Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Види відповідальності за порушення у сфері стандартизації.

Читайте также:
  1. Абіотичний і біотичний кругообіг речовин у природі. Кругообіг основних біогенних елементів у біосфері.
  2. Відповідальність за порушення строків проведення розрахунків
  3. За договором страхування професійної відповідальності
  4. Порушення енергетичного обміну. Голодування
  5. Порушення ліпідного обміну
  6. Правила страхування, перестрахування та врегулювання збитків в авіаційній сфері.

Чинним законодавством України передбачена відповідальність підприємств, об'єднань, організацій, а також посадових осіб та інших робітників за порушення технічних норм, що встановленні в НД. Поєднання відповідальності юридичних осіб з персональною відповідальністю забезпечує ефективний вплив на конкретних порушників в галузі стандартизації товарів та послуг, випуску неякісної продукції, сприяє зміцненню дисципліни.

Додержання і виконання правових норм НД забезпечується не тільки заходами переконання, але й певними заходами примусу. Недодержання правових норм є грубим порушенням державної дисципліни, що тягне за собою юридичну відповідальність і накладення юридичних санкцій. Юридична відповідальність встановлена цивільним, адміністративним, фінансовим і кримінальним законодавством. До видів юридичної відповідальності підприємств належать цивільно-, адміністративно- та фінансово-правова; до персональної відповідальності робітників — адміністративна, матеріальна, дисциплінарна та кримінальна.

Цивільно-правова відповідальність — це відповідальність, яка основана на принципі повного відшкодування збитків, що заподіяні правопорушенням. Ця відповідальність регулюється цивільним законодавством України, Положенням про поставки, законом "Про захист прав споживачів" та іншими законодавчими документами. Цивільно-правова відповідальність застосовується до підприємств за порушення договірних зобов'язань. Договірні відношення являють собою майнову відповідальність, формою якої є стягнення штрафу та інші санкції, що передбачені законодавством, та відшкодування заподіяних збитків. Причому виробник несе договірну відповідальність перед споживачем за неякісну продукцію, що не відповідає НД, тільки в період дії гарантійного терміну.

До цивільно-правової відповідальності належить позадоговірна відповідальність роздрібної купівлі-продажу. При цьому виробник (промислове підприємство) і продавець (торговельне підприємство) несуть позадоговірну відповідальність перед споживачем-громадянином У судовому порядку протягом терміну експлуатації продукції, який передбачений законодавством, якщо при роздрібній купівлі-продажу споживач придбав неякісний товар.

Значна увага в загальній системі господарського механізму приділяється мірі економічної відповідальності підприємств за результатами господарювання, що впливає на більш повне забезпечення дисципліни поставок за договорами і тягне за собою адміністративно-правову та фінансово-правову відповідальність. Під економічною відповідальністю розуміють початок несприятливих майнових наслідків при порушенні сторонами прав і обов'язків договорів, які впливають на економічні інтереси підприємства. Юридична відповідальність керівників, посадових осіб та інших робітників підприємства передбачена нормами трудового, адміністративного та кримінального законодавства.

До адміністративної відповідальності притягаються конкретні порушники — посадові особи державних підприємств незалежно від відомчої належності. Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є встановлення вини посадової особи у формі необережності чи наміру. Порядок використання адміністративної відповідальності регулюється Цивільним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства та іншими НД і правовими актами.

Матеріальна відповідальність — це обов'язок робочих та службовців відшкодувати майнові збитки, які виникли з їхньої вини на підприємстві внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків, що спричинило недодержання НД. Матеріальна відповідальність регулюється Законом про працю, Положенням про матеріальну відповідальність та іншими правовими актами за збитки, заподіяні підприємству, установі, організації при недодержанні технічного законодавства.

Дисциплінарна відповідальність настає при порушенні правил і норм НД, зразків, проектно-конструкторської і технологічної документації. Невиконання технічних норм призводить до виготовлення, випуску, постачання та реалізації неякісної, некомплектної продукції. Кримінальна відповідальність передбачена за неодноразовий чи широкомасштабний випуск недоброякісної, нестандартної та некомплектної продукції. При порушенні НД на підприємстві можуть виникати надлишки сировини, матеріалів, готової продукції, що може призвести до розкрадання. Відповідальність посадових осіб та інших робітників за таких обставин передбачена Кримінальним кодексом України.

Кримінальний кодекс України визначає кримінальну відповідальність за недодержання правил, вимог і норм у сфері послуг.

