Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття та визначення

Читайте также:
  1. A. Визначення свідомості.
  2. I. Визначення
  3. III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
  4. IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
  5. IV. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ФУНКЦІЇ ПРАВОПОРЯДКУ
  6. IV. Права людини: поняття та структура
  7. VI. Поняття юридичного обов’язку

У Положенні використано поняття, що подано у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.2002р. №2984-ІІІ та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003:2010, Державному класифікаторі видів економічної діяльності, а також у Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти, введено нові терміни і поняття відповідно до мети та завдань Положення.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – сукупність організаційно методичних заходів, що ґрунтуються на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульна технологія навчання – система надання навчальної інформації окремими блоками, що визначаються певною сукупністю модулів – навчальних об’єктів (навчальні дисципліни, окремі розділи дисциплін, викладені у терміни, що визначені навчальним планом і вимагають окремого оцінювання знань практики, державні атестації) і складають навчальний план.

Модуль – задокументована навчальним планом завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується в межах навчального об’єкту відповідною сукупністю форм навчального процесу (теоретичними та лабораторно – практичними заняттями, семінарами, розрахунково-графічними роботами тощо) і характеризується визначеним блоком змістовних модулів.

Змістовний модуль – це система навчальних елементів (тем), що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові і задокументована в його робочій програмі.

Заліковий модуль – завершена частина освітньо-професійної програми підготовки фахівця, що підлягає обов’язковому зарахуванню студентові за результатом модульного контролю.

Залікові освітні одиниці (залікові кредити) – кількість роботи студента, якої вимагає кожний модуль (блок змістовних модулів) відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного академічного року навчання (або навчального процесу), тобто лекції, практичні, семінари, консультації, практики, самостійна робота – вся офіційна частина програм, що задокументована в навчальному робочому плані.

Модульний контроль – процедура визначення рівня засвоєння студентом навчального матеріалу відповідного залікового модуля. Модульний контроль відбувається шляхом проведення контрольного заходу (контрольної роботи, захисту індивідуального завдання, тощо), в результаті якого студентові зараховують або не зараховують заліковий модуль.

Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) – документ, що сформований на підставі робочого навчального плану ВНЗ і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. ІНПС складають на кожний навчальний рік і затверджують в порядку, встановленому ВНЗ. Вибіркові навчальні дисципліни, що введені ВНЗ в ОПП підготовки і включені до ІНПС, є обов’язковими для вивчення.

Навчальна дисципліна – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо певної галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок. При КМС ОНП навчальна дисципліна є системою модулів, що об’єднані за змістом освіти.

ECTS – (Європейська кредитна трансферна накопичувальна система) – система забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру, порівняння і визнання результатів навчання вищими навчальними закладами, що базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її складових: ECTS – кредитів, шкали оцінювання ECTS, Угоди про навчання та Зарахування кредитів.

Шкала оцінювання ECTS – система оцінок, що використовується європейськими навчальними закладами для спрощення конвертації внутрішніх оцінок при переведенні студентів з одного навчального закладу до іншого. Шкала оцінок ECTS така: А – відмінно; В – дуже добре; С – добре; D – цілком задовільно; Е – задовільно (мінімальний рівень); FХ – незадовільно з можливістю перездачі; F – незадовільно з обов’язковим повторним навчанням.

Угода про навчання – документ, що відповідно до вимог ECTS укладають студент, що зарахований до ВНЗ, з одного боку, та ВНЗ, з іншого боку, в якому визначають права та обов’язки сторін під час навчання.

Угода також може бути укладена між студентом, який бажає перейти для продовження навчання (або виконання частини навчальної програми) в інший ВНЗ, базовим ВНЗ та навчальним закладом – партнером, до якого здійснюють перехід. У такій тристоронній угоді зазначають перелік навчальних дисциплін (модулів), які студент буде вивчати в закладі – партнері, та кількість ECTS – кредитів, які він має при цьому отримати.

Зарахування кредитів – процедура визнання ВНЗ ECTS – кредитів, що отримані студентом в іншому навчальному закладі, куди відповідно до тристоронньої угоди студент був направлений на навчання.

Інформаційний пакет – документ, який розробляють відповідно вимогам ECTS, що містить загальну інформацію про ВНЗ, перелік напрямів та спеціальностей, анотації обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін (можливо й модулів) із зазначенням їхньої ціни у кредитах, форм та умов проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання тощо.

Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенції студента із зазначенням виду і назви підготовки, що надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Компетентність – знання, уміння, навички та досвід, що формують професійні властивості фахівця для якісного виконання ним професійних функцій.

Спеціальність – сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.

Структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки – це документ, що визначає відносини передування між кредитними модулями програми підготовки. Він вносить певні обмеження при складанні індивідуальних навчальних планів студентів.

Трансфер кредитів (перенесення кредитів) – їх визнання в навчальному закладі, якщо вони були задокументовані в іншому навчальному закладі (можливо, іншої країни).

Самостійна робота студента (СРС) – це форма навчального процесу у ВНЗ, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для СРС регламентується ІНПС і повинен становити згідно вимог ECTS разом з індивідуальними навчальними заняттями не менше 50% загального обсягу трудомісткості навчання з дисципліни.

Контрольні заходи (КЗ) – це форми та методи оцінювання рівня відповідності сформованих знань та вмінь у студентів із зазначеними у відповідних галузевих стандартах (державна атестація) чи програмах навчальних дисциплін (поточна чи підсумкова семестрова атестація).

Поточний контроль здійснюють під час практичних, лабораторних і семінарських занять і він має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форму проведення поточного контролю під час навчальних занять і систему оцінювання рівня знань студента визначає відповідна кафедра.

Підсумковий контроль проводять з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає іспити, заліки, модульну та державну атестацію.

Іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід.

Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних ним індивідуальних завдань (розрахункових, графічних, тощо), певних видів робіт на практичних і лабораторних заняттях. Залік не передбачає обов’язкову присутність студента.

 

 

Ступенева освіта

Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою (надалі - програмою) підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.

Програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується вищими навчальними закладами I-II рівнів акредитації. Вищий навчальний заклад III-IV рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад I (II) рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ.

Якщо вищий навчальний заклад I (II) рівня акредитації здійснює підготовку фахівців у складі вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації або працює з ним у комплексі за інтегрованими планами, то випускник вищого навчального закладу I (II) рівня акредитації, який здобув освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст", може продовжити навчання зі спорідненої спеціальності за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр" у зазначеному вищому навчальному закладі на умовах, визначених угодою між навчальними закладами.

Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкту праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Державне замовлення на підготовку бакалаврів надається, як правило, вищим навчальним закладам III-IV рівнів акредитації.

Коледжі, які мають ліцензії на підготовку бакалаврів і входять до структури вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації або утворюють з ним комплекс, можуть готувати фахівців на бюджетній основі за рахунок державного замовлення зазначеного вищого навчального закладу.

Особи, які в період навчання за програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за цією або спорідненою спеціальністю у цьому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

Студент (курсант, слухач) певного вищого навчального закладу після здобуття базової вищої освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр") має право:

продовжити навчання у даному вищому навчальному закладі за денною формою, за програмою магістра або спеціаліста;

перервати навчання, а потім продовжити його у цьому навчальному закладі за програмою спеціаліста або магістра за заочною (дистанційною) формою, або екстерном, якщо такі форми запроваджені у даному навчальному закладі, на конкурсній основі. Зарахування здійснюється на вакантні місця, що фінансуються з державного бюджету, або на платній основі.

Особи, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр" в інших вищих навчальних закладах (незалежно від їх форми власності і підпорядкування), можуть бути зараховані на навчання за програмою спеціаліста або магістра на конкурсній основі на вакантні місця, що фінансуються з державного бюджету, або на платній основі за результатами вступних випробувань.

За результатами аналізу навчальних досягнень і наукових (творчих) здобутків випускників вищий навчальний заклад встановлює вимоги до осіб, що мають базову вищу освіту, для зарахування їх на навчання за програмою "магістр". Інші випускники продовжують навчання за програмою "спеціаліст".

Державне замовлення на підготовку спеціалістів, магістрів формується у межах обсягів прийому на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", за поданням вищого навчального закладу.

Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Навчальний процес для осіб, що навчаються за програмою "спеціаліст", організовується відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161, і завершується державною атестацією у формі захисту дипломної роботи (проекту) або складання державних іспитів.

Підготовка спеціалістів медичного, ветеринарно-медичного, мистецького, а також юридичного спрямування у разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може здійснюватися на базі повної загальної середньої освіти.

Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що передбачає здобуття особою повної вищої освіти з відповідної спеціальності на базі освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" (базова вища освіта) або освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" (повна вища освіта), а також вищої освіти, здобутої до запровадження в Україні ступеневої вищої освіти.

Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським.

Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр" (надалі - магістр), повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої), або науково-педагогічної, або управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати (створювати) елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.

Підготовка магістрів здійснюється за очною, вечірньою, заочною (дистанційною) формами навчання та екстерном при наявності відповідної ліцензії.

Особи, які навчаються за освітньо-професійною програмою "магістр", є студентами (курсантами, слухачами). На них поширюються права та обов'язки, що визначені чинним законодавством України для студентів відповідної форми навчання (в т.ч. відстрочка від призову на дійсну військову службу).

