Класифікація важких металів та їхня роль у біоценозах

Важкі метали вже зараз займають друге місце за ступенем небезпеки, поступаючись пестицидам і значно випереджаючи такі широко відомі забруднювачі, як двоокис вуглецю і сірки. У перспективі вони можуть стати більш небезпечними, ніж відходи атомних електростанцій і тверді відходи. Забруднення ВМ пов'язано з їх широким використанням в промисловому виробництві. У зв'язку з недосконалими системами очистки ВМ потрапляють у навколишнє середовище, в тому числі і в ґрунт, забруднюючи і отруюючи його. ВМ відносяться до особливих забруднюючих речовинах, спостереження за якими обов'язкові у всіх середовищах.

Ґрунт є основним середовищем, в яке потрапляють ВМ, в тому числі з атмосфери і водного середовища. Воно ж служить джерелом вторинного забруднення приземного повітря і вод, що потрапляють з нього в Світовий океан. З ґрунту ВМ засвоюються рослинами, які потім потрапляють в їжу.

Термін «важкі метали», що характеризує широку групу забруднюючих речовин, отримав останнім часом значного поширення. В різних наукових і прикладних роботах автори по-різному трактують значення цього поняття. У зв'язку з цим кількість елементів, що відносяться до групи важких металів, змінюється в широких межах. В якості критеріїв приналежності використовуються численні характеристики: атомна маса, щільність, токсичність, поширеність в природному середовищі [17, 25].

На сьогоднішній день до важких металів відносять більше 40 елементів періодичної системи Д.І.Менделєєва з атомною масою понад 40 атомних одиниць: V, Cr, Mn, Fe, Co, Ni, Cu, Zn, Mo, Cd, Sn, Hg, Pb, Bi і ін. За класифікацією М. Реймерс важкими слід вважати метали з щільністю більше 8 г/см³. При цьому важливу роль в класифікації важких металів грають наступні умови: їх висока токсичність для живих організмів у відносно низьких концентраціях, а також здатність до біоакумуляції і біомагніфікаціі. Практично всі метали, які потрапляють під це визначення (за винятком свинцю, ртуті, кадмію та вісмуту, біологічна роль яких на даний момент не зрозуміла), активно беруть участь в біологічних процесах, входять до складу багатьох ферментів [2, 36].

Найпотужнішими постачальниками відходів, збагачених металами, є підприємства з виплавки кольорових металів (алюмінієві, глиноземні, мідно-цинкові, свинцево-плавильні, нікелеві, титано-магнієві, ртутні та ін.), а також з переробки кольорових металів (радіотехнічні, електротехнічні, приладобудівні, гальванічні і ін.). В пилу металургійних виробництв, заводів з переробки руд концентрація Pb, Zn, Bi, Sn може бути підвищена в порівнянні з літосферою на кілька порядків (до 10-12), концентрація Cd, V, Sb - в десятки тисяч разів, Cd, Mo, ​​Pb, Sn, Zn, Bi, Ag - в сотні разів. Відходи підприємств кольорової металургії, заводів лакофарбової промисловості та залізобетонних конструкцій збагачені ртуттю. В пилу машинобудівних заводів підвищена концентрація W, Cd, Pb (таблиця 1).

Таблиця 1

Дата добавления: 2015-08-21