Загальні положення тактики слідчого огляду

Кожний з видів слідчого огляду має свої особливості, що визначають їх тактику. Однак існує ряд положень процесуального, тактичного характеру, загальних для всіх видів слідчого огляду (обов’язкова участь двох понятих; можлива участь спеціаліста; огляд будь-якого об’єкту за правилом “від загального до часткового”; проведення огляду, по можливості, вдень тощо).

Розглянемо загальні положення тактики слідчого огляду. На цьому рівні варто виділити основні правила (принципи), якими повинні керуватись його учасникі та, в першу чергу, організатор. До їх числа відносять:

- законність (огляд проводиться з дотриманням процесуальних вимог, застосовувані тактичні прийоми також не суперечать закону);

- науковість (тактично виправдане застосування рекомендацій та прийомів, вироблених наукою криміналістикою, правильне та вміле використання техніко-криміналістичних засобів);

- своєчасність (з одного боку, це термінове проведення огляду одразу після виникнення в ньому необхідності, яке спрямовано на максимальне виявлення та збереження об’єктів; з іншого боку, це тактично вірне визначення моменту проведення окремого виду огляду у комплексі тактичної операції);

- об’єктивність (дослідження та фіксація всього виявленого у тому вигляді, в якому воно існувало в дійсності);

- повнота (виявлення, фіксація та дослідження всіх тих фактичних даних, що мають доказове значення для розслідування злочину; крім того, виявлення та фіксація так званих “негативних обставин”, виявлення та вилучення навіть слідів й інших об’єктів, відношення яких до злочину не є очевидним чи викликає сумніви);

- єдине керівництво (передбачає таку організацію проведення огляду, коли всі учасники працюють під керівництвом однієї особи – слідчого, вказівки котрого обов’язкові для виконання іншими);

- послідовність та методичність (суворий порядок дій, виконуваних під час огляду, спрямований на поступове виявлення ознак об’єкту та їх максимальне збереження; застосування правила “від загального до часткового”; послідовний перехід на місці події від одного об’єкту до іншого).

Для прикладу розглянемо вагомість своєчасного проведення огляду. Так, у справі про крадіжку майна з будинку громадянина К., який безпосередньо звернувся у райвідділ ОВС з заявою про злочин, слідчий, замість того, щоб негайно виїхати на місце події, вирішив одразу порушити кримінальну справу та допитати потерпілого щодо відомих йому обставин, кола підозрюваних ним осіб, розміру матеріальної шкоди тощо. Доки тривав допит, з роботи повернулась дружина потерпілого й, побачивши вдома безлад, все прибрала, при цьому викинула уламки скла з кватирки вікна, витерла брудні сліди на підвіконні, на склі, дверцятах та шухлядах серванту, прибрала підлогу та покриття на ній за допомогою пилососу. Внаслідок цього під час огляду не було виявлено придатних для ідентифікації слідів рук ні всередині, ані ззовні приміщення, зафіксовано вже порушену обстановку. Лише на віконній рамі було знайдено мікрочастку тканини та виявлено фрагмент сліду взуття у квітнику. Це не дозволило розкрити злочин по “гарячих слідах”, а злочинця було встановлено через тривалий час після вчинення ним нової крадіжки, майна ж взагалі знайдено не було. Навпаки, більш оперативне реагування на повідомлення про злочин, дозволило б у сприятливому випадку виявити сліди рук, перевірити їх по дактилоскопічному обліку, встановити особу крадія, швидше здійснити його пошук та повернути викрадене.

Вагомість своєчасного проведення огляду непрямо підтверджено й у законодавстві, адже огляд місця події дозволено проводити до порушення кримінальної справи.

Розглянемо також об’єктивність проведення огляду. Слідчий зобов’язаний прийняти усіх заходів для всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин вчинення злочину. Об’єктивність огляду міститься перш за все в дослідженні та фіксації всього виявленого лише у тому вигляді, в якому воно існувало в дійсності. Під час огляду не виключені елементи суб’єктивного підходу. Вони можливі тому, що сприйняття слідчим об’єктивної дійсності, тобто об’єктів огляду, носить суб’єктивний характер. Тому необхідно в якомога більшому ступені прибрати суб’єктивність сприйняття об’єктів огляду слідчим. На виконання цього спрямована рекомендація щодо фіксації в протоколі огляду всього в тій послідовності й у тому вигляді, як воно виявлено в момент огляду. Суттєву допомогу в цьому надає й відеозйомка всієї площини об’єкта в цілому й у деталях. Навіть якщо співробітник під час огляду випадково не зверне увагу на якісь деталі, відеозапис слідчої дії у будь-який час надасть йому можливість немов би знову провести огляд та у більш спокійній обстановці проаналізувати все, що зафіксував об’єктив.

Об’єктивність огляду ще й у тому, що слідчий при проведенні цієї дії не повинен віддавати перевагу жодній з версій, що перевіряються, а досліджувати об’єкти огляду з урахуванням всіх наявних та можливих версій. Об’єктивність огляду ще й у тому, що у протоколі не можуть наводитись висновки та припущення слідчого. Результати огляду, зафіксовані у протоколі, це відображення думок слідчого про те що він бачив та виявляв, але самі думки, тобто оцінки й висновки залишаються за межами протоколу. Протокол повинен відобразити дійсність без коментарів слідчого.

Дата добавления: 2015-08-13