Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нетрадиційні дидактичні ігри як засіб розвитку логіко - математичного розвитку

Читайте также:
  1. V. Етап самоаналізу, групової рефлексії та саморозвитку.
  2. Буржуазна революція ХVІІ ст. в Англії. Її передумови, головні етапи розвитку і особливості
  3. Відмінність порушень емоційно-вольової сфери від інших вад психофізичного розвитку
  4. Галузевий склад і чинники регіонального розвитку і розміщення харчової промисловості України..
  5. Геосистема досягла свого вищого ступеня розвитку, перебуває в стані рівноваги, найбільшою мірою відповідає даним умовам.
  6. Гімнастична термінологія, її значення та коротка історія розвитку.
  7. Головні тенденції розвитку і регіональні особливості функціонування світової транспортної системи .

Ефективний розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку - одна з актуальних проблем сучасності. Дошкільнята з розвиненим інтелектом швидше запам'ятовують матеріал, більш впевнені в своїх силах, легше адаптуються в новій обстановці, краще підготовлені до школи.

Впроваджуючи інноваційні методи та форми роботи в освітній процес ДНЗ, необхідно пам'ятати про те, що заняття повинні стимулювати психічний розвиток дитини, удосконалюючи його сприйняття, уваги, пам'ять, мислення, мова, рухову сферу, тобто ті психічні функції і особистісні якості, які лежать в основі успішного освоєння навчальної програми. Так як важливим засобом формування розумової діяльності дитини, її інтелекту є гра, то в дошкільній педагогіці існує безліч різноманітних методичних матеріалів: методик, технологій, які забезпечують інтелектуальний розвиток дітей це: логічні блоки Дьенеша, палички Кюїзенера, ігри В. Воскобовіча та ігри-головоломки. (Додаток А)

Головне призначення цих ігор-розвиток маленької людини, корекція того, що в ньому закладено і проявлено, виведення його на творче, пошукове поведінку. З одного боку дитині пропонується їжа для наслідування, а з іншого боку - надається поле для фантазії і особистої творчості. Завдяки цим іграм у дитини розвиваються всі психічні процеси, розумові операції, розвиваються здібності до моделювання та конструювання, формуються уявлення про математичні поняття. [36]

На даному етапі, умови для формування різнобічної і повноцінної особистості характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особи дитяти, розвитку кращих його якостей.

Реалізація цього завдання об'єктивно вимагає якісно нового підходу до навчання і виховання дітей, організації всього освітнього процесу.

В першу чергу, на мій погляд, це означає відмову від авторитарного способу навчання і виховання дітей. Навчання повинно бути розвиваючим, збагачувати дитяти знаннями і способами розумової діяльності, формувати пізнавальні інтереси і здібності.

У зв'язку з цим особливого значення набувають нові ігрові форми навчання та виховання дітей, зокрема нові розвиваючі дидактичні ігри.

Сутність гри як провідного виду діяльності полягає в тому, що діти відображають у ній різні сторони життя, особливості взаємин дорослих, уточнюють свої знання про навколишню дійсність.

Гра є засіб пізнання дитиною дійсності і одне з найпривабливіших для дітей занять. Найбільш ефективними засобами розвитку розумової активності є палички Кюїзенера, логічні блоки Дьенеша, ігри Воскобовіча, ігри головоломки.

Застосування в роботі нестандартних дидактичних ігор, вимагає розробки деяких етапів при ознайомленні дітей з новою грою. Кожен етап несе в собі певні цілі і завдання. [36]

Етапи знайомства дітей з новою грою

1 Етап: Внесення нової гри в групу.

Мета: знайомство дітей з новою грою, з її особливостями та правилами.

2 Етап: Власне гра.

Мета: Розвивати: логічне мислення, уявлення про безліч, вміння виявляти властивості в об'єктах, називати їх, узагальнювати об'єкти за їх властивостями, пояснювати схожість і відмінності об'єктів.

 


3 Етап: Самостійна гра дітей з розвиваючим матеріалом.

