Екзаменаційний білет № 8

1. Становлення античної філософії: основні риси, періодизація.

2. Кант: критичний період, практична філософія.

1. Найважливіші риси античної філософії:

1)Спроба розв*язати проблеми першоначала(архе)та першого принципу (логос),світу і в зв*язку з цим пошуку його єдиної основи.

2)Теми пов*язані з поняттям "алетея"(істина як несокровенне):буття,істина,істинне пізнання).

3)Дослідження природи людини і її морального призначення:властивості душі,блага(агатон),чеснота(арете).В індивідуальний етиці -проблемма досягнення евдемонії (щастя).

Періодизація:

1)Досократики і натурофілософія мілетської школи,піфагорійська школа,елеоти.

Геракліт,молодші натурфілософи.Софісти також,як правило відносять до досократики.

2)Класичний:діяльність Сократа,Платона,Арістотеля,які відповідно перебувають у стосунках учитель - учень.Центром філософії стають Афіни.

3)Елліністично-римська філософія нам грунті історичних і соціально-революційних змін(поява і розпад імперії Александром,піднесення Риму як світової держави),виникають два найважливіші вчення еллінізму:стоїчне й епікурейське,які харектиризуються перенесенням інтересу у сферу етики.А також інші напрямки:СКЕПТЕЦИЗМ,ЕККЛЕТИЗМ...

2. Імануїл Кант

- критична позиція

- категоричний імператив

- трансцендентальна філософія

- антиномії

Роботи критичного періоду

Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися?

Критика чистого розуму >>критика практичного розуму>> Крит здатності судження

Основні проблеми КЧР

- усе наше знання починається з досвіду, але ним не вичерпується

- апостеріорне знання (з наступного) чи емпіричного - досвід

- апріорне знання (або чисте) - має позадосвідний характер

Чисті - це такі апріорні знання до яких немає жодного домішку емпіричного; чисті знання є завжди загальними та аподиктичними (необхідними)

Кант звертає увагу:

1) формою виразу знання є судження

2) всі судження можна розподілити на 2 типи: аналітичні (ті, що не додають нічого нового до нашого знання і надаються нам як результат виведення предикату та суб'єкту)

Та синтетичні (ті, що розширюють наші знання)

Аналітичні: всі тіла протяжні

Синтетичне: пряма лінія є найкоротшою відстань між двома точками

"Як можливі синтетичні судження апріорі"?

Відповідь має дати трансцендентальна філософія

Трансцендентне - те, що лежить за межами (сферою визнає ідеї бога, свободи, безсмертя)

Трансцендентальне - будь-яке знання, яке займається не стільки предметами, скільки здатністю пізнання предметів, наскільки воно має бути можливим апріорі.

Предмет трансцендентальної філософії - здатність людини до пізнання (пізнавальні здатності).

Чуттєвість і Розсудливість

- завдяки чуттєв предмети - завдяки розсудку предмети мисляться

нам даються

- результатом впливу - результатом його діяльності є поняття

предметів на нашу здатність

уявляти є уявлення, які бувають

емпіричні та апріорні

Для того аби відбувся акт пізнання потрібно:

1. Дія предметів на нашу душу (афіціювання - вплив зовн об'єкта: "речі в собі")

2. Наша сприйнятливість

Яким чином стає можливим пізнання як таке:

Яким чином можливі апріорні синтетичні судження в:

- математиці

- геометрії

- природознавстві

- метафізиці (якщо взагалі вони можливі)

Теорія пізнання

Розум ідеї

Розсудок поняття

Чуттєвість апріорні форми: простір і час.

Розглядав антиномії розуму:

Протиріччя з якими стикається наш розум

(Виділяють 4 антиномії)

Теза: світ має межу у просторі і часі

Антитеза: світ є необмеженим

Суть: за кантон ми можемо довести як тезу так і антитезу; ми ніколи не зможемо чітко відповісти на запитання про ідеї розуму. Оскільки, тоді, розум просто виходитиме за межі та звертатиметься до сфери трансцендентного. Душа,світ і Бог - не умоглядні предмти,а лише необхідні ідеі

Розум- найвища пізнавальна здатність.

Практична філософія Канта. "Критика практичного образу"

"Якщо у відношенні ідеальний образ - спочатку маємо предмет, а потім ідеальний образ - це буде поняття - про предмет, який є.

Якщо спочатку, маємо ідеальний образ, адекватному ж йому предмету немає, а за кантом і впринципі не може бути, то це - ідея.

Ідея - це поняття про предмет, якого немає. І тому і буденній мові, коли ми хочемо сказати, що тим чи іншим ідеальним уявленням в дійсності ніщо не відповідає, то говоримо, що це лише ідея.

Категоричний імператив

- вчення лише згідно такої максими, завдяки якій ти можеш в одночасн воліти, щоб вона стала загальним законом

- вчиняй так, щоб ти як у своїй особі, так і в особі будь кого іншого разом із тим завжди користувався людством як метою і ніколи як суто засобом.

Дата добавления: 2015-08-18