Стаття 82. Прийняття рішення

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення приймається в засіданні суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується трьома суддями — більшістю голосів суддів. Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

Додаток 2.13

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ "ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ"

від 24 квітня 1997 року

(Витяг)

З метою зміцнення національної безпеки держави, забезпечення належного захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, посилення боротьби зі

злочинністю, особливо організованими її формами та відповідно до пунктів 1 і 15 статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) постановляю:

1. Утворити Національне бюро розслідувань України як центральний орган виконавчої влади.

2. Визначити, що основними завданнями Національного бюро розслідувань України є:

· проведення відповідно до законодавства України досудового слідства та опе-ративно-розшукових заходів в особливо складних кримінальних справах про злочини, які становлять значну суспільну небезпеку;

· інформаційно-аналітична робота з метою виявлення й усунення причин та умов, які сприяють корупції, вчиненню інших небезпечних злочинів, прогнозування динаміки злочинності в суспільстві.

3. Національне бюро розслідувань України очолює Директор, який безпосередньо підпорядковується Президентові України. Директор призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України Президентом України. Повноваження Директора Національного бюро розслідувань України припиняються Президентом України.

Призначити ЛИТВАКА Олега Михайловича Директором Національного бюро розслідувань України.

Директор Національного бюро розслідувань України має першого заступника і заступників, яких за його поданням призначає на посади і звільняє з посад Президент України.

4. Національне бюро розслідувань України покладені на нього завдання виконує як безпосередньо, так і через підпорядковані йому регіональні бюро розслідувань, що утворюються в Автономній Республіці Крим, місті Києві та окремих областях залежно від криміногенної обстановки.

Регіональні бюро розслідувань очолюють начальники, яких за поданням Директора Національного бюро розслідувань України призначає на посади і звільняє з посад Президент України.

6. Національне та регіональні бюро розслідувань формуються з працівників існуючих оперативно-слідчих підрозділів правоохоронних органів, військовослужбовців тощо, які приймаються на роботу на підставі контракту. Умови і строк дії контракту визначаються Кабінетом Міністрів України.

8. Положення про Національне бюро розслідувань України затверджує Президент України за поданням Директора Національного бюро розслідувань України.

Директору Національного бюро розслідувань України у двомісячний строк подати на затвердження проект зазначеного Положення.

9. Установити, що проведення досудового слідства і оперативно-розшукових заходів Національне та регіональні бюро розслідувань здійснюють після внесення в установленому порядку змін і доповнень до відповідних законодавчих актів.

Додаток 2.14

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ "ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ АДВОКАТІВ З НАДАННЯ ГРОМАДЯНАМ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ"

від 14 травня 1999 року № 821

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, що додається.

2. Міністерству юстиції та Міністерству фінансів привести власні нормативно-правові акти з питання оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави у відповідність із цією постановою.

3. Міністерству фінансів під час підготовки проекту державного бюджету на наступні роки передбачати за наданими Міністерством юстиції розрахунками асигнування на оплату праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1991 р. № 315 "Про порядок оплати праці адвокатів по наданню юридичної допомоги у кримінальних справах".

ПОРЯДОК ОПЛАТИ ПРАЦІ АДВОКАТІВ З НАДАННЯ ГРОМАДЯНАМ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ

1. Цей Порядок визначає механізм оплати праці адвокатів з надання правової допомоги в кримінальних справах громадянам, звільненим особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором чи судом від оплати правової допомоги у зв'язку з їхньою малозабезпеченістю, а також у разі, коли адвокат за їх призначенням брав участь у процесі дізнання, попереднього слідства чи в судових засіданнях. Підставою для оплати праці адвокатів з надання правової допомоги громадянам у кримінальних справах у таких випадках є постанова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, ухвала суду чи постанова судді та оформлена ними довідка про участь адвоката у справі (додаток 1).

2. Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати правової допомоги або про призначення адвоката та довідка про його участь у справі подаються керівнику адвокатського об'єднання (адвокату, якщо він працює індивідуально), який складає довідку-розрахунок у трьох примірниках згідно з додатком 2.

Один примірник довідки-розрахунку керівник адвокатського об'єднання (адвокат) надсилає особі, яка провадила дізнання, слідчому, прокурору чи суду для приєднання до кримінальної справи, другий використовується для проведення оплати, третій зберігається у справах адвокатського об'єднання (адвоката).

3. Оплата праці адвокатів здійснюється згідно з цим Порядком за рахунок державного бюджету в розмірі 15 гривень за повний робочий день.