Навчатися за програмою "магістр" можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають відповідну вищу освіту і виявили схильність до науково-дослідної (творчої), або до науково-педагогічної, або до управлінської діяльності, що підтверджується рекомендацією ради факультету вищого навчального закладу.

Зарахування на навчання за програмою "магістр" проводиться наказом ректора у терміни, що визначені вищим навчальним закладом.

Навчальний план

Згідно вимогам ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін (курсів) в умовах КМС ОНП визначає Навчальний план, складений на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців із спеціальності (ОКХ і ОПП), а індивідуальний порядок навчання регулює Робочий навчальний план.

Навчальний план – це нормативний документ, який є складовою стандарту ВНЗ з відповідного напряму підготовки (спеціальності) і розробляється науково-методичною радою разом з деканатом напряму підготовки на базі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки(додаток Б). Навчальний план визначає перелік та обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, обсяг і конкретні форми проведення навчальних занять, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю, а також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу. Навчальний план розробляють на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки.

Робочий навчальний план – це також нормативний документ, який складається вищим навчальним закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує Навчальний план за семестрами (див. форму № Н-3.02затверджену Наказом Міністерства освіти і науки,молоді та спорту Українивід 29 березня 2012 року № 384).

Навчальні і Робочі навчальні плани з кожного напряму підготовки та відповідного ОКР розглядають на Вчених радах факультету чи інституту і погоджують з навчальним відділом. Після ухвалення Вченою радою університету їх затверджують ректор або перший проректор – проректор з навчальної роботи, відповідно.

Загальний обсяг підготовки (кількість годин) за навчальним планом протягом кожного навчального року має становити не менше 2160 академічних годин (60 кредитівECTS); протягом навчання за ОКР «бакалавр» за 4 роки – 8640 академічних годин (240 кредитів ECTS) за 3,5 роки – 7560 академічних годин (210 кредитів ECTS); протягом навчання за ОКР «спеціаліст» та «магістр» за один рік – 2160 академічних годин (60 кредитів ECTS), а за півтора року – 3240 академічних годин (90 кредитів ECTS).

За практики та стажування на виробництві кредити ECTS нараховують, виходячи з нормативу 1,5 кредити за кожний повний тиждень практики.

За виконання випускної роботи (проекту) бакалавра, спеціаліста чи магістра кредитиECTS нараховують, виходячи з нормативу 1,5 кредити за кожний повний тиждень дипломного проектування.

Загальний обсяг часу на вивчення кожної навчальної дисципліни, що входить до навчального плану, має бути не меншим 36 академічних годин (1 кредиту ECTS) і кратним 18 академічним годинам.

Якщо вивчення навчальної дисципліни триває протягом декількох чвертей, то обсяг часу, що припадає на кожну чверть, має бути кратним 18 академічним годинам.

Курсові проекти чи роботи планують в чверті, в якій вивчають дисципліну або наступній чверті в межах одного семестру. При цьому на їх виконання відводиться, як правило, 36 академічних годин (1 кредит ECTS). За час навчання студент повинен виконати 2 - 4 курсові роботи (проекти) з навчальних дисциплін, що є базовими для відповідної спеціальності, а їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

 

Індивідуальний навчальний план студента

Загальні положення:

Індивідуальний навчальний план студента (далі ІНПС) є робочим документом, що формується на основі навчального плану підготовки фахівця, затвердженого ректором ДДАУ, з метою урахування індивідуальних потреб студента щодо власної фахової підготовки та вимог ринку праці.

ІНПС охоплює весь термін підготовки за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем і формують його щороку на кожне півріччя.

В ІНПС наводять інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін відповідно до структурно-логічної схеми підготовки, обсяг навчального навантаження студента, а також результати підсумкового контролю та державної атестації випускника (додаток Д).

Зарахування навчальних дисциплін, включених до ІНПС, здійснюють за результатами підсумкового контролю, рівня підготовленості студента (див. розділ 6).

Студент несе особисту відповідальність за виконання ІНПС.

 


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Приймемо на роботу дипломованого кухара. | Або, чи, або... або, чи... чи, то... то. | Ох-ох-ох, пссс, ой-ля-ля, добридень, гай-гай. | Але ж, де-небудь, будь-що-будь, щоранку, тому що. | Хто-небудь, аби-хто, хтозна-що, казна-хто, будь-що. | Багато, мало, погано, гарно, добре. | Не пропущено жодного. | Не пропущено жодного. | Двокрапка. | СИНТАКСИС СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
РОЗДІЛ 1 РЕФЕРАТИВНА ЧАСТИНА| Навчальне навантаження студента

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)