Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Напрямки кадрової політики в системі забезпечення безпеки підприємства.

Читайте также:
  1. II. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
  2. III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
  3. V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
  5. Державне пенсійне забезпечення
  6. ДОГОВОРИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИТИНИ
  7. Елементи кадрової політики та їх характеристика.

Кадрова політика в організації може здійснюватись за такими напрямами:

прогнозування створення нових робочих місць з урахуванням впровадження нових технологій;

розробка програми розвитку персоналу з метою вирішення як поточних, так і майбутніх завдань організації на основі удосконалення системи навчання і посадового переміщення працівників;

розробка мотиваційних механізмів підвищення зацікавленості і задоволеності працею;

створення сучасних систем найму і відбору персоналу;

здійснення маркетингової діяльності в галузі персоналу;

формування концепції оплати праці і морального стимулювання працівників;

забезпечення рівних можливостей ефективної праці, її безпеки і нормальних умов;

визначення основних вимог до персоналу в межах прогнозу розвитку підприємства;

формування нових кадрових структур і розробка процедур механізмів управління персоналом;

покращення морально-психологічного клімату в колективі, залучення рядових працівників до управління підприємством.

Зарубіжний досвід показує, що в сучасних умовах особливе значення має кожен працівник, зростає вплив якості його праці на кінцеві результати всього підприємства, у зв'язку з чим моральне та матеріальне стимулювання, соціальні гарантії повинні бути основним аспектом кадрової політики, що проводиться в організаціях. Виплата надбавок і система участі працівників у розподілі прибутку повинні забезпечити високий рівень їх зацікавленості в кінцевих результатах діяльності організації. Щоб активно керувати персоналом, потрібно забезпечити постійний обмін інформацією між різними рівнями управління з кадрових питань. Кадрову політику проводять на всіх рівнях управління: вище керівництво, лінійні керівники та служба управління персоналом.

Англійський спеціаліст у сфері кадрового менеджменту Д. Греет вважає, що кадрова політика організації повинна забезпечити:

організаційну інтеграцію - вище керівництво і лінійні керівники приймають розроблену та добре скоординовану стратегію управління людськими ресурсами як «свою власну» і реалізують її у своїй оперативній роботі, тісно взаємодіючи з функціональними службами;

високий рівень відповідальності всіх працівників, під яким розуміють як ідентифікацію з базовими цінностями організації, такі наполегливу, індуктивну реалізацію визначених цілей у практичній роботі;

функціональність - варіантність функціональних завдань, що передбачає відказ від традиційного, жорсткого розмежування різних видів робіт, а також використання різноманітних форм трудових контрактів (повна, часткова і погодинна зайнятість);

структурність — адаптація до безперервного навчання, організаційних змін, гнучкість організаиійно-кадрового потенціалу, висока якість

роботи і її результатів, умов праці (робоча обстановка, зміст роботи, задоволеність робітника).

Очевидно, що для реалізації такої кадрової політики потрібна нова когорта менеджерів у сфері персоналу.

 

 

7. Основи інформаційної безпеки підприємства та міжнародне науково-технічне співробітництво в галузі стандартизації.

Інформаці́йна безпе́ка — це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).

Інформаційна безпека держави характеризується ступенем захищеності і, отже, стійкістю основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери управління, військової справи, суспільної свідомості і т. д.) по відношенню до небезпечних (дестабілізуючих, деструктивних, суперечних інтересам країни тощо), інформаційним впливам, причому як до впровадження, так і до вилучення інформації[1].

Поняття інформаційної безпеки не обмежується безпекою технічних інформаційних систем чи безпекою інформації у чисельному чи електронному вигляді, а стосується усіх аспектів захисту даних чи інформації незалежно від форми, у якій вони перебувають. Міжнародна стандартизація - стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів усіх країн. У роботі з міжнародної стандартизації можуть брати участь декілька (дві чи більше) суверенних держав. Результатом роботи з міжнародної стандартизації «міжнародні стандарти, прийняті міжнародною організацією зі стандартизації. Міжнародні організації з стандартизації

>ИСО (ISO) — Міжнародна організація по стандартизації створена 1946 р. і має неурядовий статус, головна мету, якої — сприяння стандартизації у світовому масштабі підвищення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, і навіть належала для розширення співробітництва у сфері інтелектуальної, наукової, технічною відсталістю та економічної діяльності, зі допомогою розробки міжнародних стандартів, відповідальних світового рівня.