 

 

12. Правові питання стандартизації.

Для визначення необхідної інформації і правильного використання правових норм стандартизації потрібно знати структуру нормативної бази та її місце в єдиній системі українського законодавства. Законодавство в галузі стандартизації має такі завдання:

— регулювання діяльності державних органів, підприємств, організацій різних форм власності та громадян з розробки, виробництва, реалізації і використання продукції;

— установлення прав, обов'язків і відповідальності усіх учасників суспільного виробництва з метою найбільш повного задоволення потреб людей, трудових колективів і всього суспільства в продукції високої якості, яка відповідає вимогам безпеки життя і здоров'я людей та збереженню навколишнього середовища.

Законодавство в цих галузях поділяється на дві групи:

1) нормативні акти, спеціально видані з питань стандартизації, які визначають політику держави в галузі управління якістю;

2) правові норми щодо якості продукції, які містяться в нормативних актах з широкого кола питань.

Спеціальними нормативними актами у сфері стандартизації є НД Держспоживстандарту України, які регламентують важливі питання розробки, упровадження і функціонування систем якості, проведення правової експертизи НД. До цих актів належать НД на продукцію, послуги, процеси, а також організаційно-методичні НД.

Служби захисту прав споживачів Держспоживстандарту України постійно виявляють у торговельній мережі різні фальсифіковані продукти і вживають попереджувальні заходи щодо запобігання появи таких товарів на ринку. Серед лідерів фальсифікованої продукції — лікеро-горілчані вироби, бо саме їх фальсифікація сприяє отриманню величезних прибутків.

Чинне законодавство України складає міцну нормативну базу стандартизації на усіх рівнях управління економікою. Однак слід зазначити, що законодавство ще не повною мірою відповідає суспільним вимогам. Перед нашим суспільством стоїть важливе завдання — розробити і прийняти цілу низку законів, які б забезпечили справжній захист споживачів. Адже тільки держава може і повинна бути надійним гарантом цих прав.

 

13. Всесвітня організація торгівлі та її вплив на формування політики стандартизації. Міжнародна гармонізація стандартів.

Розвиток торгово-економічного та науково-технічного співробітництва постійно викликає потребу в міжнародних стандартах.

Продукція, що постачається на світовий ринок, виготовляється в основному за національними або фірмовими стандартами, так як ще недостатньо міжнародних стандартів на конкретну продукцію. Це призводить до значних технічних перешкод на шляху розвитку міжнародної торгівлі. Тому виникла необхідність міжнародної гармонізації стандартів, які встановлюють єдині вимоги до продукції, що надходить на світовий ринок.

Гармонізовані стандарти – це стандарти, які відносяться до одного і того ж обєкта, затверджені різними організаціями, що займаються стандартизацією, і які є ідентичними на практиці.

Гармонізація в міжнародного масштабі необхідна, в першу чергу, для стандартів, які важливі для забезпечення безпеки підприємств та здійснення міжнародної торгівлі і де є необхідність всесвітньої уніфікації.

До таких стандартів можуть відноситися:

• стандарти, які встановлюють вимоги у відношенні безпечності і охорони здоровя населення, контролю за забрудненням шкідливими речовинами атмосфери, води і грунту;

• загально-технічні стандарти (в тому числі термінологія);

• стандарти щодо систем менеджменту інформаційної безпеки та безпеки інформаційних технологій;

• стандарти на методи досліджень, які забезпечують однорідність характерних особливостей продукції і можливість порівняння результатів досліджень.

Слід відзначити, що ці стандарти разом з іншими видами міжнародно-гармонізованих стандартів мають велике значення для забезпечення безпеки підприємницької діяльності та розвитку і поглиблення міжнародної торгівлі.

 


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 217 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Елементи кадрової політики та їх характеристика. | Класифікація та зміст принципів управління персоналом. | Напрямки кадрової політики в системі забезпечення безпеки підприємства. | Класифікація та зміст принципів управління персоналом. | Поняття і типи кадрової політики організації. | Описати методи оцінки кандидатів при прийомі на роботу. | Роль та значення управління персоналом як науки. | Основні функції посадових осіб відділу персоналу. | Особливості відмінності управління персоналом та управління людськими ресурсами |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розкрити суть та основні положення міжнародного стандарту із забезпечення інформаційної безпеки ISO / IEC 27001 : 2005.| Складові економічної безпеки підприємства: фінансова, інтелектуальна, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічна.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)