Місце Закарпатської області серед інших регіонів України

Санаторно-оздоровча діяльність та туризм

	Санаторно- оздоровчі заклади	Суб'єкти, що здійснюють туристичну діяльність за ліцензіями
2008/2009	2009/2010
Кількістьзакладів, од
У них ліжкомісць, од			х	х	х
Кількістьоздоровлених,осіб			76965^1	56320^1	52080^1
Загальна вартість перебування всіх оздоровлених у закладах протягом року, тис.грн.	193288,5	231737,9	40801,8^2	27418,1^2	28184,4^2

¹ Кількість обслужених туристів, осіб

² Обсяг туристичних послуг, тис.грн.

Лісове господарство

(на 1 січня)

Площа лісів^1, тис.га	657,4	657,4	…
Обсяг продукції, робіт, послуг, млн.грн.	170,9	165,3	199,2
Заготівля ліквідної деревини, тис. щільних м^3	953,4	905,2	1003,7

МІСЦЕ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ СЕРЕД ІНШИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Для окреслення місця Закарпатської області серед інших регіонів України в основному застосовувався позиційний підхід.
Закарпаття – одна з невеликих областей України. Питома вага регіону за територією – 2,1 %, населення – 2,7 %, що відповідно складає 24 і 17 місце серед серед 27 регіонів України (рис.3.1).

Рис.3.1. Територіальне розташування Закарпатської області

У результаті тривалого впливу низки історичних, природно-географічних і економічних факторів область належала до регіонів з низьким рівнем розвитку продуктивних сил та індустріального розвитку. Існуючі ґрунтово-кліматичні умови та малоземелля не дозволяли розвивати багатогалузеве сільськогосподарське виробництво та задовольняти потреби населення в продовольчих ресурсах. Характерною ознакою для області була праценадлишковість та трудова міграція. Відставала область і від середніх в державі показників забезпеченості елементами соціальної і виробничої інфраструктури, особливо в гірській місцевості. Нижчий, ніж в середньому в Україні, був рівень грошових доходів населення, високим – рівень безробіття.
Реформування всіх сфер соціально-економічного життя у перші роки незалежності України, радикальне трансформування господарського механізму і допущені при цьому прорахунки негативно вплинули на розвиток регіонів, зумовивши виникнення депресивних територіальних суспільних систем, до яких належало і Закарпаття.
Незважаючи на складні умови, в яких опинилась область в період реформ, вона однією з перших в Україні перейшла від тривалого спаду до економічного зростання.
Це стало можливим через те, що були зроблені акценти на формування ефективного регіонального механізму господарської діяльності, спрямованого на стимулювання залучення інвестицій в економіку, задіяння власного природно-ресурсного потенціалу, створення конкурентного середовища через сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. В цілому майже у всіх сферах економіки було досягнуто стабілізації. Відбулися структурні і якісні зміни, незворотним став процес утвердження ефективних форм власності.

Таблиця 3.1

Показники
Територія
Кількість наявного населення
Рівень безробіття
Середньомісячна заробітна плата штатногопрацівника
Валова продукція сільського господарства
Обсяг промислового виробництва				*	*
Обсяг реалізованої промислової продукції	*	*	*
Темп промислового виробництва допопереднього року
Обсяг в розрахунку на одну особу:
- валова додана вартість					*
- інвестиції в основний капітал
- прямі іноземні інвестиції на кінець року
- роздрібний товарооборот
- послуги, реалізовані населенню
Забезпеченість населення у розрахунку на 10 тис. осіб:
- торговою площею в магазинах
- місцями в ресторанному господарстві
- лікарями
- середнім медичним персоналом
- лікарняними ліжками
- житловою площею (на одну особу)
Індекс людського розвитку

*Джерело: [Статистичний щорічник Закарпаття за 2005 рік]

Однак, область по основних параметрах діяльності (виробництву валової доданої вартості, обсягах виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, надходженнях інвестицій в основний капітал) займає достатньо низькі місця у загальнодержавному рейтингу. Доходи населення у розрахунку на одного жителя за рік також нижчі від загальнонаціонального рівня. Так, якщо у 2005 році останній становив 6076,7 грн., то в Закарпатській області – 4669,6 грн. (76,8%). За рівнем середньомісячної номінальної заробітної плати працівників у 2005 році вона була на 16 місці серед усіх регіонів країни і склала 665,2 грн. проти 806,2 грн. (82,5%) в Україні. Такий рівень заробітної плати працівників Закарпаття слід вважати низьким, незважаючи на відносно високі, порівняно з іншими регіонами України, темпами зростання реальної заробітної плати, оскільки він, як і України в цілому, не відповідає стандартам, які мають місце у розвинених країнах світу.
Якщо розглядати рівень економічного розвитку Закарпатської області у європейському вимірі, то показники будуть низькими. Так, у середньому виробництво ВВП на душу населення у країнах ЄС становить понад 10 тис. дол. США на рік, а в Закарпатській області у 2004 р. - лише понад 600 дол. США, тобто близько 6% від середньоєвропейського показника.
В той же час, за показниками динамічного розвитку область є лідером. Так, за даними аналітичного центру “Інститут Реформ”, найдинамічнішими регіонами України протягом 2003 і 2004 рр. були Кіровоградська і Закарпатська області (рис.3.2).