 


У відповідності з принципом нарощування труднощів передбачається те, щоб діти починали освоєння матеріалу з простого маніпулювання іграми, первинного знайомства. Необхідно надати дітям можливість самостійно познайомитись з грою, після чого можна за допомогою цих ігор розвивати розумову активність.

Ігри та вправи застосовуються в певній системі. Поступово гри ускладнюються як за змістом, так і за способами взаємодії із засобом. Всі ігри та вправи мають проблемно - практичний характер.


^ Глава 3. Дослідницька робота по виявленню впливу дидактичних ігор на розвиток логіко-математичного мислення у дітей старшого дошкільного віку


^ 3.1 Опис методики обстеження мислення дітей

Вивчивши теоретичні питання з проблеми розвитку мислення у старших дошкільників, ми приступили до дослідницької роботи. Виходячи з того, що наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне і логіко - математичне мислення є ступенями інтелектуального розвитку, ми вирішили дослідити рівень розвитку інтелекту дітей.

У дослідженні брало участь 20 дітей підготовчої групи МДОУ ЦРР дитячого садка «Сонечко» міста Сорський. Вік дітей приблизно однаковий (табл.1). Обстеженням проводилося у вільний від занять час, індивідуально з кожною дитиною.

 

Ім'я прізвище дитини вік Ім'я Прізвище дитини вік
1 Семен А. 6,3 14 Віка К. 6,6
2 Олег Б. 6,7 15 Вероніка До 6,7
3 Рома Б 6 16 Ваня Л. 6
4 Вадик В. 6 17 Андрій Л. 7
5 Влад Г. 6,1 18 Данило М. 6,4
6 Даша Г. 6,4 19 Аріна М. 6,8
7 Даша Д 6,4 20 Катя М. 6,3
8 Ваня Д 6,5 21 Надя С. 6,9
9 Христина Ж 6, 22 Алена А. 6,2
10 Женя З. 7 23 Влад Ф. 6,5
11 Поліна І. 6,5 24 Ангеліна Щ 6,9
12 Аріна І. 6,3 25 Серьожа Ю. 6,4
13 Влад І. 6,4      

 


З таблиці 1 видно, що вік дітей приблизно однаковий.

Обстеження складалося з 2-х етапів: первинне і повторне. Первинне обстеження проходило у вересні 2010 року, повторне в березні 2011 року.

Методичні прийоми для проведення діагностичного обстеження дитини повинні бути по можливості короткими, зручними для швидкого вивчення тієї чи іншої сфери особистості дитини. Для визначення рівня формування інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку ми використовували методику: Кольорові матриці Равена. (Додаток Б)

Завдання: Заповнення пробілу в матриці.

Методика Матриці Равена призначені для визначення рівня інтелектуального розвитку. Вони застосовуються при обстеженні дітей з будь-яким мовним і соціокультурним фоном, з будь-яким рівнем мовного розвитку, що створює переваги їх використання при обстеженні дітей з мовними порушеннями первинного характеру. При дослідженні за цим методом вияляются здатності до систематизації в мисленні, здатності логічно мислити та розкривати суттєві зв'язки між предметами і явищами.

Тест призначений для обстеження дітей від 5-ти до 8-и років. Він складається з 25 завдань. У процесі виконання складових тест завдань проявляються три основних психічних процесу: увага, сприйняття і мислення. У результаті аналізу відповідей дітей можна судити про рівень розвитку у них наочних і логічних форм мислення. Тест проводиться індивідуально. Відповіді фіксуються в протоколі. (Таблиця № 2). Обробка результатів дослідження проводиться шляхом оцінки рівня розвитку мислення дітей за бальною системою.


