Плоскі коливальні грохоти.

Плоскі коливальні грохоти мають один або два короби подовженої прямокутної форми із закріпленими в них ситами. Короби встановлюються на опорах або підвішуються на підвісках до рами грохота або до підтримуючої конструкції та здійснюють зворотно-поступальні, кругові або складні рухи (коливання).

Унаслідок коливального руху або спільної дії коливань і нахилу грохота матеріал, завантажений у головній частині короба, просувається по ситу до розвантажувального кінця. При цьому він розшаровується, і дрібний клас просіюється через отвори сита. За характером коливань плоскі грохоти діляться на грохоти з прямолінійними та круговими коливаннями, а також зі складним рухом.

Схеми плоских коливальних грохотів з різним характером руху короба показані на рис. 4.22.

Схема грохота з похилим коробом на шарнірних підвісках з ексцентриковим приводним механізмом, що передає коливання коробу під кутом до його площини, наведена на рис. 4.22, а.

Схема грохота з горизонтальним коробом, установленим на похилих пружних опорах, з ексцентриковим приводним механізмом, що передає коливання коробу, перпендикулярні до напряму опор, показана на рис. 4.22, б.

Схема двохкривошипного (двохвального) грохота з похилим коробом, що здійснює кругові коливання у вертикальній площині, наведена на рис. 4.22,в.

Схема однокривошипного грохота з похилим коробом, що здійснює складний рух, показана на рис. 4.22, г. Грохот приводиться в рух ексцентриковим механізмом. Верхня частина короба здійснює кругові, а нижня, підтримувана шарнірними підвісками, – прямолінійні коливання.

Розглянемо умови руху частки матеріалу по ситу грохота з похилим коробом і з ексцентриковим приводним механізмом (рис. 4.23). Середня лінія шатуна горизонтальна.

Кутова частота кривошипа

,

де n – частота обертання приводного вала, об/хв.

Окружна швидкість кривошипа

,

де r – радіус кривошипа (ексцентриситет).

Рис. 4.22. Схеми плоских коливальних грохотів

Рис. 4.23. Схема руху частки матеріалу
по ситу грохота з похилим коробом

Таким чином, характер руху матеріалу на грохоті, що коливається, визначається частотою обертання вала ексцентрика та ексцентриситетом. Плоскі коливальні грохоти працюють зазвичай в режимі з підкиданням матеріалу.

При обертах, що викликають підкидання матеріалу, має бути рух матеріалу вгору по ситу при положенні кривошипа в I та IV квадрантах.

Недоліком коливальних грохотів розглянутих схем є їх неврівноваженість. При коливаннях короба грохота, що має велику масу, виникають сили інерції, які передаються через елементи приводу на опорні конструкції.

Для урівноваження сил інерції часто застосовуються здвоєні грохоти (з двома коробами), подібні до грохота, схематично показаного на рис. 4.24.

Рис. 4.24. Схема коливального грохота з двома коробами

Масова продуктивність коливальних грохотів визначається їх транспортуючою здатністю за вихідним матеріалом:

т/г

де В – ширина грохота, м;

h – висота шару матеріалу на ситі грохота, м;

V – швидкість подачі матеріалу по ситу, м/с;

k – коефіцієнт розпушування;

δ – щільність матеріалу, т/м³.

Розраховується лише ширина короба грохота. Довжина його, що робить вирішальний вплив на ефективність грохочення, приймається за практичними даними. Умови грохочення та розмір отворів сита беруться до уваги в цьому розрахунку через висоту шару матеріалу, яка призначається залежно від розміру отворів і крупності вихідного матеріалу.

Залежно від частоти обертання приводного вала та ексцентриситету приводного механізму швидкість руху матеріалу по ситу на швидкохідних коливальних грохотах складає 0,1–0,2 м/с. Товщину шару матеріалу на ситі при зневодненні дрібного вугілля та шламів приймають у розмірі 0,04–0,06 м.

Дата добавления: 2015-08-18