Якщо адвокат був зайнятий у справі неповний робочий день, то оплата його праці провадиться пропорційно до затраченого часу виходячи з цього розміру оплати.

4. У разі, коли адвокат надавав правову допомогу підозрюваному, обвинуваченому чи підсудному у процесі дізнання, попереднього слідства або в судових засіданнях за призначенням, то при визнанні громадянина винним у вчиненні злочину і за відсутності підстав для звільнення його від оплати за правову допомогу відшкодування витрат покладається на засудженого.

5. Контроль за виконанням вироку суду в частині стягнення з винної особи витрат на оплату праці адвоката здійснюється в установленому законодавством порядку.

6. Кошти за надання правової допомоги перераховуються адвокатському об'єднанню (адвокату) Головним управлінням юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції протягом 10 днів після одержання від них документів, передбачених у цьому Порядку.

Додаток 2.15

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ "ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ІНСТРУКЦІЇ ПРО ПОРЯДОК ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ НОТАРІУСАМИ УКРАЇНИ"

від 18 червня 1994 року № 18/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року за № 152/361

(Витяг)

З метою реалізації Закону України "Про нотаріат" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ НОТАРІУСАМИ УКРАЇНИ

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (дер-

жавні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

2-1. Нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусами України, виконуються з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів (далі — спеціальні бланки).

Зразок бланка, а також порядок обліку, зберігання та витрачання спеціальних бланків встановлюється Міністерством юстиції України.

На спеціальних бланках викладаються:

— договори про відчуження майна (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання);

— договори про відчуження земельних ділянок, що перебувають у приватній або колективній власності;

— договори про заставу нерухомого майна, транспортних засобів, космічних об'єктів, товарів в обороті або переробці;

— договори позики;

— шлюбні контракти;

— договори найму та оренди;

— заповіти;

— усі види доручень;

— інші угоди, для яких чинним законодавством передбачена обов'зкова нотаріальна форма;

— інші угоди, для яких чинним законодавством не передбачена обов'язкова нотаріальна форма, але які посвідчуються за бажанням сторін;

-*- угоди про розірвання всіх вищезгаданих правочинів;

— свідоцтва про право на спадщину;

— свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

— свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів;

— свідоцтва про посвідчення фактів, що громадянин є живим, та перебування громадянина в певному місці, а також про тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;

— копії документів та виписок із них (крім копій установчих документів та фотокопій документів);

— заяви громадян та юридичних осіб;

— акти про морські протести;

— дублікати документів.

Використання інших бланків або стандартних білих аркушів паперу для вчинення зазначених нотаріальних дій забороняється.

Зазначені нотаріальні дії, виконані не на спеціальному бланку, є нечинними.

4. Нотаріуси зобов'язані додержувати таємниці нотаріальних дій.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні ДІЇ.

На письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні.

Довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, переліченим в абзацах другому і третьому цього пункту, а також спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача при поданні свідоцтва про його смерть.

На письмову вимогу державної податкової інспекції видаються довідки, документи і копії з них, необхідні для визначення правильності стягнення державного мита та цілей оподаткування.

Обов'язок додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.

5. Нотаріуси зобов'язані здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону "Про нотаріат" і принесеної присяги, сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду, зберігати в таємниці відомості, одержані ними, у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій, відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

На прохання громадян чи юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, нотаріуси мають право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення цих нотаріальних дій, складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.

Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

6. Мова нотаріального діловодства визначається у відповідності зі статтею 15 Закону "Про нотаріат". Якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем, про що зазначається в посвідчу-вальному написі.

Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, яку вона знає.

Розділ II

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

8. Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори чи поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, в по-свідчувальному написі і в реєстрі нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (на дому, в лікарні, на підприємстві, в установі, організації та ін.) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

9. Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За заявою заінтересованої особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або факту, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії повинно бути відкладено на строк не більше десяти днів.

Якщо за цей строк від суду не буде одержано повідомлення про надходження заяви, нотаріальна дія повинна бути вчинена.

У разі одержання від суду повідомлення про надходження заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Законодавством України можуть бути встановлені й інші підстави для відкладення і зупинення нотаріальних дій.

10. При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

11. При посвідченні угод з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах.

У разі укладення угоди представником перевіряються його повноваження.

12. При посвідченні угод і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників угод та інших осіб, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії.

