Підприємства, організації та особи, перед якими дане під­приємство має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а сама заборгованість — кредиторською.

Зобов'язання поділяються на: довгострокові зобов'язання і поточні зобов'язання.

До довгострокових зобов'язань належать:

— довгострокові кредити банків — заборгованість підпри­ємства банкам по отриманих від них кредитах, строк погашен­ня яких не припадає на звітний період;

— інші довгострокові фінансові зобов'язання — сума довго­строкової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які на­раховуються відсотки;

— інші довгострокові зобов'язання (заборгованість по довго­строкових векселях, по фінансовій оренді, відстрочених подат­кових зобов'язаннях тощо).

До складу поточних зобов'язань належать зобов'язання, що підлягають погашенню на вимогу кредиторів, а також та час­тина зобов'язань, яка буде погашена протягом операційного циклу або протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. До таких зобов'язань належать:

— короткострокові кредити банків — сума поточних зобов'язань перед банками за отримані від них короткостро­кові кредити;

— кредиторська заборгованість за товари, роботи і послу­ги — сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за одержані матеріальні цінності та надані послуги;

— поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом та поза­бюджетних платежах, по оплаті праці, по страхуванню (по соціальному страхуванню, пенсійному забезпеченню, страху­ванню майна тощо), з учасниками по нарахованих дивідендах та інших операціях;

— інші поточні зобов'язання (по векселях виданих, одержа­них авансах, внутрішньовідомчих та інших розрахунках).

Господарські засоби підприємства знаходяться у постійному русі, змінюючи власну форму. Зміна господарськими засобами матеріально – речової форми називається господарським процесом. До складу господарських процесів входять процеси постачання, виробництва і збуту.

Процес постачання, як об’єкт бухгалтерського обліку, включає господарські операції із придбання виробничих запасів, необхідних для виробництва продукції.

Процес виробництва – це створення готової продукції, шляхом змінювання форми виробничих запасів.

Процес реалізації – це зміна виготовленою продукцією товарної форми на грошову, тобто передача її покупцям за грошові кошти.

Метод бухгалтерського обліку.

Методом бухгалтерського обліку називають сукупність прийомів за допомогою яких вивчається предмет (тобто господарська діяльність підприємства). Окремі прийоми називають також елементами методу бухгалтерського обліку. Прийнято виділяти вісім прийомів, або елементів методу бухгалтерського обліку: документація, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, грошова оцінка, калькулювання, баланс і звітність.

Документація – це спосіб первісного відображення спостереження за господарськими операціями. Господарська операція – це частина господарського процесу, що характеризується змінами у складі господарських засобів. Результатом застосуванняцього прийому є складання бухгалтерських документів. Прийом документації придає бухгалтерському обліку характер достовірності. Проте не всі господарські операції можливо зафіксувати в документах в момент здійснення (це неможливо, наприклад, у випадках помилок, недостач і т.п.) Тому доповненням до першого прийому є другий – інвентаризація.

Інвентаризація – це спосіб виявлення фактичної наявності матеріальних,грошових та інших засобів. Інвентаризація здійснюється шляхом порівняння фактичної наявності об’єктів обліку з бухгалтерськими даними про них. Прийом інвентаризації придає бухгалтерському обліку характер об’єктивності.

Дата добавления: 2015-09-05