Таблиця № 2 Ф.І. ребенка______________________________

 

№ картки 1 обстеження 2 обстеження
бали бали
1    
2    
3    
4    
5    
6    
7    
8    
9    
10    
11    
12    
13    
14    
15    
16    
17    
18    
19    
20    
21    
22    
23    
24    
25    
Всього балів    
Рівень інтелекту    

 


^ 3.2 Аналіз результатів

Результати проведеного первинного обстеження представлені в наступній таблиці:

 

№ п \ п Прізвище, ім'я дитини Рівень розвитку інтелекту (початок року)
1 Семен А. ВСУІ
2 Олег Б. ВСУІ
3 Рома Б ВУІ
4 Вадик В. СУИ
5 Влад Г. СУИ
6 Даша Г. ВСУІ
7 Даша Д ВУІ
8 Ваня Д СУИ
9 Христина Ж СУИ
10 Женя З. ВСУІ
11 Поліна І. НСУІ
12 Аріна І. НСУІ
13 Влад І. Нуї
14 Віка К. СУИ
15 Вероніка До СУИ
16 Ваня Л. СУИ
17 Андрій Л. СУИ
18 Данило М. Нуї
19 Аріна М. ВСУІ
20 Катя М. Нуї
21 Надя С. ВСУІ
22 Алена А. ВСУІ
23 Влад Ф. НСУІ
24 Ангеліна Щ НСУІ
25 Серьожа Ю. СУИ
ВУІ (високий рівень інтелекту) (%) 8
ВСУІ (вище середнього) (%) 28
СУИ (середній рівень) (%) 36
НСУІ (нижче середнього) (%) 16
Нуї (низький рівень) (%) 12

 


Як видно з таблиці розкид даних досить великий. Проаналізувавши протоколи і дані в таблиці, ми виділили п'ять рівнів розвитку мислення:

1 рівень - високий рівень. До цього рівня були віднесені діти, найбільш успішно впоралися із завданням. Незважаючи на деякі відмінності між ними, у більшості таких дітей виявилося особливе ставлення до експериментальних завдань, яке можна позначити як готовність до вирішення пізнавальних завдань. Готовність виявлялася в зосередженості, зовнішньої підтягнутості і зібраності, з якою випробовувані вислуховували інструкцію. Майже у всіх дітей, віднесених до даного рівня, спостерігався період орієнтування в завданні. На основі поелементного звірення вони відразу без зайвих рухів виконували завдання. Випробуваним цього рівня було властиво також вміння контролювати свої дії.

Наявність етапу орієнтування в завданні, сформованість вищих форм аналізу - синтезу, розуміння залежностей між цілим і його складовими частинами, здатність контролювати свої дії - всі ці особливості дозволили випробуваним вирішувати наочно-образні задачі на основі уявного оперування образами-уявленнями і при мінімальній кількості зовнішніх дій, по перевазі виконавського характеру.

2 рівень - вище середнього. У дітей спостерігається готовність до вирішення пізнавальних завдань. Готовність виявлялася в зосередженості, зовнішньої підтягнутості і зібраності, з якою випробовувані вислуховували інструкцію. Спостерігається період орієнтування в завданні. Здатність передбачати, результати своїх дій забезпечує сувору цілеспрямованість діяльності і дозволяє вирішувати прості завдання без особливих зусиль. Наявність етапу орієнтування в завданні, сформованість вищих форм аналізу - синтезу, розуміння залежностей між цілим і його складовими частинами, здатність контролювати свої дії - всі ці особливості дозволяють їм вирішувати наочно-образні задачі на основі уявного оперування образами-уявленнями і при мінімальній кількості зовнішніх дій, по перевазі виконавського характеру. Прості завдання ці діти вирішували по зменшеному зразком, більш складні - при мінімальній допомозі дорослого.

3 рівень - середній. Випробовувані, віднесені до 3 рівню успішності, з самого початку досвіду не виявляли готовності до вирішення пізнавальних завдань. Деякі з них вели себе дуже насторожено і боялися будь-якої нової для них завдання. Не вислухавши до кінця інструкцію, ці діти говорили: «Я так не вмію», «Я так раніше ніколи не робив. Мені не впоратися». У деяких дітей завдання викликали підвищену рухову і мовну активність ігрового характеру. Етап орієнтування у дітей даної підгрупи практично був відсутній. Цим дітям постійно був потрібний контроль і допомога з боку дорослого

На відміну від випробуваних 1, 2 рівнів, вони свій досвід не завжди вміло використовували. Характерним для дітей даного рівня було також нерозуміння залежностей між цілим і його частинами в більш складних завданнях. Цим дітям була властива імпульсивність і негативне ставленням до важкій задачі. У дітей розглянутої підгрупи спостерігалося середнє розвиток аналітико-синтетичної діяльності. Успішність уявного аналізу зорово які сприймаються картинок у випробовуваних даної групи залежала від їх складності та послідовності пред'явлення. Цим дітям потрібно значно більше допомоги.

