Глосарій

Автор (лат. autor) — це фізична особа, творчою працею якої створено твір. Автор – творець художнього чи публіцистичного твору, наукового дослідження, проекту, винаходу та ін. Також автором твору може вважатися особа, вказана як автор на оригіналі або примірникові твору, якщо відсутні докази того, що автором твору є інша особа. [3]

Автором може бути громадянин України, іноземний громадянин, або особа без громадянства. Не мають значення вік та професія автора. Таким чином, автором твору може бути малолітня особа (до 14 років), неповнолітня особа (від 14 до 18 років). Малолітня особа має право здійснювати лише особисті немайнові права на твір. Здійснювати майнові права можуть батьки або опікуни цієї малолітньої особи, але вони не беруть на себе зобов’язань під час такого здійснення. Неповнолітня особа має право самостійно здійснювати права на твір у повному обсязі (тобто укладати ліцензійні та авторські угоди).

Автором твору на території України може бути іноземна юридична особа, якщо законодавство відповідної країни визнає за нею таку можливість.

Аудиторія, або авдиторія (лат. auditorium, від лат. auditor — слухач) – у збірному значенні: це соціальна спільнота людей, об’єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доносять її до цієї спільноти. Слово використовується також для позначення загалу слухачів чи глядачів засобів масової інформації.

Баланс – фінансовий стан підприємства, який складається на певну дату. Він має дві частини: актив, де представлені господарські засоби, і пасив, де згруповані їхні джерела. Актив складається із двох розділів: необоротні та оборотні активи. Пасив – із п’яти розділів: власний капітал; забезпечення майбутніх витрат і платежів; довгострокові зобов’язання; поточні зобов’язання; доходи майбутніх періодів.

Оскільки у балансі відображаються активи (ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, імовірно, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому), зобов’язання (заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, очікувано, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди) та власний капітал (частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань), то підсумок активу балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу, тобто пасиву балансу.

Бізнес-план (англ. business plan) – техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства в ринкових умовах, програма його діяльності; він характеризує модель підприємства в майбутньому, в якому відображені у збалансованому вигляді основні планові економічні показники його діяльності – доходи, витрати, прибуток, вкладення в основні засоби, виплати та надходження грошових коштів.

Він складається для діючого підприємства, нового виду діяльності або продукції, для нового підприємства. Бізнес-план потрібен керівникові фірми, акціонерам, інвесторам. Бізнес-план частіше складається на рік, два роки, зрідка на більший період. Розрізняють стратегічне, середньотермінове та поточне планування.

Стратегічні плани складаються на період в 5–10 років та містять лише основні стратегічні показники діяльності, наприклад, обсяг продаж, частку ринку, прибуток. Середньотермінові плани (2–5 років) містять більш деталізовані показники. Середньотермінове планування застосовується з метою визначення ресурсів, необхідних для досягнення економічних цілей підприємства та джерел їх надходження. Короткотермінові плани (до двох років), які зазвичай називають бюджетами, використовуються для поточного управління діяльністю підприємства.

Власкор – власний кореспондент, штатний співробітник редакції періодичного друкованого видання, що постійно надсилає, передає матеріали з того району, області, краю, республіки, країни, де він живе і працює. Власкор виконує різні доручення своєї редакції організаційного або іншого характеру, проводить роботу з місцевим активом газети, а також позаштатними кореспондентами.

Газета – друковане періодичне видання, в якому публікуються матеріали про поточні події; один із основних і найстаріших засобів масової інформації. Обсяг газети може бути від 2 і до 100 (і навіть більше) шпальт. Прообразом газети вважають древні рукописні зведення новин. У Венеції в ХVІ ст. за зведення новин платили дрібну монету – gazzetta (звідси і пішла назва). Газета має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Журнал (часопис) – це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через тривалі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай в обкладинці.

Інформаційний ринок – система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Коректура – процес виправлення помилок, допущених при наборі оригінала або верстці сторінок.

Кореспондент – постійний працівник редакції, який виступає як автор і виконує завдання редакції газети.

Маркетинг (від англ. marketing – продаж, торгівля на ринку) – управління створенням товарів та послуг і механізмами їх реалізації як єдиним комплексним процесом. Більшість дослідників сходяться на думці, що маркетинг – це процес. Він починається з дослідження, для якого збирається працювати компанія. Маркетологи визначають потенційний попит та його розмір (місткість сегмента ринку), тобто виявляють покупців, потреби яких повною мірою не задоволені або мають інтерес до певних товарів та послуг. Маркетинг починається не лише з товару, а й із пошуку платоспроможного споживача, який готовий дещо купити.

