Виступ на захист дипломної роботи

на тему:

«Спостереження в природі як засіб розвитку англомовного словника дітей старшого дошкільного віку»

Сучасні тенденції глобалізації суспільства, розширення економічних зв’язків актуалізують необхідність навчання іноземних мов, оволодіння якими сприяє формуванню гідного іміджу громадянина України за кордоном, зняттю бар’єрів ізоляції в контексті інтеграції суспільного простору, поширенню національних традицій та вивченню інших культур світу. Саме тому іноземна мова стає обов’язковим компонентом навчання не тільки у школах і вищих навчальних закладах, а й у багатьох дошкільних закладах. Адже раннє навчання іноземних мов обумовлює інтерес до мовної різноманітності світу, виховує толерантне ставлення до представників інших культурних уподобань, сприяє особистісно-діяльнісному розвитку старшого дошкільника, а саме, його мотиваційної, вольової, розумової, мовленнєвої сфер. Зміст навчання іноземної мови на етапі дошкільного дитинства окреслюється Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" як формування основ англомовної комунікативної компетенції.

Сучасна методика раннього навчання іноземних мов охоплює дошкільний (3-6 років) та молодший шкільний (6-11 років) вік. Питання, пов’язані з раннім навчанням іноземних мов є на сьогодні предметом широкої дискусії серед науковців, методистів, учителів іноземних мов, доцільність навчання дітей дошкільного віку іноземної мови відображена в низьці праць вітчизняних та зарубіжних учених (Н. Агурова, В. Гінзберн, С. Гоздецька, В. Плахотник, О. Ханова та інші). Навчанння іноземної мови в дошкільних навчальних закладах має на меті формування елементарних навичок усного мовлення на основі засвоєння лінгвістичного матеріалу та сприяння загальному розумовому розвитку дошкільників. Оволодінння іноземною мовою у дошкільному віці, на думку багатьох вчених (Н. Басова, М.Безруких, Б. Бухбіндер, І. Вронська, Н.Гальскова, Г.Рогова тощо), є найбільш ефективним. Особливо це стосується навчання дітей старшого дошкільного віку. У. Вайнрайх, Н. Імедадзе, М. Павлович та інші вбачають основу успішного навчання дошкільників іноземної мови саме в специфіці психофізичних особливостей дітей цього віку. Так, на думку, У. Пенфілда, фізіологічна причина успіху навчання мови полягає в тому, що в цей період мозок дитини має спеціалізовану здатність до навчання мови, яка з віком зменшується.

Численні дослідження в галузі раннього навчання іноземної мови українських (П. Бех, Л. Биркун, Н.Гальскова, Н. Клевченко, В. Колечко, О. Коломінова, Н. Колтко, О. Першукова, О. Рейпольська, С. Роман, Т. Шкваріна) і зарубіжних (М. Біболетова, І. Бім, І. Верещагіна, І. Вронська, Дж. Голдернес, Ф. Гопкінс, Д. Лазер, Е. Джонсон, Н. Доусон, М. Маглиш, Н. Малкіна, А. Майер, А. Сушкевич, Д. Стрейндж, К. Хастінгз, П. Шиллер, Н. Уітні) вчених довели доцільність і ефективність дошкільної англомовної освіти дітей, її позитивний вплив на інтелектуальних розвиток особистості та підготовку дитини до школи.

Актуальність проблеми навчання дітей дошкільного віку англійської мови зумовили вибір нами теми дипломної роботи, відповідно до якої ми розробили науковий апарат: (Слайд)

Метою нашого дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив спостережень в природі на розвиток англомовного словника дітей старшого дошкільного віку.

Для реалізації поставленої мети нами були поставлені наступні завдання: (Cл)

1. Здійснити аналіз методичної та психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку англомовного словника дітей дошкільного віку, ознайомлення їх з природою та екологічного виховання.

2. Виявити рівні розвитку англомовного словника у дітей старшого дошкільного віку.

3. Розробити систему спостережень за об’єктами і явищами природи, спрямовану на розвиток англомовного словника дітей старшого дошкільного віку і перевірити її ефективність.

4. Розробити рекомендації вихователям щодо проведення спостережень в природі з метою розвитку англомовного словника.