4 рівень - нижче середнього. До 4 рівнем були віднесені діти, що вирішували завдання з використанням всіх передбачених видів допомоги, а іноді і зовсім відмовлялися вирішувати їх. Своєрідність розумової діяльності даної групи виразно виявилося вже при вирішенні перших завдань. У більшості випадків навідні запитання не допомагали, тільки після підказок і допомоги діти починали давати відповідь. Завжди була потрібна допомога у формі навідних питань.

5 рівень - низький. Діти даної групи були не в змозі встановити зв'язок між предметами. Їм була характерна безсистемність і недостатня активність. Вони не помічали і не визнавали свою помилку навіть тоді, коли експериментатор вказував їм на неї.

Спостерігалося порушення поведінки. Поривчасті, недостатньо скоординовані рухи, загальна рухова розгальмування перешкоджали успішному виконанню завдань. Були також діти, яким заважала виконати завдання недостатня цілеспрямованість діяльності. В цілому у дітей, віднесених до найнижчого рівня успішності вирішення даних задач, виявилося несформованим вміння встановлювати логічні зв'язки між об'єктами.

Отже, було встановлено, що по успішності рішення наочно-образних завдань, здатності логічно мислити та розкривати суттєві зв'язки між предметами, група дітей виявилася вкрай неоднорідною. Серед дітей були такі, які виконували завдання без особливих труднощів, а були й такі, які не змогли виконати завдання. Це підтвердило необхідність здійснення цілеспрямованої педагогічної роботи по організації системи ігрових занять з використанням дидактичних ігор спрямованих на формування логіко - математичного мислення та інтелекту дітей.

Розумові здібності дітей інтенсивно розвиваються в тому випадку, якщо освітня діяльність здійснюється в системі постійного і поступового ускладнення ігор. За підсумками даного етапу був розроблений перспективний план занять з нетрадиційними дидактичними іграми з дітьми 6-7 років з математичного розвитку (Додаток В)

Однією з умов розвитку мислення дошкільників у процесі формування математичних уявлень є створення в дошкільному освітньому закладі розвивального середовища, що виконує по відношенню до дітей різні функції: інформативну, емоційну, спонукальну, творчу, пізнавальну, ігрову. Ми змогли забезпечити ці умови з допомогою вмілого використання матеріалів, що містяться в таких функціональних приміщеннях, як інтелектуальна кімната «Фіолетовий ліс», куточок інтелектуальних ігор в груповій кімнаті. Заняття за нашим планом проводилися 2 рази на тиждень в ігровій кімнаті. А займатися самостійно дидактичними іграми діти мали можливість в групі, в куточку інтелектуальних ігор. Так само нетрадиційні дидактичні ігри, що розвивають логічне мислення, включала як частина заняття з математики, так як метою цих ігор є розвиток розумових операцій, а ігровими діями - маніпулювання цифрами, геометричними фігурами, властивостями предметів

Після всіх занять нами була проведена повторна діагностика за тією ж методикою (Тест Равена) для визначення ефективності нашої методики

Результати діагностики представлені в таблиці № 4:

Таблиця № 4

 

№ п \ п Прізвище, ім'я дитини Рівень розвитку інтелекту (повторне обстеження)
1 Семен А. ВУІ
2 Олег Б. ВУІ
3 Рома Б ВУІ
4 Вадик В. ВСУІ
5 Влад Г. ВСУІ
6 Даша Г. ВСУІ
7 Даша Д ВУІ
8 Ваня Д ВУІ
9 Христина Ж ВУІ
10 Женя З. ВУІ
11 Поліна І. ВСУІ
12 Аріна І. СУИ
13 Влад І. СУИ
14 Віка К. ВСУІ
15 Вероніка До ВСУІ
16 Ваня Л. СУИ
17 Андрій Л. ВСУІ
18 Данило М. СУИ
19 Аріна М. ВСУІ
20 Катя М. НСУІ
21 Надя С. ВСУІ
22 Алена А. ВУІ
23 Влад Ф. ВСУІ
24 Ангеліна Щ ВСУІ
25 Серьожа Ю. СУИ
ВУІ (високий рівень інтелекту) (%) 32
ВСУІ (вище середнього) (%) 44
СУИ (середній рівень) (%) 20
НСУІ (нижче середнього) (%) 8
Нуї (низький рівень) (%) ------

