Порядок надання відпусток

Загальна тривалість щорічних основної і додаткової від­пусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ст. 10 Закону України "Про відпустки").

Щорічні додаткові відпустки надаються понад щорічні основні відпустки на одній із підстав, обраних працівником. Порядок надання додаткових відпусток на кількох підставах запроваджується Кабінетом Міністрів України.

Такі відпустки на бажання працівника можуть надаватися одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.

Щорічні основна і додаткова відпустки надаються праців­никові з таким розрахунком, щоб їх було використано, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівникові на щорічні основну і додаткову відпус­тки повної тривалості в перший рік роботи надається після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підпри­ємстві, в установі, організації.

У разі надання працівникові таких відпусток до закінчен­ня 6-місячного терміну безперервної роботи їхня тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу.

Щорічні відпустки повною тривалістю до закінчення 6-мі­сячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на бажання працівника надаються:

— жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та по­логами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

— інвалідам;

— особам віком до 18 років;

— чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами;

— особам, звільненим після проходження строкової війсь­кової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби їх було прийнято на роботу протягом З місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце про­живання;

— сумісникам — одночасно з відпусткою за основним міс­цем роботи;

— працівникам, які успішно навчаються в навчальних за­кладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лаборатор­них та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

— працівникам, які не використали на попередньому місці роботи цілком або частково щорічну основну відпустку і не отримали за неї грошової компенсації;

— працівникам, які мають путівку (курсівку) на санатор­но-курортне (амбулаторно-курортне) лікування;

— батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

— в інших випадках, передбачених законодавством, ко­лективним або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи мо­жуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, що підтверджуються власником або уповноваженим ним орга­ном і профспілковим комітетом за погодженням із профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудо­вим колективом органом, і доводиться до відома всіх праців­ників. При упорядкуванні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і можливості для їхнього відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, погоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, зобов'язаним повідомити працівникові про дату початку відпустки не піз­ніше як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, наданих працівникам. Деяким категоріям працівників щорічні відпустки надаються на їхнє бажання в зручний для них час. Такі пільги мають:

— особи віком до 18 років;

— інваліди;

— жінки — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та по­логами або після неї;

— жінки, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

— самотні матері (батьки), які виховують дитину без бать­ка (матері), опікуни, піклувальники або інші самотні особи, котрі фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

— дружини (чоловіки) військових;

— ветерани праці й особи, які мають особливі трудові за­слуги перед Батьківщиною;

— ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється чин­ність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту";

— батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

— в інших випадках, передбачених законодавством, ко­лективним або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам установ освіти щорічні відпустки повної тривалості в перший і наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки на їхнє бажання приєднуються до часу проведення настановчих занять, вико­нання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, до часу підготування і захисту дипломного проекту й інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки на бажання цих працівників надаються з таким розрахунком, щоб їх можна було використати до початку занять у цих за­кладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості на­даються в літній період наприкінці театрального сезону неза­лежно від часу прийняття на роботу.

Щорічну відпустку на вимогу працівника має бути перене­сено на інший період у разі:

— порушення власником або уповноваженим ним органом терміну повідомлення працівнику про час надання відпустки;

— невчасної виплати працівникові заробітної плати за час щорічної відпустки.

Щорічну відпустку має бути перенесено на інший час або продовжено у разі:

— тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;

— виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо відповідно до законодавства він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням за­робітної плати;

— настання терміну відпустки у зв'язку з вагітністю та по­логами;

— збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з на­вчанням.

Щорічну відпустку з ініціативи власника або уповноваже­ного ним органу як виняток може бути перенесено на інший час тільки за письмовою згодою працівника і за погодженням із профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, якщо надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відобразитися на нормальному процесі роботи підприємства (організації) і за умови, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використано в поточному ро­бочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її на­дання встановлюється за погодженням між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, які зумовили перенесення відпустки на інший період, наста­ли під час її використання, то невикористана частина щоріч­ної відпустки надається після закінчення дії причин, що пе­рервали її, або за погодженням сторін переноситься на інший час, однак не пізніше ніж за 12 місяців після закінчення робо­чого року, за який надається відпустка.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної трива­лості протягом 2 років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років і працівникам, котрі мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу в шкід­ливих і важких умовах або з особливим характером праці.

Щорічну відпустку на прохання працівника можна роз­поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основ­на безперервна її частина буде становити не менше 14 кален­дарних днів.

Невикористану частину щорічної відпустки необхідно на­дати працівникові, як правило, до закінчення робочого року, однак не пізніше ніж за 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника тільки для запобігання стихійному лихові, уник­нення виробничої аварії або негайного усунення їхніх наслід­ків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства (організації) із дотриман­ням умови, що основна безперервна частина відпустки буде становити не менше 14 календарних днів (ст. 12 Закону Украї­ни "Про відпустки").

Працівникові, який допустив прогул (включно з працівни­ками, котрі були відсутні на роботі більше 3 годин протягом робочого дня безперервно або сумарно), щорічна відпустка зменшується на кількість днів прогулу (Постанова Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 28.07.83 № 745). Відпустка змен­шується за той робочий рік, у якому було зроблено прогули, незалежно від того, в якому періоді вона використовувалася. Надання або зменшення тривалості відпустки оформляєть­ся наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Дата добавления: 2015-10-13