Для вирішення поставлених завдань нами були застосовані загальнонаукові методи: теоретичні, емпіричні, статистичні методи. (Слайд)

Перебудова педагогічного процесу в дитячих дошкільних закладах відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні спрямована на використання могутнього потенціалу природи у гуманізації педагогічного процесу, на підвищення якості розвитку, вихованості та навченості дітей дошкільного віку. Різнобічний розвиток дітей дошкільного віку неможливий без ознайомлення дітей з природою. Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі» формує елементарний природодоцільний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямам, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує почуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі. Існує ряд методів, які направлені на ознайомлення дітей дошкільного віку з природою: наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація діа -, кінофільмів), практичні (метод гри, праця, елементарні досліди), словесні (розповідь вихователя, читання художньої літератури, бесіди). Серед різноманітних методів екологічного виховання провідне місце варто відвести спостереженню. (Слайд)

Спостереженню як провідному методу ознайомлення з природою надавали великого значення педагоги минулого. І сьогодні саме цей метод вважається провідним в групі наочних. Проведені численні дослідження, які допомогли виявити особливості пізнання дошкільниками природи через спостереження. Напрацювання А. Вєтрової, П. Саморукової, С. Ніколаєвої, А. Васильєвої показали, що за умов правильної організації чуттєвого сприйняття об’єктів природи можливе формування і розвиток у дітей чітких уявлень про тварин, рослини, сезонні явища в природі. Цілеспрямовані спостереження надають змогу сформувати не тільки конкретні, але й узагальнені уявлення, навчити дітей орієнтуватися на найбільш значущі ознаки, спостерігаючи об’єкти та явища природи. Дослідження В. Логінової, А. Матвєєвої показали, що з розвитком спостережливості у дошкільників змінюється співвідношення сенсорних та психічних процесів. На ранніх стадіях розвитку спостереження переважають сенсорні процеси, різні види сприйняття. Відбувається накопичення уявлень (образів) предметів та явищ. Після чого підсилюється значення психічних процесів - пам’яті, уваги, мислення тощо. В підсумку дитина помічає зміни в предметі, встановлює причини цих змін. Крім того на основі отриманих уявлень може відновити картину цілого чи відокремити стан у відповідності з властивостями.

Виходячи з наукових досліджень М. Красногорського, А. Іванова-Смоленського та інших, які довели, що становлення мови у дошкільника проходить за законами утворення тимчасових умовних зв'язків, а з усіх асоціацій, які лежать в основі другої сигнальної системи, особливу роль відіграє зорово-слухова асоціація, припустимою є думка про те, що навчання дошкільників іноземній мові відбуватиметься більш ефективно, якщо цей процес буде поєднано зі спостереженнями в природі, як основою для побудови зорово-слухових асоціацій і стимулом для розвитку мовленнєвих умінь. (Слайд)

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку класифікуються за: а) дидактичною метою (первинні, повторні, заключні, порівняльні; б) тривалістю (епізодичні або короткотривалі, довготривалі (від одного тижня до одного сезону), в) способом організації дітей (індивідуальні (1 -2 дитини), з підгрупою (3-4 дитини), групові (вся вікова група), планові, позапланові. (Слайд)

Наше дослідження проводилось на базі ДНЗ №2 «Іскорка» м. Шостка і охоплювало 40 дітей старшого дошкільного віку по 20 дітей в кожній групі – група «Мандрівники»(КГ) та група «Слоненятко» (ЕГ).

Наше дослідження проходило в 3 взаємопов’язані етапи (Слайд): метою 1 етапу є виявлення рівнів сформованості англомовного словника у дітей 6-го року життя під час індивідуальних та підгрупових ігор. 2 етап – проведення серії спостережень в природі в процесі яких збагачували англомовний словник дітей старшого дошкільного віку. 3 етап – проведення контрольного обстеження дітей з метою виявлення ефективності розробленої системи роботи.

З метою виявлення рівнів сформованості англомовного словника у дітей 6-го року життя нами була розроблена система диференціації отриманих результатів на основі показників, які реалізуються через індикатори відповідно до яких ми виділяємо достатній, середній та низький рівні сформованості англомовного словника у дітей старшого дошкільного віку. (Слайд) показники ви можете спостерігати на слайді

Достатній рівень характеризується високим ступенем прояву виділених показників (більше 70 % - 13 - 15 балів): дитина може знайти предмет названий вихователем англійською мовою та описати його характерні ознаки, розуміє і правильно вимовляє слова і фрази англійською мовою, знає напам’ять і правильно розповідає англійські віршики, пісеньки, розуміє їх зміст.