Після проведення системи занять з формування логіко - математичного мислення більшість дітей впоралися з діагностичним завданням. Багато дітей грамотно проаналізували дані малюнки, виділивши істотні зв'язки між об'єктами. Лише деяким вдалося виконати це завдання за допомогою навідних питань. (Катя М. Сергійко Ю).

Динаміка рівня розвитку інтелекту дітей представлена ​​на діаграмі:

Отже, ми бачимо, що результати виконання завдань стали набагато вище, рівень розвитку інтелекту, а отже і логіко-математичного мислення дошкільників підвищився, це говорить про те, що проведені нами підгрупові та індивідуальні заняття поліпшили процес розвитку мислення, і що цілеспрямований розвиток мислення дітей за допомогою дидактичних ігор, приносить позитивні результати.
Вважаю, що поставленої мети я досягла, тому діти вміють мислити, маніпулюють цифрами, геометричними фігурами, властивостями предметів та геометричними поняттями. А це говорить про те, що у них розвинене логіка - математичне мислення.


Висновок

Математика по праву займає дуже велике місце в системі дошкільної освіти. Саме їй відводять особливе місце в процесі формування мислення. Справа в тому, що жодна інша наука не дає можливість глибокого і осмисленого переходу від наочно-дієвого до образного, а, потім, і до логічного мислення. Жоден інший предмет не може дати можливість пізнати процес аналізу та синтезу через класифікацію, групування, порівняння. Вона відточує розум дитини, розвиває гнучкість мислення, вчить логіці. Всі ці якості згодяться дітям і не тільки при навчанні математики. Математичне розвиток дитини не зводиться до того, щоб навчить дошкільника вважати, вимірювати і вирішувати арифметичні завдання. Це ще й розвиток здатності бачити, відкривати в навколишньому світі властивості, відносини, залежності, уміння їх «конструювати» предметами, знаками, словами.

Орієнтування в сучасних програмах розвитку та виховання дітей у дитячому садку, вивчення їх дає підставу для вибору методики. У сучасні програми («Розвиток», «Веселка», «Дитинство», «Витоки» та ін), як правило, включається то логіко-математичний зміст, освоєння якого сприяє розвитку пізнавально-творчих та інтелектуальних здібностей дітей.

Відбираючи методи і прийоми, вихователь повинен пам'ятати, що в основі освітнього процесу лежить проблемно-ігрова технологія. Тому перевага віддається грі, як основного методу навчання дошкільнят, математичним розвагам, дидактичним, розвивальним, логіко-математичним іграм; ігровим вправам; експериментування; вирішення творчих і проблемних завдань, а також практичної діяльності.

Аналіз результатів нашого дослідження дозволив виявити, що наша методика занять з використанням нетрадиційних дидактичних ігор значно підвищила рівень розвитку логіко-математичного мислення у старших дошкільників.

Результати повторної діагностики підтвердили необхідність здійснення цілеспрямованої педагогічної роботи по організації системи ігрових занять з використанням дидактичних ігор спрямованих на формування логіко-математичного мислення.

Таким чином, наше припущення про те, що за допомогою спеціально підібраних дидактичних ігор, включених в освітньо-виховну роботу можна розвинути логіко-математичне мислення старших дошкільників, знайшло своє підтвердження.


Додаток А

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 1326 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: БЕРЛИН-АМСТЕРДАМ-ПАРИЖ(2дня)-ПРАГА | Тестові завдання | Тести із дисципліни | Варіант 5 | Варіант 12 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Сучасні уявлення про гру.| Лютий: Додавання і віднімання чисел

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)