Термінологічний словник. Національна правова система– це конкретно-історична, обумовлена об`єктивними

Національна правова система – це конкретно-історична, обумовлена об`єктивними соціально-економічними, політичними, культурними та ін. закономірностями розвитку суспільства цілісна система всіх правових явищ, які існують в певній країні світу - система права, система законодавства, правовідносини, правосвідомість, правова культура тощо, (тобто комплекс взаємопов`язаних і узгоджених правових засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також правових явищ, які виникли в результаті такого регулювання).

Правова сім`я - сукупність національних правових систем в межах одного типу права, що об`єднані спільністю історичного, ідеологічного (включаючи релігію) шляху його формування, структури джерел, провідних галузей та правових інститутів, юридичної культури та мислення, а також правозастосування.

Порівняльне правознавство – один із напрямків у межах загальної теорії держави і права, метою якого є встановлення співвідношення і взаємовпливу спільного і відмінного у правових явищах як в історичному, так і в географічному вимірах.

Іслам (в перекладі з арабської - „покірність”) – морально-релігійна система цінностей, викладена у Корані; в основі ісламу є ідея єдиного Бога (Аллаха), влада якого – безмежна, у зв`язку з цим вчення Корану є незмінним, завершеним, його положення – імперативними, а людська спільнота має виконувати принципи права, встановлені Богом, і не вправі їх змінити; в УІІ-УІІІ ст.ст., виконуючи приписи Корану щодо ведення війни з невірними до поки не скінчиться неспокій і пригноблення, не утвердяться по всій землі віра в Бога, поборники цієї релігії завоювали Сірію, Палестину, Ірак, Іран, Єгипет, Іспанію, Вірменію, Грузію, утворивши арабський халіфат; в ісламі сформувалось декілька течій, основні серед яких суннізм та шиїзм.

Практика іджтихаду – це творча розробка і тлумачення положень Корану і Сунни (мусульманських переказів про життя Мухаммеда – засновника ісламу, а також тлумачення ісламу, яка складається з хадісів) представниками теократично-юридичних шкіл, авторитетними правниками, що здійснювалося згідно з встановленими правилами; до них відносяться тлумачення по аналогії (Кіяс), а також одностайний погляд на фактичні обставини знавців права, котрий має силу рішення всієї общини;

Фетва – рішення вищих мусульманських керівників („людей релігії””).

Іджма – узгоджена думка мусульманських авторитетів з будь-яких питань.

Навчальні завдання

Дата добавления: 2015-08-21