Середній рівень характеризується високим рівнем сформованості більше половини виділених показників (50-70 % - 10 - 12 балів): дитина знаходить предмет, названий вихователем англійською мовою, але самостійно вимовити або описати його найсуттєвіші ознаки затрудняється, робить помилки у вимові слів і фраз англійською мовою, не завжди правильно розуміє їх зміст, розповідаючи вірші, пісні робить помилки, не правильно вимовляє або забуває слова, не завжди правильно розуміє їх зміст.

Низький рівень характеризується мінімальним проявом визначених показників (менше 40 % - до 10 балів): не може знайти та вимовити назву предмета, який названий вихователем англійською мовою, у дитини виникають труднощі під час вимовляння слів та словосполучень англійською мовою, не знає пісень, віршів англійською мовою. (Слайд)

Для виявлення рівнів сформованості описаних вище показників ми дібрали такі ігри і вправи (Слайд).

Результати проведеного зрізу на констатувальному етапі дослідження дозволяють стверджувати що у дітей контрольної групи високого рівня сформованості лексичного запасу не виявлено, середній рівень складає 65% і низький відповідно 35%, діти експериментальної групи також не показали високого рівня сформованості англомовного словника, середній рівень складає 60%, низький – 40%.

Загалом у дітей добре сформований пасивний словник, що виявилось після проведення діагностичних ігор Show me…/Покажи мені…», «Bring me…/Подай мені…», «Where is…?/ Де...?». труднощі у дітей виникали з використанням сталих конструкцій для відповіді на запитання, та діти, в основному, не могли описувати об’єкти природи.

Таким чином результати проведеного дослідження свідчили про недостатню сформованість лексики у дітей старшого дошкільного віку КГ та ЕГ та зумовило необхідність застосування обґрунтованої системи роботи для підвищення рівня сформованості англомовного словника дітей. (Слайд)

З метою виявлення впливу спостережень в природі на рівень розвитку англомовного словника дітей старшого дошкільного віку було організовано та проведено формувальний етап експерименту.

Метою формувального етапу дослідження було проведення серії спостережень в природі з використанням англомовної лексики з дітьми експериментальної групи. З вихованцями контрольної групи навчання англійської мови відбувалось традиційним способом.

У ході формувального етапу експерименту було поставлено такі завдання:

1. Розробити й провести серію спостережень за об’єктами і явищами природи з використанням англомовної лексики

2. Розробити практичні рекомендації для вихователів щодо використання спостережень в природі з метою розвитку англомовного словника дітей 6-го року життя.

Формувальний етап експериментального дослідження відбувався упродовж чотирьох місяців – із січня по квітень 2015 року, на базі дошкільного навчального закладу «Іскорка».

Під час розробки системи роботи з розвитку англомовного словника дітей 6-го року життя під час спостережень в природі були враховані вікові, індивідуальні, психологічні особливості старших дошкільників. Також ми враховували методичні рекомендації щодо ознайомлення дітей з природою та навчання їх англійської мови.

В основу роботи були покладені принципи наочності, науковості, активності, врахування вікових й індивідуальних особливостей дошкільників, поетапності формування навичок, тематичного введення лексики, врахування словникового мінімуму, засвоєння матеріалу в ігровій формі.

Принципи навчання реалізувалися у методах та прийомах, які використовувалися під час проведення спостережень. Для навчання дітей старшого дошкільного віку англійської мови використовувались методи і прийоми, які базувалися на використанні різноманітних компонентів навчально-ігрової діяльності.

Щоб діти дошкільного віку належно сприймали та засвоювали матеріал під час спостережень з огляду на наочно-образний характер мислення, ми прагнули забезпечити єдність слухового та зорового аналізаторів. Дитина, як уже зазначалося, має свідомо засвоювати мовні знання. Перш ніж самостійно вживати лексико-граматичні структури, вона повинна навчитися розуміти їх. У навчанні іноземної мови ми спиралися на природне прагнення дітей вживати і повторювати почуті нові слова та словосполучення.

