Які причини виникнення та надання страхових по­слуг?

а) збільшення обсягів виробництва;

б) надання безповоротної допомоги юридичним і фізичним особам;

в) потреба у здійсненні запобіжних заходів, спрямованих на змен­шення страхового ризику;

г) прагнення обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з діяльністю юридичних осіб та життям і діяльністю фі­зичних осіб.

2. Потребу у здійсненні страхування розглядають в таких аспектах:

а) економічному, кримінальному, космічному, навчальному, експери­ментальному;

б) природному, соціальному, ціноутворення, методичному;

в) фізичному, економічному, соціальному, юридичному, екологічному;

г) природному, економічному, соціальному, юридичному, міжнародному.

3. Категорію «страхового захисту» характеризують такі ознаки:

а) випадковий, ймовірний характер настання страхової події;

б) настання страхової події, пов'язане із свідомою діяльністю людини;

в) неможливість розподілу збитку від настання страхової події як у просторі, так і в часі;

г) вираження та відшкодування збитку за будь-яких обставин.

4. Принцип суброгації означає, що:

а) договори довгострокового страхування мають накопичувальний характер;

б) договір передбачає відшкодування конкретних збитків конкретної особи;

в) здійснюється перехід до страховика, який сплатив страхове від­ шкодування, права вимоли щодо винної у збитках особи;

г) страхування можливе лише за умов високого довір'я між страхо­виком і страхувальником.

5. Принцип контрибуції означає, що:

а) дії страховиків, що приймають ризик, значною мірою залежать від їх фінансової спроможності і надійності по виконанню страхових зобов'язань;

б) здійснюється поширення активності страховика за межі одного ризику;

в) страховиком відшкодовується фактичні збитки за мінусом безумов­ної франшизи, що сприяє поєднанню самострахування зі страху­ванням;

г) страховик має право звертатись до інших страховиків, які за про­даними полісами несуть відповідальність перед одним і тим же страхувальником, з пропозицією розділити витрати на відшкоду­вання збитків.

6. Форми страхових зобов'язань:

а) майнова, особиста відповідальності;

б) обов'язкова і добровільна;

в) юридична, економічна, історична;

г) визначена договором та чинним законодавством.

7. Ринок страхових послуг - це:

а) сфера обігу цінних паперів;

б) вид цивільно-правових відносин щодо захисту фізичних та юридич­них осіб від несприятливих подій в їх житті та діяльності;

в) частина фондового ринку, на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;

г) особлива сфера грошових економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар - страхова послуга.

8. За характером роботи страхові компанії поділяють на:

а) державні і приватні;

б) керовані, некеровані і ті, що піддаються регулюванню;

в) страхові компанії, що надають послуги зі страхування життя, загальних видів страхування та перестрахування;

г) іноземні та вітчизняні юридичні особи.

9. Державне регулювання страхової діяльності в Україні здійснюється у таких формах:

а) розробка правил страхування державними органами, залучення банків до страхування;

б) ліцензування страхової діяльності і реєстрація страховиків;

в) роздержавлення і приватизація майна публічних страховиків;

г) розробка правил по всіх видах страхування державними органа­ми.

10. Уповноваженим органом, що видас ліцензії на право на­

Дата добавления: 2015-08-10