Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ІІІ. Види юридичної практики

Читайте также:
  1. I. Даты прохождения практики
  2. I. ТАБЕЛЬ ПОСЕЩЕНИЯ ПРАКТИКИ УЧАЩИМСЯ
  3. II Примерная тематика ознакомительной практики
  4. II. Основные положения по организации практики
  5. III. Организация проведения практики
  6. IV. Функції юридичної практики
  7. V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні

Сучасна юридична практика існує у різноманітних формах та різновидах, що зумовлюється наявністю різноманітних критеріїв, які покладаються в основу класифікації юридичної практики.

І. В залежності від характеру та способу впливу на суспільні відносини розрізняють:

правотворчу;

правозастосовчу;

правовиконавчу;

правопорядчу;

інтерпретаційну практику.

В процесі правотворчої практики формулюються нормативно-правові акти, що закріплюють способи та методи впливу держави на суспільство.

Правозастосовча практика забезпечується діяльністю державних структур з метою прийняття індивідуальних актів, що конкретизують нормативно-правові.

Правовиконавча діяльність пов’язується із створенням умов щодо реалізації актів вищої юридичної сили шляхом прийняття підзаконних нормативних документів.

Праворозпорядча діяльність – забезпечує визначення та закріплення структури державно-владних органів та їх повноважень.

Природа інтерпретаційної практики відображається у прийнтті документів, що пояснюють зміст нормативних положень, які є недосконалими.

Спірним в юридичній літературі є питання про належність до визначеної групи практик – правоохоронної. При цьому одні автори характеризують її лише як засіб охорони правовідносин, що не має впливу на суспільні відносини (Скакун О.Ф.), а інші – визначають правоохоронну практику як самостійний різновид, що спричиняє вплив на суспільні відносини (Копєйчиков В.В.).

ІІ. За функціональним призначенням:

а) правоконкретизуючу практику, змістом якої є поширення норм на певну життєву ситуацію чи діяльність певних суб’єктів;

б) контрольна практика, змістом якої є визначення ступеню правомірності та відповідності закону всіх різновидів юридичної діяльності;

в) правосистематизуюча практика, змістом якої є розробка та прийняття кодифікованих нормативних документів, що відзначається високим рівнем узгодженості нормативних приписів.

Зазначена класифікація є загальновизнаною в літературі, а спірним є лишепорядок розміщення зазначених видів практик, тому що більшість авторів основною вважають систематизуючу діяльність, на основі якої здійснюється контрольна та конкретизуюча.

ІІІ. За суб’єктами здійснення юридичну практику класифікують на:

· законодавчу – основним призначенням якої є забезпечення законотворчості;

· судову, що забезпечує правосуддя;

· слідчу, метою якої є розслідування правопорушень;

· нотаріальну, що забезпечує посвідчення певних юридичних документів та дій;

· юридично-консультативну, метою якої є забезпечення відповідності нормативних актів підприємств, установ та організацій діючому законодавству, а також консультування працівників цих установ.

Спірне щодо даної класифікації юридичної практики є визначення якості самого різновиду адвокатської практики. Хоча більшість вчених і характеризує її як юридичну, оскільки вона здійснюється суб’єктами, що мають спеціальну підготовку (Марченко, Халфіна). Хоча належність адвокатської практики до державної все-таки свідчить на користь визнання цього різновиду практики в якості суспільної (Козюбра, Заєць).

Таким чином, класифікація юридичної практики характеризує її як багатоаспектну, що виявляється у різних сферах юридичної діяльності та забезпечує різні інтереси, що можуть бути гарантовані правовими засобами.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: IV. Об’єктивне та суб’єктивне право | І. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять | Таким чином, правовий статус характеризує положення особи у взаємовідносинах з суспільством та державою. | ІІІ. Правовий статус особи і громадянина | IV. Права людини: поняття та структура | V. Об’єктивне та суб’єктивне право | VI. Поняття юридичного обов’язку | VII. Проблема класифікації прав | VIII. Гарантії прав та свобод людини і громадянина | І. Поняття та ознаки юридичної практики |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ІІ. Структура юридичної практики| IV. Функції юридичної практики

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)