У процесі спостережень ми використовували англомовну лексику з таких тем, які ви можете бачити на слайді (Слайд). Нами було розроблено перспективний план роботи та конспекти проведення спостережень в природі з використанням англійських слів з дітьми експериментальної групи.

Тематика спостережень розроблялась відповідно до об’єктів та явищ природи місцевості та наявності природних об’єктів, які безпосередньо оточували дітей в повсякденному житті. Спостереження в природі проводилися в певній послідовності: уведення нової лексичної одиниці, активізація в мовленні під час повторних спостережень, поєднання зі сталими конструкціями. (Слайди фото 14-17, кликов 15)

Нами проводилися як короткочасні спостереження (за росою, дощем тощо), так і повторні (за погодою, сонцем, за птахами, деревами тощо) в ході яких закріплювалися та узагальнювалися знання дітей про природу та англомовна лексика відповідно до розробленої тематики.

Дітям було легше запам’ятовувати англомовну лексику що стосувалась тварин, комах, птахів та природних явищ. Спостереження які містили роботу з тем: дерева, кущі, пори року, квіти потребували збільшення кількості повторень для якіснішого запам’ятовування англомовної лексики.

Дівчаткам більше подобалось спілкуватися та спостерігати за квітами, пташками, явищами природи. Хлопців приваблювали дерева, комахи, тварини кутка природи.

Нами проводились такі види спостережень: епізодичні, які слугували для ознайомлення з природними явищами, з первоцвітами та тваринами кутка природи. Тривалі спостереження допомагали нам прослідкувати за розвитком та змінами в природі. Повторні заключні та порівняльні спостереження дозволили нам закріпити та активізувати знання дітей про об’єкти та явища природи, також проводити роботу щодо розвитку англомовного словника згідно розробленої тематики. Нами проводились не тільки планові, але й позапланові спостереження. Позаплановими виявилися спостереження за сон – травою, лелекою, бджолою, метеликами, жайворонком та мурахами.

Наша система роботи містить 55 конспектів спостережень у природі, які проводилися як в першу половину дня, так і в другу. Всього упродовж кожного тижня проводилось по 3 – 4 спостереження. (Слайди, фото ігор)

Після апробації розробленої системи роботи нами був організований та проведений контрольний етап педагогічного експерименту. Реалізація експериментального дослідження полягала в проведенні ігор як і на констатувальному етапі відповідно до системи диференціації на основі показників для виявлення рівня сформованості англомовного словника у балах (достатній рівень – 13-15 балів, середній рівень – 10-12 балів, низький рівень – до 10) у дітей старшого дошкільного віку експериментальної та контрольної групи. Діагностичні ігрові вправи проводились в другу половину дня. Форма організації дітей була індивідуальна та групова.

Для проведення методики для виявлення рівня сформованості англомовного словника були підібрані та використані наочні матеріали.

Отже, в загальному підсумку після проведення контрольного зрізу ми отримали такі результати: ЕГ – достатній рівень сформованості англомовного словника – 4 дитини (20%), середній рівень – 11 дітей (55%), низький рівень – 5 дітей (25%). У дітей контрольної групи наступні результати: достатній рівень – 1 дитина (5%), середній рівень (70%), низький рівень – 5 дітей (25%).

Таким чином, ми можемо констатувати, що високий рівень розвитку англомовного словника у дітей експериментальної групи на початку дослідження був відсутній, а на кінець складає 20%, низький рівень зменшився на 15% і середній, відповідно став 55%, що на 5% менше ніж на констатувальному етапі.

В ході апробації розробленої нами системи з метою розвитку англомовного словника дітям найважче давалось запам’ятовування віршів, пісень англійською мовою. Проблемним питання під час проведення спостережень було і співставлення конструкцій згідно з поданої ситуації спілкування. Більшості дітей легше всього було запам’ятати назви квітів, птахів, явищ природи. Також навіть після проведення дослідження у більшої половини дітей виникають труднощі, що стосуються назв структурних частин будови дерев, квітів, тварин вони просто плутають їх називаючи частини дерева замість деяких частин будови тварини тощо.

Таким чином гіпотеза дослідження підтвердилась, а діти експериментальної групи стали правильно і частіше використовувати англійські слова в своїй самостійній діяльності.

Дата добавления: 2015-08-18