей / О.Н. Усанова. - М., 1990.

12. І.Д. Звєрєва. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб./ І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Марченко та ін.; За заг. ред.: І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. - К.: Наук. світ, 2003. - 233 с.

13. Казакова Л.А. Нетрадиционные воспитательные технологии для детей и подростков с ограниченными возможностями здоровья. Методические рекомендации / Л.А. Казакова. - Ульяновск, 2008. - 38с.

14. Технология социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г. Зайнышева. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. - 240 с.

Дата добавления: 2015-10-13