Рис. 3.2. Динамічний рейтинг регіонів за підсумками 2004 р.
*Джерело: [Динамічний рейтинг регіонів за підсумками 2004 р. // www.ipa.net.ua

Сучасний соціально-економічний стан Закарпатської області характеризується високою динамікою показників розвитку майже усіх секторів суспільства, насамперед за індексом людського розвитку та за темпами зростання валової доданої вартості, промислового виробництва, прямих іноземних інвестицій, надходжень до бюджетів усіх рівнів, середньомісячної заробітної плати, роздрібного товарообороту, зниження рівня безробіття.

Рис. 3.3. Динаміка валової доданої вартості у розрахунку на особу у Закарпатській області (у факт. цінах, грн.)

За показником валової доданої вартості в розрахунку на одну особу, який у 2004 році становив 3972 грн., область відставала від загальнодержавного показника і займала 23 місце (табл.3.1), але за темпами цього показника область є серед найбільш динамічних в Україні.

Рис. 3.4. Динаміка темпів росту валової доданої вартості (у порівняних цінах, у % до попереднього року)

Аналіз індексів виробництва валової доданої вартості свідчить про їх зростання на 107,8% у 2000р., 110,6% у 2001 р., 109,0% у 2002 р., 118,7 % у 2003 р., 109,3% у 2004 р. порівняно з попередніми роками. Якщо у 2000 р. область займала за цим показником третє місце серед регіонів України, у 2002 р. – друге, то у 2003 р. - вже перше.
Темпи виробництва промислової продукції в області протягом 2000-2005 років були майже удвічі вищі, ніж в Україні. Індекс виробництва промислової продукції у 2005 році до 1992 року склав 180%, що складає 2-е місце в Україні після м. Києва (рис. 3.5.).

Рис. 3.5. Динаміка індексів обсягу промислової продукції Закарпатської області (%)

Індекси продукції сільського господарства за період 2002-2003 рр. також були більшими від загальних у країні. У 2004-2005 роках темпи виробництва продукції сільського господарства знизились.
Високої динаміки було досягнуто у залучені прямих іноземних інвестицій та у зовнішньоекономічній діяльності. Темпи залучення прямих іноземних інвестицій у 2002 році склали 118,8 %, у 2003 – 142,2 %, у 2004 – 134,5 % і дещо нижчі у 2005 році – 107,0 %, що обумовлено змінами у законодавстві щодо діяльності спеціального режиму інвестування (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Динаміка обсягів залучення та приросту іноземних інвестицій, млн.дол.США

Станом на 01.01.2006 р. прямі іноземні інвестиції в економіку Закарпаття склали 261,3 млн. дол. США. (1,6% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій по Україні), приріст прямих іноземних інвестицій за 2005 р. склав 45,6 млн. дол. США. У розрахунку на одну особу прямі іноземні інвестиції в області склали 210,0 дол. США, що дозволило Закарпатській області зайняти 8 місце серед регіонів України за цим показником.
Прямі іноземні інвестиції в економіку області вклали інвестори з 45 країн світу, при цьому на п’ять з них припадає третина загального обсягу інвестицій. Основними країнами-інвесторами є Сполучені Штати Америки – 41,1 млн. дол. США, Японія – 31,3 млн. дол. США, Німеччина – 29,6 млн. дол. США, Угорщина – 27,2 млн. дол. США, Австрія – 26,1 млн. дол. США.
Основна частка іноземних інвестицій (81,2%) зосереджена у промисловості. Незначні обсяги прямих іноземних інвестицій припадають на сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 1,9%.
У промисловості найбільше прямих іноземних інвестицій припадає на машинобудування – 64,6 млн. дол. США (30,4%), виробництво деревини та виробів з неї – 43,3 млн. дол. США (20,3%), харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – 37,6 млн. дол. США (17,7%), легку промисловість – 23,0 млн. дол. США (10,8%) (рис. 3.7.).