Членами ISO є національні організації з стандартизації (трохи більше однієї від транспортування кожної країни).

Незмінними структурними підрозділами ISO є технічні комітети, підкомітети і створить робочі групи (їх понад 2500), займаються розробкою міжнародних стандартів.

ДіяльністьИСО поширюється попри всі області промисловості, крім електротехніки і електроніки, що у компетенції Міжнародної електротехнічній комісії (МЕК). Деякі види робіт виконуються спільні зусилля цих організацій.

Сьогодні у складіИСО входять 120 країн. Росію представляє Держстандарт. Загалом у складіИСО більш 80 членів як комітетів. Представництво в ISO може мати статус член-кореспондент, якими є організації з стандартизації та розвитку держав.

Генеральна асамблея — це благородне зібрання посадових осіб і делегатів, призначених членами — комітетами, кожен із яких проти неї не більше трьох людей, та їх можуть супроводжувати спостерігачі.Член-корреспонденти ічлен-абоненти беруть участь як спостерігачі.

8. Оцінка вибору кадрової політики на підприємстві.

З метою вивчення реакції колективу на вибрану кадрову політику необхідно проводити соціологічні дослідження та аналіз їх ефективності. Правильно вибрана кадрова політика забезпечує:

своєчасне та якісне укомплектування зацікавленими кадрами виробничого і управлінського персоналу, з метою забезпечення конкурентоспроможності, стабільності та надійності підприємства;

стабілізацію колективу на основі врахування інтересів працівників і підприємства;

раціональне використання робочої сили за кваліфікацією і у відповідності зі спеціальною підготовкою;

ефективне використання майстерності і можливостей кожного працівника;

створення умов задоволення персоналу своєю працею, в якій він зможе досягнути максимального самовираження;

розвиток і підтримку на високому рівні якості життя, що робить працю в цій організації бажаною;

стимулювання і бажання кожного працівника до збереження доброго морального клімату в колективі;

стимулювання бажання у працівників до досягнення загальної цілі (вигоди) свого колективу.

Ризик не реалізувати вибрану кадрову політику або реалізувати не повністю може бути викликаний:

зміною загальної стратегії і виробничої діяльності підприємства як реакція на несприятливі зміни ситуації зі збутом продукції;

зміною ситуації на ринку праці;

трудністю швидкої окупності засобів, що вкладаються в робочу силу;

небажанням працівників реагувати і діяти в потрібному для підприємства напрямі.

Оскільки кадрова політика є похідною від загальної стратегії розвитку підприємства, то обґрунтування її вибору залежить від того, як якісно були проведені маркетингові дослідження підприємством можливої реалізації своєї продукції і його конкурентоздатності. Тому загальний план кадрової політики повинен корегуватись відповідно до змін, що складаються.

При оцінці кадрової політики потрібно враховувати можливість інтегральних ефектів, коли остаточний результат діяльності вищий, ніж проста

сума окремих результатів. Оцінка кадрової політики на її відповідність умовам, що складаються на підприємстві в роботі з персоналом, сприймається колективом досить спокійно.

Ефективність реалізованої кадрової політики можна оцінити за такими показниками:

результативність праці;

дотримання законодавства;

задоволеність працею, наявність прогулів та скарг;

плинність кадрів;

наявність трудових конфліктів;

частота виробничого травмування.


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 210 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Елементи кадрової політики та їх характеристика. | Розкрити суть та основні положення міжнародного стандарту із забезпечення інформаційної безпеки ISO / IEC 27001 : 2005. | Види відповідальності за порушення у сфері стандартизації. | Складові економічної безпеки підприємства: фінансова, інтелектуальна, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічна. | Поняття і типи кадрової політики організації. | Описати методи оцінки кандидатів при прийомі на роботу. | Роль та значення управління персоналом як науки. | Основні функції посадових осіб відділу персоналу. | Особливості відмінності управління персоналом та управління людськими ресурсами |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація та зміст принципів управління персоналом.| Класифікація та зміст принципів управління персоналом.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)