13. Нотаріально-посвідчувальні угоди, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо угода, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати угоду, заяву чи інший документ, за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса угоду, заяву чи інший документ може підписати інший громадянин. Про причини, з яких громадянин, заінтересований у вчиненні нотаріальної дії, не міг підписати документ, зазначається у посвідчу-вальному написі. Угоду не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено.

19. Усі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, реєструються в реєстрах нотаріальних дій.

Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах.

Реєстри повинні бути прошнуровані, аркуші їх пронумеровані. Кількість аркушів у реєстрі повинна бути завірена підписом посадової особи Головного управління юстиції в Криму, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, уповноваженої на те начальниками цих управлінь.

Підпис посадової особи скріплюється гербовою печаткою Головного управління юстиції в Криму, управління юстиції в області, містах Києві чи Севастополі.

21. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, приєднуються до примірника угоди, свідоцтва про право на спадщину та ін., що залишається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Оригінали документів (наприклад, свідоцтва про народження, шлюб, смерть) повертаються особам, що їх подали, а у нотаріуса залишаються їх копії.

22. У разі втрати документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, державним нотаріальним архівом видається дублікат втраченого документа.

24. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

— вчинення такої дії суперечить законові;

— дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом;

— з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа або представник, який не має відповідних повноважень;

— угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні.

Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що порочать честь і гідність людини.

Додаток 2.16

ПОЛОЖЕННЯ "ПРО ПОРЯДОК ОПЛАТИ ПРАЦІ АДВОКАТІВ З НАДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ГРОМАДЯНАМ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ"

Затверджено наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 27 листопада 1996 року (Витяг)

1. Це положення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1991 року № 315 визначає порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги в кримінальних справах громадянам, звільненим органом дізнання, попереднього слідства, прокурором або судом від оплати юридичної допомоги, і у випадках, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або суді за призначенням.

Оплата праці адвокатів у таких випадках здійснюється за рахунок державного бюджету у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Постановою Верховної Ради України від 20.02.96 № 49/96-ВР, за повний робочий день. Якщо адвокат був зайнятий по справі не повний робочий день, оплата його праці провадиться пропорційно затраченому часу, виходячи із вказаного розміру.

2. Підставою оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги у кримінальних справах є постанова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду про звільнення громадянина від оплати за юридичну допомогу чи про призначення адвоката і довідка про участь адвоката у справі, яка щомісячно видається особою, що провадить дізнання, попереднє слідство або судом, з зазначенням у ній кількості затрачених адвокатом днів та обсягу виконаної роботи (додаток 1).

3. У постанові, ухвалі про звільнення громадянина від оплати за юридичну допомогу чи призначення адвоката вказується причина звільнення чи призначення.

4. Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати юридичної допомоги або про виділення адвоката за призначенням, довідка про участь адвоката у справі подаються керівнику адвокатського об'єднання, який складає довідку-роз-рахунок з визначенням суми, що підлягає виплаті адвокату за рахунок державного бюджету, засвідчує її своїм підписом і печаткою (додаток 2). Адвокат, який працює індивідуально, складає довідку-розрахунок самостійно.

Один примірник довідки-розрахунку надсилається особі, яка провадила дізнання, слідчому, прокурору або суду для приєднання її до кримінальної справи, другий примірник залишається у справах адвокатського об'єднання чи у адвоката, що працює індивідуально.

5. У випадку, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або суді за призначенням, при визнані громадянина винним у вчиненні злочину і при відсутності підстав для звільнення його від оплати за юридичну допомогу відшкодування витрат у бюджет покладається на засудженого.

6. Контроль за виконанням вироку суду в частині стягнення з винного витрат по оплаті праці адвоката здійснюється у встановленому порядку.

7. Щомісячно адвокатське об'єднання чи адвокат, який працює індивідуально, подають управлінню юстиції відповідно Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по кожній справі окремо копію постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати юридичної допомоги чи про призначення адвоката; довідку про участь адвоката у справі, видану особою, яка провадила дізнання, слідчим, прокурором або судом; довідку-розрахунок про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату за рахунок бюджету.

8. Управління юстиції відшкодовує зазначені витрати адвокатському об'єднанню чи адвокату, який працює індивідуально протягом 10 днів після одержання від неї перелічених документів за рахунок коштів, що виділяються Міністерством юстиції України на ці цілі. До відшкодування витрат адвокатське об'єднання може виплатити адвокату аванс за свій рахунок.

Додаток 2.17

ПРАВИЛА АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ

Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року, протокол від 1 —2 жовтня 1999 року № 6/VI (Витяг)

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дата добавления: 2015-08-18