Менеджмент – походитьвід англійського дієслова to manage (керувати), яке, у свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука). Менеджмент (тобто управління) – це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань.

Менеджмент проходить крізь все підприємство, торкається практично всіх сфер його діяльності. Основні функції менеджменту: планування, організація, мотивація, комунікації, управління, процеси розробки і прийняття рішень, контроль.

Періодичне видання – це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз на квартал, місяць, тиждень, через день, щоденно тощо) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.

Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємства можуть створюватись для здійснення підприємництва, некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство – юридична особа, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Редактор (головний редактор) – керівник періодичного друкованого видання. Відповідає за його напрям, зміст, оформлення; вирішує також всі організаційні та адміністративні питання.

Редакція газети – колектив працівників, які займаються підготовкою до випуску в світ газети, журналу, книги; структура її залежить від видання, його обсягу, значення.

Редколегія – дорадчий орган при редакторові газети, журналу. Складається з редактора, його заступника, відповідального секретаря редакції, завідувачів відділів, які керують літературними працівниками (кореспондентами, оглядачами, спецкорами, власкорами). Редколегія вирішує найважливіші питання, пов’язані з планами і поточними справами.

Рекламна стратегія – довгострокова масштабна програма, яка орієнтована на головну рекламну мету.

Репортер – співробітник редакції, який збирає і готує до газети інформацію.

Ринкова економіка – форма організації економіки, за якої продукт, що виробляється, стає товаром з метою продажу на ринку.

Ринок – місце взаємодії продавців та покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару. Походження цього слова пов’язують з німецьким словом Ring, що означає “кільце”, оскільки центр середньовічного міста мав вигляд площі з будинком магістрату (ратушею) в центрі та будинками довкола (кільцем). Як правило, після надання місту магдебурзького права на такій площі періодично проводились ярмарки, а згодом розміщувались крамниці та торговельні ятки. Звідси перенесення назви центральної площі міста на явище, яке ще по-східному називають “базар”.

Товар – продукт природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну й купівлі-продажу; продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж; матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Адам Сміт у результаті аналізу процесу обміну вказував на наявність у будь-якому товарі одночасно двох різних категорій: споживчої вартості (цінність для споживача) та обмінної вартості (вартість, яка регулює відносини при товарообміні).

Фінансовий план –це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові: прогноз обсягів реалізації; баланс грошових надходжень та витрат;таблицю доходів та витрат; прогнозований баланс активів та пасивів підприємства; розрахунок точки беззбитковості.

Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі, яку вважають для себе найбільш прийнятною.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат.

Поточний фінансовий план складається на рік із розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів. Розбивка річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частини. Поточний фінансовий план можна розробляти на підставі річного плану руху грошових коштів за видами діяльності із розбивкою по кварталах.

За допомогою такої форми плану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошових коштів і обґрунтованість їх витрачання за видами діяльності.

газетно-ЖУРНАЛЬНИЙ менеджмент: методичні вказівки до вивчення дисципліни для студентів напряму 6.030301 – Журналістика / [укл. А.В. Кобинець]. – Запоріжжя: КПУ, 2011. – 64 с.

Редактор Г.І. Гутман

Технічний редактор А.А. Ільєнкова

Підписано до друку 19.09.2011.

Формат 60×84/16. Гарнітура Times

Обл.-вид. арк. 3,52. Тираж 300 прим. Зам. № 191-10М

Видавець та виготовлювач

Класичний приватний університет

69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

серія ДК, № 3321 від 25.11.2008 р.

[1] У підготовці цього розділу використані матеріали досліджень С. Гуревича (“Основы редакционного менеджмента”), М. Недопитанського (“Журналістський менеджмент”).

[2] У підготовці цього розділу використані матеріали сайта http://www.library.cjes.ru.

[3] Під час підготовки “Глосарію” (Додпток Б) використані матеріали “Довідника журналіста” М.Богданова та Б.Вяземського, “Словника журналіста” за ред. Ю. Бідзілі, “Вікіпедії”.

Дата добавления: 2015-08-21