Рис. 3.7. Структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у 2005 році, %

Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської області достатньо розвинені, область здійснює зовнішньоекономічну діяльність з 93 країнами світу, що дозволяє їй займати у 2005 році 13-те місце серед інших регіонів країни по експорту і 9-те – по імпорту. Однак, по обсягах вони незначні. Так, вартість експорту товарів у 2005 р. складала 552,3 млн. дол. США, або 1,6% від загального експорту України. Імпорт товарів становив лише 686,4 млн. дол. США (1,9 %).

Рис. 3.8. Обсяги зовнішньої торгівлі товарвами та послугами, млн.дол.США

Майже весь обсяг експорту припадає на європейські країни і складає 94,2%. Торговими партнерами Закарпатської області є Угорщина, Австрія, Німеччина та Словаччина, взаємовідносини між якими складають 71,7% загального показника експорту. Частка експорту до країн СНД становить 4,3%.
Вагому частку в обсязі експорту та імпорту займає давальницька сировина та продукція, виготовлена з неї. За 2005 рік підприємства області одержали давальницької сировини на 305,4 млн. дол. США, що склало 44,5% загального обсягу імпорту в області. Експорт готової продукції, яка виготовлена областю з іноземної давальницької сировини, становив 362,1 млн. дол. США, або 65,6% загального обсягу експорту.
Експорт та імпорт послуг є невеликим і складав, відповідно, 31,3 млн. дол. і 27, 2 млн. дол. США.
Досить високі темпи зростання порівняно з іншими регіонами України протягом останніх років були обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів, роздрібного товарообороту, реальної заробітної плати та створення нових робочих місць.
У 2005 році в області отримано доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) на 47,9% більше, ніж у 2004 році (в Україні – на 33,2%), абсолютний приріст доходів місцевих бюджетів на одну особу склав 118,8 грн. Як наслідок, видатки на одного жителя на освіту збільшились на 54,6%, охорону здоров`я – на 41,7% (рис. 3.9.). Частка області в доходах місцевих бюджетів України склала 1,5 % (21 місце).
Зростання у 2005 році доходів населення на 36,2 % сприяло їх капіталізації. Депозити фізичних осіб збільшувались значно вищими темпами (на 78,4% до 676,0 млн. грн.), ніж юридичних (на 46,3% до 281,0 млн. грн.) – майже у 2,5 рази більше.

Рис. 3.9. Структура видатків зведеного бюджету Закарпатської області, 2005 рік

За даними аналітичного центру “Інститут Реформ”, динамізм регіональної економіки Закарпаття обумовлений подвійним збільшенням довгострокових банківських кредитів та зростанням будівельної діяльності. Область два роки поспіль перебувала на верхівці Динамічного рейтингу, який розраховується на основі індексів 13 показників. Одними з найвищих за цей період (2003-2004рр.) були темпи скорочення безробітних, зростання депозитів населення, а також приріст промислового виробництва. За даними експертів, динамізму регіональної економіки сприяли надані державою преференції щодо залучення інвестицій через закони України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області” та "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття", які дозволили зміцнити економічний потенціал області, про що свідчать показники збільшення частки області на 1-2 відсоткових пункти в економіці України по виробництву валової доданої вартості, промислової та сільськогосподарської продукції. Закарпаття випередило всі області Західного регіону України по надходженню прямих іноземних інвестицій на одну особу, які були спрямовані на створення нових виробництв, реконструкцію і модернізацію діючих. В області працюють такі всесвітньовідомі компанії як "Фішер", "Філіпс", "Флекстронікс", "Шкода", "Фольксваген", "Ауді", "Леоні", "Хенгель", "Ядзакі", "Гроклін", "Джейбіл" та інші.
Таким чином, Закарпаття в системі загальнонаціонального і регіонального рівнів відноситься до регіонів з нереалізованими можливостями. Застосування позиційного підходу при аналізі таблиці 3.1 дає можливість зробити такий висновок:
1. Варіація показників показує, що Закарпатська область займає місця з 4 по 25, що свідчить про високі потенційні можливості регіону у вирівнюванні та зростанні проблемних сфер.
2. Використання трудових ресурсів є недостатнім і не забезпечує необхідний рівень розвитку економіки.
3. За індексом людського розвитку регіон входить у п’ятірку найкращих в України, що засвідчує про підвищення добробуту населення, покращення умов проживання, освіти, праці.
Отже, логічним є формування стратегії, спрямованої на створення кваліфікованих робочих місць на основі використання якісних характеристик трудових ресурсів.

Дата добавления: 2015-08-21